Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №541/4339/25 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4339/25

Номер провадження 2/541/253/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 квітня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

представника позивача Гаркавенко О.А.,

представника відповідача, адвоката Омельницького С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків,

встановив:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 32160,00 грн збитків та понесені судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

В обгрунтування позову посилалися на те, що 12 липня 2022 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/4159/21 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання дій незаконними, відновлення газопостачання та стягнення відшкодування споживачу вартості недовідпущеного природного газу, моральної шкоди, внаслідок безпідставного припинення газопостачання; визнано дії АТ «Полтавагаз» по припиненню газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 незаконними; зобов`язано АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 . Постановою Полтавського апеляційного суду від 09.05.2023 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави залишено без змін.

З метою добровільного виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.07.2022 року по справі № 554/4159/21 в частині виконання зобов`язання відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 працівниками Миргородського УЕГС неодноразово вживалися заходи спрямовані на відновлення газопостачання споживачу ОСОБА_1 за адресою об`єкту: АДРЕСА_1 .

Зазначили, що пуск газу проводиться відповідно норм Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15.05.2015 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 08.06.2015 року за №674/27119 і працівниками АТ «Полтавагаз» проведено ряд робіт по відновленню газопостачання споживачу ОСОБА_1 , зокрема 23.06.2023 року з метою відновлення газопостачання проведено контрольне опресування підземного газопроводу-вводу, за присутності представника вуличного комітету Дубини О.О., що підтверджено Актом огляду прихованих робіт (контрольне опресування підземного газового вводу) від 23.06.2023 року; 15.08.2023 року проведено випробування газопроводу на герметичність, що підтверджено Актом перевірки газопроводу на герметичність від 15.08.2023 року, за участі ОСОБА_2 (представника ОСОБА_1 за довіреністю), що засвідчено її підписом.

Вважали, що представник відповідача ОСОБА_2 умисно не давала змоги працівникам Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання, забороняючи заходити до будинку, також забороняла здійснювати фіксацію результату проведених робіт на території домоволодіння.

Оскільки, обов`язковою умовою для пуску газу є забезпечення безперешкодного доступу до всіх приміщень будинку. Неодноразово на адресу споживача ОСОБА_1 направлялись листи з проханнями забезпечити доступ до домоволодіння для відновлення газопостачання: вих. № 55.1/7144 від 25.07.2023 року, отриманий за допомогою засобів поштового зв`язку 07.08.2023 року; вих. №55.1/7393 від 01.08.2023 р., отриманий за допомогою засобів поштового зв`язку 07.08.2023 року; вих. № 55.1/7828 від 10.08.2023р., отриманий за допомогою засобів поштового зв`язку 14.08.2023 року; вих. №55.1/008967 від 05.09.2023 р., отриманий особисто представником за довіреністю ОСОБА_2 ; вих. №55.1/12276 від 24.11.2023 р.

Доступ до будинку ні споживачем ОСОБА_1 ні її представником ОСОБА_2 не був забезпечений, про що свідчать акти складені працівниками АТ «Полтавагаз» та підписані головою вуличного комітету Дубиною О.О. Натомість представник ОСОБА_1 усвідомлюючи свої дії та незважаючи на отримані листи та проведені роботи спрямовані на добровільне виконання рішення суду з боку АТ «Полтавагаз» звернулася до Миргородського ВДВС.

01.10.2025 року державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнко А.С. видано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 79230509 з виконання виконавчого листа №2/554/861/2022, 2-во/554/153/23 виданого 29.01.2025 року про зобов`язання АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 .

Постановою про стягнення виконавчого збору ВП № 79230509 від 01.10.2025 року державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнко А.С., встановлено стягнути з боржника Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн.

Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.10.2025 року ВП №79230509 державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнко А.С, визначено для боржника Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 160,00 грн.

06.09.2025 року за письмовим зверненням АТ «Полтавагаз» від 01.10.2025 року, в присутності старшого державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнко А.С, працівниками Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» відновлено газопостачання (розподіл природного газу) за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою уникнення накладення арешту на рахунки АТ «Полтавагаз» платіжною інструкцією № 4697 від 09.10.2025 року перераховано Миргородському ВДВС у Миргородському районі Полтавської області на рахунок отримувача: НОМЕР_1 , з призначенням платежу: виконавчий збір, витрати ВП № 79230509 від 01.10.2025 року, 32160,00грн.

10.10.2025 року після перерахування коштів АТ «Полтавагаз» закінчене виконавче провадження ВП №79230509.

Вважали, що внаслідок того, що ОСОБА_1 умисно не було забезпечено доступ працівникам АТ «Полтавагаз» до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , для виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/4159/21 в частині відновлення газопостачання, можливості самостійно виконати рішення суду АТ «Полтавагаз» не мало.

