Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №761/22973/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22973/25

Провадження №1-кп/761/721/2026

В И Р О К

іменем України

01 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025000000000416 від 31.03.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Душамбе Республіки Таджикістан, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 409 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», перебуваючи на посаді номера обслуги 1 зенітного артилерійського відділення артилерійського взводу зенітної батареї НОМЕР_1 окремого батальйону спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.04.2023 № 91, в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.1 Закону України Про оборону України», ст.1 Закону України «Мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 1, 2, 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 30, 37, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, прибув не пізніше 08.04.2024 до розташування військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває в складі бригади військової частини НОМЕР_3 , після нібито лікування у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 ) та подав командуванню військової частини НОМЕР_2 рапорт з долученням завідомо підроблених документів на звільнення його із Збройних Сил України на підставі пункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Після чого, на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_3 від 16.04.2024 № 117-РС та командира військової частини НОМЕР_2 від29.04.2024 № 122 (по стройовій частині) про звільнення ОСОБА_4 із Збройних Сил України, останній 29.04.2024 залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває в складі бригади військової частини НОМЕР_3 , до якої по теперішній час не з`являвся та відповідно військову службу не проходив, обов`язків військової служби не здійснював, а весь час проводив на власний розсуд, чим вчинив в період з 29.04.2024 по даний час, ухилення від несення обов`язків військової служби, шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.409 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення за ч. 4 ст. 409 КК України відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 , визнав себе винуватим повністю, та дав суду показання, згідно з якими, він, проходив службу добровільно та, перебуваючи на посаді номера обслуги 1 зенітного артилерійського відділення артилерійського взводу зенітної батареї НОМЕР_1 окремого батальйону спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 , отримав декілька контузій, після чого страждав на сильні головні болі, про що неодноразово повідомляв своїм командирам, які ігнорували його скарги та не відпускали на лікування. У подальшому йому порадили схему по якій можливо списатись, якою він і скористався. Отримавши відповідні медичні документи, він долучив їх до рапорту про звільнення за станом здоров`я, та у подальшому був звільнений, у зв`язку із непридатністю до військової служби. Він усвідомлював, що інформація зазначена у документації щодо стану його здоров`я дійсності не відповідала та приховав це, свідомо надав ці документи до рапорту про звільнення. Він усвідомлює, що його звільнення зі служби у противному випадку не мало б місця. Шкодує про скоєне, просить суворо не карати, щиро розкаюється.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів у даному кримінальному провадженні по фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, судовим розглядом, який проведено відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, встановлено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 409 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 409 КК України, як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби, шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами статтей 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зі змінами і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані, які характеризують його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив дане кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров`я у зв`язку із участю в бойових діях, періодично проходить стаціонарне лікування в закладі Психіатричної допомоги, є учасником бойових дій, нагороджений «Золотим хрестом» Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.07.2023 № 1591.

В якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, його вік, те, що у даному випадку наявна обставина, що пом`якшує покарання, передбачена пунктом 1 частини першої статті 66 КК України, відсутні обставини, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 409 КК України, оскільки таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, визначених у ст. 65 КК України.

Водночас, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його належну процесуальну поведінку та усвідомлення ним протиправності вчиненого про що він щиро розповів під час судового розгляду, щире бажання виправитись, наявність постійного місця реєстрації та проживання, наявність дружини та малолітньої дитини, незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 та необхідність періодичного проходження лікування в стаціонарі, внаслідок отриманих травм під час участі в бойових діях, суд вважає можливим перевиховання і виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому звільняє його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Питання щодо долі речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до вступу вироку в законну, суд не вбачає.

Процесуальні витрати слід покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 409 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експерта в розмірі 40 711 грн. 68 коп.

Речові докази - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: