Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №703/8341/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/8341/25

3/703/103/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представниці, авдоката Гнатюк Анастасії Іванівни розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до відповідальності за ч.1 ст.130, ст. 124 та ст. 122- 4 КУпАП,-

встановив:

12 грудня 2025 року з ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшло три адмністравні протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та за ст. 122-4 КУпАП.

Постановою судді від 29 грудня 2025 року об`єднано в одне провадження справу №703/8343/25 провадження №3/703/2986/25 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та справу №703/8341/25 провадження №3/703/2985/25 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.122-4, ст.124 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ААД № 493801 від 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 о 00 год. 14 хв. 08 грудня 2025 року по вул. Б Хмельницького, 48 в м. Сміла керував транспортним засобом Рено н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим поруши вимоги п. 2.5 ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та п. 2.5 ПДР України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до протоколу серії ААД № 493802 від 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 о 00 год. 04 хв. 08 грудня 2025 року керував автомобілем Рено н.з. НОМЕР_2 по вул. Б. Хмельницького 48 в м. Сміла не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою щоб відповідно реагувати на її зміну та безпечно керувати цим транспортним засобом, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб та здійсним наїзд на будинок, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 10.9, 2.3 б ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до протоколу серії ААД № 493803 від 08 грудня 2025 року, ОСОБА_1 о 00 год. 04 хв. 08 грудня 2025 року керував автомобілем Рено н.з. НОМЕР_2 по вул. Б. Хмельницького 48 в м. Сміла та скоївши ДПТ, а саме наїзд на будинок, після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

В судовому засіданні, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у правопорушеннях не визнав. Пояснив, що він не керував транспортним засобом у зазначений день та час у протоколі. Вказав на те, що він 07 грудня 2025 року перебував вдома, оскільки святкував день народження та йому зателефонував його знайомий ОСОБА_2 і запропонував зустрітись. Оскільки він був напідпитку то викликав таксі і приїхав в район «богдана» до магазину АТБ де зустрівся із ОСОБА_2 та вони випили ще разом і він після цього сильно сп`янів.

Після цього він зателефонував своєму товаришу ОСОБА_3 щоб він забрав його додому, після чого він приїхав за ним на автомобілі Рено, належному його дружині, забрав його та відвіз до автозаправки БРСМ щоб він придбав там ще алкоголю. Після того, як йому відмовили у продажі алкогольних напоїв він вийшов із приміщення заправки БРСМ та до нього підійшли працівники поліції і повідомили йому про те, що він здійснив ДТП та зник з місця пригоди. Він достеменно не пам`ятає всього, що відбувалось під час спілкування та оформлення матеріалів, оскільки був дуже п`яний. Повідомив, що його товариш, який був за кермом після того як підійшли працівники поліції пішов додому в с. Яблунівка Черкаського району. Вказав, що дійсно можливо і визнавав, що керував транспортним засобом під час спілкування з працівниками поліції, однак тільки через те, що був у стані сильного алкогольного сп`яніння.

На запитання головуючого, особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що його товариш ОСОБА_2 за його проханням приїхав до нього до магазину АТБ на автомобілі Рено, належному його дружині для того щоб відвезти його додому. Однак він захотів ще заїхати на автозаправку БРСМ щоб придбати алкогольних напоїв. Пояснив, що під час спілкування з працівниками поліції його вариш ОСОБА_2 вже був відсутній на заправці, оскільки пішов додому.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Гнатюк А.І. просила суд закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснила суду, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення такого як ДТП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази завдання матеріальних збитків, а протокол на її думку не може бути таким доказом. Крім того вважає, що оскільки у справі відсутні потерпілі то вбачається відсутність події адміністративного правопорушення. Зазначила про те, що в матеріалах справи та в рапорті відмінне прізвище заявниці, що на її думку свідчить про відсутність заявника. Вважає, що докази у справі були штучно створенні після складення протоколу. Вказала, що на її думку у справі відсутні будь – які докази причетності ОСОБА_1 до правопорушень, а пояснення на окремому аркуші в яких зазначено, що він відмовився від надання пояснень не є допустими доказом у справі. Зазначила і про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення ст. 130 КУпАП, оскільки не був водієм транспортного засобу.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є знайомим ОСОБА_1 та 07 грудня 2025 року близько 23 год. йому зателефонував ОСОБА_5 і попросив відвезти його від магазину АТБ, що по АДРЕСА_2 додому. Коли він приїхав до Дмира то побачив, що він перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння та він попросив його по дорозі додому заїхати ще на автозаправку БРСМ щоб купити алкоголю. Вказав суду на те, що він відвіз ОСОБА_5 на автозаправку БРСМ де він пішов купувати алкогольні напої, однак йому їх не продали та він вийшов з прміщення на вулицю де до нього підішли працівники патрульної поліції. Вказав на те, що він хотів повідомити працівникам поліції про те, що саме він перебував за кермом автомобіля, однак не зробив цього бо не хотів проблем та пішов додому.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Гнатюк А.І., врахувавши пояснення свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозаписи додані до матеріалів справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, протоколи про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій особою не в стані крайньої необхідності.

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч.2,3,4 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують її увагу та швидкість реакції затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожен випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п.6 розд. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року №1413/27858 та п. 1 ч.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі по тексту постанови Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів в присутності двох свідків, якими не можуть бути залучені працівники національної поліції та особи щодо неупередженості яких є сумніви. Результати такого огляду зазначаються у відповідному акті, дані якого заносяться до протоколу і долучається до нього. Він складається у 2-х примірниках, один з яких вручається водію.

Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП, п.7 р.1 відповідної Інструкції та п.6 ч.3 Порядку лише той водій транспортного засобу, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або при його незгоді з результатами такого огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.

Статтею 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу положень вказаної статті вбачається, що у даній справі протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 493802 від 08 грудня 2025 року, серії ААД № 493803 від 08 грудня 2026 року та серії ААД № 493801 від 08 грудня 2025 року, є не тільки джерелом доказів, але й виступають ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів) та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. (п.8 Порядку).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 493801 від 08 грудня 2025 року вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол саме за те, що він керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова) та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Саме невиконання ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є предметом судової перевірки.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 493801 від 08 грудня 2025 року за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений, відповідно до ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, в ньому зазначена дата і час його складення, обставини вчинення адміністративного правопорушення (суть правопорушення), з посилання на конкретний пункт ПДР та статтю КУпАП, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 відповідальність за вчинення якого, передбачена КУпАП.

Відповідно до п. п. 2, 4 Розділу 1 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року N 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 Розділу 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вказано ознаки алкогольного сп`яніння, які були ним виявлені у водія ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, хитка хода.

Таким чином інспектор ВП № 2 ЧРУП Тищенко С.О. під час складання адміністративного протоколу серії ААД № 493801 від 08 грудня 2025 року дотримався вимог Інстукції щодо зазначення виявлених ознак алкогольного сп`яніння.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 роз`ясненого його права та він відмовився від підпису на поясненнях, що зафіксовано на бодікамеру.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 08 грудня 2025 року вбачається, що він 08 грудня 2025 року о 00 год. 05 хв. по вул. Б. Хмельницького, 48 в м. Сміла керував автомобілем РЕНО ТРАФІК д.н.з. НОМЕР_2 та під час руху заднім ходом допустив зіткнення з будинком № 48 після чого поїхав на АЗС «БРСМ» та через деякий час до нього під`їхали працівники поліції. В ході спілкування йому працівники поліції повідомили, що в нього наявні ознаки алкогольного спяніння, оскільки у нього млява мова, хитка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота та про те, що він зобов`язаний пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» на що він відмовився також відмовився від проходження медичного огляду у встановленому порядку. Йому роз`яснено порядок оформлення адміністративних матеріалів відносно нього. Від підпису ОСОБА_1 відмовився. Факт такої відмови зафіксовано на відеозаписі із бодікамери, наявному в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 грудня 2025 року та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням сеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння як за допомогою приладу "Драгер" так і в медичному закладі.

Згідно п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року за № 1306 передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, які додано до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції під`їхавши до АЗС «БРСМ» виявили автомобіль Рено н.з. НОМЕР_2 , який підпадав під ознаки транспортного засобу, що скоїв ДТП на виклик якого вони прямували. Працівники поліції підійшли до чоловіка, який перебував неподалік автомобіля та після встановлення особи з`ясували, що це водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 . Під час спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції йому було повідомлено про те, що рухаючись заднім ходом по АДРЕСА_2 він допустив зіткнення із будинком та покинув місце ДТП. ОСОБА_1 повідомлено, що мешканка будинку АДРЕСА_2 повідомила поліцію про те, що водій сірого буса н.з. НОМЕР_3 в`їхав у під`їзд будинку та зник з місця ДТП. ОСОБА_1 повідомлено про те, що на належному йому транспортному засобі виявлено характері для ДТП пошкодження, а саме відірваний бампер. На запитання працівників поліції чому він зник з місця ДТП ОСОБА_1 повідомив, що він керував транспортним засобом, оскільки йому треба було відвезти брата додому, він його відвіз та поїхав на АЗС, щодо наїзду на будинок вказав, що не помітив його коли здавав заднім ходом та і нічого страшного не сталось тому не розуміє чому вони до нього приїхали.

Працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер» або у медичному закладі.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , на запитання поліцейського чи згоден він пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» або ж проїхати до медичного закладу той відмовляється та повідомляє, що не буде проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння ні за допомогою спеціального технічного пристрою, а ні в медичному закладі. Працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що за відмову від проходження такого огляду передбачена адміністративна відповідальність та у разі не проходження ним такого огляду відносно нього буде складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП на, що ОСОБА_1 повідомив, що розуміє наслідки, однак проходити огляд не бажає.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час всього часу спілкування з ним працівників поліції поводив себе зверхньо, зухвало, подекуди агресивно, вживав нецензурну лексику, сварився з працівниками поліції, постійно пропонував «вирішити питання по нормальному без складання протоколів», намагався піти та сварився із іншими особами, які приїхали до нього на допомогу. На запитання працівників поліції чому сів за кермо в стані алкогольного сп`яніня повідомляв, що йому треба було відвезти брата додому тому й поїхав.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у наданих поясненнях, отримання протоколів про адміністративні правопорушення та від підписів у них.

Тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.

Так, вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо обов`язкового зазначення відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), викладені у частині 3 статті 283 КУпАП щодо постанови по справі про адміністративне правопорушення, а не до протоколу про таке правопорушення.

Наявність носія відеозапису з місця події є достатнім самостійним доказом відмови водія від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою технічного засобу "Драгер" та у закладі охорони здоров`я. Тому суд вважає надані до матеріалів справи диски належними доказами в розумінні ст. 251 КУпАП.

На відеозаписах доданих до справи, безперервно та повно зафіксовано відмову водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння від повідомлення причин необхідності такого огляду, неодноразового пропонування пройти огляд, роз`яснення прав, наслідків відмови і до повідомлення про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тобто вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписах, наданих працівниками поліції до протоколу про адміністратине правопорушення серії ААД № 493801 від 08 грудня 2025 року.

Як вбачається з рапорту від 09 грудня 2025 року поліцейський СРПП ВП № 2 Черкаського РУП доповідає про те, що 08 грудня 2025 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 31037 як ДТП. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 08 грудня 2025 року о 00 год. 10 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08 грудня 2025 року о 00 год. 09 хв. за адресою Черкаський район м. Сміла вул. Б. Хмельницького, 48, повідомила, що в багатоповерховий будинок 2 підїзд вїхало авто марка (бус сірого кольору) рн НОМЕР_3 та зникло з місця події. Виїхав з території двору та поїхав, в якому напрямку невідомо, заявник ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника, а тому не є доказом винуватості особи. Разом з тим, дані вище вказаного рапорта повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовних дій працівника поліції щодо оформлення ним протоколів про адміністративне правопорушення.

До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким ОСОБА_1 о 00 год. 40 хв. 08 грудня 2025 року направлявся у медичний заклад «ЧОПНД». На відеозаписі зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

Особа, відносно якої складено адміністративнй протокол ОСОБА_1 під час відмови від проходження огляду, посилався на те, що за кермом хоч і перебував, але нічого серйозного не вчинив та вважав, що можна вирішити все нормальним шляхом, а потім повідомляв, що він не був за кермом. Однак, під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомляв хто саме перебував за кермом. Повідомлення про особу, яка нібито керувала транспортним засобом за зазначених у протоколах обставин, ОСОБА_1 повідомив тільки 30 квітня 2026 року в ході слухання справи, тобто після спливу більш як 4 місяці від дня складення протоколів.