На думку позивача, незаконними діями ОСОБА_1 що полягали у пред`явленні до виконання виконавчого документа, не зважаючи на проведені роботи та отримані письмові звернення щодо відновлення газопостачання, завдано збитки у розмірі 32160,00 грн, які товариство було змушене сплатити для відновлення свого порушеного права.

10 листопада 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу строк для подачі до суду відповіді на відзив.

27 листопада 2025 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявляє про свої заперечення проти позову, вважає, що доводи позивача є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначив, що докази, надані позивачем, є недостовірними, тобто такими, на підставі яких не можна встановити дійсні обставини справи. Електронні докази подані позивачем з порушенням вимог процесуального Закону. Свої заперечення обгрунтовує наступним. Так, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 липня 2022 року у справі 554/4159/21 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання дій незаконними, відновлення газопостачання та стягнення відшкодування споживачу вартості недовідпущеного природного газу, моральної шкоди, внаслідок безпідставного припинення газопостачання. Рішенням суду визнано дії АТ «Полтавагаз» по припиненню газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 незаконними. Зобов`язано АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 . Жодних зобов`язань для ОСОБА_1 вищезазначене рішення суду не містить. Вказаним судовим рішенням було встановлено, що дії АТ «Полтавагаз» щодо не поновлення або не підключення газопостачання на підставі укладеного між сторонами Договору, не відповідали законодавству, що діяло на момент підписання Заяви-приєднання, на момент виявлення відсутності газопостачання 21.09.2016 року і не відповідають чинному законодавству, тому, позовні вимоги в частині визнання дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» незаконними, підлягають задоволенню. Також, у рішенні вказано, що суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про зобов`язання відповідача за власний рахунок відновити газопостачання. За таких умов. Миргородський РГП ПАТ «Полтавагаз» був зобов`язаний здійснити поновлення постачання газу в будинок ОСОБА_1 на підставі п. 4 Постанови КМУ №2246 від 09.12.1999 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг газопостачання», а в подальшому на підставі п. 6 гл. 7 розділу XI Кодексу газорозподільних систем. Таким чином, спір щодо невиконання АТ «Полтавагаз» своїх зобов`язань по підключенню будинку ОСОБА_1 до газопостачання фактично триває з 2016 року, коли 18 квітня 2016 року, сторонами було оформлено Заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача). Однак, навіть після набрання законної сили рішенням суду у справі № 554/4159/21, АТ «Полтавагаз» продовжував ігнорувати свій обов`язок і фактично імітував намагання виконати рішення суду щодо відновлення газопостачання, фактично його не виконуючи, при цьому безперечно маючи таку можливість. Так, незважаючи на дату набрання законної сили рішенням Октябрського суду м. Полтави 09.05.2023 року, працівниками АТ «Полтавагаз», згідно даних позовної заяви, тобто за твердженням позивача, було проведено ряд робіт по відновленню газопостачання лише через півтора місяця, а саме: 23.06.2023 року. При цьому про дату проведення робіт і необхідність присутності ОСОБА_1 при їх проведенні та наданні доступу до будинковолодіння, остання не повідомлялася. До позовної заяви позивачем додано копію акту огляду прихованих робіт (контрольне опресування підземного газопроводу вводу), у якому зазначено, що його складено за участю представника вуличного комітету Дубина О.О., майстра ОСОБА_3 . У вказаному Акті зазначено про виконання робіт з контрольного опресування підземного газопроводу і про те, що ввід випробування на герметичність не витримав. Копія акту відповідачу ОСОБА_1 в порушення вимог Кодексу ГРМ до цього часу не направлялася. У акті відсутня інформація про відеозапис робіт. Акт складено із використанням комп`ютерної техніки, що свідчить про те, що він складався не під час подій, зафіксованих у ньому, і не за місцем подій. Все вказане свідчить, що акт від 23.06.2023 року є недостовірним і неналежним доказом. Про дату проведення робіт саме 23.06.2023 р., про необхідність бути присутньою під час проведення робіт і необхідність забезпечення доступу до будинковолодіння, ОСОБА_1 не повідомлялася. У зв`язку з цим надані позивачем відеодокази відсутності ОСОБА_1 вдома 23.06.2023 року є неналежними доказами, оскільки не містять інформації щодо предмету доказування позивачем вчинення зі сторони відповідача дій, спрямованих на перешкоджання виконанню рішення суду. 15.08.2023 року, не пояснюючи у позовній заяві виконаних заходів по відновленню герметичності газопроводу, АТ «Полтавагаз» проведено випробування газопроводу на герметичність, що зафіксовано у доданому до позову Акті перевірки газопроводу на герметичність від 15.08.2023, складеному за участі ОСОБА_2 (представника ОСОБА_1 за довіреністю), що засвідчено її підписом. Згідно цього Акту випробування пройшли успішно. Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи дії АТ «Полтавагаз» 23.06.2025 і 15.08.2025 року, можна дійти висновку, що саме присутність при випробуванні зацікавленої у виконанні рішення суду довіреної особи відповідача ОСОБА_2 , є тим причинно-наслідковим зв`язком, який призвів до герметичності газопроводу. Проте, в той же час, у позовній заяві зазначено, що представник відповідача ОСОБА_2 умисно не давала змоги працівникам Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання, забороняючи заходити до будинку, також забороняла здійснювати фіксацію результату проведення робіт на території домоволодіння. Таке твердження суперечить доданому до позову Акту від 15.08.2023 року про проведення випробування газопроводу на герметичність, складеному працівниками АТ «Полгавагаз» в присутності представника відповідача ОСОБА_2 . Також, фактичне сприяння зі сторони представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2 виконанню робіт по відновленню газопостачання підтверджується Актом № 868 від 14.08.2023, який позивачем не надається, і згідно якого слюсарем АТ «Полтавагаз» Миколою Гомела були виконані роботи по відключенню будинку від газової мережі із встановленням глушки для опресування газопроводу з метою відновлення газопостачання будинку. Тобто необхідні підготовчі роботи, спрямовані на відновлення газопроводу, АТ «Полтавагаз» за твердженням останнього були виконані, проте саме відновлення газопостачання, незважаючи на вільний доступ працівників Оператора до об`єкту, зокрема 14.08.2025 та 15.08.2025 року, за відсутності обгрунтованих позивачем причин, чомусь не відбулося. Позивач додає до позову кілька листів, якими, як він стверджує, відповідача прохали надати доступ до домоволодіння, зокрема листи від 25.07.2023 року і від 01.08.2023 року, які представник відповідача Ромашко Г.О. отримала 07.08.2025. При цьому відразу, наступного ж дня, направила АТ «Полтавагаз» Експрес-листа про узгодження дати проведення робіт на 14.08.2023 року. За невідомих причин, 14.08.2023 року, при спланованості виконання робіт і присутності обох сторін, як вказувалося вище, підключення газу не відбулося. Споживача ОСОБА_1 не було повідомлено про причини невідновлення газопостачання. Що стосується інших повідомлень про необхідність забезпечення доступу до будинковолодіння, а саме: від 10.08.2023 про доступ на 21.08.2023; від 05.09.2023 про доступ на 12.09.2023; від 01.10.2023 про доступ на 06.10.2023; від 24.11.2023 про доступ на 29.11.2023, то листи від 10.08.2023 і від 05.09.2023 представник відповідача ОСОБА_2 отримувала, чекаючи у призначений час на прибуття працівників АТ «Полгавагаз» для виконання робіт, проте останні для виконання робіт не приїздили. Інші два листи ні відповідач ні представник не отримували взагалі і позивач не надає доказів їх отримання. З наданих позивачем відеозаписів, на яких зафіксовано нібито намагання отримати від відповідача доступ до будинковолодіння для відновлення підключення газу, видно, що працівниками позивача не докладалося ніяких зусиль для того, щоб привернути увагу мешканців будинку по АДРЕСА_1 чи повідомити останніх про свій приїзд. На відеозаписі про події 28.07.2023 і 21.08.2023 не підтверджується присутність голови вуличного комітету ОСОБА_4 , тому твердження, що дана особа взагалі була присутня при цих подіях і приймала участь у складанні наданих позивачем актів від 28.07.2023 № 1/07, від 09.08.2023 №2/08 і 21.08.2023 №3/08 про незабезпечення безперешкодного доступу для відновлення газопостачання у вказані в них дати, є безпідставними. Окрім того, оскільки копії цих актів, якими нібито зафіксовані порушення зі сторони відповідача щодо незабезпечення безперешкодного доступу працівникам АТ «Полтавагаз» до свого будинковолодіння, в порушення пункту 4 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, ОСОБА_1 не направлялися, вони є неналежними, недостовірними і недопустимими доказами, оскільки фактично складені з порушенням чинних норм вказаного Кодексу. Протягом 2024 - 2025 років, жодні повідомлення АТ «Полтавагаз» про наміри виконати у добровільному порядку рішення суду, не направлялися. У зв`язку з цим, зважаючи на відсутність добровільного виконання зі сторони АТ «Полтавагаз» рішення суду, ОСОБА_1 була змушена через свого представника ОСОБА_2 вжити заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду. 29.01.2025 року за заявою стягувача Октябрським районним судом м. Полтава було видано виконавчий лист по справі № 554/4159/21 про зобов`язання АТ УЄГС «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 . Інформація про видачу виконавчого листа відображається у електронному судовому кабінеті ЄСІТС АТ «Полтавагаз». З дати видачі виконавчого листа - 29.01.2025 до дати його подання на примусове виконання -30.09.2025 пройшов значний проміжок часу, достатній для добровільного виконання рішення суду, але AT «Полтавагаз» не було вчинено жодних дій для його виконання. Лише 30.09.2025, через 9 місяців після отримання виконавчого листа, скориставшись своїм правом на примусове виконання рішення суду. ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області із заявою про примусове виконання рішення суду. Цей строк додатково вказує на бажання ОСОБА_1 , щоб рішення суду було виконано боржником у добровільному порядку, без застосування заходів примусового виконання. 01.10.2025 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано 10-денний строку для добровільного виконання рішення суду. Як наслідок, рішення суду без жодних зволікань було виконане вже 06.10.2025 року. Про відновлення газопостачання був складений відповідний акт № 1261 від 06.10.2025 року, згідно якого пуск газу було виконано після контрольної опресовки і продувки. Даний акт вказує на те, що рішення суду могло бути виконане AT «Полтавагаз» ще 14-15 серпня 2023 року, оскільки жодні перешкоди для цього були відсутні. На твердження позивача про завдання йому збитків, які складаються з коштів виконавчого провадження у загальній сумі 32160,00 грн, відповідач також заперечує. Свої заперечення обґрунтовує наступним. У даному виконавчому провадженні боржником було саме Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз». Тому саме на АТ «Полтавагаз» був покладений обов`язок з виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 липня 2022 року у справі 554/4159/21 і цілком правомірно саме з нього були стягнуті кошти виконавчого провадження. За загальним правилом, шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не встановлене законом. В даному ж випадку грошові витрати позивача АТ «Полтавагаз», які він визначає, як збитки, тобто матеріальну шкоду, були спричинені правомірними діями відповідача ОСОБА_1 в особі її довіреної особи ОСОБА_2 спрямованими на виконання рішення суду у порядку, передбаченому ст.ст. 22,55,64 Конституції України і Законами України та є результатом незаконних дій і бездіяльності АТ «Полтавагаз» щодо незабезпечення газопостачанням будинку відповідача ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» у повному обсязі; Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу (а.с. 58-78).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав викладених у відзивах на позовну заяву та просив відмовити у задоволені позову АТ «Полтавагаз».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що Працює майстром іншої діяльності АТ «Полтавагаз» і він та його працівники в будинку АДРЕСА_1 проводили монтажні роботи. В будинку була незаконно, самовільно встановлена колонка і його співробітники проводили демонтаж цієї колонки. Свідок і його працівники багато разів приїжджали за вказаною адресою, в тому числі і за зверненням самої абонентки, але нікого не заставали вдома. Саму власницю свідок ніколи не бачив і не контактував з нею. Спілкувалися з матір`ю власника ОСОБА_2 , яка надавала доступ до домоволодіння. Одного разу, коли приїхали і застали її вдома демонтували колонку яка була самовільно, незаконно встановлена і на яку в неї не було документації. Свідок в будинку не був. До будинковолодіння впустили, лише тих хто безпосередньо виконував роботи: слюсарів і зварювальника, які пред`явили документи і зайшли. Коли демонтували колонку, виявили незаконно встановлений котел, який встановлено не згідно проектної документації і порекомендували абонентці звернутися в газове управління для того, щоб виконати роботи по заміні котла, зробити іншу проектну документацію, щоб вона відповідала дійсності. Після того вона прийшла, написала заяву і знову пропала. З нею не змогли зв`язатися. Газопостачання до будинку відновлювали у 2023 році, коли суд зобов`язав відновити газопостачання до будинку. Проте коли потрібно було це зробити їх до будинковолодіння ніхто не допустив, бо нікого не було вдома, а для того, щоб виконати будь-які роботи потрібно потрапити на місце роботи. В актах про відсутність власника вдома прізвища свідка не має, бо він безпосередньо виконував монтажні роботи, а газ не підключає, цим займаються інші працівники. 23.06.2023 свідок випробування на герметичність газопроводу не проводив. 14.08.2023 та 15.08.2023 газ не підключили до будинку, бо були не усунені виявлені порушення і не можна пускати газ до приладів на які не має документів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює майстром Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз», за рішенням суду АТ «Полтавагаз» було зобов`язано відновити газопостачання і він приймав у цьому участь. З власником ОСОБА_1 свідок не знайомий, спілкувався, лише матір`ю власника ОСОБА_2 , вона надавала доступ працівникам і вони з нею зв`язувалися, але її часто не було вдома. Коли працівники неодноразово приїздили, то сусіди говорили, що там ніхто не проживає. Коли було рішення суду і працівники приїхали за даною адресою, то в двір вони спочатку не попали, бо нікого не було вдома, але врізка за двором і працівники зробили контрольну оприсовку, поставили манометр, накачали, але газ не тримався. Коли мати власниці пустила працівників, вони зайшли у двір, поставили глушку, знову накачали ввідний газопровід. Коли пустила в помешкання то виявили порушення і невідповідності технічній документації. Там був котел, колонка і плита, а по проекту сам котел і плита, котел також не відповідав технічній документації. Котел опломбували, а колонку відрізали. Пізніше, коли ОСОБА_2 заключила договір, підписала договір на технічне обслуговування, коли всі документи були зроблені, працівники підключили і пустили газ в будинок, але тільки на одну газову плиту. Котел не підключали. Влітку 2023 року працівники поставили глушку, в ці дні до стояка вони не потрапили, сказали, що є відповідні порушення. Говорили які потрібні документи, що потрібно зробити, щоб усунути дані порушення. Будинок не відповідав правилам для того, щоб пустити газ. Працівники неодноразово приїздили і не могли застати нікого вдома. Коли працівників впустили в будинок, вони провели техобслуговування, продули і зробили пломбу на котел, роз`яснили, як потрібно відновити газопостачання до котла, але до них ніхто і не звернувся, щоб вони його відновили. Складали відповідні акти. В 2025 році газопостачання будинку відновлено, але газ зайшов лише до газової плити, до котла газ не пустили.