Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №566/151/26 — Млинівський районний суд Рівненської області

справа № 566/151/26

провадження № 2-а/566/7/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі:

одноособово - судді Лободзінського А.С.

за участю секретаря судового засідання - Подолець Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Мухи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області сержанта поліції Пірко Дмитра Олександровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора 1 взводу 3 батальйону УПП в Рівненській області сержанта поліції Пірко Дмитра Олександровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області, в якому просив скасувати винесену відносно нього постанову серії ЕНА №6587814 від 30 січня 2026 року про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оскаржувану постанову відповідач ОСОБА_2 виніс за, нібито, вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за порушення вимог п.19.1; п.п.2.4, 2.1б ПДР – непред`явлення ним, як водієм автомобіля марки «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 , у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб, а також порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Позивач стверджує, що наведених в оскаржуваній постанові правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП, він не вчиняв, оскільки транспортним засобом не керував. Поліцейськими не було встановлено дійсного водія транспортного засобу марки «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 , а керування, цим транспортним засобом ним, Сидорчуком Д.О., є лише припущенням поліцейських, яке нічим не підтверджено.

09 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області, за підписом представника Бикова Олександра Володимировича, надійшов відзив на позовну заяву, в якому Управління патрульної поліції у Рівненській області позов не визнало, покликаючись на те, що 30.01.2026 о 05 год 27 хв позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 у селищі Млинів по вул.. Народна порушив правила користування зовнішніми освітлювальними приладами, а саме, у темну пору доби не увімкнув фари ближнього світла, чим порушив п.19.1а ПДР, а також не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб, чим порушив п.2.4, п.2.1б ПДР. Момент руху транспортного засобу позивача без увімкненого ближнього світла фар зафіксовано на знімку екрана системи «Безпечне місто» та відеореєстраторі із службового автомобіля. (а.с. 42-47)

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Муха В.І. позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Позов просили задовольнити.

Представник відповідача -Управління патрульної поліції в Рівненській області у судове засідання не з`явився.

Відповідач - інспектор 1 взводу 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області сержанта поліції Пірко Дмитро Олександрович у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився, відзиву, пояснень по суті справи не надав.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які показали, що ОСОБА_1 того ранку, а саме 30.01.2026 подзвонили працівники поліції на мобільний телефон і попросили його приїхати у Млинів. За кремо автомобіля сів ОСОБА_5 і вони разом із ОСОБА_1 виїхали до селища Млинів. Коли вони приїхали до території макаронного заводу у Млинові, то до їхнього автомобіля, який був припаркований на узбіччі дороги, під`їхали поліцейські. Підбігши до буса, вони, поліцейські, витягли ОСОБА_1 , який знаходився на задньому сидінні буса, за руку з машини та почали наполягати, щоб ОСОБА_1 наддав їм реєстраційні документи на автомобіль, посвідчення водія та інші документи, стверджуючи, що він керував автомобілем. З показань свідків видно, що у дійсності ОСОБА_1 не був водієм, про що на місці події пояснював працівникам поліції. Однак, його пояснень до уваги останні не взяли.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, з`ясувавши зміст поданого на позовну заяву відзиву, заслухавши показання свідків, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними управлінських функцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що винесеною інспектором 1 взводу 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області сержантом поліції Пірко Дмитром Олександровичем постановою від 30.01.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 510 гривень за порушення ним вимог п.2.4, п.2.1б, п.19.1а ПДР.

Як зазначено у постанові, 30.01.2026 о 05 год 27 хв позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 у селищі Млинів по вул.. Народна. порушив правила користування зовнішніми освітлювальними приладами, а саме у темну пору доби не увімкнув фари ближнього світла, чим порушив п.19.1а ПДР, а також не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб, чим порушив п.2.4, п.2.1б ПДР.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», установлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Приписами пункту 2.1б ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб.

Згідно з приписами ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами частини першої ст. 72 КАС України визначено, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частин першої, другої ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи слідує, що на підтвердження вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП України, відповідачем надано запис на дисковому носії з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та відеореєстратора, встановленого у салоні службового автомобіля.

З вказаних відеозаписів дійсно вбачається, що позивач ОСОБА_1 , сидів у салоні автомобіля «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 на задньому пасажирському сидінні, звідки силоміць за руку був витягнутий працівниками поліції на зовні. Після цього, на вимогу працівника патрульної поліції, не надав реєстраційного документа на транспортний засіб, заперечуючи свою причетність до кермування виявленим працівниками поліції на узбіччі дороги транспортним засобом марки «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 . Проте пояснень ОСОБА_1 працівниками поліції взято до уваги не було і належним чином цих обставин не перевірено, незважаючи на те, що на місці події знаходились свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Пояснень від свідків всупереч ст..ст.251,278,279,280 КУпАП, працівники поліції не відібрали і оцінки таким не дали. У зв`язку з цим, поліцейським ОСОБА_2 було висунуто припущення, що цим транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 та прийнято рішення про притягнення останнього до адміністративні відповідальності, шляхом винесення оскаржуваної постанови за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП.

У відзиві на позовну заяву, відповідач у якості доказів посилається на відеозапис з відеокамери системи «Безпечне місто» та відеореєстратора зі службового автомобіля.

Однак, жодних доказів, тобто самих відеозаписів, чи знімків у розумінні ст..251 КупАП, на яких би було зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 , суду не надано.

Натомість із долученого відеозапису вбачається, що руху транспортного засобу «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 не зафіксовано. Автомобіль стояв на узбіччі дороги. Коли працівники поліції підійшли до вищевказаного припар кованого автомобіля і відчинили дверцята пасажирів, то ОСОБА_1 знаходився на задньому пасажирському сидінні.

Таким чином, відповідачем не доведено належними, допустимими і достовірними доказами що транспортним засобом марки «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 керував саме ОСОБА_1 , а не будь-хто інший з тихосіб, які перебували у салоні автомобіля, зокрема на передньому пасажирському місці. Тобто не підтверджено, що ОСОБА_1 був водієм. Відповідно у даному випадку на ОСОБА_1 не поширювалась дія положень розділу 2 «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів».

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вище наведене, суд констатує, що дослідженими доказами не підтверджено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 . Покликання відповідача у відзиві на позов про керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом та його зупинення працівниками поліції, свого підтвердження не знайшли. Отже, всупереч ч.2 ст.77 КАС України відповідач не довів тих обставин, на які покликався, як на підставу заперечення проти позову.

Натомість, позивачем доведено перед судом, що за обставин, коли на місці події знаходились очевидці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і у відсутності інших доказів, зокрема відеозаписів на яких би було зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то винесення відповідачем ОСОБА_2 оскаржуваної постанови без опитування цих осіб, суперечить положенням ст..62 Конституції України, ст..ст.279,280 КУпАП і є таким що мало місце без повного, об`єктивного і неупередженого з`ясування усіх обставин справи, тобто протиправним.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність події , а також складу у діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 та, відповідно, ч.2 ст. 122 КУпАП, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

А тому, оскаржувана у цій справі постанова підлягає скасуванню, як незаконна із закриттям провадження у справі за відсутності події та складу адміністративних правопорушень, за які ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 286 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області сержанта поліції Пірко Дмитра Олександровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6587814 від 30.01.2026, винесену інспектором 1 взводу3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Пірком Дмитром Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510,00 гривень - визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного Управління Національної поліції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним витрати по оплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а учасниками розгляду справи, які були відсутні на проголошенні судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.

Повне судове рішення складено 01.05.2026.

Суддя А.С. Лободзінський