Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №711/3042/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3042/26

Номер провадження2/711/2127/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 (а.с.12926, а.с.3).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 26 вересня 2020 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації зроблено запис № 1366.

Перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, протягом останнього року сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен із подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю і на цьому грунті в них часто виникають сварки, свідками яких стає дитина, що негативно впливає на її психічний стан.

Також позивач констатує, що на даний момент спільне господарство сторони не ведуть, оскільки з грудня 2025 року проживають окремо.

Підсумовуючи викладене, позивач зазначає, що примирення між ним і відповідачем не можливе, а тому він просить суд розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1366.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 09 год 00 хв 01 травня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.9-10).

У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик у судове засідання на адресу місця проживання, що вказана у вступній частині позовної заяви: АДРЕСА_1 , що була отримана особисто позивачем 11.04.2026 (а.с.15), що є належним повідомлення учасника справи в розумінні положень п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Водночас, 01.05.2026 позивач звернувся до суду із заявою, в якій виявив волю на розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав, а також просив судові витрати залишити за ним (вхідний №18865, а.с.25).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 01 травня 2026 року о 09 год 00 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи відповідач була повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу місця реєстрації проживання останньої, що повернулася до суду з підстав адресат відсутній за вказаною адресою, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.16), відзиву до суду не направила.

Водночас, 01.05.2026 через канцелярію суду, відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнала, просила суд розгляд справи проводити без її участі, а також виявила волю на залишення їй прізвища « ОСОБА_4 » (вхідний №18864, а.с.26).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції як позивача ОСОБА_1 , так і відповідача ОСОБА_2 , висловлені письмово, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 26 вересня 2020 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1366, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 26.09.2020 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.4).

Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 03 грудня 2020 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Аналогічні роз`янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що немає згоди позивача на продовження шлюбу із відповідачем. Водночас відповідач також письмово підтвердила свою волю на розірвання шлюбу, що укладений із позивачем, подавши до суду відповідну заяву (вхідний №18864 від 01.05.2026).

Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди кожного із них на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.

Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, а відповідно і не заперечення проти розірвання шлюбу зі сторони відповідача, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позовна заява підлягає до задоволення.

Також суд, задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.

Крім того, відповідно до положень ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки відповідач, у заяві про визнання позову від 01.05.2026 (вхідний №18864 від 01.05.2026), виявила волю надалі іменуватись прізвищем « ОСОБА_4 », тому суд, керуючись ст.113 СК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відновлення відповідачу дошлюбного прізвища.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №16 від 25.03.2026 (а.с.2) позивачем, за подання даної позовної заяви до суду, сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Ураховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнала позовні вимоги, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, а саме: 605 гривень 60 копійок.

Водночас, приймаючи до уваги клопотання позивача про залишення судових витрат за позивачем, що викладене у заяві від 01.05.2026, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 665 гривень 60 копійок, сплаченого за пред`явлення до суду позовної заяви, що є різницею між розміром, сплаченого позивачем судового збору, та його частиною, що підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК України.

Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 142, 206, 247, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 вересня 2020 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1366.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 25 березня 2026 року згідно платіжної інструкції на переказ готівки АТ «Ощадбанк» №16, в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок, тобто в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 01 травня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко