Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №283/1186/25 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1186/25

Провадження №2/283/60/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Левченко О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 ,

представника органу опіки та піклування – виконавчого комітету

Малинської міської ради Житомирської області Наконечної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 та Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про припинення стягнення аліментів і встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в Малинський районний суд Житомирської області з позовом до ОСОБА_4 в якому просить:

-припинити стягнення з нього аліментів, які стягуються на підставі виконавчого листа № 2/283/259/2018 виданого 14.05.2018 року Малинським районним судом Житомирської області у справі № 283/298/18 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.02.2018 року та до досягнення ним повноліття;

-встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні представник позивача та позивач позов підтримали і пояснили, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.12.2009 року. Рішенням Малинського районного суду від 27.04.2018 року шлюб між сторонами був розірваний. Цим же рішенням сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено проживати з матір?ю та стягнуто з позивача аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивач. Однак у вересні 2021 року відповідач привезла сина до позивача та залишили його проживати з ним. Таким чином самостійно утримує та виховує сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За таких обставин необхідно припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідача.

Також суд повинен встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це дасть змогу позивачу безперешкодно здійснювати захист прав та інтересів свого сина, а також отримати право на відстрочку від призову на військову службу.

Крім того позивач хоче пред`явити до відповідача позов про позбавлення її батьківських прав, оскільки вона ухиляється від виконання своїх обов?язків по вихованню сина, що підтверджується висновком органу опіки та піклування.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 пояснив, що він з 2021 року проживає разом з батьком ОСОБА_1 . З матір?ю не проживає у зв?язку з поганими відносинами з її чоловіком.

Представник Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з?явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з?явилась.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 , яка мала прізвище ОСОБА_6 (а.с. 26-27), є батьками сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12). Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.12.2009 року, який був розірваний рішенням Малинського районного суду Житомирської області № 283/298/18 від 27.04.2018 року (а.с. 7-8). Цим же рішенням ухвалено:

- Дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити проживати разом з матір`ю.

- Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 , на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.02.2018 року та до досягнення, ним повноліття.

На даний час рішення суду в частині стягнення аліментів перебуває на виконанні у Малинському відділі державної виконавчої служби (а.с. 9-10).

На час винесення рішення відповідач проживала в АДРЕСА_2 . Відповідно син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав разом з відповідачем, оскільки рішенням суду його місце проживання визначено з матір?ю.

З 2021 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з батьком ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Ворсівського старостинського округу Малинської міської територіальної громади № 82 від 20.03.2025 року (а.с. 18), актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 24.03.2025 року (а.с. 16) та витягами з реєстру територіальної громади (а.с. 13-14).

Ці ж обставини підтвердили і свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повідомили, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з батьком ОСОБА_1 . За матір ОСОБА_3 вони нічого не знають і тривалий час її не бачили.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У частині першій статті 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Позивач, з огляду на принцип обов`язковості судових рішень, зобов`язаний виконувати рішення Малинського районного суду Житомирської області № 283/298/18 від 27.04.2018 року та сплачувати в примусовому порядку аліменти на користь відповідача.

Разом з тим, наявність відкритих виконавчих проваджень з виконання рішення суду про стягнення аліментів із позивача свідчить про порушення його майнових прав та інтересів, оскільки саме він має право розпоряджатися аліментами, які стягуються на утримання сина, який вже біля 5 років проживає разом з ним.

Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів, за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України.

За таких обставин суд припиняє стягнення з позивача аліментів, які стягуються на підставі виконавчого листа № 2/283/259/2018 виданого 14.05.2018 року Малинським районним судом Житомирської області у справі № 283/298/18 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів (заробітку).

Вирішуючи питання про встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки Малинського ліцею № 4 Малинської міської ради № 44 від 28.03.2025 року, яка підписана класним керівником Немерицького Олексія Віталійовича та директором ліцею, відповідач не цікавиться навчанням та інтересами сина, не відвідує заходи та класні збори, не бере участі у вихованні дитини (а.с. 15). Однак у цій довідці не зазначено у зв?язку з чим класний керівник та директор ліцею прийшли до переконання, що відповідач не цікавиться навчанням та інтересами сина, а також не бере участі у вихованні дитини.

Не відвідування відповідачем заходів та класних зборів саме по собі не свідчить про те, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, оскільки відповідач проживає окремо від дитини, і може не мати змоги відвідувати навчальний заклад, в якому навчається дитина. Крім того це питання могло бути вирішене за спільною домовленість між позивачем та відповідачем відповідно до ч. 1 ст. 157 СК України в якій зазначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Також і проживання дитини з позивачем не свідчить про те, що позивач самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Інших належних та допустимих доказів того, що позивач самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду не надано.

Згідно висновку органу опіки та піклування – виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області факт самостійного утримання та виховання позивачем неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є встановленим (а.с. 80-81). З даним висновком суд не погоджується, оскільки він зроблений на підставі акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 24.03.2025 року (а.с. 16), згідно якого ОСОБА_3 проживає разом з батьком, та на підставі довідки Малинського ліцею № 4 Малинської міської ради № 44 від 28.03.2025 року (а.с. 15), яка, як зазначав суд, не свідчить про те, що відповідач не бере участі у вихованні дитини.

Таким чином і вказаний висновок не підтверджений належними та допустимими доказами.

Крім того суд звертає увагу, що рішенням № 469 від 29.10.2025 року виконавчий комітет Малинської міської ради Житомирської області затвердив висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав (а.с. 65-67). Даний висновок орган опіки та піклування склав за заявою неповнолітнього ОСОБА_3 .

Цілком очевидно, що позивач чи його син мають намір звернутись до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав. Таким чином суд, встановивши факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично встановить обставини, які підлягають встановленню судом під час вирішення спору про позбавлення відповідача батьківських прав.

За таких обставин суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в частині встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за позовні вимоги про припинення стягнення аліментів в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. ст. 10, 217-279, Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 18, 180, 181 Сімейного кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

З дня набрання даним рішенням законної сили припинити стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів, які стягуються з нього на підставі виконавчого листа № 2/283/259/2018 виданого 14.05.2018 року Малинським районним судом Житомирської області у справі № 283/298/18, на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (після зміни прізвища ОСОБА_4 ) на утримання дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя: А. О. Тимошенко