Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №754/11365/24 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5315/26

Справа №754/11365/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретарів судових засідань Шклярської К.Ю., Юхименко А.Є., Поліщук Д.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Карпенко Д.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

третьої особи ОСОБА_5 ,

третьої особи ОСОБА_6 ,

розглянувши в місті Києві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Деснянська района в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянська района в місті Києві державна адміністрація з вимогами до суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням квартири.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Крім того, вказаною ухвалою суду було залучено в якості третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 17.04.2025 року було залучено в якості третьої особи ОСОБА_6 .

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що на підставі ордеру на жиле приміщення, виданого 12.06.2000 року Ватутінською районною в м. Києві державною адміністрацією на підставі розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації від 14.12.1999 року №1266 він отримав право на зайняття квартири АДРЕСА_1 із сім`єю із п`яти осіб у складі дружини ОСОБА_3 , доньок ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та сина ОСОБА_2 . Позивач є наймачем та власником особового рахунку квартири. Вказана квартира на даний час не приватизована, складається з 4-х кімнат житловою площею 61,54 кв.м. На сьогоднішній день в квартирі зареєстровані та постійно проживають він - ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_3 , донька ОСОБА_8 , онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Крім них, в квартирі зареєстрований його син ОСОБА_2 , проте за вказаним місцем реєстрації в квартирі він не проживає з грудня 2019 року. В грудні 2019 року відповідач забрав свої речі та добровільно, за власною ініціативою переїхав проживати в інше місце проживання. З того часу він перестав спілкуватись з позивачем та сім`єю, підтримувати будь-які відносини. Після зміни місця проживання відповідач не з`являвся за місцем реєстрації. Також, позивач зазначає, що всі витрати по утриманню квартири в належному стані, в тому числі сплату рахунків за комунальні послуги та інших платежів, що виникають з договору найму житлового приміщення, він несе самостійно. З метою зняття відповідача з реєстраційного обліку з квартири позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Карпенко Д.О. в судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили суд задовольнити її у повному обсязі. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Пояснив, що він проживав за місцем своєї реєстрації з сім`єю, зробив ремонт, купив в квартиру техніку, але його дружина і сестра не знайшли спільної мови і він виїхав з сім`єю 19.12.2019 року, залишивши свої речі, документи, в тому числі диплом з навчання. Коли батько пережив інсульт, він з сестрою купили йому ліжко. Щодо оплати комунальних послуг та інших платежів, до нього ніхто не звертався з таким питанням. Зараз його кімнату зайняла старша сестра. Відповідач на сьогоднішній день проживає з сім`єю в орендованій квартирі і якщо його знімуть з реєстрації, йому нема куди повернутись. Крім того, за адресою вказаної квартири зареєстрований його неповнолітній син. Зважаючі не вказане, просив суд в позові відмовити.

Представник третьої особи - Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання надіслав заяву про розгляд справи без їх участі та просили винести рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала.

Треті особи ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали позовну заяву, просили її задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 надано ордер на жиле приміщення серії Б, виданого Ватутінською районною в м. Києві державною адміністрацією 12.06.2000 року на підставі розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації від 14.12.1999 року №1266 з сім`єю із п`яти осіб на право зайняття жилого приміщення жилою площею 61,54 кв.м., яке складається з 4-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою АДРЕСА_1 .

Склад сім`ї наймача: позивач ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_3 , доньки - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи по справі та син - ОСОБА_2 , відповідач.

10.09.2004 року дочка позивача - ОСОБА_7 одружилась з ОСОБА_12 та змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 було розірвано 20.05.2008 року., а/з № 512.

Станом на 27.03.2026 року в спірній квартирі зареєстровано сім осіб:

1. ОСОБА_1 - позивач;

2. ОСОБА_2 - відповідач, син позивача;

3. ОСОБА_3 - третя особа, дружина позивача;

4. ОСОБА_4 - третя особа, дочка відповідача;

5. ОСОБА_5 - третя особа, онука позивача;

6. ОСОБА_6 - третя особа, онука позивача;

7. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - неповнолітній син відповідача.