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що є матір`ю ОСОБА_1 . Починаючи з 2016 року був укладений договір на постачання природного газу і в цьому році спеціалістами АТ «Полтавагаз» було проведено механічне від`єднання від газопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Була окрема судова справа за результатами якої є рішення суду. Судові спори з АТ «Полтавагаз» тривають з 2016 року. Дев`ять років будинок залишався відрізаний від газопостачання, до 06.10.2025. Є рішення Октябрського районного суду м. Полтави щодо зобов`язання АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання в будинку, яке набрало законної сили 09.05.2023 року. У серпні 2023 року приїжджали спеціалістами АТ «Полтавагаз» з метою відновлення газопостачання, пред`являли посвідчення. 14.08.2023 року слюсар ОСОБА_7 виконував роботи з метою проведення перевірки герметичності труби, яка йшла до будинку під час чого свідок була присутня. Була встановлена пломба. Цього дня сказали, що все нормально. 15.08.2023 року спеціалісти приїхали знову, заходили в будинок, де знаходиться лічильник. Спеціаліст міняв трубу, що йде на кухню, бо за новими правилами потрібно щоб лічильник був за межами будинку. Коли вони вже зібралися їхати, то сказали, що приїдуть пізніше, бо є інше замовлення. Після того вони більше не приїжджали. Протягом 2024 року ніхто не дзвонив, не приїжджав, з метою відновлення газопостачання. Свідку не відома причина, чому працівники не відновили газопостачання 14.08.2023- 15.08.2023 року. Вони скористалися своїм правом і звернулися до ВДВС для відновлення газопостачання до будинку за рішенням суду. Після чого було проведено відновлення газопостачання будинку 06.10.2025 року. По рішенню суду зобов`язали відновити газопостачання в будинку. Коли відновили газопостачання в будинку, підключили газову плиту, питань до неї ніяких не було, зауважень до колонки не було. Колонка була знята, так як не було необхідності в її користуванні. Котел не підключили.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює начальником служби природного газу Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз», з ОСОБА_1 особисто не знайомий, спілкувався лише з її представником. Свідку відомо, що було відєднано газопостачання до домоволодіння ОСОБА_9 і було рішення суду про відновлення газопостачання. Неодноразово працівники приїздили для відновлення газопостачання, але не могли нікого застати вдома. Після написаний листа з назначеними датою і часом, працівників було допущено до домоволодіння представником власника. Свідок зайшов до домоволодіння, пояснив, що це потрібно для відновлення газопостачання, оскільки було падіння тиску через витікання газу. Було проведено обстеження домоволодіння і виявлено порушення. Газопровід до газової плити був замурований, газова колонка була не в тому приміщенні, де потрібно і були питання по газовому котлу. Поговорили про порушення, і працівникам пообіцяли усунути порушення. Підписувати будь-які документи представник ОСОБА_9 відмовилася. Відео та фото фіксація свідком не проводилася. На наступний день проводилися роботи, але свідок при цьому не був присутній. 09.08.2023 працівники приїжджали і запрошували голову вуличного комітету для складання акту, так як їх ніхто не впустив до домоволодіння. Чому протягом півтора року не було відновлено газопостачання свідок не знає, не був тоді присутній. Газопостачання до стояка було відновлено, інше свідку не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що працює майстром СВГ Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз». Свідка і хлопців з його бригади направили на місце врізки до газопроводу по вулиці Луговій і Малоліщанській. Перевірили газопровід, він був без захисту. Перевірили газопровід на ізоляцію і на герметичність. Накачали газопровід під тиском 3 атмосфери на 24 години. Коли на наступний день приїхали тиск в газопроводі був 0. Зв`язалися з ОСОБА_9 і коли вона пустила до домоволодіння поставили на стояку замість пломби інвентарну заглушку, бо пропускав кран. Після чого знову закачали газопровід і він тримав тиск. Визнали цей газопровід дійсним і почали приєднувати. До місця врізки приходила ОСОБА_9 і свідок видавав їй акт герметизації і вона підписалась в акті. Коли це було не пам`ятає, можливо в 2023 році. Свідок пояснив, що до будинку не заходив, оскільки займається ізоляцією, герметичністю газопроводу, підземними роботами на місці врізки, заходити в будинок не входить в його обов`язки, цим займається внутрішньобудинкова служба. Працювали два дні підряд.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що працює слюсарем АТ «Полтавагаз». В 2023 році свідок опломбував і поставив заглушку на газовому стояку, щоб інша служба змогла перевірити газопровід на його цілісність. Це все бачила господар, був складений акт опломбування стояка і господар підписала акт. Другий раз свідок був в 2025 році, коли виносили лічильник на фасад. Був складений акт опломбування. Свідок заходив в двір, до газопроводу свідка допустили. До будинку свідок не заходив.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши та оцінивши надані докази, вважає, що позов не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

