Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №295/16439/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/16439/25 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В.

Категорія 68 Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді -доповідача Шалоти К. В.,

суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б.,

за участю секретаря

судового засідання Прохорчук Д. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 січня 2026 року, постановлене в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви

1.У листопаді 2025 року ОСОБА_2 (далі – позивачка) через свого адвоката Маслякову Т.О. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу.

2.Позов мотивовано тим, що з 03 вересня 2025 року між позивачкою та відповідачем зареєстровано шлюб. Спільних дітей у сторін немає. Вказувалось, що спільне життя у сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя. Між сторонами зникло почуття любові, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Сімейні відносини фактично втратили свій зміст, зберігаючись лише формально. Подружжя не проживає разом та не веде спільне господарство.

3.З огляду на зазначене представник позивачки просив:

– розірвати шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , зареєстрований 03 вересня 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено актовий запис № 1400.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій і мотиви його ухвалення

4.Богунський районний суд міста Житомира рішенням від 16 січня 2026 року позов задовольнив, шлюб укладений 03 вересня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвав.

5.Задовольняючи позов суду першої інстанції виходив із засад добровільності шлюбу, вказував, що позивачка скористалась своїм правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, збереження якого суперечить інтересам позивачки, що є підставою для розірвання шлюбу.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

6.Відповідач з таким рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.Апеляційна скарга мотивована тим, що:

– суд першої інстанції невірно встановив, що сторони не підтримують сімейно-шлюбних відносин, оскільки на момент реєстрації шлюбу до недавнього часу вони підтримували подружні стосунки, а у момент їх погіршення намагалися знайти вихід із ситуації та зберегти сім`ю;

– відповідач докладає зусилля для збереження шлюбу, бажає підтримувати подружні стосунки з ОСОБА_2 , яка до пред`явлення позову не повідомила про свій намір розірвати шлюб;

– суд формально підійшов до з`ясування фактичних відносин сторін, не з`ясував реальних причин конфлікту, можливість збереження сім`ї та примирення сторін, що, на думку відповідача, є обов`язковим відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України (далі – СК);

– суд не надав строк для примирення, хоча відповідач фактично був проти розірвання шлюбу та вказував про намір зберегти сім`ю, що думку відповідача, є порушенням статті 111 СК;

– фактичні сімейні відносини між сторонами не припинені повністю, сторони підтримують спілкування, а тому, на думку відповідача, твердження суду про неможливість збереження сім`ї є передчасним та необгрунтованим;

– судом не встановлено чи є у сторін неврегульовані спори відносно майна;

– судом не надано належної правової оцінки, що призвело до ухвалення до неправильного рішення про задоволення позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

8.Представник позивача – адвокат Маслякова Т.О. надіслала до апеляційного суду через електронний кабінет відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

9.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2026 року визначено склад колегії суддів для розгляду справи №295/16439/25: Шалота К.В. (суддя-доповідач), Коломієць О. С., Талько О. Б.

10.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 11 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав відповідачу строк для усунення недоліків скарги.

11.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2026 року відкрив апеляційне провадження, встановив строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

12.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 17 березня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному проваджені з повідомленням учасників справи.

Короткі позиції учасників справи в апеляційному суді

13. ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R068074121792, будь-які заяви від останнього не надходили.

14.Представник позивача – адвокат Маслякова Т.О. надіслала через електронний кабінет до апеляційного суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .

15. Відповідно до частини 3 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) нявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

16. 03 вересня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що складено актовий запис за №1400.

Позиція апеляційного суду

17. Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

18. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

19. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

20. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

21. Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

22.Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

23.Згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

24.Сімейні відносини регулюються СК та іншими нормативно-правовими актами. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (стаття 7 СК).

25.Статтею 24 СК визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

26.Відповідно до частини 1 статті 55 СК дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

27.Положеннями частини 3, 4 статті 56 СК передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

28.Відповідно до частини 1 статті 104 СК шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

29.Частиною 3 статті 105 СК визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК.

30.Згідно з положеннями статті 110 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

31.За приписами статті 112 СК суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

32.Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений будь-ким із подружжя. Незгода когось зі сторін надалі продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

33.Задовольняючи позов ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції правильно виходив із того, що однією з основних засад шлюбу є його добровільність, а оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, то відповідно до статті 112 СК наявні підставою для розірвання шлюбу укладеного з відповідачем ОСОБА_1 .

34.Збереження шлюбу за відсутності згоди одного з подружжя є таким, що суперечить його інтересам відповідно до положень статті 24 СК. Примушування до збереження шлюбних відносин є недопустимим. Суд не може змушувати особу перебувати у шлюбі проти її волі.

35.Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, про що зазначено у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушуванням до перебування у шлюбі та продовження шлюбних відносин, що є неприпустимим.

36.Доводи відповідача про те, що місцевий суд не вжив заходів щодо примирення сторін, хоча відповідач фактично був проти розірвання шлюбу, є неспроможними, з огляду на таке.

37.Згідно із положенням статті 111 СК суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

38.У постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц сформулював висновок щодо застосування статті 111 СК та зазначив, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

39.Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач заперечує проти розірвання шлюбу, оскільки бажає підтримувати подружні стосунки з ОСОБА_2 , твердження про те, що фактичні сімейні відносини між сторонами не припинені повністю, сторони підтримують спілкування, суд апеляційної інстанції не вважає достатньою правовою підставою відмови у задоволенні позову про розірвання шлюбу, оскільки позивачка зазначає, що сімейні відносини фактично втратили для неї зміст, зберігаючись лише формально, а збереження шлюбу є неможливим.

40.Колегія суддів апеляційного суду вважає, що примирення і подальше подружнє життя сторін є неможливим, оскільки подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, яка не бажає перебувати в шлюбі з відповідачем, тобто відсутня її вільна згода на подальше збереження шлюбу, а відтак наявні підстави, передбачені статтею 112 СК для розірвання шлюбу.

41.Доводи апеляційної скарги про те, що під час вирішення справи судом першої інстанції не було встановлено чи є у сторін неврегульовані спори відносно майна не заслуговують на увагу, оскільки питання, що стосуються майна подружжя не стосуються предмету позову про розірвання шлюбу, позивачкою будь-яких позовних вимог щодо поділу майна подружжя не заявлялося. Покликання відповідача з цього приводу на постанову Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» є безпідставними, оскільки ця постанова Пленуму має застарілий характер, не є джерелом права, не є постановою Верховного Суду, а роз`яснення Пленуму мали рекомендаційний характер.

42.Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди відповідача з рішенням ухваленим судом першої інстанції та на правильність оскаржуваного рішення не впливають.

43.Таким чином, суд першої інстанції належно дослідив і оцінив обставини справи та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює, застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

44.Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

45.Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46.Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки підстав для його скасування немає, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат

47.Частиною 13 статті 141 ЦПК передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

48.Оскільки апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених сторонами у судах першої та апеляційної інстанцій, немає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

2. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 січня 2026 року у справі №295/16439/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Суддя-доповідач: К.В. Шалота

Судді: О.С. Коломієць О.Б. Талько