Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №705/6871/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6871/25

2/705/1112/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Піньковського Р.В.

при секретарі Заповітряній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ земельної ділянки в натурі,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про виділ земельної ділянки в натурі, в обґрунтування зазначивши наступне.

Вона є власником 1/3 частини земельної ділянки площею 3,2932 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільшанослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385600:02:000:0921, іншими співвласниками кожен по 1/3 частці даної земельної ділянки є відповідач по справі та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . 1/3 частка останніх виділена в натурі, тому вони не є відповідачами по даній справі.

Право власності на 1/3 частку цієї земельної ділянки, позивач набула у спадок після смерті своєї матері та після чого, вона звернулася до орендаря, який займається підприємницькою діяльністю на території Вільшанослобідської сільської ради з метою укладення договору оренди земельної ділянки.

25.10.2025 їй було відмовлено в укладенні договору оренди землі на належну їй частину земельної ділянки оскільки даний договір можливо укласти та зареєструвати право оренди за бажанням та присутності всіх співвласників земельної ділянки.

З відповідачем у неї склалися неприязні стосунки, він не йшов і не йде на діалог, та взагалі ставиться до неї вороже. Натомість вона не має жодної можливості розпоряджатися належною їй частиною земельної ділянки та отримувати дохід, чим порушуються її права, як власника нерухомого майна.

Також вважає за необхідне зазначити, що після виділу 1/3 частки даної земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , площа земельної ділянки зменшилася та становить 2,1954 га, власниками якої залишилися вона та відповідач у рівних частках. Тобто після виділу 1/3 частки земельної ділянки, їх з відповідачем частки змінилися та становлять по 1/2 частці стосовно земельної ділянки площею 2,1954 га.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не бажає вирішити питання розподілу земельної ділянки, вона вимушена звертатися до суду з цим позовом.

Просить суд виділити в натурі, їй – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , 1/2 частки земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільшанослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, площа якої складає 2,1954 га кадастровий номер 7124385600:02:000:0921, згідно схеми розподілу – ділянка № НОМЕР_2 , площа якої становить 1,0977 га.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити в її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у визначеному порядку, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву або будь-яких заяв щодо розгляду справи у його відсутність, на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що у відповідності до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 311776 виданого 24.03.2005 Уманським районним відділом земельних ресурсів, власниками земельної ділянки площею 3,2932 га, розташованої на території Вільшанослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 23.02.2005 за № 61, є: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Кадастровий номер земельної ділянки 7124385600:02:000:0921.

На даному державному акті наявний посвідчений напис державного нотаріуса Уманської районної державної нотаріальної контори Ящука Д.О. від 25.10.2010 за реєстровим №1-1714, згідно якого право власності на 1/3 частку земельної ділянки, належну ОСОБА_6 , в порядку спадкування переходить до ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Животовською Н.Г. в межах спадкової справи № 34/2022, заведеної 17.12.2024 після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був одним із співвласників спірної земельної ділянки, зареєстрованих в реєстрі за № 6479 та № 6481 відповідно, власниками належної спадкодавцю частки земельної ділянки площею 1,0978 га, розташованої на території Вільшанослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124385600:02:000:0921, стали ОСОБА_3 (2/3 частки у спадщині), та ОСОБА_4 (1/3 частки у спадщині). Вказане також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав, сформованих 17.12.2024 за номерами 408529513 та 408531556.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 06.04.2026 за №29-23-0.2-1977/2-26, наданого на запит адвоката Єременко І.В., 20.12.2024 шляхом внесення виправлених відомостей до ДЗК про координати поворотних точок земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою гр..ю ОСОБА_5 , площа земельної ділянки з кадастровим номером 7124385600:02:000:0921 стала 2,1954 га.

У відповідності до схеми розподілу земельної ділянки, виготовленої фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 , власниками земельної ділянки з кадастровим номером 7124385600:02:000:0921, розміром 2,1954 га, є: ділянка № НОМЕР_2 , розміром 1,0977 га – ОСОБА_1 , та ділянка № НОМЕР_3 , розміром 1,0977 га – ОСОБА_2 . В даних про суміжних землевласників та землекористувачів наявні записи, між іншим саме щодо земель ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із зазначенням кадастрового номеру їх земельної ділянки: 7124385600:02:000:9021.

Згідно даної схеми визначений попередній можливий розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 7124385600:02:000:0921 в натурі між власниками, які є сторонами по справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності – це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частини першої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 3 ст. 364, ч. 2 ст. 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За правилом ч. 1 ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

На підтвердження можливості проведення виділу у натурі належної позивачу частки із майна, тобто земельної ділянки, позивачем надано схему розподілу земельної ділянки, згідно якої поділ земельної ділянки можливий, при цьому розмір таких земельних ділянок кожного із співвласників, які залишилися після виділення 1/3 її частки в окрему ділянку, є рівним, а саме 1,0977 га та відповідає їх часткам.

Право власника частки земельної ділянки на її виділ в натурі закріплено законодавчо та для звернення до суду за вирішенням питання про виділ земельної ділянки в натурі зі спільної часткової власності вимагає наявність спору щодо погодженні такого виділу з іншими співвласниками.

Як визначено п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності, у зв`язку з поділом, виділом частки або об`єднанням земельної ділянки, закінченого будівництвом об`єкта подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, закінчений будівництвом об`єкт, що поділяється, частка з якого виділяється чи об`єднується (крім випадків, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли для державної реєстрації права власності подається документ, передбачений підпунктом 2 цього пункту); 2) договір про поділ спільного майна або договір про виділ у натурі частки із спільного майна, або відповідне рішення суду (у разі належності земельної ділянки, закінченого будівництвом об`єкта, що поділяється або частка з якого виділяється, на праві спільної власності та прийняття співвласниками рішення щодо поділу спільного майна або виділу в натурі частки із спільного майна, що має наслідком припинення права спільної власності для всіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки).

Положеннями ст. 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо спільного користування земельною ділянкою, а тому позивач не може вільно розпоряджатися своєю часткою.

Отже, даючи оцінку доказам у справі, суд враховує, що позивачу належить 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 7124385600:02:000:0921, площею 2,1954 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вільшанослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, тоді як інші 1/2 частки належить відповідачу, який добровільно не виявив бажання здійснити її поділ, крім того проігнорував судові засідання не надавши ні згоди на задоволення позову, ні будь яких заперечень з приводу предмету позову, а за відсутності такої згоди обмежується право позивача на володіння, користування та розпорядження належною їй часткою земельної ділянки, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За встановлених обставин суд, дотримуючись завдання цивільного судочинства, яким є, зокрема, справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, виходячи з презумпції рівності часток співвласників земельної ділянки, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом здійснення поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7124385600:02:000:0921, розміром 2,1954 га, розташованої на території Вільшанослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка перебуває у спільній частковій власності двох співвласників, які є сторонами по справі, шляхом виділення кожному з них у володіння та користування частини спільного майна в натурі, яка відповідає їх частці, а саме по 1,0977 га кожному згідно схеми розподілу земельної ділянки, виготовленої ФОП ОСОБА_8 .

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, зокрема судовий збір покладається на відповідача. Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., у відповідності до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 7 від 10.11.2025, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 86, 88 ЗК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В порядку поділу майна в натурі виділити у власність ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,0977 га, що відповідає частці земельної ділянки з кадастровим номером 7124385600:02:000:0921, площею 2,1954 га, із цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільшанослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, згідно схеми розподілу, складеної ФОП ОСОБА_8 .

В порядку поділу майна в натурі виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 1,0977 га, що відповідає частці земельної ділянки з кадастровим номером 7124385600:02:000:0921, площею 2,1954 га, із цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільшанослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, згідно схеми розподілу, складеної ФОП ОСОБА_8 .

Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя: Р. В. Піньковський