Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №170/36/26 — Шацький районний суд Волинської області

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа№ 170/36/26

Провадження № 1-кп/170/48/26

Шацький районний суд Волинської області

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - ОСОБА_7 ,

представника сектору ювенальної превенції

Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - ОСОБА_8 ,

представника служби у справах дітей

Шацької селищної ради - ОСОБА_9 ,

психолога - ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду та в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EASYCON кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 08.08.2025 за № 12025035560000146 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світязь, Шацького району, Волинської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, студента 1 курсу факультету транспорту та механічної інженерії Луцького національного технічного університету, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в:

08 серпня 2025 року, близько 01 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та знаходячись на набережній озера Світязь, поблизу закладу типу бунгало під назвою «Кубано», що по вул. Європейська, у с. Світязь, Ковельського району, Волинської області, під час словесного конфлікту, що раптово виник на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, умисно заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_11 , а саме: стоячи обличчям один до одного на відстані витягнутої руки із силою наніс один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя потерпілого, чим спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток лицевого черепа, переломів нижньої стінки лівої орбіти, лінійного перелому назо-альвеолярного з`єднання, багато уламкового перелому передньої стінки лівої верхньощелепної пазухи з розвитком гемосинуса, перелому кісток носа, забою м`яких тканин обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і суду надав покази про те, що він дійсно у вказані в обвинувальному акті час та місці підійшов познайомитися до трьох дівчат та поспілкуватися з ними. Перед цим, приблизно за годину – півтори, він з незнайомими йому особами випив дві чи три чарки лікеру. Вони розмовляли хвилин десять, дівчата не заперечували проти спілкування з ними. Він не штурхав дівчат ногою, можливо випадково зачепив, але це не було якоюсь загрозою для дівчат. До них підійшов ОСОБА_11 , якого він не побачив та не чув, що той говорив, і коли він повернувся до потерпілого, останній відштовхнув його двома руками в груди, внаслідок чого він впав. Після цього він піднявся, злякався, що потерпілий, який вищий за нього, буде його далі бити, тому наніс один удар рукою в обличчя потерпілого, внаслідок чого той впав. Наміру його далі бити він не мав. Він підійшов до ОСОБА_11 допомогти йому піднятися, дівчата почали кричати, він не хотів подальшого конфлікту, тому пішов додому. На наступний день він дізнався, що зламав потерпілому носа. Він просив вибачення у ОСОБА_11 , хотів домовитися з ним про компенсацію завданої шкоди. Він взагалі не вживає алкоголь, в той день вживав лікер вперше. Стипендію він не отримує та доходів не має. ОСОБА_4 цивільний позов ОСОБА_11 визнав частково: матеріальну шкоду визнав повністю, а моральну шкоду не визнав, оскільки на його думку, якби потерпілий не спровокував його та не відштовхнув, то він не завдавав би йому удар рукою в обличчя, відповідно ОСОБА_11 не отримав би тілесні ушкодження та не було б моральної шкоди.

У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаявся, шкодує, що неправильно оцінив обстановку та завдав потерпілому тілесні ушкодження. ОСОБА_4 у судовому засіданні вибачився за вчинене перед ОСОБА_11 та просив призначити йому покарання у виді штрафу.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні надав покази про те, що 07 серпня 2025 року, близько 22 год., він з друзями: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 пішли в с. Світязь у бунгало біля озера до інших друзів, де всі відпочивали. Близько 24 год. він помітив, що його дівчина ОСОБА_15 зникла, нічого не сказавши, однак він не надав цьому значення і продовжив відпочивати. Пізніше він побачив, що як йому здалося, ОСОБА_4 домагається до його дівчини, оскільки вона лежала на лежаку, а обвинувачений її штовхав ногами, хоча крім неї там було ще двоє дівчат. Він підійшов та запитав обвинуваченого, що той робить? ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп`яніння і не відреагував на запитання, тому він відштовхнув ОСОБА_4 двома руками у груди, оскільки вважав, що обвинувачений становить загрозу для нього і його дівчини. ОСОБА_4 впав, а він відійшов від нього, оскільки ніякої загрози вже не було. Далі обвинувачений встав, підійшов до нього та наніс йому удар правою рукою в обличчя, внаслідок чого він втратив свідомість на 15-20 секунд, а коли прийшов до свідомості то викликали швидку допомогу і він поїхав до лікарні. У медичному закладі йому зробили рентген і черговий лікар сказав, що у нього перелом носа і порадив дочекатися ранку, щоб його оглянув лікар-ЛОР.

Вранці його оглянув лікар та порадив їхати додому у м. Львів, де його лікарі зможуть краще обстежити. Після обстеження лікар повідомив, що окрім перелому носа у нього є перелом щелепи та інші зазначені у висновку експерта ушкодження. Через декілька днів йому зробили операцію і він перебував на лікуванні у Львівській лікарні Святого Пантелеймона приблизно п`ять днів, з 13 серпня 2025 року по 17 чи 18 серпня 2025 року, точно не пам`ятає. Лікар виписав йому ліки і каплі для носа, сказав обмежитися у фізичних навантаженнях на місяць та приймати рідку та подрібнену їжу. Через удар у нього були пошкоджені нервові клітини і він не відчував ліву сторону свого обличчя. Ліва сторона обличчя була опухла, йому було важко спати, їсти, голитися і у нього були часті головні болі. Лікар сказав, що до року це відновиться і на даний час він вже майже повністю відчуває ліву сторону свого обличчя. Пізніше у нього почалися проблеми з носом, він не міг нормально дихати, його неодноразово обстежували та прописували лікування, однак воно не допомагало. Лікар встановив йому діагноз, назву якого він не пам`ятає, і ця проблема з носом у нього є досі. Зі сторони обвинуваченого були пропозиції грошової компенсації, але не зійшлися у сумі компенсації.

ОСОБА_11 при призначенні покарання ОСОБА_4 поклався на розсуд суду. Також потерпілий просив задовольнити його позовну заяву про стягнення з ОСОБА_4 на його користь матеріальної та моральної шкоди. Моральні страждання полягають у тому, що кримінальне правопорушення щодо нього відбулося на другий день його відпочинку на озері Світязь, у зв`язку з чим було зірвано його відпочинок, оскільки на обстеження та лікування він змушений був їхати у м. Львів. Крім того, він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв`язку з чим близько місяця змушений був їсти рідку та подрібнену їжу. Також він тривалий час не відчував ліву сторону свого обличчя, був позбавлений можливості займатися спортом та був обмежений у фізичних навантаженнях.

В судовому засіданні ОСОБА_5 надала покази про те, що її син ОСОБА_4 слухняний, скарг на його поведінку ніколи не було, має задовільний стан здоров`я, це вперше і востаннє коли він вживав спиртні напої. Сину забезпечені умови для навчання та виховання. Він допомагає доглядати прабабу та по господарству, гарно навчався у ліцеї, зараз є студентом Луцького національного технічного університету. Під час навчання в університеті скарг на його поведінку не надходило, син не пропускає заняття. Після вчинення кримінального правопорушення син просив у потерпілого вибачення та останньому пропонувалася грошова компенсація, однак не зійшлися у сумі грошової компенсації.

Представник служби у справах дітей Шацької селищної ради ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила про те, що після повідомлення про інцидент з ОСОБА_4 , комісією у складі представника служби у справах дітей Шацької селищної ради, фахівця із соціальної роботи та інспектора ювенальної превенції здійснено візит в сім`ю ОСОБА_4 . За результатами обстеження встановлено, що обвинуваченому створені належні умови для проживання, виховання і утримання. Він проживає з матір`ю, батьком і прабабою. В будинку наявні меблі та комунікації, сім`я проживає скромно. ОСОБА_4 допомагає про господарству, він шкодує про те, що сталося. Обвинувачений розуміє, що аби він не вживав алкоголь на той час, то ситуація могла б бути інша. ОСОБА_4 повідомив, що попросив вибачення у потерпілого. Сім`я ОСОБА_4 раніше у поре зору служби у справах дітей Шацької селищної ради не потрапляла, на обліку він не перебував. Покарання ОСОБА_4 має бути таке, яке б відповідало його найкращим інтересам і мало б менш негативні наслідки для його подальшого майбутнього. ОСОБА_4 зробив відповідні висновки та шкодує про вчинене.

В судовому засіданні представник сектору ювенальної превенції Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 повідомила про те, що неповнолітній ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення на обліку в поліції не перебував, в поле зору поліції не потрапляв. Сім`я ОСОБА_4 на обліку також не перебувала, батьки обвинуваченого не притягувалися до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 184 КУпАП. Після вчиненого кримінального правопорушення неповнолітній ОСОБА_4 на етапі досудового розслідування співпрацював з органом досудового розслідування, з`являвся на слідчі дії. Під час проведення профілактичної бесіди ОСОБА_4 розумів неправомірність вчинення своїх дій, вину визнавав і в подальшому до відповідальності не притягувався. Ризик вчинення ОСОБА_4 повторних кримінальних правопорушень є низьким. Покарання обвинуваченому слід призначити не пов`язане з позбавленням волі з проходженням апробаційної програми.

