Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №761/1923/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1923/26

Провадження № 3/761/1144/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Литвин О.А. при секретарі - Дудці М.С., прокурора Сакалоша К.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушену старшим оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенант поліції Мороз В.О. за протоколом № 107 від 21 січня 2026 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу перекладів управління організації діяльності Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 15.07.2024 припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 30.09.2024 о 20:35 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2024 по 15.07.2024 (при звільненні) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судові засідання ОСОБА_1 на неодноразові виклики не прибула, направила до суду клопотання у якому вказала, що підтримує раніше надані нею пояснення. Вважає протокол необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку із чим, та з огляду, в тому числі на закінчення строків давності, просить суд закрити провадження у справі, а судове засідання проводити за її відсутності.

Прокурор у судовому засіданні просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, враховуючи клопотання ОСОБА_1 дійшов наступних висновків.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Згідно з вимогами ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речейі документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.3 ст. 38 КпАП України).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Вина ОСОБА_1 у порушенні Закону України "Про запобігання корупції" підтверджується зібраними доказами у справі у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення.

Так, Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора «Про призначення ОСОБА_1 » від 11.07.2022 N? 970ц, ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу перекладів управління екстрадиції та співробітництва Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора з 13.07.2022.

Присягу державного службовця ОСОБА_1 склала 13.07.2022.

Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора від 10.08.2022 N? 1217ц, ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу перекладів управління екстрадиції та співробітництва Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора присвоєно 9 ранг державного службовця з 15.08.2022.

Відповідно до особової картки державного службовця ОСОБА_1 , 13.07.2022 остання з проставленням особистого підпису ознайомлена з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції.

Також 21.12.2023 керівникам самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора скеровано доручення Генерального прокурора щодо ознайомлення працівників з вимогами Закону України N? 3384-1X «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким з 12.10.2023 відновлено подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з відомостями Інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України», ОСОБА_1 25.12.2025 ознайомилась зі змістом вказаного доручення.

Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста відділу перекладів управління організації діяльності Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора вказана посада належить до категорії «В» посад державної служби.

Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора від 11.07.2024 N? 1118ц «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу перекладів управління організації діяльності Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора, звільнено з посади головного спеціаліста відділу перекладів управління організації діяльності Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора 15.07.2024.

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов?язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті З Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем є суб?єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції, суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов?язаних з корупцією та суб?єктом декларування.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента

України від 24.02.2022 N? 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на і на даний час.

Законом України «Про захист інтересів суб?єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 N? 2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов?язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацом 4 частини 27 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів Фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі -Національне агентство) від 23.07.2021 N? 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за N? 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу ІІ вказаного порядку суб?єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб?єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб?єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 2 частини 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 N? 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за N? 1965/41021, суб?єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Відповідно до Роз?яснення Національного агентства щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 N? 4 днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «т» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в»- «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Отже, ОСОБА_1 , 15.07.2024 припинивши діяльність пов?язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування була зобов?язана подати Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі, не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного Кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов?язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він може визначатися рокам, місяцями, тижнями, днями або годинами. Його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто упродовж періоду часу з 00:00 годин 16.07.2024 по 23:59 годин 14.08.2024 ОСОБА_1 була зобов?язана подати Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала Декларацію (ідентифікатор документа - eld40968-4777-4e6f-af86-41 8bc56457b), лише 30.09.2024 о 20:35, а отже несвоєчасно.

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняла ОСОБА_1 за період з 16.07.2024 по 01.10.2024, остання вперше вчинила дії щодо створення Декларації (ідентифікатор документа - e1d40968-4777-4e6f-af86-4a1 8bc56457b) натиснувши кнопку «Створено чернетку» лише 30.09.2024 о 20:05. Дата першої реєстрації у Реєстрі - 20.10.2023.

Будь-яких об`єктивних даних, щодо неможливості подання декларації в установлений законом строк, ОСОБА_1 не надала.

Доказів поважності причин неподання такої декларації ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 викладені у письмових поясненнях, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, та не впливають на висновки суду щодо несвоєчасного, без поважних причин подання Декларації.

Враховуючи дані про особу, яка притягуються до адміністративної відповідальності, те , що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Також слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 172-6 КУпАП,275-280,283-287 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Литвин О.А.