Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №286/3357/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3357/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

12.09.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить змінити розмір аліментів, стягнутих рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 29.11.2012 року у справі № 617/9704/12 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.05.2012 року та до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до досягнення повноліття ОСОБА_4 , на 1/8 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Позов мотивований зокрема тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 29.11.2012 року у справі № 617/9704/12 шлюб між сторонами розірвано; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.05.2012 року та до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.05.2012 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час у житті платника аліментів відбулися зміни матеріального та сімейного стану. Так, 02.08.2019 року між ним та ОСОБА_6 (після укладення шлюбу – ОСОБА_7 ) було зареєстровано шлюб. Від шлюбу народилась дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 15.04.2025 року у справі № 552/2170/25 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.03.2025 року до повноліття дитини. Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_9 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), починаючи з 20.09.2025 року до досягнення дитиною ОСОБА_8 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідні виконавчі листи перебувають на виконанні безпосередньо за місцем праці платника аліментів. Позивач є єдиним працюючим членом сім`ї на утриманні якого перебувають син від попереднього шлюбу, дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, та новонароджена донька. Збереження розміру стягуваних на користь відповідачки аліментів в 1/4 частці доходу позивача ставить його у вкрай несприятливе матеріальне становище, позбавляючи його та членів його сім`ї засобів до існування. Разом з тим, відповідачка зареєстрована як ФОП та є власницею магазину, що свідчить про покращення її матеріального становища. При цьому позивач, усвідомлює обов`язок по утриманню неповнолітнього сина і не відмовляється його своєчасно виконувати, тому просить зменшити розмір стягуваних аліментів з 1/4 частини до 1/8 частини доходу, що буде достатнім для сина та справедливим по відношенню інших осіб, які перебувають на утриманні.

Позивач подав заяву, в якій просить судовий розгляд здійснювати у його відсутність, заявлені позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подала, заяв і клопотань не подавала.

Розглянувши вимоги та доводи позову, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 29.11.2012 року у справі № 617/9704/12 розірвано шлюб, зареєстрований 16.04.2010 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше встановленого мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.05.2012 року та до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до досягнення дитиною повноліття, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.05.2012 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

02.08.2019 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_10 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народилась дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . ОСОБА_9 , продавець-консультант ФОП ОСОБА_11 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10.04.2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується копіями наказу про надання відпустки ФОП ОСОБА_11 та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 15.04.2025 року у справі № 552/2170/25 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.03.2025 року до повноліття дитини; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), починаючи з 20.09.2025 року до досягнення дитиною ОСОБА_8 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Київським районним судом м.Полтави 21.04.2025 року видано виконавчі листи № 552/2170/25, на підставі яких за місцем праці ОСОБА_1 в АТ «ОГС «Полтавагаз» здійснюються утримання з доходу, що стверджується довідкою АТ «ОГС «Полтавагаз» та Звітами про здійснені відрахування та виплати.

Як вбачається з листа Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 10.06.2025 року, згідно з наявною інформацією у автоматизованій системі виконавчого провадження - на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 37335911 з примусового виконання виконавчого листа № 617/9704/12 від 27.12.2012 року, виданого Овруцьким районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше встановленого мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.05.2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 10.06.2025 року заборгованість по вказаному виконавчому провадженні відсутня. Крім того, згідно з наявною інформацією у автоматизованій системі виконавчого провадження – інші виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на виконанні у відділі не перебувають та не перебували.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1). За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч.2). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3).

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Як роз`яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно дост.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі №6-143/13цс зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Позивач вказує, що після присудження з позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина, його сімейний стан змінився – він уклав новий шлюб, від якого у нього народилася донька, та відповідно виникли аліментні зобов`язання по утриманню дружини та малолітньої доньки, що негативно вплинуло на його матеріальне становище. Тому вважає, що для забезпечення прав дітей на належне утримання з боку батька, доцільним є зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/8 частки його доходу на утримання старшого сина.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану. При цьому такі положення закону не виключають і одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 16.09.2020 року у справі № 565/2071/19.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи спір, суд вважає доведеною обставину того, що після постановлення 29.11.2012 року рішення Овруцького районного суду Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_13 аліментів на утримання їх сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше встановленого мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та видачі виконавчого листа про примусове виконання цього судового рішення про стягнення аліментів, сімейний стан позивача змінився – уклав шлюб з іншою жінкою, від якої у нього народилася молодша дитина – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і на утримання яких Київським районним судом м.Полтави 15.04.2025 року стягнуто з нього, ОСОБА_1 , аліменти у розмірі 1/4 його доходу та 1/6 його доходу. Вказана обставина зміни сімейного стану є самостійною і достатньою підставою для зміни в бік зменшення розміру аліментів, присуджених рішенням Овруцького районного суду Житомирської області 29.11.2012 року у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів. Водночас позивачем належними достатніми доказами не доведено обставини погіршення його матеріального стану у зв`язку з одруженням та народженням другої дитини після ухвалення рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання старшого сина у розмірі 1/4 його доходу. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналізуючи наведені позивачем доводи та надані в їх обґрунтування докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено існування підстав, передбачених ст.192 СК України, для зміни розміру аліментів в сторону зменшення. Водночас, враховуючи правову позицію Верховного суду, висловлену у постанові від 21.07.2021 року в справі № 691/926/20, про те, що діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу, суд, вважає розумним і справедливим позовні вимоги задоволити частково, беручи до уваги факт існування аліментних зобов`язань за рішенням Київського районного суду м.Полтави від 15.04.2025 року, та зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина до 1/6 частини доходу платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку, а не до 1/8 частини, як просить позивач.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , на підставі рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 29.11.2012 року у справі № 617/9704/12, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розміру 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.04.2026 року.

Суддя: В. І. Вачко