12 липня 2022 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/4159/21 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання дій незаконними, відновлення газопостачання та стягнення відшкодування споживачу вартості недовідпущеного природного газу, моральної шкоди, внаслідок безпідставного припинення газопостачання; визнано дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» по припиненню газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 незаконними; зобов`язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 травня 2023 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 липня 2022 року по справі № 554/4159/21 залишено без змін і набрало законної сили 09 травня 2023 року.

Позивач стверджує, що з метою добровільного виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.07.2022 року по справі № 554/4159/21 в частині виконання зобов`язання відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 працівниками Миргородського УЕГС неодноразово вживалися заходи спрямовані на відновлення газопостачання споживачу ОСОБА_1 за адресою об`єкту:

АДРЕСА_1 газу проводиться відповідно норм Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 08.06.2015 року за №674/27119.

Вимогами п. 7.17. та п.5.10 ПБСГ зазначено, що всі об`єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям, власники (балансоутримувачі га/або орендарі (наймачі) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні: забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання.

На підтвердження того, що працівниками Миргородського УЕГС неодноразово вживалися заходи спрямовані на відновлення газопостачання споживачу ОСОБА_1 за адресою об`єкту: АДРЕСА_1 позивачем надано суду копію акта огляду прихованих робіт (контрольне опресування підземного газового вводу) від 23.06.2023 року, відповідно до якого приймальна комісія в складі працівників Миргородського УЕГС майстрів ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 за участю представника вуличного комітету Дубини О.О. склали цей акт про те, що з метою відновлення газопостачання споживачу ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 проведено контрольне опресування підземного газопроводу вводу низького тиску (0.003 МПа). Комісією прийняте рішення, що при виконанні робіт з контрольного опресування підземного газопроводу вводу низького тиску (0.003 МПа) за адресою: АДРЕСА_1 в присутності представника вуличного комітету Дубини О.О., підземний газопровід ввід випробування на герметичність не витримав. На основі зазначеного не дозволяється виконання подальших робіт по відновленню газопостачання (а.с. 8).

15.08.2023 року працівниками Миргородського УЕГС майстром ОСОБА_3 , слюсарями ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за участі представника власника ОСОБА_2 (представника ОСОБА_1 за довіреністю) проведено випробування газопроводу на герметичність в будинок АДРЕСА_1 . Випробування тиску становить 0% про, що складено акт перевірки газопроводу на герметичність від 15.08.2023 року, який підписано зазначеними особами (а.с. 9).

Неодноразово на адресу споживача ОСОБА_1 направлялись листи з проханнями забезпечити доступ до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 для відновлення газопостачання вих. № 55.1/7144 від 25.07.2023 року, отриманий за допомогою засобів поштового зв`язку 07.08.2023 року; вих. №55.1/7393 від 01.08.2023 р., отриманий за допомогою засобів поштового зв`язку 07.08.2023 року; вих. № 55.1/7828 від 10.08.2023 р., отриманий за допомогою засобів поштового зв`язку 14.08.2023 року; вих. №55.1/008967 від 05.09.2023 р., отриманий 06.09.2023 р. особисто представником за довіреністю ОСОБА_2 ; вих. №55.1/12276 від 24.11.2023 р. (а.с. 10-22).

Позивач стверджує, що доступ до будинку за адресою: АДРЕСА_1 ні споживачем ОСОБА_1 ні її представником ОСОБА_2 не був забезпечений на підтвердження чого позивачем надано акти № 1/07 від 28.07.2023 р., № 2/08 від 09.08.2023 р., № 3/08 від 21.08.2023 р., складені працівники АТ «Полтавагаз» за участі представника вуличного комітету Дубини О.О. про те, що споживач ОСОБА_1 не забезпечила безперешкодний доступ працівників АТ «Полтавагаз» на об`єкт газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26, 27, 28).

Разом з тим, стороною відповідача надано суду копію листа від 07.08.2023 роук, який направлявся ОСОБА_2 на адресу Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз», відповідно до змісту якого ОСОБА_2 отримавши 07.08.2023 року листи Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» № 55.1/7144 від 25.07.2023 року та № 55.1/7393 від 01.08.2023 року про наміри виконання рішення суду щодо відновлення газопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 , хотіла узгодити дату проведення таких робіт на 14 серпня 2023 року (а.с. 73-74).

