Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №555/421/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/421/26

Номер провадження 3/555/192/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м.Березне

Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Собчук А.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Про права, відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повідомлений,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600744 від 25 лютого 2026 року, 25 лютого 2026 року о 19 год. 08 хв. у м. Березне по вул. Героїв України (Ціолковського), 22 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Skoda Octavia, реєстраційний тимчасовий номер НОМЕР_1 , та мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінку, що не відповідала обстановці. На законну вимогу поліцейського пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2,5 Правил дорожнього руху, тобто своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що вимоги працівників поліції вважає безпідставними, викладене у протоколі не відповідає фактичним обставинам справи, жодних неправомірних дій він не вчиняв.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Білоконь Р.А. підтримав позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У поданому клопотанні зазначив, що протокол складений із порушенням процедури, викладені в ньому обставини не відповідають фактичним даним, відеозапис не підтверджує наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а сам ОСОБА_1 не мав наміру ухилятися від проходження огляду. Також захист послався на сімейні обставини, стан здоров`я дружини ОСОБА_1 та подані письмові докази з цього приводу.

Допитаний у судовому засіданні працівник поліції, офіцер громади ВП№4 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_2 підтвердив обставини, викладені у протоколі, та пояснив, що за кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 , якому неодноразово у встановленому порядку пропонувалося пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, однак останній відмовився.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що є дружиною ОСОБА_1 та повідомила, що її чоловік наркотичних засобів не вживає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, працівника поліції та свідка, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, дослідивши письмові пояснення, суд встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, його вина у скоєному підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Провадження підлягає закриттю за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП лише у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення такого стану. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП для водія передбачає штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, щодо нього були зафіксовані зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння, після чого йому було запропоновано пройти медичний огляд.

Вказані обставини підтверджуються протоколом ЕПР1 № 600744, направленням на медичний огляд, рапортом поліцейського офіцера громади від 25.02.2026р., постановою серії ЕНА № 6724823, довідкою інспектора сектору адміністративної практики від 26.02.2026, зобов`язанням про відсторонення від керування транспортним засобом на 24 години та відеозаписом на оптичному диску. Із довідки також убачається, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія отримував, права керування не позбавлений.

Оцінюючи доводи захисту про відсутність у протоколі серії ЕПР1 № 600744 фактичних обставин справи, суд вважає його безпідставним.

Протокол серія ЕПР1 № 600744 містить усі істотні відомості про дату, час, місце події, дані особи, дані поліцейського, транспортний засіб, зовнішні ознаки сп`яніння, посилання на п. 2.5 ПДР України та правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому твердження захисту про відсутність фактичного опису події спростовується змістом самого протоколу.

Не заслуговують на увагу доводи захисту про те, що винесення постанови серії ЕНА № 6724823 стосовно ОСОБА_1 за інше порушення виключало можливість подальшого оформлення матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винесення постанови за ч. 6 ст. 121 КУпАП і складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосуються різних складів адміністративних правопорушень, які можуть бути виявлені під час однієї зупинки транспортного засобу. Сплата штрафу за одне порушення не звільняє особу від відповідальності за інше порушення, якщо його подія та склад підтверджені належними доказами. Сам зміст клопотання захисту підтверджує, що на місці оформлювалися і постанова, і протокол.

Суд також відхиляє доводи захисту про нібито відсутність підстав для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд.

Для висунення законної вимоги пройти такий огляд не вимагається попереднього доведення факту вживання наркотичних речовин, оскільки достатньою є наявність зовнішніх ознак, які дають поліцейському підстави вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 600744, направлення на медичний огляд та рапорту поліцейського, у ОСОБА_1 були зафіксовані такі ознаки: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідала обстановці.

Зазначені ознаки відповідають пункту 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, а тому були достатньою та належною підставою для направлення особи на медичний огляд.

Крім того, правомірність вимоги пройти медичний огляд підтверджується і показаннями працівника поліції, наданими у судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд у встановленому законом порядку, однак останній від цього відмовився.

