Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №474/229/26 — Врадіївський районний суд Миколаївської області

Суд: Врадіївський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №474/229/26

Суддя: Сокол Ф. Г.

Справа № 474/229/26

Провадження № 3/474/50/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.05.26р. с-ще Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г, розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від СРПП ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, -

встановив:

30.03.2026р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624487 від 26.03.2026р., згідно з яким 26.03.2026р., близько 10 год. 09 хв., громадянин ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, по а/д М13 Кропивницький-Платонове 142 км, керував автомобілем марки ЗИЛ 433362, д/н НОМЕР_1 , при цьому буксирував причіп марки ПГ д/н НОМЕР_2 , на якому на задній вісі причепу праве колесо було пошкоджено та мало прорізи і розриви. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. “б” п. 31.4.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624487 від 26.03.2026р. надійшов до суду 30.03.2026р.

Судове засідання призначене на 06.04.2026р. за клопотаннями захисник Бездітного В.А. відкладалося на 22.04.2026р. та 30.04.2026р.

30.04.2026р. до суду надійшло клопотання від захисника Бездітного В.А., в якому останній просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Клопотання обґрунтовано тим, що на розгляд суду надано протокол серії ЕПР1 № 624487 складений 26.03.2026 року о 10:33:10 та зміст якого наступний:

“26.03.2026 10:09:00 дорога М13 Кропивницький Платонове 142 км 26.03.2026року о 10:09 годин по А/Д МІ3 Кропивницький Платонове 142 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ЗИЛ 433362 Д/Н НОМЕР_1 при цьому буксирував причіп марки ПГ Д/ НОМЕР_3 на якому на задній вісі причепу праве колесо було пошкоджено та мало прорізи та розрив. Чим порушив р.п. 31.4.5. б ПДР України ст 12ІЧ.4. Водій притягався повторно впродовж року за ст. 121 ч.І ЕНА4475732 від 11.04.2025 року. Подія фіксувалась на нагрудну камеру поліцейського 10148552 чим порушив п. 31.4.5.6 ПДР - керує. ТЗ у яких шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, розш. каркасу, ві”.

Відповідно до змісту протоколу особа раніше притягалась до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та відносно неї, нібито, складалась постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА4475732 від 11.04.2025р., проте до матеріалів справи про адміністративне правопорушення які направлені до суду не надано належним чином завіреної копії такої постанови. Одночасно з цим у поданому до суду протоколі не зазначено про те, що до нього долучено копію постанови від 11.04.2025р. взагалі, а долучена безпосередньо до матеріалів справи постанова не підписана посадовою особою що її складала та порушником, не містить жодних відбитків печаток, зокрема, та загалом фотокопія не засвідчена належним чином та є недопустимим доказом по справі, що виключає повторнісь.

Відповідно до вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020, документи, що подаються у формі копій, мають бути належним чином засвідчені особою, яка їх подає, шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису, власного імені та прізвища особи, а також дати засвідчення копії. Відсутність належного засвідчення, зокрема подання не завірених фотокарток або відеозаписів без зазначення їх походження у протоколі, позбавляє такі матеріали статусу допустимих доказів, оскільки вони не дозволяють достовірно встановити фактичні дані у справі.

Сформульована суть правопорушення у протоколі серії ЕПР1 № 624487 не відповідає положенням ст. 121 КУпАП, так відповідно до змісту протоколу “ ОСОБА_1 26.03.2026року буксирував причіп марки ПГД/ НОМЕР_3 на якому на задній вісі причепу праве колесо було пошкоджено та мало прорізи та розрив. Чим порушив р.п. 31.4.5. б ПДР України”. Таким чином у протоколі не зазначено про наявні технічні несправності та саме про оголення корду, а лише зацитовано п. 31.4.5.6 ПДР.

Одночасно з цим, на долученому до матеріалів справи відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції незафіксовано саме оголення корду, адже оголення корду шини - це критичне пошкодження, при якому стає видно внутрішній “скелет” колеса, що на наданому відео не зафіксовано.

