Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №367/3151/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3151/26

Провадження №3/367/851/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного управління ДПС у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ФОП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу №8/10-36-09 від 25.02.2026 року, ФОП ОСОБА_1 , здійснював реалізацію алкогольних напоїв у період з 07.01.2026 по 08.01.2026 року, за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушив вимоги ч.7 ст.16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що відповідальність передбачена ч.1 ст.164 КУпАП.

У судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за вказано в протоколі адресою місця проживання.

20.04.2026 року від ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказав, що на підтвердження відсутності ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності до адміністративних матеріалів не долучено жодних доказів. Звернув увагу не те, що протокол складено відносно ФОП ОСОБА_1 , натомість суб`єктом господарювання є ФОП ОСОБА_2 . Акцентував на спливі строків накладення адміністративного стягнення.

З метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ч.2 ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За положенням ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).

Частина перша статті 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.

Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06 червня 2018 року у справі «Михайлова проти України», зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Враховуючи відсутність права брати на себе функцію обвинувачення, суд розглядає справу на підставі наданих доказів уповноваженими особами, на яких КУпАП покладено обов`язок їх збирання.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164 КУпАП, а саме за реалізацію алкогольних напоїв у період з 07.01.2026 по 08.01.2026 року за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Так, згідно з протоколом, особою яка вчинила адміністративне правопорушення є ОСОБА_1 , ФОП, РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 . Місце вчинення – магазин кафетерій за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ОСОБА_1 , ФОП, РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 .

Натомість, судом встановлено, що суб`єктом господарювання є ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів реалізації ОСОБА_2 алкогольних напоїв саме у період з 07.01.2026 по 08.01.2026 року за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Із наданого ОСОБА_2 витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» вбачається, що останній як суб`єкт господарювання, мав відповідну ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, строк дії якої спливав 07.01.2026 року.

Таким чином, суб`єктом підприємницької діяльності – ФОП ОСОБА_2 , 07.01.2026 року здійснювався продаж алкогольних напоїв за наявності відповідної діючої ліцензії.

Крім того із наявних копій платіжних інструкцій вбачається, що наприкінці 2025 року, в грудні місяці, ОСОБА_2 вніс плату за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та електронними сигаретами за 1 квартал 2026 року.

Поруч з цим встановлено, що 07.01.2026 року ОСОБА_2 надіслав до ГУ ДПС у Київській області заяву щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, для отримання відповідної ліцензії.

Вказаний документ був доставлений до Державної податкової служби 08.01.2026 року о 14:14:56 год, що має своє підтвердження у наявній в матеріалах справи квитанцією №1 з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності».

З наявного витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» вбачається, що останній як суб`єкт господарювання має відповідну ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, строк дії якої розпочався 13.01.2026 року. Реквізити заяви про отримання ліцензії: №371731 від 08.01.2026 року. Реквізити рішення про надання ліцензії органу ліцензування: №134-Р від 13.01.2026 року.

Таким чином, викладені у фабулі протоколу обставини щодо реалізації саме ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв у період з 07.01.2026 по 08.01.2026 року, за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, з урахуванням вищевказаного, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення саме ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164 КУпАП. Сам по собі протокол та копія акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки, в своїй сукупності не підтверджують викладених у них обставин та не формують складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Згідно положень ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суд же не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

За положенням ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення №8/10-36-09 від 25.02.2026; акт про результати фактичної перевірки магазину-кафетерію, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та використовується суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.

Керуючись ст.ст.7, ч.1 ст.163-4, 245, ч.1 п.1 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ФОП, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Ірпінський міський суд Київської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Л.В. Мерзлий