Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №554/2124/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №554/2124/26

Суддя: Гольник Л. В.

Дата документу 30.04.2026Справа № 554/2124/26

Провадження № 2/554/2473/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого – судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Фесенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій прохали стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 26250 грн, а також судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 30.03.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №1527417 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Слон Кредит» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 2500 грн.; строк кредиту 360 днів з 30.03.2024 року по 25.03.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2500 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання ОСОБА_1 своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24.12.2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу №24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1527417 від 30.03.2024 року, загальна сума заборгованості склала 26250 грн. 00 коп., з якої заборгованість з тіла кредиту – 2 500 грн, заборгованості за процентами – 16812,5 грн, нараховані проценти за період з 25.12.2024 по 25.03.2025 (91 календарний день) – 5 687,5 грн, штрафні санкції – 1 250 грн. Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві вказав, що у разі відсутності відзиву на позов розглянути справу без його участі, позов задовольнити, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив на позов не подав.

За таких обставин відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Суд встановив, що 30.03.2024 року між фінансовою установою ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №1527417 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Слон Кредит» зобов`язалося надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.3. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 2500 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів з 30.03.2024 року по 25.03.2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,50% в день та зниженою процентною ставкою в розмірі 0,010% в день. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом Х187, 30.03.2024, 14:52:21 год., ОСОБА_1 . Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 30.03.2024 року договір №1527417 про надання коштів на умовах споживчого кредиту ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором (п.4.4.1 Договору).

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2500 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджено інформацією наданої АТ «УнІВЕРСАЛ БАНК».

24.12.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст-Капітал» було укладено договір факторингу №24122024, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №1527417 від 30.03.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст-Капітал».

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» є правонаступником ТОВ «Слон Кредит».

У відповідності до умов договору факторингу ТОВ «Слон Кредит» за плату відступає для позивача право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників.

На підставі акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 24.12.2024 року Клієнт передав, а позивач прийняв Реєстр боржників.

Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №24/12/2024 від 24.12.2024 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 20562,50 грн, яка включає в себе заборгованість за основною сумою боргу 2500 грн, заборгованість за процентами 16812,50 грн, штрафні санкції 1250 грн.

Станом на дату укладення Договору факторингу №2412202498 від 24.12.2024 року строк дії Договору № 1527417 від 30.03.2024 не закінчився. В межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.12.2024 року по 25.03.2025 року (91 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 5687,5 грн. (2500 грн х 2,5% = 62,5 грн х 91 календарних дні = 5687,5 грн).

Отже заборгованість за вказаним кредитним договором становить за основною сумою боргу – 2 500 грн, заборгованість за процентами – 22500 грн (16812,5 + 5687,5 =22500 грн).

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаний в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк. Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

Разом з тим, у відповідності до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 1250 грн до задоволення не підлягає.

Отже, після проведеного судом перерахунку заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №1527417 про надання споживчого кредиту становить: 25000 грн, з яких 2500,00 грн – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 22500 грн – заборгованість по процентам.

Отже, суд висновує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість у загального розмірі за договором у розмірі 25 000 грн, з яких 2500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 22500 грн – заборгованість за процентами, в іншій частині позовних вимог слід відмовити, тобто в частині стягнення за штрафними санкціями у розмірі 1250 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд відзначає таке.

Відповідно до положень ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до умов ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2857,2 грн. (виходячи з розміру наданих правничих послуг у розмірі 3000 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частка задоволених вимог становить: 25000 грн / 26250 грн) х 100% = 95,24%. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі, то суд дійшов висновку, що розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 2662,4 грн х 95,24% = 2535,67 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 25000 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2535,67 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2857,2 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя Л.В.Гольник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua