Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №164/1210/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/1210/25

п/с 2/164/260/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

30 квітня 2026 року. Cелище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Токарської І.С.,

за участю секретаря Власюка С.В.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району Волинської області Пархомової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини – ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – орган опіки та піклування виконавчого комітету Колківської селищної ради Луцького району Волинської області до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із указаним позовом, який обґрунтувала тим, що 27 червня 2018 року рішенням Кузнецовського районного суду рівненської області між нею та відповідачем ОСОБА_4 було розірвано шлюб, однак мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розлучення проживає з нею та перебуває на її утриманні. Рішенням Кузнецовського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2018 року з відповідача було стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання сина в розмірі 2 000 гривень, щомісячно, починаючи з 28 лютого 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Із часу розірвання шлюбу ОСОБА_4 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про сина, його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, лікування і дитина про його існування взагалі не знає, через таку безвідповідальність батька. Із дня відкриття виконавчого провадження відповідач судове рішення не виконує і станом на 19 травня 2025 року заборгованість по сплаті аліментів становить 172 072, 42 гривні, тобто перевищує суму виплат за три місяці присуджених аліментів майже у 29 разів і пеня за прострочення сплати аліментів складає 50 780 гривень. Така заборгованість стала причиною звернення із відповідної заявою до поліції про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 164, ч.1 ст. 382 КК України. Просила суд позбавити відповідача батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 та стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав із наведених у ньому підстав, не заперечували щодо ухвалення заочного судового рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача позов також підтримала. Зазначила, що задоволення позовних вимог відповідатиме інтересам дитини, оскільки під час перевірки було встановлено, що відповідач взагалі не цікавився життям сина і дитина не знає свого біологічного батька.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин та з огляду на те, що сторона позивача не заперечила щодо заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалити заочне рішення, що відповідатиме вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін у справі, проаналізувавши матеріали провадження, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Судом установлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.п.15).

Характеристикою на ОСОБА_3 та довідкою, виданими опорним закладом «Колківський ліцей» підтверджується, що батько ОСОБА_4 жодним чином не бере участі у навчальному процесі дитини та не цікавиться його освітніми досягненнями (а.п.22-23).

Відповідно до акту обстеження умов проживання №45 комісією Служби у справах дітей Колківської селищної ради від 14 квітня 2026 року встановлено, що сім`я ОСОБА_2 , членами якої є її чоловік ОСОБА_5 , а також двоє синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в окремому будинку. Для виховання та розвитку дітей створені належні умови проживання для дітей, які мають окремі спальні місця, засоби для дистанційного навчання, забезпечені в достатній кількості взуттям та одягом відповідно до віку та сезону.

Висновком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Колківської селищної ради №54 від 16 квітня 2026 року, встановлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 .

Враховуючи наведені обставини, суд приходить висновку, що оскільки ОСОБА_4 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню своєї дитини, що обумовлено його винною поведінкою та свідомим нехтуванням батьківських обов`язків, а тому, захищаючи права та інтереси малолітнього, відповідача слід позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

Суд вважає, що позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відповідатиме інтересам дітей.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 ЦПК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).

Частиною 1 ст. 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року (справа №333/6020/16).

Судом установлено, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 квітня 2018 року було стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 2 000 гривень щомісячно, починаючи з 28 лютого 2018 року (а.п.11).

Відповідно до розрахунку Першого ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м.Одеса) станом на 19 травня 2025 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_4 становить 172 072 гривні 42 копійки (а.п.31-34).

Виходячи з наведеного, загальний розмір неустойки (пені) становить 50 780 гривень, що відповідачем не було спростовано.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач знав про судове рішення щодо стягнення аліментів, а тому зазначена заборгованість із аліментів виникла з вини останнього, як особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду.

З урахуванням зазначених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та їх належить задовольнити у повному обсязі.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, тому відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір у встановленому законом розмірі (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) .

На підставі ст. 51 Конституції України, ст. ст. 7, 155, 164, 166, 180, 191, 196 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 78, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 780 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ,.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – орган опіки та піклування Колківської селищної ради Волинської області, юридична адреса: вул. Грушевського, 42, сел. Колки Луцького району Волинської області, ЄДРПОУ 04333247.

Повний текст судового рішення складено 30 квітня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська