Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №711/244/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/244/26

Номер провадження 3/711/239/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протоколи серії ЕПР1 № 560755 та серії ЕПР1 № 560758), про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 07.01.2026 о 01:08 год. в м.Черкаси по вул.Чехова, 112/1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічного приладу Drager Alkotest та від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря нарколога, у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб БК 472880, БК 470660, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 07.01.2026 о 23.03 в м.Черкаси по вул. Чехова, 112/1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, так як ніколи його не отримував. Правопорушення вчинене повторно протягом року, так як раніше на ОСОБА_1 винесено постанову за ч.2 ст.126 КУпАП ЕНА 6186550, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.5 ст.126 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом направлення рекомендованих повідомлень, які повернулися на адресу суду без отримання.

Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП до таких не відносяться.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 під час складання протоколів про адміністративні правопорушення було повідомлено про направлення матеріалів стосовно нього на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси, про що свідчить його особистий підпис в протоколах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд виконав свій обов`язок, щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи стосовно нього. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Зазначене дає підстави і зобов`язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з`являється в судове засідання.

Представник особи стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - адвокат Халупко С.В. в судове засідання не з`явився. Був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи шляхом направлення СМС повідомлення, яке отримав.

В матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_2 про участь в судових засіданнях через підсистему ВКЗ, проте останній у визначений час на відео-конференцзв`язок не вийшов.

Відповідно до ст.268 КУпАП, його явка не є обов`язковою та не перешкоджає розгляду справи.

Водночас, суд приймає до уваги письмові пояснення, надані представником особи стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - адвокатом Халупко С.В., під час попередніх судових засідань. Відповідно до зазначених пояснень, останній вказує, що при ознайомленні з матеріалами справи захист виявив низку істотних порушень процесуального порядку, які ставлять під сумнів не лише допустимість окремих доказів, а й законність самого притягнення особи до адміністративної відповідальності. Щодо причини зупинки транспортного засобу. На відеозаписі події зафіксовано, що патрульні поліцейські не представилися та не поінформували про причину зупинки відповідно до ст.35 Закону України «Про національну поліцію». Закон чітко регулює обов`язок поліцейського зверненні до особи. Це є порушенням: Порушення ст.18 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський зобов`язаний при зверненні до особи назвати: своє Прізвище, посаду, спеціальне звання, а на вимогу - пред`явити службове посвідчення. Непредставлення є прямим порушенням закону та свідчить про незаконність початку взаємодії. Порушення п.4 розділу II Інструкції №1026 щодо відеофіксації. На відео має бути чітко зафіксовано: представлення поліцейського, повідомлення причини зупинки. Якщо цього немає - відео не відповідає вимогам допустимості доказів. Порушення принципу належної поведінки поліцейського (п.1 ч.1 ст.18 Закону «Про Національну поліцію»). Поліцейський повинен діяти відкрито, ввічливо та прозоро. Ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги, іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. У період воєнного стану можуть застосовуватись такі заходи правового режиму воєнного стану, а саме відповідно до пункту 7 ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» перевірятись у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Відповідно до пункту 7, 10 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456 Уповноважена особа має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках: якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення, якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення; порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану. Уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі: порушення водієм Правил дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; - проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду. Відповідно до частини другої вказаної статті 2 поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 поліцейським було повідомлено. Не було в матеріалах справи зазначено підстави для зупинення ТЗ. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм, таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку ТЗ. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зупинка водія поліцією «просто так» не є законною, тому всі подальші вимоги поліції до нього, зокрема й проходження огляду на стан сп`яніння, водій виконувати не зобов`язаний. 2. Відсутність безперервної фіксації події та факту керування автомобілем. На наданих у матеріалах справи відеозаписах з бодікамер відсутня безперервна відеофіксація моменту керування транспортним засобом особою, щодо якої складено протокол. На першому відео зафіксовано лише рух службового автомобіля працівників Національна поліція України за іншим автомобілем та його зупинку. Однак на відео не видно, хто саме перебував за кермом під час руху автомобіля. Відео не містить моменту підходу поліцейських до водія одразу після зупинки та не фіксує, що саме ця особа виходила з місця водія. Відсутність ідентифікації водія. Відеозапис не підтверджує, що особа перебувала за кермом під час руху, що саме вона керувала транспортним засобом до моменту зупинки, що не відбулося пересадження осіб у салоні автомобіля. Без такої фіксації висновок про керування є припущенням, що суперечить принципу доказування у справах про адміністративні правопорушення. Другий відеозапис не підтверджує подію правопорушення. На другому відео поліцейський вже складає адміністративні матеріали. Дане відео фіксує лише процес оформлення документів, а не саму подію правопорушення, тому не може підтверджувати факт керування транспортним засобом. Порушення принципу доведеності вини. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність правопорушення та вина особи. За відсутності відеофіксації керування та інших належних доказів (свідків, безперервної фіксації, пояснень, які прямо підтверджують керування), вина особи не може вважатися доведеною. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що саме дана особа керувала транспортним засобом у момент його руху. Надані відеозаписи не містять безперервної фіксації події, не ідентифікують водія та фактично підтверджують лише факт складання адміністративних матеріалів. Отже, об`єктивна сторона правопорушення не доведена, що є підставою для закриття провадження у справі. Отже, керуючись вище викладеним, з метою дотримання принципу верховенства права, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та реалізації права на захист, просить суд справу про адміністративне правопорушення, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Водночас, сторона захисту звертає увагу суду на той факт, що на день розгляду адміністративних матеріалів, строки притягнення за ч.5 ст.126 КУпАП визначені ст.38 КУпАП пройшли, а тому в цій частині справи просить суд провадження закрити в зв`язку з пропущенням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши відео з нагрудних камер працівників поліції, суд дійшов до наступного.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 560755 на думку суду відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено про наявність у ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу ознак стану алкогольного сп`яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився.

Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема, як факт керування транспортним засобом, так і пропозицію поліцейських пройти огляд, в ЧОНД, де працівником поліції отримано відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , під час безперервної відео фіксації на нагрудні камери, що утворює склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частина друга статті 266 КУпАП (в редакції Закону України від 16.02.2021 №1231-IX, що діє з 17.03.2021) передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).

Відповідно до п.п.1, 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п.6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

На думку суду, словосполучення в законі «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння….» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду.

Тож, після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп`яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов`язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису, а тому суд визнає відеозапис наданий суду, належним доказом.

З протоколу ЕПР1 № 560755 вбачається, що в результаті проведеного поліцейським огляду у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та зазначено підозру у перебуванні останнього в стані алкогольного сп`яніння. В зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, або в медичному закладі ЧОПНД, від чого останній відмовився.

З огляду на вище викладене, огляд проведений у відповідності до ст.266 КУпАП, а поведінку правопорушника суд оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов`язані з іншими обставинами.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст.266 КУпАП та п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, відповідно до пп.«а» п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пп.2.4.«а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 2 ст.16 наведеного Закону встановлено, що водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що на водія покладено обов`язок мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та пред`являти їх для перевірки на виконання розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, виражається у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови серії ЕНА № 6186550 від 20.11.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400 грн., за порушення вчинене 19.11.2025.

Не зважаючи на зазначене, 07.01.2026 о 01.08 год. в м.Черкаси, по вул. Чехова, 112/1, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 без посвідчення водія відповідної категорії, оскільки ніколи його не отримував.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

-протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 560755 та серії № ЕПР1 № 560758;

-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6186550 від 20.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнутий до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400 грн;

-довідкою АП УПП в Черкаській області від 07.01.2026, згідно якої за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані;

-довідкою відділу АП УПП в Черкаській області від 07.01.2026 згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;

-рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП в Черкаській області А.Данілової, згідно якого 07.01.2026 близько 01 годин 08 хвилин виконуючи свої службові обов`язки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та громадської безпеки в складі екіпажу «АГАТ 102» спільно з сержантом поліції Дергунов Р.Р. Патрулюючи в місті Черкаси по вулиці Чехова буд. 112/1 було помічено ТЗ ВАЗ 21099 д.н.з НОМЕР_2 , котрий порушував комендантську годину, було прийнято рішення зупинити дане ТЗ згідно ст.35 п.7 ЗУ про Національну Поліцію, в ході спілкування з водієм було встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_1 (військовослужбовець ВЧ НОМЕР_3 навідник, солдат) під час перевірки документів було встановлено, що вище зазначений керував ТЗ не маючи права керування ТЗ відповідної категорії, так як, ніколи його не отримував. Правопорушення вчинено повторно протягом року, так як, раніше 20.11.2025 року, на ОСОБА_1 було винесено постанову за ч.2 ст126 КУПАП ЕНА 6186550, чим порушив вимоги ч.10 ст.15 ЗУ «Про Дорожній рух». А також під час спілкування у водія, було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, та запропоновано у встановленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ, за допомогою Газоаналізатора Drager Аlkotest, а також у мед. закладі КНП «ЧОПНД», на що водій відмовився. Нами було складено протокол серії ЕПР1 № 560755 за ч.1 ст.130 КУпАП, а також за ч.5 ст.126 КУпАП серії ЕПР1 № 560758 та за ч.1 ст.126 КУпАП серія ЕНА № 6475656. Подія фіксувалась на БК 472880, 470660;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, в ході перегляду якого встановлено, що 07.01.2026 о 01:08 год. в м.Черкаси по вул.Чехова, саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений за порушення комендантської години, про що йому було повідомлено, та чого останній не заперечував, зазначаючи, щ сісти за кермо вимусили обставини. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував ні під час зупинки транспортного засобу, ні під час складання протоколів про адміністративні правопорушення. В ході спілкування працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що повідомлено останньому та запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати до медичного закладу, яким є ЧОПНД, від чого ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відеофіксації на нагрудні камери працівників поліції. В зв`язку з чим працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. В подальшому під час складання адміністративних матеріалів, працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 ніколи не отримував посвідчення водія, та постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6186550 від 20.11.2025, останнього притягнуто до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400 грн. в зв`язку з чим, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.

