Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №712/16789/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/16789/25

Провадження № 2а/712/31/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Токової С.Є.

при секретарі Білик О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси з указаним адміністративним позовом, просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 3104/М/2025 від 20 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 20 червня 2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 №3104/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Позивач вважає вищезазначену постанову незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що згідно оскаржуваної постанови, він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою на 23.04.2025. Вказує, що фактично повістку про явку на 23.04.2025 він не отримував, та на його актуальну адресу, вказану у військово-обліковому документу, вона не надходила. Таким чином, умисел щодо порушення мобілізаційного законодавства (неявки по повістці) відсутній.

Також позивач у позові вказує на те, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відбувся без його участі, незважаючи на подані ним клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Про оскаржувану ним постанову він дізнався 01.12.2025 при ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому просить суд поновити йому процесуальний строк для звернення до суду з указаним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подачу відзиву до суду не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1ст. 9 КАС України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з витягом з «Резерв+». Номер в реєстрі Оберіг 050420251362104900038. Адреса проживання згідно з відомостями Реєстру: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою ОСОБА_1 зареєстрований як ВПО згідно з Довідкою № 7101-5001700317 від 01.06.2022.

Крім того, відповідно до довідки № 2501/3-361 від 18.03.2026 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 3104/М/2025 від 15.06.2025, складеним старшим солдатом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 15.06.2025 о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході перевірки облікових даних встановлено, що гр. ОСОБА_1 , перебуває в розшуку по запиту ІНФОРМАЦІЯ_4 . Своєї бездіяльність громадянин порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 годині 15 хвилин 20.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відносно Позивача 20.06.2025 складено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3104/М/2025, згідно якої 15.06.2025 о 12-00 відносно гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 3104/М/2025 за ч.3 ст. 210-1 КупАП у звязку з неприбуттям по повістці 23.04.2025. Своєю бездіяльністю під час дії особливого періоду громадянин порушив вимоги ч.3 ст. 22 ЗУ «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-ХII. Постановою накладено штраф у розмірі 17000 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, вказана норма встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За змістом оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

№ 3543-ХІІ.

В свою чергу, відповідно до ст. 22 Закону № 3543-ХІІ встановлено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

Частиною 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ встановлено обов`язки громадян під час мобілізації, зокрема: - військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк (абз. 19-20 ч. 3 ст. 22).

У разі неприбуття, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (абз. 22).

Разом з тим, судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем не отримано. Більш того, ні дані протокоу, ні постанови не містять номеру самої повістки та повної дати та часу, на який викликався Позивач до ТЦК.

Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560: «Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».

Так, в матеріалах справи відсутні дані про інформування позивача як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» також відсутні докази щодо здійснення спроб вручення повістки позивачу шляхом телефонного дзвінку на його мобільний номер або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляється позначка «Повістка ТЦК».

А тому, наявні підстави вважати, що позивач не був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Таким чином, обставини справи не свідчать про те, що повістка про виклик позивача вручалася останньому напередодні дати, на яку необхідно було з`явитися. Отже, відсутні підстави вважати, що позивач належним чином був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В свою чергу, відсутність належного оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ТЦК, виключає виконання ним обов`язку явки на визначену дату та час (який відсутній у протколі та постанові).

Отже, в даному випадку в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА_1 щодо порушення ним вимог статті 22 Закону № 3543-XII не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 3104/М/2025 від 20.06.2025 року слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.

Таким чином з відповідача користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем.

Також суд приходить до висновку, що позивачем пропущений десятиденний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки оскаржувану постанову він отримав лише 01.12.2025 року, а з позовом звернувся до суду 05.12.2025 року, а тому такий строк підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72, 76-79, 90, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з указаним позовом.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №3104/М/2025 від 20 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: С.Є. Токова