Відповідно копії Акта № 868 Припинення (обмеження) розподілу від 14.08.2023 року, який складено працівниками АТ «Полтавагаз»: слюсарем ОСОБА_14 та майстром ОСОБА_3 в присутності представника власника ОСОБА_2 , згідно якого слюсарем АТ «Полтавагаз» ОСОБА_15 14.08.2023 року припинено (обмежено) розподіл природного газу на об`єкт: приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Для опресування газопроводу, з метою відновлення газопостачання будинку були виконані роботи по встановленню глушки на стояку, розібрано згін, кран на стояку, встановлено пломби на глушку (а.с. 75).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами ОСОБА_1 звернулася до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з приводу виконання виконавчого листа №2/554/861/2022, 2-во/554/153/23 виданого 29.01.2025 року Октябрським районним судом м. Полтави про зобов`язання АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 (а.с. 76, 77, 78).

01.10.2025 року державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнко А.С. видано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 79230509 з виконання виконавчого листа №2/554/861/2022, 2-во/554/153/23 виданого 29.01.2025 року Октябрським районним судом м. Полтави про зобов`язання АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 (а.с. 34).

Постановою про стягнення виконавчого збору ВП № 79230509 від 01.10.2025 року державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнко А.С., встановлено стягнути з боржника Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн (а.с. 36).

Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.10.2025 року ВП №79230509 державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнко А.С, визначено для боржника Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 160,00 грн (а.с. 35).

06.10.2025 року працівниками Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» відновлено газопостачання (розподіл природного газу) за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт № 1261 на відновлення газопостачання (розподіл природного газу) (а.с. 32).

Відповідно до платіжної інструкції № 4697 від 09.10.2025 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» перерахувало на рахунок Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області 32160,00 грн з призначенням платежу: виконавчий збір, витрати ВП № 79230509 від 01.10.2025 року (а.с. 37).

10.10.2025 року державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнко А.С. видано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 79230509 з виконання виконавчого листа №2/554/861/2022, 2-во/554/153/23 виданого 29.01.2025 року Октябрським районним судом м. Полтави про зобов`язання АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 (а.с. 38).

Позивач стверджує, що представник відповідача ОСОБА_2 умисно не давала змоги працівникам Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання, забороняючи заходити до будинку, також забороняла здійснювати фіксацію результату проведених робіт на території домоволодіння. Доступ до будинку ні споживачем ОСОБА_1 ні її представником ОСОБА_2 не був забезпечений. Натомість представник ОСОБА_1 усвідомлюючи свої дії та незважаючи на отримані листи та проведені роботи спрямовані на добровільне виконання рішення суду з боку АТ «Полтавагаз» звернулася до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою примусового виконання рішення суду. Внаслідок того, що ОСОБА_1 умисно не було забезпечено доступ працівникам АТ «Полтавагаз» до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , для виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави по справі №554/4159/21 в частині відновлення газопостачання, можливості самостійно виконати рішення суду АТ «Полтавагаз» не мало. Таким чином, з метою заподіяння збитків, умисно представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 не зважаючи на проведені роботи та отримані письмові звернення, пред`явлено до виконання виконавчий документ до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що призвело до збитків АТ «Полтавагаз» у сумі 32160,00грн, які товариство було змушене сплатити для відновлення свого порушеного права.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди, що передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено Великою палатою Верховного Суду (постанова від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц). що відшкодування збитків однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Згідно статті 611 ЦК України, у випадку порушення зобов`язання, настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач стверджує, що незаконними діями ОСОБА_1 , які полягали у пред`явленні до виконання виконавчого документа, не зважаючи на проведені роботи та отримані письмові звернення щодо відновлення газопостачання, завдано збитки у розмірі 32160,00 грн, які товариство було змушене сплатити для відновлення свого порушеного права.

Разом з тим, твердження позивача, що представник відповідача ОСОБА_2 умисно не давала змоги працівникам Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» відновити газопостачання, забороняючи заходити до будинку, також забороняла здійснювати фіксацію результату проведення робіт на території домоволодіння спростовується доданим до позову Актом від 15.08.2023 року про проведення випробування газопроводу на герметичність, складеним працівниками АТ «Полгавагаз» в присутності представника відповідача Ромашко Г.О. Також, фактичне сприяння зі сторони представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2 виконанню робіт по відновленню газопостачання підтверджується Актом № 868 від 14.08.2023 року, згідно якого слюсарем АТ «Полтавагаз» Миколою Гомела були виконані роботи по відключенню будинку від газової мережі із встановленням глушки для опресування газопроводу з метою відновлення газопостачання будинку.

Тобто необхідні підготовчі роботи, спрямовані на відновлення газопроводу, АТ «Полтавагаз» були виконані, проте саме відновлення газопостачання, незважаючи на вільний доступ працівників АТ «Полтавагаз» до об`єкту, зокрема 14.08.2025 та 15.08.2025 року, за відсутності обгрунтованих позивачем причин, не відбулося.

Суду не надано докази того, що АТ «Полтавагаз» протягом 2024 - 2025 років вживалися заходи спрямовані на самостійне виконати рішення Октябрського районного суду м. Полтави по справі №554/4159/21 в частині відновлення газопостачання, можливості самостійно виконати рішення суду АТ «Полтавагаз» до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач стверджує, що у зв`язку з цим, зважаючи на відсутність добровільного виконання зі сторони АТ «Полтавагаз» рішення суду. ОСОБА_1 була змушена через свого представника ОСОБА_2 вжити заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду. 29.01.2025 року за заявою стягувана Октябрським районним судом м. Полтава було видано виконавчий лист по справі № 554/4159/21 про зобов`язання АТ УЄГС «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться па підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КонституцієюУкраїни, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішення, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Суд погоджується з доводами відповідача, що з дати видачі виконавчого листа - 29.01.2025 року до дати його подання на примусове виконання - 30.09.2025 року пройшов значний проміжок часу, достатній для добровільного виконання рішення суду, але AT «Полтавагаз» не було вчинено жодних дій для його виконання. Лише 30.09.2025, через 9 місяців після отримання виконавчого листа, скориставшись своїм правом на примусове виконання рішення суду. ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області із заявою про примусове виконання рішення суду. Суд погоджується з твердженням відповідача, що цей строк додатково вказує на бажання ОСОБА_1 , щоб рішення суду було виконано боржником у добровільному порядку, без застосування заходів примусового виконання.

Щодо твердження позивача про завдання йому збитків, які складаються з коштів виконавчого провадження у загальній сумі 32160,00 грн.

Згідно ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

При цьому витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір - не збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Тобто, стягнення коштів виконавчого провадження передбачено Законом і є обов`язковим на завершальній стадії судового провадження, яким є примусове виконання рішення суду.

Згідно статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У даному виконавчому провадженні боржником було саме Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз». Тому саме на АТ «Полтавагаз» був покладений обов`язок з виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 липня 2022 року у справі 554/4159/21 і цілком правомірно саме з нього були стягнуті кошти виконавчого провадження.

Згідно норм Цивільного кодексу України збитки є складовою майнової шкоди.

Відшкодуванню шкоди врегульовується Главою 82 ЦК України. Так, згідно зі ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, виходячи з положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом, шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не встановлене законом.

В даному ж випадку грошові витрати позивача АТ «Полтавагаз», які він визначає, як збитки, тобто матеріальну шкоду, були спричинені правомірними діями відповідача ОСОБА_1 в особі її довіреної особи ОСОБА_2 спрямованими на виконання рішення суду у порядку, передбаченому ст.ст. 22,55,64 Конституції України і Законами України та є результатом незаконних дій і бездіяльності АТ «Полтавагаз» щодо незабезпечення газопостачанням будинку відповідача ОСОБА_1 .

Суд вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України,доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріали справи не містять доказів того, що збитки завдано позивачу неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.

Таким чином, позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення з боку відповідача неправомірних дій чи бездіяльності, яке потягнуло за собою порушення цивільного права позивача і завдало шкоди особистим немайновим правам позивача.

Отже, відсутні правові підстави для застосування до відповідача ОСОБА_1 санкцій у вигляді стягнення збитків, тому в задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналогічні положення викладені в ч. 1, 2 ст. 28 Правил адвокатської етики.

Вивчивши докази, надані представником відповідача адвокатом Омельницьким С.Ю., суд дійшов висновку, що надання правничої допомоги на суму 6000,00 грн підтверджено належними та допустимими доказами: копією договору про надання правничої допомоги від 21.11.2025 року, ордером на надання адвокатом Омельницьким С.Ю. правничої допомоги ОСОБА_1 , копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копією акту приймання – передачі наданих послуг з правничої допомоги від 26.11.2025 року на суму 4000,00 грн, копією квитанції № 55М2-2В3В-2А54-ВРА4 від 26.11.2025 року на суму 4000,00 грн, копією акту приймання – передачі наданих послуг з правничої допомоги від 24.04.2026 року на суму 2000,00 грн, детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 24.04.2026 року на суму 6000,00 грн (а.с. 81, 82, 83, 132, 133, 134).

Ч. 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи надані сторонами докази з метою їх розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України, суд враховує висновки, викладені у наступних постановах Верховного Суду:

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року (п. 21), що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Суд вважає, що характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз`на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», ЄДРПОУ 03351912, юридична адреса: вул. Козака, буд. 2А, м. Полтава, 36020.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: О. А. Морозовська