В судовому засідані особа, яка нібито керувала автомобілем Рено н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 хоч і повідомив, що перебував за кермом транспортного засобу за заначених у протоколах обставин, однак не зміг пояснити, яким чином транспортний засіб, який належить дружині ОСОБА_1 та на якому він нібито забирав ОСОБА_5 від магазину АТБ вночі опинився у нього та чому перебуваючи безпосередньо поруч з ОСОБА_1 на автозаправній станції БРСМ та спостерігаючи як працівники поліції здійснюють оформлення протоколів про адміністративні правопорушення відносно його товариша ОСОБА_5 , не заявив їм про те, що водієм транспортного засобу був саме він, а не ОСОБА_5 . Крім того з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається присутності такої особи свідка ОСОБА_4 на автозаправній станції БРСМ. Під час спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції та оформленні адміністративних матеріалів такої особи на відеозаписах також не вбачається.

Тому пояснення ОСОБА_1 про те, що він не перебував за кермом транспортного засобу за вказаних у протоколах обставин, суд сприймає, як спробу уникнути покарання за скоєні адміністративні правопорушення.

При цьому суд керується висновком ЄСПЛ, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», заяви №15809/02 і №25624/02 ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

За таких обставин, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Посилання особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що він за вказаних у протоколах обставинах не керував транспортним засобом тому не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, 124, 122-4 КУпАП суд не бере до уваги, оскільки вони спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Належних та допустимих доказів на спростування факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі суду надано не було.

Таким чином приходжу до висновку що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 493801 від 08 грудня 2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 грудня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписами, що додані до матеріалів справи від 08 грудня 2025 року.

Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122- 4 КУпАП, зазначаю наступне.

З протоколів про адімінстративне правопорушення серії ААД № 493803 від 08 грудня 2025 року та серії ААД № 493802 від 08 грудня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачені ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП і порушив вимоги п. 10.9, 2.3 б та 2.10 а Правил дорожнього руху України.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявний причинний зв`язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у цьому конкретному випадку на п.10.9 та п. 2.3.б ПДР України, як зазначено в протоколі. Тому, розглядаючи цю справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

П. 2.3. б ПДР України зазначає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Диспозиція ст.122-4 КУпАП передбачає залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

П. 2.10 (а) ПДР України передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124 та 122-4 КУпАП, підтверджується:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 493803 від 08 грудня 2025 року, серії ААД № 493802 від 08 грудня 2025 року, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП;

- схемою місця ДТП від 08 грудня 2025 року;

- рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 Черкаського РУП від 08 грудня 2025 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 08 грудня 2025 року.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши докази, оцінивши їх відповідно до ст. 252 КУпАП, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 10.9, 2.3.б ПДР України, за що він передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП та порушення вимог п. 2.10 а ПДР України, за що він передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Окрім цього, під час дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом в судовому засіданні істотних порушень, які б перешкоджали суду розглянути справу та прийняти законне і обґрунтоване рішення, на які посилається захисник у своєму письмовому запереченні, не встановлено. Будь-яких обґрунтованих доказів, які б спростували обставини, зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, захисницею надано не було, а тому суд ставиться критично до доводів захисниці та вважає їх такими, що направлені на допомогу ухилитися ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред`явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, ОСОБА_1 не надав суду об`єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 та ст. 122- 4 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справа про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді) стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушення - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

У відповідності із ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Стаття 247 КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД № 493802 та ААД № 493803 від 08 грудня 2025 року адміністративні правопорушення передбачені ст. 124 та 122-4 КУпАП вчинені ОСОБА_1 08 грудня 2025 року.

Оскільки на день розгляду справи закінчився визначений законом строк накладення адміністративного стягнення, провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю.

Враховуючи наведене та приймаючи обставини вчинення адміністративних правопорушень, особу правопорушника, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.

Керуючись ст. 38, ч.1 ст.130, ст. 122-4, ст. 124, ст. 283, 284, КУпАП України, суддя,-

постановив:

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, закрити у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одніє тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору, який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк оримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з у примусовому порядку у подвійному розмірі в сумі 34000 грн., відповідно до ст.308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд особами визначеними ч.2 ст. 294 КУпАП шляхом подачі апеляції в 10 денний строк з дня її винесення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя: В. О. Прилуцький