Наданий суду відеозапис події розпочинається о 10:16:00 год. хоча у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що саме правопорушення відбувалося о 10:09 год. 26.03.2026р., що вказує на відсутність встановлення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Як повідомляє ОСОБА_1 26.03.2026р. ним перед виїздом проведено візуальну перевірку як транспортного засобу ЗИЛ так і зокрема причепу державний номер НОМЕР_2 та останній не мав видимих пошкоджень шин. Також, відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01355-00274-25 від 22.04.2025р. транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_2 пройшов перевірку технічного стану та є технічно справним. У вказаному протоколі дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю вказана - не пізніше 22.04.2026.

Крім цього, 30.04.2026р. до суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій останній просить у разі визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, призначити йому покарання у виді адміністративного арешту.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує на те, що у нього восьмеро дітей з яких на його повному утриманні перебувають п`ятеро неповнолітніх, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Він забезпечує свою родину як батько та чоловік працюючи водієм (трактористом та машиністом) у селянському фермерському господарстві ім. Гетьмана Сагайдачного, яке розташовано в с. Маринівка, Вознесенський район, Миколаївська область, що є єдиним джерелом мого доходу. У разі позбавлення його права керування транспортними засобами він втратить роботу, а його родина засоби до існування.

ОСОБА_1 та його захисник Бездітний В.А. в судове засідання призначене на 14 год. 45 хв. 30.04.2026р. не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Водночас у клопотанні про закриття провадження у справі захисник просив розглядати справу за його та ОСОБА_1 відсутності.

Враховуючи приписи ст.ст. 268, 271 КУпАП, згідно з якими участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, під час судового розгляду справи є необов`язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та захисника Бездітного В.А.

Розглянув матеріали справи, вважаю встановленим наступне.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 4 ст. 121 КУпАП визначено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті тягне за собою тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Відповідно до п.п. “б” п. 31.4.5 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи приписи ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, який зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624487 від 26.03.2026р., який останній підписав без будь-яких зауважень щодо його змісту, надано: відеозапис подій; копію постанови серії ЕНА № 4475732 від 11.04.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до довідки СРПП ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 27.03.2026р. вбачається, що згідно з базою даних ІКС ІПНП МВС України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане ТСЦ 4842 від 07.02.2025р. по 07.02.2055р. категорії “В,С,СЕ” та протягом 2025-2026р.р. притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624487 від 26.03.2026р. суть адміністративного правопорушення викладена наступним чином: “...26.03.2026 10:09:00 дорога М13 Кропивницький Платонове 142 км 26.03.2026року о 10:09 годин по А/Д МІ3 Кропивницький Платонове 142 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ЗИЛ 433362 Д/Н НОМЕР_1 при цьому буксирував причіп марки ПГ Д/ НОМЕР_3 на якому на задній вісі причепу праве колесо було пошкоджено та мало прорізи та розрив...”.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, за порушення п.п. “б” п. 31.4.5. Правил дорожнього руху полягає у порушенні заборони на експлуатацію транспортних засобів, які мають технічні несправності і не відповідають вимогам, а саме: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.

Отже забороняється експлуатація транспортного засобу шини, якого мають не просто порізи, розриви, а якщо ці порізи, розриви оголюють корд, тобто каркас шини.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624487 від 26.03.2026р., слід зауважити, що він не відповідає приписам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зафіксовано всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, за порушення п.п. “б” п. 31.4.5. Правил дорожнього руху. У протоколі не зафіксовано, що наявні на шині порізи, розриви оголюють корд шини.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України” (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі “Алене де Рібермон проти Франції” Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У справах “Малофєєва проти Росії” (“Malofeyevav.Russia”, рішення від 30.05.2013р.) та “Карелін проти Росії” (“Karelinv.Russia”, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

На підставі вищевикладеного вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.

Таким чином, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання ОСОБА_1 винним у в чиненні адміністративного правопорушення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження по справі за ч. 4 ст. 121 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене не вважаю за необхідне надавати оцінку всім доводам захисника Бездітного В.А. зазначених у клопотанні про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 121, 221, 245, 247, 252, 280, 284 КУпАП, -

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ф.Г. Сокол

Оригінал: reyestr.court.gov.ua