Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №376/545/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/545/26

Провадження № 2-о/376/61/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Ловінської С.С.,

за участю секретаря судового засідання Кропивлянської С.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Сквира в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сквирська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Старовит-Сидорянська І.В., про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявниці ОСОБА_1 , адвокат Соболь Б.В., звернувся до Сквирського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , зазначена у свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_4 , є однією і тією ж особою, і є матір`ю ОСОБА_4 .

В обгрунтування зави зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою покійної ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент народження заявниці її прізвище було « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , в якому матір вказана як ОСОБА_3 . У подальшому, після укладення шлюбу, заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . У зв`язку з цим заявниця у документах ідентифікується як одна і та ж особа - ОСОБА_7 (дитинство) та ОСОБА_1 (після укладення шлюбу), яка є дочкою ОСОБА_2 , що у свідоцтві про народження зазначена як ОСОБА_3 . Після смерті її матері заявниці відкрилася спадщина відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України. Заявниця є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України як дочка померлої. У встановлений законом шестимісячний строк заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим була відкрита спадкова справа № 74641609. 23.01.2026 року від державного нотаріуса у м. Сквира Старовит-Сидорянкької Інни Вадимівни заявницею було отримано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_2 . Під час оформлення спадщини було встановлено розбіжність у написанні імені матері заявниці. У свідоцтві про народження заявниці серія НОМЕР_1 вона зазначена як ОСОБА_3 , тоді як у свідоцтві про смерть, в паспорті серія НОМЕР_3 , виданого Сквирським РВ ГУ МВС України в Київській області 14 листопада 2002 року, реєстраційному номері облікової картки платника податків, державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №508416 та інших документах вона була зазначена як ОСОБА_2 . Фактично ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою. Розбіжність виникла внаслідок помилки при оформленні документів.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, представник заявниці – адвокат Соболь Б.В. подав заяву про проведення судового засідання без його участі, просив заяву задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі та на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши їх, дійшов до висновку, що заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі в селі Шапіївка Сквирського району Київської області (а.с.6-7).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 одружився з ОСОБА_7 . Після реєстрації шлюбу присвоєно дружині прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько – ОСОБА_9 , мати – ОСОБА_3 (а.с.11).

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Шапіївка Сквирського району Київської області (а.с.10).

Згідно реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с.10 зворот).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Шапіївка Сквирського району Київської області померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ №508416 від 07.02.2006 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка знаходиться на території Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області (а.с.14).

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи № 273/2025 спадкодкодавцем зазначена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.15).

Постановою від 23.01.2026 року державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_2 (а.с.16).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Положеннями вказаної статті також визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що предметом розгляду є справа окремого провадження, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , зазначена у свідоцтві про народження заявниці, є однією і тією ж особою, а також є матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами. Ч. 1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У відповідності п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає справи про встановлення факту за наявності певних умов: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 89 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ст. 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом проаналізовано всі надані заявницею документи у зв`язку з чим, суд дійшов переконання про помилковість зазначення імені матері заявниці під час оформлення та складання офіційних документів.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася заявниця як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені в заяві, які ніким з учасників справи не заперечуються, заява про встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для заявниці.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України судові витрати по справам окремого провадження не відшкодовуються, тому суд відносить судові витрати на рахунок заявника по справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 89, 255, 258, 259, 260, 263, 271, 293, 294, 315-319 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сквирська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Старовит-Сидорянська І.В., про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , зазначена у свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_4 , є однією і тією ж особою і є матір`ю ОСОБА_4 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.С.Ловінська