Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №539/1278/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №539/1278/26

Суддя: Рудалєва Л. В.

Справа № 539/1278/26

Провадження № 3/539/340/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за частиною третьою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

УСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 28 лютого 2026 року близько 17-00 години громадянин ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , з магазину «ТА-ДА» здійснив повторно крадіжку товару, а саме: дві котушки волосіні, одного газового балону, набір батарейок, всього на суму 300,00 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №996015 складено 20 березня 2026 року старшим дільничним Лубенського РВП, капітаном поліції Михайлюченком К.В. (далі – Протокол).

Матеріали надійшли для розгляду до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області після доопрацювання 16 квітня 2026 року, судове засідання призначено на 30 квітня 2026 року.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

За рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1–279-8 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного висновку.

Частина третя статті 51 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 51 КУпАП, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції додано постанову Лубенського міськрайонного суду від 26 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 51 КУпАП, яка набрала законної сили лише 10 березня 2026 року.

Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась чи навпаки.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином, станом на 28 лютого 2026 року ОСОБА_1 у цій справі не був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 51 КУпАП, оскільки постанова про притягнення до відповідальності за зазначеною нормою не набрала законної сили, а тому його дії щодо дрібного викрадення чужого майна, які мали місце 28 лютого 2026 року, не можуть бути кваліфіковані за частиною третьою статті 51 КУпАП.

Тобто, факт дрібного викрадення чужого майна мав місце до набрання законної сили постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 51 КУпАП, відтак кваліфікуюча ознака частина третя статті 51 КУпАП як повторність, в даному випадку відсутня.

Згідно зі статею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частиною першою або другою статті 51 КУпАП, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.51 КУпАП, а тому адміністративна справа стосовно нього підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись частиною третьою статті 51, статтями 247, 276, 279, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И ЛА:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua