Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №274/119/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/119/26

Провадження № 1-кп/0274/7/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені 10.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060000001440 щодо:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, є громадянином України, здобув середню освіту, непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

в с т а н о в и в:

відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення за таких обставин.

Не пізніше 03.09.2025 у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, наданням порад, усуненням перешкод, щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.

З метою реалізації свого злочинного умислу та збагачення за рахунок здійснених кримінально-протиправних дій, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 03.09.2025, 07.09.2025, 09.09.2025, 10.09.2025 під час особистого листування та телефонних розмов із використанням мобільного месенджеру «WatsApp», повідомив ОСОБА_6 про можливість незаконного перетину ним державного кордону України та особисту безпосередню допомогу у цьому, за грошову винагороду в сумі 17 000 доларів США, а також роз`яснив ОСОБА_6 механізм вчинення зазначених протиправних дій, що полягав в особистому перевезенні останнього на автомобілі з м. Житомира до м. Чернівці, де його буде передано іншій особі, яка вкаже дорогу до Румунії, однак після цього ОСОБА_5 продовжить координувати рух ОСОБА_6 , використовуючи мобільний месенджер «WatsApp». Поряд з цим, у ході зазначених листувань та телефонних розмов ОСОБА_5 надав ОСОБА_6 поради щодо речей, одягу, засобів зв`язку, грошових коштів, які останньому необхідно взяти з собою під час перетину державного кордону України.

Крім цього, з метою реалізації злочинного умислу та збагачення за рахунок здійснених аналогічних кримінально-протиправних дій, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у точно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 17.09.2025 під час особистого листування та телефонних розмов із використанням мобільного месенджеру «WatsApp» повідомив ОСОБА_7 про можливість незаконного перетину ним державного кордону України та особисту безпосередню допомогу в цьому, за грошову винагороду в сумі 17 000 доларів США, а також роз`яснив ОСОБА_7 аналогічний вищеописаному механізм вчинення зазначених протиправних дій та надав поради щодо речей, одягу, засобів зв`язку, грошових коштів, які останньому необхідно взяти з собою під час перетину державного кордону України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 17.09.2025 близько 11 год 00 хв, ОСОБА_5 , використовуючи транспортний засіб марки «Land Rover» моделі «Range Rover» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , прибув до м. Ніжин Чернігівської області, де у невстановленому точно досудовим розслідуванням місці згідно попередньої домовленості зустрівся з ОСОБА_7 , який присів до салону даного автомобіля. У подальшому, під час руху автомобіля неподалік м. Київ, ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 , на вимогу останнього, грошову винагороду у розмірі 17 000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 17.09.2025 становить 699 978 гривень, за сприяння ним у подальшому незаконному перетині останнім державного кордону України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , цього ж дня близько 15 год 00 хв, використовуючи зазначений автомобіль, разом із ОСОБА_7 прибув до спеціально відведеного місця для стоянки автомобілів за адресою: м. Житомир, вул. Польова, 12, де відповідно до попередньої домовленості зустрівся з ОСОБА_6 та розпочав розмову з останнім поблизу автомобіля. У подальшому, близько 15 год 10 хв ОСОБА_6 присів до салону зазначеного автомобіля, де ОСОБА_5 повідомив

ОСОБА_6 про необхідність передачі йому у подальшому обумовленої суми грошової винагороди за сприяння ним у подальшому незаконному перетині останнім державного кордону України.

Таким чином, використовуючи зазначений транспортний засіб,

ОСОБА_5 сприяв незаконному переправленню осіб через державний кордон України наданням засобів та усуненням перешкод.

У подальшому, не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпочав рух зазначеним автомобілем у напрямку м. Бердичів Житомирської області, автошляхом «М21», який має сполучення Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, однак близько 15 год 50 хв злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена шляхом затримання останнього працівниками правоохоронних органів неподалік АЗС «Marshal», розташованої за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Хажин, вул. Братів Маруськевичів, 30.

Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, передбачена ч. 3 ст. 332 КК України.

В ході судового розгляду кримінального провадження 29.04.2026 прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 уклали угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди про визнання винуватості від 29.04.2026 обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до обставин і правової кваліфікації за ч. 3 ст. 332 КК України, які викладені в угоді та в обвинувальному акті, до моменту затвердження угоди про визнання винуватості судом зобов`язався надати прокурору, суду підтвердження щодо перерахування грошових коштів на потреби ЗСУ, у ході судового розгляду кримінального провадження беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення.

Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Сторонами угоди із урахуванням положень ст. 65 КК України узгоджено покарання обвинуваченому ОСОБА_5 : за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 23 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 397 120 грн, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності на строк три роки, без конфіскації майна.

При узгодженні покарання в угоді було враховано, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, (має на утриманні в формі постійного догляду особу (батька) з інвалідністю ІІ групи, має постійне місце проживання).

Підставами для застосування ст. 69 КК України з переходом до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, та не призначення додаткового покарання у виді конфіскації, що передбачене у вказаній санкції як обов`язкове, в угоді вказані: визнання вини та щире каяття, вчинення злочину особою, яка має статус учасника бойових дій, перерахування грошових коштів в сумі один мільйон гривень на користь Збройних Сил України; відсутність обставин, які обтяжують покарання.

При узгодженні покарання у виді штрафу в розмірі 23360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, сторони угоди зазначили, що такий розмір може вважатися еквівалентом покаранню у виді 8 років позбавлення волі за співвідношеннями згідно з ч. 5 ст. 53 КК України, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 53 КК України.

В угоді передбачені умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Прокурор в судовому засіданні підтримав угоду та просив суд її затвердити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Обвинувачений підтвердив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер висунутих йому обвинувачень, вид і міру покарання, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом, наслідки умисного невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку укладено добровільно.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав угоду та просив суд затвердити її, призначивши покарання, узгоджене сторонами.

Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, є тяжким злочином.

Провадження не здійснюється щодо юридичної особи та у провадженні не бере участь потерпілий.

Таким чином, сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 4 ст. 469 КПК України.

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, в тому числі за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_5 , воно не є більш тяжким ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди, а умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається. Обвинувачений визнав вину у вчиненні інкримінованого злочину та надав в судовому засіданні платіжний документ про перерахування благодійної допомоги військовій частині НОМЕР_2 у визначеному угодою розмірі.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який є раніше несудимим, непрацевлаштованим, має статус учасника бойових дій, характеризується позитивно, має на утриманні батька з інвалідністю ІІ групи.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчить поведінка обвинуваченого під час судового розгляду; вчинення злочину особою, яка має статус учасника бойових дій; суттєва благодійна допомога Збройним Силам України в сумі одного мільйона гривень.

Вказана сукупність пом`якшуючих обставин, а також відомості про особу обвинуваченого, переконують суд у можливості застосування положень ст. 69 КК України, що є необхідним для призначення обвинуваченому узгодженого в угоді виду покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

При цьому, відповідно до ст. 96-1, п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України щодо грошових коштів в сумі 17 000 доларів США, одержаних ОСОБА_5 від ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слід застосувати спеціальну конфіскацію шляхом примусового безоплатного вилучення цих грошових коштів у власність держави відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1 КК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22.09.2025, підлягає скасуванню.

Підстав для зміни обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, враховуючи відсутність клопотань з цього приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Після набрання вироком законної сили, сума внесеної застави підлягає поверненню заставодавцям.

Керуючись статтями 100, 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.04.2026 між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 23 360 (двадцять три тисячі триста шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 397120 (триста дев`яносто сім тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності на строк три роки, без конфіскації майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 залишити попередній - у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_8 суму застави у розмірі 92240 (дев`яносто дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок та заставодавцю ОСОБА_9 суму застави у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, яка була внесена 19.09.2025 ними на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду Житомирської області від 19.09.2025 у справі № 296/10504/25 про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, а саме:

- грошові кошти в сумі 450 Євро – залишити ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон марки xiaomi redmi note 10 pro IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із sim-картами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , - повернути ОСОБА_7 ;

- грошові кошти в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) доларів США, одержані ОСОБА_5 від ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які зберігаються у відділенні АТ КБ «Приватбанк» (за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 99) у спецпакеті № NPU 5072306, - безоплатно вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію;

- мобільний телефон servo fortable phone, три аркуші паперу з яких з написом ручкою ШЕП синього кольору, одна гумова резинка рожевого кольору, два мобільних телефони марки iPhone 11 та 11 pro (заблоковані), - повернути ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон марки iPhone 15 pro max IMEI НОМЕР_7 , IMEI 2 НОМЕР_8 із sim-картою НОМЕР_9 , грошові кошти 400 доларів США, 50 Євро, - залишити ОСОБА_10 ;

- предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням glock by a f33 із коліматором та ліхтариком, 37 набоїв 9 мм, дозвіл на зброю номер 224 98 від 27.03.23 - залишити ОСОБА_5 ;

- грошові кошти 17000 доларів США, виділені з загального фонду державного бюджету України на утримання УСБУ в Житомирській області, - залишити в УСБУ в Житомирській області;

- автомобіль land rover range rover з номерним знаком НОМЕР_1 (справжній номерний знак НОМЕР_10 ) з ключами - повернути ОСОБА_11 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22.09.2025 у справі № 296/10515/25 на майно, вилучене 17.09.2025 в ході обшуку автомобіля марки "land rover range rover", номерний знак НОМЕР_1 (справжній номерний знак НОМЕР_10 ), а саме:

- мобільний телефон марки xiaomi redmi note 10 pro IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із sim-картами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , грошові кошти в сумі 17000 доларів США, що належить ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон servo fortable phone, три аркуші паперу з яких з написом ручкою ШЕП синього кольору, одна гумова резинка рожевого кольору, два мобільних телефони марки iPhone 11 та 11 pro (заблоковані), що належать ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з таких підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди, а прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не могла бути укладена.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1