Отже, вимога поліцейського про проходження медичного огляду була законною, обґрунтованою та такою, що відповідала встановленій процедурі.

Не приймає суд і доводи захисту про те, що поліцейські назвали лише одну ознаку сп`яніння, а інші з`явилися пізніше.

Саме клопотання захисту містить посилання на те, що в направленні, рапорті та протоколі були відображені також виражене тремтіння пальців рук і поведінка, що не відповідала обстановці. Таким чином, зазначений довід спростовується змістом самого клопотання захисника та матеріалами справи.

Посилання захисту на темну пору доби, снігопад та неможливість виявлення окремих ознак суд оцінює критично. По-перше, зафіксовані ознаки не зводилися лише до реакції зіниць на світло, а включали також виражене тремтіння пальців рук і поведінку, що не відповідала обстановці. По-друге, саме для усунення будь-яких сумнівів закон передбачає не констатацію остаточного стану сп`яніння на місці зупинки, а проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я.

Від такого огляду ОСОБА_1 відмовився, а тому посилання на погодні умови не спростовує факту законної вимоги пройти огляд і факту відмови від нього.

Доводи захисту про те, що поліцейські мали спочатку запропонувати огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, також є безпідставним.

Пункт 2.5 ПДР покладає на водія обов`язок пройти медичний огляд на вимогу поліцейського, а об`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у цій справі полягає саме у відмові від проходження огляду у встановленому порядку.

Відсутність пропозиції пройти перевірку на стан алкогольного сп`яніння на місці не свідчить про незаконність вимоги пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я.

Щодо доводів про те, що ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд у м. Березне, а не в м. Рівне, суд зазначає таке.

Навіть за версією захисту, огляд у порядку, запропонованому поліцейськими, ОСОБА_1 не пройшов, а тому юридично значущою обставиною для ч. 1 ст. 130 КУпАП є саме відмова від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, а не подальші переговори про інше місце чи спосіб його проведення. Самостійне пропонування іншого варіанту огляду не є виконанням законної вимоги поліцейського.

Не спростовує вини ОСОБА_1 і посилання захисту на його подальше самостійне звернення до КНП «Березнівська ЦМЛ». Таке звернення не замінює проходження огляду в межах процедури, ініційованої поліцейським, і не усуває вже вчиненої відмови від огляду у встановленому порядку.

Для складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вирішальне значення має саме невиконання водієм законної вимоги пройти огляд у порядку, визначеному законом.

Посилання захисту на сімейні обставини, зокрема стан здоров`я дружини ОСОБА_1 , а також подані документи щодо сімейного стану, проходження військової служби та необхідності догляду, суд враховує як дані, що характеризують особу, однак вони не виключають події і складу адміністративного правопорушення у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Такі обставини не належать до визначених законом підстав для закриття провадження у справі.

Також суд не приймає посилання захисту на ст. 62 Конституції України як на підставу для закриття справи, оскільки у цій справі відсутні реальні та неподолані сумніви щодо ключових обставин.

Сукупність досліджених доказів є послідовною і взаємоузгодженою щодо головного: саме ОСОБА_1 керував автомобілем, у нього були виявлені зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння, йому було запропоновано пройти медичний огляд, від якого він відмовився.

Саме ця відмова, а не доведеність факту вживання наркотичних засобів, є юридично значущою для кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Показання свідка ОСОБА_3 про те, що її чоловік наркотичних засобів не вживає, суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують ані факту керування транспортним засобом, ані факту наявності зовнішніх ознак, що стали підставою для направлення на огляд, ані факту відмови від проходження такого огляду.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена, а в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події або складу адміністративного правопорушення суд не вбачає.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, дані про те, що протягом року він до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, має посвідчення водія та не позбавлений права керування.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у цій категорії справ становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн, тому сума судового збору складає 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 7, ст. 33, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 245, ст. 251, ст. 252, ст. 266, ст. 268, ст. 280, ст. 283, ст. 284, ст. 307, ст. 308 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст.307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст.308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд.

Повний текст постанови виготовлений 30.04.2026 року о 16:00 год.

Суддя Собчук А.Ю.