Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №495/748/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/748/25

Номер провадження 2/495/3246/2026

01 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді Топалової А.Л., із секретарем судового засідання Кісьовою А.В., за участю

представника позивача – адвоката Боян О.Б.,

представника відповідача – адвоката Ситника О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 50 000 грн з усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дітьми повноліття.

Позов обгрунтовує тим, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний на підставі заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.08.2024. Від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.2014 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.07.2014 року, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27.09.2019 року. Зазначає, що діти проживають з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні, відповідач в свою чергу ухиляється від утримання дітей, малолітній ОСОБА_6 потребує постійного супроводу психолога та логопеда. Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у розмірі 50 000 грн щомісячно, є працездатною, фізично здоровою людиною, інші непрацездатні утриманці у нього відсутні.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.02.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просила стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти у розмірі 50 000 гривень, оскільки саме такий розмір аліментів буде відповідати потребам дітей. Вказала, що малолітній ОСОБА_2 потребує постійного супроводу логопеда та психолога.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, факт проживання дітей з позивачкою не заперечував. Зазначив, що позивачкою не обгрунтовано розмір аліментів на кожну дитину та розмір аліментів загалом саме у сумі 50 000 гривень, що значно перевищує рекомендований розмір аліментів у сумі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Вважає, що стягнення аліментів однією сумою на трьох дітей призведе до порушення балансу інтересів сторін, оскільки старшому сину виповниться 18 років у 2029 році, а наймолодшій дочці - у 2037 році, що призведе до необхідності у подальшому знову звертатись до суду. Вказав, що на його утриманні перебуває мати, якій діагностовано катаракту та глаукому обох очей та рідна сестра, яка є інвалідом ІІ групи, стан здоров`я яких є незадовільним, самостійно доглядати за собою не можуть та потребують постійного стороннього догляду та лікування. Зауважив, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей, тому погоджується сплачувати аліменти у розмірі 8000 гривень на кожну дитину.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, встановив наступне.

Сторони по справі є батьками неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.2014 року, актовий запис №162;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.07.2014 року, актовий запис №741;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27.09.2019 року, актовий запис №580.

Діти проживають разом з позивачкою, що не заперечується сторонами у справі.

Згоди про сплату аліментів у добровільному порядку між сторонами не досягнуто.

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у закладі загальної середньої освіти №4 м.Білгорода-Дністровського Одеської області на інклюзивній формі навчання, тому що потребує постійного супроводу психолога та логопеда, що підтверджується довідкою №197 від 04.09.2024.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_7 , яка є пенсіонером за віком, та сестрою ОСОБА_2 , яка є пенсіонером у зв`язку з інвалідністю 2 групи, дохід яких межує з прожитковим мінімумом, що підтверджується довідкою про склад сім`ї та довідками про доходи ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Згідно із статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов`язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частина перша статті 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить один розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

На час розгляду позовної заяви прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2817 гривень, віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік»).

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною дев`ятою статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Суд, перевіривши доводи учасників справи у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

ОСОБА_1 у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 50 000 грн, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно зясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.49 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивач в порушення статті 81 ЦПК України не надала до суду жодних належних та допустимих доказів, що розмір аліментів має становити саме 50 000 гривень і що відповідач отримує достатній дохід та спроможний сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Лише та обставина, що позивач має право на утримання (аліменти), не враховуючи матеріальний стан платника, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням принципу співмірності, потреб дітей, враховуючи інтереси дітей для забезпечення стабільних та гармонійних умов їхнього життя, стан здоровя малолітньої дитини, яка потребує постійного супроводу психолога та логопеда, матеріальне становище сторін, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів дітей, враховуючи, що ст.180 СК України покладає обов`язок утримувати дітей на обох батьків, суд приходить до висновку, що в даному випадку доцільним буде стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 8000 гривень; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 8 000 гривень; на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 8000 гривень з усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дітьми повноліття, що буде необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статями 180-182, 184, 191 СК України, статями 4, 12, 13, 258, 259, 263, 265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 8 000 гривень; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 8 000 гривень, та на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 8 000 гривень з усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 05.02.2025 та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення з аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування (ім`я) сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст складено 01.05.2026.

Суддя А.Л. Топалова