Позиція сторони захисту, про те, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , не маючи на те законних підстав, суд оцінює критично виходячи із наступного. Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_1 07.01.2026 о 01.08 год. рухався на автомобілі ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 , тобто під час комендантської години, в зв`язку з чим був зупинений. Під час зупинки працівники поліції повідомили водію - ОСОБА_1 про причину зупинку, та він її не заперечував. Крім того, ОСОБА_1 також не заперечував і факт керування транспортним, що зафіксовано на нагрудні камери працівників поліції. Одночасно суд звертає увагу, на те, що в рапорті працівників поліції також вказано, що причиною зупинки транспортного засобу стало порушення комендантської години.

Крім того, на відеозаписах долучених до матеріалів справи, відображено, що працівниками поліції, після зупинки автомобіля, ОСОБА_3 повідомлено про причину зупинки, а також на відеозаписах з нагрудних камер працівника поліції, відображено, що ОСОБА_1 жодних заперечень, щодо відсутності у працівників поліції підстав для його зупинки не висловлював.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Згідно п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України майже в усіх регіонах України запроваджено комендантську годину. У місті Черкаси та області комендантська година триває щодня з 00:00 до 4:00. Під час комендантської години заборонено перебувати на вулиці та в громадських місцях, за винятком випадків, коли потрібно терміново дістатися до укриття під час повітряної тривоги.

Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, а саме це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень. Отже, комендантська година це обмеження руху громадян та діяльності підприємств, установ, організацій у певний період часу, зазвичай вночі. В Україні комендантську годину можуть оголошувати у разі загрози національній безпеці, природних катастроф, епідемій та інших надзвичайних ситуацій. Протягом комендантської години громадяни повинні залишатися вдома та утримуватися від будь-яких дій, які можуть загрожувати їх особистій безпеці, а також безпеці інших осіб. Порушення комендантської години, особливо якщо воно пов`язане з керуванням транспортним засобом, тягне за собою певні правові наслідки. Зокрема, адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Тобто правоохоронні органи та військові мають право зупиняти транспортні засоби та перевіряти документи під час комендантської години. Таким чином, на думку судді працівники поліції мали законні підстави зупинити автомобіль ОСОБА_1 , який рухався у період дії комендантської години для перевірки документів.

Позиція сторони захисту, щодо відсутності факту керування транспортним засобом в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, оскільки саме ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу перебував за кермом автомобіля. ОСОБА_1 не заперечував факт керування ні підчас перевірки документів, ні під час складання адміністративних матеріалів. Тому вказану позицію захисту суд розцінює, як таку, що направлена на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення, відповідно до статей 33-35 КУпАП, суддя враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, який офіційно не працює, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

З матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді яких застосовується різний строк притягнення до відповідальності, зазначений ст.38 КУпАП.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП 07.01.2026, тобто кінцевий термін притягнення до відповідальності сплив, за дане правопорушення на час розгляду справи пропущений.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього кодексу.

Незважаючи на те, що в матеріалах справи містяться дані про вчинення ОСОБА_1 зазначеного в протоколі адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд закриває провадження по справі в даній частині.

Проте, той факт, що правопорушник, керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами та маючи ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, з позбавлення права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов`язковим без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, 279, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КпАП України - закрити по закінченню строків, передбачених ст.38 КпАП України

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 665,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник