Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №373/2981/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2981/25

Провадження № 3/373/6/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Хасанова В.В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Панченка Б.В., розглянула адміністративний матеріал, що надійшов від ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , року народження, який проживає та зареєстрований по АДРЕСА_1 , неодруженого, фізична особа-підприємець,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адмміністративне пправопоуршення серії ЕПР1 №461248 ОСОБА_1 о 01:22 22 вересня 2025 року в м.Переяслав по вул.Богдана Хмельницького, 22, керував транспортним засобом Mersedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді своєї вини не визнав, пояснив, що 18 вересня 2025 року він вирушив у рейс та повернувшись 21 вересня до ОСОБА_2 , чекав на свого батька у гаражі, оскільки той взяв автомобіль, в якому перебували ключі від його квартири. Приблизно о 22 годині батько зателефонував йому і повідомив, що автомобіль обламався, не доїхавши додому і він залишив його у місті. Він ще трохи посидів з хлопцями у гаражі, випиваючи алкогольні напої, і приблизно о 00:00 пішов до батька. У батька він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3 та домовився з ним, що удень 22 вересня він допоможе відтягнути автомобіль на СТО. В наступному, він взяв у батька ключі від Mersedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , щоб забрати там ключі від квартири, в якій проживає. Щоб відкрити автомобіль йому необхідно було відкрити капот та надіти клему на акумулятор, яку зняв батько, оскільки там ще й замкнула проводка. Капот батько залишив прикритим. Як він накинув клему на акумулятор, засвітилася машина і під`їхав патрульний автомобіль. Йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак він відмовився, оскільки транспортним засобом не керував.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Панченко Б.В. в судовому засіданні, посилаючись на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, просив провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши та оцінивши докази, що містяться у матеріалах справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Панченка Б.В., суд дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», при оцінці доказів суд повинен застосовувати критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Згідно рішення ЄСПЛ «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що є результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про те, що особа, не лише перебувала в стані алкогольного сп`яніння або відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння, а й керувала транспортним засобом.

Керування транспортним засобом є технічною дією водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі (постанова ВС від 20.02.2019 у справі 3 404/4467/16-а).

Разом з тим, під час судового розгляду судом не встановлено доказів, які б безумовно (кожен окремо або в сукупності) підтверджували той факт, що ОСОБА_1 дійсно керував 22.09.2025 транспортним засобом.

Так, досліджений судом відеозапис, що міститься у матеріалах справи, обставин зупинки автомобіля Mersedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , а також факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля не містить.

Натомість, на ньому зафіксовано ОСОБА_1 , який перебуває поруч із своїм автомобілем та зазначає, що автомобілем він не керував, у зв`язку із чим відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Водночас, на відео також зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про те, що автомобіль залишив його батько, оскільки він зламався.

Поліцейські, якими складено адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 та які викликані судом для дачі пояснень щодо викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, зокрема, щодо зупинки транспортного засобу, в судові засідання не з`явились.

Інших доказів, які б беззаперечно засвідчували факт керування ОСОБА_1 автомобілем та спростовували доводи останнього, органом поліції до суду надано не було.

Натомість, свідок ОСОБА_4 в суді повідомив, що 21 вересня 2025 року він возив дружину у справах в Київ. Оскільки син ( ОСОБА_1 ) був в рейсі, він взяв його бус - автомобіль Mersedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 . Вдень син повернувся з рейсу та попросив забрати його з місця зупинки. Однак, оскільки автомобіль зламався, він його не забрав. Син прийшов до нього пізно ввечері, вони обговорили поломку авто, син домовився про його транспортування, взяв ключі від автомобіля Mersedes Benz, щоб у ньому забрати ключі від своєї квартири та повинен був піти додому.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що ОСОБА_1 ввечері 21.09.2025 набрав його і попросив, наступного дня забрати з вокзалу біля квіткового магазину бус Mersedes Benz. Приблизно о 08:00-09:00 наступного дня, він своїм автомобілем відбуксирував Mersedes Benz на СТО, що на ефірно-олійному заводі.

Ретельно дослідивши та перевіривши усі наявні в справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення не встановлено.

Відповідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави - презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина не доведена вагомими, чіткими і узгодженими між собою доказами, а всі сумніви суд трактує на користь особи.

Відтак, на підставі п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу правопорушення.

Керуючись, ст.7, 9, 247, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В.Хасанова