Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №754/4533/26
Суддя: Скляренко У. В.
Номер провадження 3/754/1209/26
Справа №754/4533/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
10.03.2026 о 08 год. 45 хв., в м. Києві по вул. Оноре де Бальзака, 6, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не переконалась в безпечності маневру, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем Mazda д.н.з. НОМЕР_2 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у порушенні положень Правил дорожнього руху України не визнала, посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 10.03.2026, сталася з вини водія автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_2 – ОСОБА_2 , який при здійсненні маневру виїхав на зустрічну смугу, не надав дорогу автомобілю Hyundai та скоїв зіткнення, що сричинило пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками.
У судовому засіданні інший учасник ДТП ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не заперечував, але вважав що вина їх обопільна.Зазначив, що постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.04.2026 його притягнуто да адмінвідповідальності за ст.. 124 КУпАП та надав копію постанови.
Дослідивши матеріали справи суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 серії ЕПР1 №611060, ОСОБА_1 інкримінують порушення п. 10.1 ПДР України.
Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Як вбачається з показів ОСОБА_1 вона здійснювала розворот в дозволеному для цього місці і не могла передбачити маневр обгону по зустрічній смузі іншими учасниками дорожнього руху.
При цьому зі схеми ДТП та пошкоджень автомобілів та копії протоколу ЕПР 1 №611052 вбачається, що водій автомобіля Mazdaд.н.з. НОМЕР_2 порушив п 10.4 та 11.4 ПДР України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оглянувши схему ДТП, на якій зафіксовано місце зіткнення, дані про пошкодження автомобіля, які були учасниками ДТП 10.03.2026, суд не вбачає, що в даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_1 наявне порушення вимог п. 10.1 ПДР України.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Оглянуті в судовому засіданні протокол та схема місця ДТП, не доводять поза розумним сумнівом вину водія ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття провадження.
З урахуванням зазначеного вище, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
За викладеним, керуючись ст.ст. 247 п.1, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: У.В. Скляренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua