Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №569/4762/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4762/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в особi головуючої суддi Панас О.В.

при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 532977-КС-001 про надання кредиту від 16.04.2025 року, що становить 23064,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 9464,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ -4000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією -1600,00 грн. та судові витрати в сумі 2662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві та згідно поданих додаткових пояснень просили розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Згідно поданої заяви (№ 19992/26-вх. від 23.03.2026) просила розглянути справу без її участі. Вказала, що не заперечує наявність основної заборгованості, однак заперечує розмір нарахованих штрафних санкцій, пені та відсотків, оскільки вони є надмірними та неспівмірними. На підставі ст. 551 Цивільного кодексу України просить суд зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), оскільки вона є явно завищеною, врахувати принципи розумності, справедливості та її фінансове становище.

З оглянутих додаткових письмових пояснень, вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідачки та просять задовольнити їхній позов.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 03.03.2026 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою суду від 04.03.2026 р. за клопотанням представника позивача постановлено витребувати в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (ЄДРПОУ: 21133352, Місце реєстрації: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 16.04.2025 року (дата видачі кредиту) по 01.10.2025року (дата закінчення терміну кредитування).

На виконання ухвали суду 08.04.2026 (вх..№24431/26-вх.) надійшла інформація з АТ «Універсал Банк», з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) Банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку), та долучено виписку по руху коштів за картковим рахунком платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 16.04.2025 по 01.10.2025

Дослiдивши письмовi матеріали по справi, та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення. Судом встановлено, що 16.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 532977-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 16.04.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 532977-КС-001 про надання кредиту.

16.04.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 532977-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA 1873, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 16.04.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 532977-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом- Договір).

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,7 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Відповідно до пункту 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі за текстом - «Проценти за користування кредитом»), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту. Наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

З оглянутої судом інформації, яка надійшла на виконання ухвали суду 08.04.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) Банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку), та долучено виписку по руху коштів за картковим рахунком платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 16.04.2025 по 01.10.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 07.01.2026 року у відповідачки утворилась заборгованість за Договором №532977-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 23064,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 9464,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією -1600,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Верховного Суду від 12.02.2025 № 679/1103/23, Верховний Суд висловив правову позицію, що вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідають передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

На підставі викладеного Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Аналізуючи вищевстановлені докази в сукупності, зміст наданого позивачем розрахунку, суд не погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за кредитом у частині нарахованих відсотків, які слід зменшити до 4732,00 грн.

Відтак, слід стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн. та нарахованими відсотками в сумі 4732,00 грн., що разом становить 12732,00 грн. Окрім того, згідно розрахунку, до заборгованості включено суму заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 4000,00 грн.; суму прострочених платежів за комісією -1600,00 грн. Суд не погоджується з даним розрахунком заборгованості та вважає, що сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4000,00 грн і сума прострочених платежів за комісією - 1600,00 грн. стягненню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати вказані відсотки, від сплати яких відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення таких.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) ВП ВС зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Враховуючи вищевикладене, до стягнення підлягає заборгованість з відповідача на користь позивача у сумі 12732,00 грн., що складається, зокрема: з суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 8000, 00 грн та суми прострочених платежів по процентах в розмірі 4732,00 грн.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 1469,72 грн (2662,4 грн * 12732,00 грн / 23064,00 грн).

Відповідно до ч.1 ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення на загальну суму 14201,72 грн., яка складається з боргу по кредиту та судових витрат по оплаті судового збору ( 12732,00 грн. + 1469,72 грн.), встановивши наступний порядок виконання - щомісячне стягнення боргу з відповідача на користь позивача в рівних частинах терміном на 12 місяців, після набрання рішенням законної сили до повного виконання рішення суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за договором № 532977-КС-001 про надання кредиту від 16.04.2025 р. в розмірі 12732 (дванадцять тисяч сімсот тридцять дві ) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" судові витрати в сумі 1469 ( одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять) грн. 72 коп.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості на загальну суму 14201,72 грн., яка складається з боргу по кредиту в розмірі 12732,00 грн. та судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1469,72 грн., встановивши наступний порядок виконання - щомісячне стягнення боргу з відповідача на користь позивача в рівних частинах терміном на 12 місяців, після набрання рішенням законної сили до повного виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", місцезнаходження: 01133, м.Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026

Суддя О.В.Панас