Крім того, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підтверджується також дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

З витягу із ЄРДР від 08 серпня 2025 року встановлено, що відомості про те, що 08 серпня 2025 року, близько 01 год., в с. Світязь, Ковельського району, із тильної сторони бунгало «Кубано», що по вул. Європейській, неповнолітній ОСОБА_4 під час раптово виниклого словесного конфлікту із ОСОБА_11 , наніс останньому один удар рукою в обличчя, чим заподіяв йому тілесні ушкодження, внесені до ЄРДР за № 12025035560000146, та кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Відповідно до рапорту старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_16 від 08 серпня 2025 року встановлено, що о 02 год. 48 хв., з приймального відділення КНП «Любомльське територіальне медичне об`єднання Любомльської міської ради» по телефону надійшло повідомлення про те, що до них за медичною допомогою з тілесними ушкодженнями звернувся ОСОБА_11 . Тілесні ушкодження були завдані невстановленою особою 08 серпня 2025 року, близько 01 год., на пляжі озера Світязь, неподалік бунгало «Кубано».

Згідно повідомлення № 79 від 08 серпня 2025 року чергового лікаря КНП «Любомльське територіальне медичне об`єднання Любомльської міської ради» до ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області встановлено, що невідома особа завдала ОСОБА_11 тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку, внутрішньо мозкова гематома, перелом кісток носа.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08 серпня 2025 року ОСОБА_11 повідомив ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, що 08 серпня 2025 року, близько 01 год., невстановлена особа чоловічої статі, перебуваючи із тильного боку бунгало «Кубано» нанесла йому один удар рукою в обличчя, внаслідок чого заподіяла тілесні ушкодження.

Висновком експерта № 139 встановлено, що при проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток лицевого черепа, переломів нижньої стінки лівої орбіти, лінійного перелому назо-альвеолярного з`єднання, багато уламкового перелому передньої стінки лівої верхньощелепної пазухи з розвитком гемосинуса, перелому кісток носа, забою м`яких тканин обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, терміном більше як 21 день.

Згідно довідки № 60 про звернення на приймальне відділення та консультаційного висновку спеціаліста № 90 від 08 серпня 2025 року, виданих лікарем КНП «Любомльське територіальне медичне об`єднання Любомльської міської ради» ОСОБА_17 , обстежуваний ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп`яніння.

З протоколу огляду місця події від 08 серпня 2025 року з фототаблицями, вбачається, що слідчим ОСОБА_18 , у присутності понятих: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , із використанням фотоапарата «Nicon D3200», проведено огляд набережної озера Світязь та території бунгало «Кубано», де було вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до постанови про визнання документами від 08 вересня 2025 року, винесеної дізнавачем ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_21 , медичну карту стаціонарного хворого № 3536 ОСОБА_11 було визнано документом у даному кримінальному провадженні.

Згідно постанови про визнання документами від 08 вересня 2025 року, винесеної дізнавачем ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_21 , медичну карту стаціонарного хворого № 70137 ОСОБА_11 було визнано документом у даному кримінальному провадженні.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25 вересня 2025 року з фототаблицями, слідчим ОСОБА_18 , з участю потерпілого ОСОБА_11 , у присутності понятих ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , з використанням цифрового фотоапарату «Nikon D3200», у приміщенні службового кабінету № 8 для проведення слідчих дій ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області зафіксовано покази потерпілого ОСОБА_11 як 08 серпня 2025 року, біля 01 год., поблизу закладу типу бунгало під назвою «Кубано», що по вул. Європейська, у с. Світязь, Ковельського району, Волинської області обвинувачений ОСОБА_4 наносив йому тілесні ушкодження.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 28 листопада 2025 року з фототаблицями, слідчим ОСОБА_24 , з участю підозрюваного ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , у присутності понятих ОСОБА_23 і ОСОБА_25 , з використанням цифрового фотоапарату «Nikon D3200», у приміщенні службового кабінету № 8 для проведення слідчих дій ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області зафіксовано покази підозрюваного ОСОБА_4 як він 08 серпня 2025 року, біля 01 год., поблизу закладу типу бунгало під назвою «Кубано», що по вул. Європейська, у с. Світязь, Ковельського району, Волинської області наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 .

Відповідно до розрахунку вартості наданих медичних послуг ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» вартість наданих медичних послуг ОСОБА_11 за період стаціонарного лікування з 12 серпня 2025 року по 15 серпня 2025 року становить 10380 грн. 95 коп. Оплачено коштами НСЗУ 4624 грн. 76 коп.