Відповідач у вказаній квартирі зареєстрований, але фактично не проживає.

В квартирі проживає позивач ОСОБА_1 , його дочка ОСОБА_7 , онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до даних актів, засвідчених начальником ЖЕД №310 Т. Давидок від 17.11.2023 року, 19.12.2023 року, 24.01.2024 року, 21.02.2024 року, року 20.03.2024, 18.04.2024 року, 26.07.2024 року, який видано на підставі заяв ОСОБА_8 , відповідач ОСОБА_2 з грудня 2019 року по теперішній час не проживають за адресою спірної квартири.

Як встановлено з квитанцій про сплату комунальних послуг, а також послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , витрати з утримання квартири несе ОСОБА_7 .

Відповідно до частини третьої статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на повагу до свого житла, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована.

Сторони користуються вказаним житлом на підставі ордеру, тому житло належить до державного житлового фонду та спірні правовідносини регулюються нормами про договір найму жилого приміщення в державному житловому фонді та втрати підстав на проживання в ньому.

За змістом ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 816 ЦК України у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов`язків щодо користування житлом.

Судом з`ясовано, що відповідач ОСОБА_2 вселився у спірне житлове приміщення як член сім`ї наймача цього житлового приміщення.

Позивач посилається на ті обставини, що відповідач виселився з спірної квартири добровільно в грудні 2019 року та з цього часу він відсутній без поважних причин.

Відповідно до п.п. 10-11 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року, постанова № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» - у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України) необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до положень ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках, зокрема, призову на військову службу, тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання, служби.

Так, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за одночасної наявності двох умов - непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутністю поважних причин для такого не проживання.

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року в справі № 755/1139/18).

Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності.

При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатися намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на житло, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Відповідач в судовому засіданні наголошував, що залишив свої речі в квартирі, в тому числі особисті документи. Відповідач також пояснив, що його дружина не знайшла спільної мови з сестрою відповідача - ОСОБА_7 , а тому 19.12.2019 року вони з сім`єю переїхали, залишивши свої речі в спірній квартирі. Зараз у відповідача існує конфлікт з батьком, позивачем по справі, останній з сином не спілкується.

Крім того, за адресою вказаної квартири зареєстрований малолітній син відповідача- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідки зі сторони позивача, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які є сусідками по будинку та які проставляли свій підпис під актами про непроживання відповідача, в судовому засіданні пояснили, що «відповідача бачила один раз як він гуляв зі своєю дитиною на вулиці» ( ОСОБА_15 ), відповідача побачила перший раз в судовому засіданні ( ОСОБА_16 ). Свідки також пояснили, що коли підписували акти ЖЕД, по кімнатам квартири не ходили, тому не можуть сказати, чи є в кімнатах речі відповідача.

Доказів зворотнього сторона позивача суду не надала.

Отже, між сторонами наявні конфліктні стосунки, які перешкоджають їх спільному проживанню в квартирі, що є поважною причиною відсутності особи понад шість місяців.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові від 28.05.2020 року Верховного суду по справі № 332/344/17.

Відповідач не має іншого власного житла, що не заперечується позивачем та третіми особами.

Суд зауважує щодо питання оплати боргів по комунальним послугам та витрат по утриманню квартири, яке слугувало підставою для звернення до суду, як позивач, так і третя особа ОСОБА_4 мають право на звернення до суду з регресним позовом про стягнення сплачених коштів, що є пропорційним способом захисту їх майнового права, на відміну від позбавлення відповідача права на житло.

Отже, підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою на підставі ст. 71 ЖК України в зв`язку з тимчасовою відсутністю понад шість місяців, відсутні.

Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені ст. 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин.

З урахувнням зазначеного, обставин справи, встановлених судом, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлені підстави, передбачені ст.ст. 71, 72 ЖК України, на які посилається позивач, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та не доведеність позовних вимог, тому в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 76-89, 90-95, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 379, 810, 816 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Деснянська района в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням квартири,- відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Повний текст рішення суду складено 01.05.2026 року.

Суддя Н.Д.Буша