Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №569/10071/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10071/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

з участі заявника ОСОБА_1

представника заявника – адвоката Слакви-Марчук Н.В.

представника Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області – Бондарчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Рівненське районне управління поліції ГУНП в Рівненській області про видачу обмежувального припису,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , строком на строк 6 (шість) місяців, встановивши наступні заходи тимчасового обмеження його прав: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що вона разом зі своїми малолітніми дітьми – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та братом – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (заінтересована особа) проживають за однією адресою. ОСОБА_2 не працює, постійно знаходиться дома, зловживає алкогольними напоями та регулярно вчиняє домашнє насильство по відношенню до своєї сестри. ОСОБА_1 потерпає від насильства зі сторони ОСОБА_2 вже протягом кількох років. Його поведінка негативно впливає на її здоров`я та працездатність. Після скандалів, сварок, образ та погроз з боку ОСОБА_2 , змушена постійно лікуватися, вона боїться його, також його бояться її малолітні діти.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду, внаслідок чого, рішеннями від 28 квітня 2025 року (справа №569/7859/25) та 30 жовтня 2025 року (справа №569/23166/25) видавались обмежувальні приписи строком на 6 (шість) місяців, відповідно до яких вжито заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов`язків. ОСОБА_2 , притягувався Рівненським міським судом Рівненської області до адміністративної відповідальності за ч1 ст. 173-2 КУпАП (постанова від 04.04.2025 року, справа №569/6180/25 та постанова від 01.07.2025 року, справа №569/10291/25) Заявниця переконана, що є вірогідність продовження та повторного вчинення насильства з боку ОСОБА_2 та її дітей.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі, пояснила, що ОСОБА_1 потерпає від насильства зі сторони ОСОБА_2 вже протягом кількох років. Його поведінка негативно впливає на її здоров`я та працездатність, є вірогідність продовження та повторного вчинення насильства з боку ОСОБА_2 та її дітей.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області – Бондарчук А.І. пояснив, що ОСОБА_2 , перебуває на профілактичному обліку в івненськомуРПГУНП в Рівеннській оласті за категорією І «Кривник», неодноразово притягувався до відповідальності.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали заяви суд приходить до наступних висновків.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, одним із яких є заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою (частина друга статті 26 вказаного Закону).

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.

Суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тривалість протиправної поведінки ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відтак, суд вважає, що ОСОБА_2 ,є кривдником в розумінні пункту 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», який вчиняє домашнє насильство стосовно своєї сестри ОСОБА_1 .

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

У судовому засіданні з`ясовано, що ОСОБА_2 неодноразово вчиняв щодо ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, порушував вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника, що вбачається із долучених до матеріалів справи постанов та рішень Рівненського міського суду Рівненської області.

Всі ці дії в сукупності, вказують на те, що у постраждалої особи є побоювання за свою безпеку та стало причиною її звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

ОСОБА_1 , як жертва домашнього насильства, з урахуванням та оцінкою наявних ризиків потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки ігнорування ОСОБА_2 застосованих судом заходів впливу до нього, порушення вимог термінових заборонних приписів, дають підстави вважати вірогідним продовження чи повторне вчинення кривдником щодо неї психологічного насильства.

З огляду на встановлені судом обставини щодо наявності психологічного насильства, що вчинив ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , а також наявність об`єктивних ризиків загрози психологічного тиску ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , у якої виникли побоювання за свою безпеку, емоційною невпевненістю, нездатністю захистити себе, суд вважає, що заявник, як жертва такого насильства, потребує захисту в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а тому, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення частково заявлених вимог ОСОБА_1 , шляхом видачі обмежувального припису на строк два місяці щодо ОСОБА_2 , визначивши заходи тимчасового покладення на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 24,26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ст.ст.263,265,350-1 - 350-8 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Рівненське районне управління поліції ГУНП в Рівненській області про видачу обмежувального припису.

Видати обмежувальний припис на строк два місяці, встановити заходи тимчасового обмеження прав та покласти на ОСОБА_2 обов`язки, а саме:

заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З метою інформування про продовження обмежувального припису копію рішення направити до уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за місцем проживання постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік та виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Рішення суду про продовження обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов"язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП .

Заінтересована особа: Рівненське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області , місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Героїв поліції,4.

Суддя І.О.Гордійчук