Згідно квитанції № 3 від 06 квітня 2026 року кошти у сумі 10381 грн. були сплачені ОСОБА_5 медичному закладу за відшкодування витрат за лікування потерпілого ОСОБА_11 . Відповідно до квитанції № 4 від 06 квітня 2026 року кошти у сумі 4625 грн. були сплачені ОСОБА_5 НСЗУ за відшкодування витрат за лікування потерпілого ОСОБА_11 .

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у заподіянні потерпілому ОСОБА_11 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

До обставини, що згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім; щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до досудової доповіді, складеної представником центру пробації з урахуванням соціально-психологічної характеристики обвинуваченого, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення, оцінюється як низький. Враховуючи інформацію, що характеризує особу обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим. На думку представника органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень, а саме у проведенні соціально-виховної роботи із залученням фахівців служби у справах дітей та психолога.

У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням або застосування покарання у виді апробаційного нагляду, орган пробації вважає доцільним крім покладення на нього обов`язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України, додатково покласти на нього обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; дані про особу винного, який є неповнолітнім; здобув повну загальну середню освіту; навчається в університеті; вперше притягується до кримінальної відповідальності; щиро розкаявся; позитивно характеризується сектором ювенальної превенції Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, опорним закладом «Світязький ліцей» та по місцю навчання; на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, з тим, щоб ОСОБА_4 було призначене покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 , складеного комісією у складі представника служби у справах дітей Шацької селищної ради ОСОБА_9 , фахівця із соціальної роботи ОСОБА_26 та інспектора ювенальної превенції ОСОБА_8 , встановлено, що обвинуваченому створені належні умови для проживання, виховання і утримання.

У судовому засіданні прокурор вважала за можливе застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 положення ст. 69 КК України щодо призначення йому більш м`якого покарання, ніж передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити неповнолітньому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки. Водночас сторона захисту просила призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може (крім випадків засудження за окремі види кримінальних правопорушень) призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Згідно ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом. Розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Відповідно до ст. 99 КК України штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання лише у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п`ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що з урахуванням кількох обставин, що пом`якшують покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, думку прокурора, оскільки ОСОБА_4 не має самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення, тому обвинуваченому необхідно призначити покарання не передбачене в санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді пробаційного нагляду із застосуванням ст.ст. 69, 101 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

До початку підготовчого судового засідання представник потерпілого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_27 подав цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що через протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_11 зазнав тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у зв`язку з чим потратив кошти на лікування медичними препаратами у розмірі 30000 грн. Крім того, потерпілий також зазнав моральних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків, що негативно позначилося на його життєдіяльності.

Тому, адвокат ОСОБА_27 просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 30000 грн. матеріальної шкоди, 300000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

Під час судового розгляду кримінального провадження адвокат ОСОБА_27 зменшив позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди та просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 15447 грн. матеріальної шкоди. На підтвердження заявленої вимоги про стягнення матеріальної шкоди потерпілою стороною надано до суду касові чеки та медичні документи щодо лікування ОСОБА_11 , які досліджувалися судом.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи, що внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення потерпілому була майнова шкода, яку ОСОБА_4 визнав і яка підтверджується відповідними доказами, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині відшкодування майнової шкоди у сумі 15447 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_11 моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

При вирішенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно роз`яснень, що містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також суд бере до уваги і те, що як вірно визначено у п. 6.4. Методичних рекомендацій Листа Міністерства юстиції України від 13 травня 2004 року «Відшкодування моральної шкоди», моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_11 полягає у моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків.

Однак, суд вважає, що потерпілим та його представником не доведено розмір заявленої моральної шкоди, а тому позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність вини ОСОБА_4 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди для потерпілого у сумі 50000 грн., та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілому та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.

Відповідно до ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від 14-ти до 18-ти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 не має самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення, тому майнову та моральну шкоду слід стягнути із законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого.

Оскільки представник потерпілого не надав суду доказів понесення ОСОБА_11 судових витрат по справі, тому позовна вимога про стягнення таких витрат не підлягає до задоволення.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та, із застосуванням ст.ст. 69, 101 КК України, призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_27 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_11 матеріальну шкоду у розмірі 15447 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. та моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речовий доказ: медичну карту стаціонарного хворого № 3536 ОСОБА_11 – повернути до КНП «Любомльське територіальне медичне об`єднання Любомльської міської ради».

Речовий доказ: медичну карту стаціонарного хворого № 70137 ОСОБА_11 – повернути до ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги».

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1