Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №620/4022/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4022/25 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Дар`я ВИНОГРАДОВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у не зарахуванні з часу призначення пенсії до страхового стажу періодів моєї роботи в зоні відчуження ЧАЕС а Списком №1 з 01.01.2004 по 09.04.2009, з 09.08.2017 по 31.05.2022, за період з 01.06.2022 по 12.07.2023 в кількості 17 днів, та з 01.08.2024 по 30.09.2024 в полуторному розмірі (з коефіцієнтом кратності 1.5) для визначення розміру коефіцієнту страхового стажу (Кс) відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчислення розміру пенсії; у не зарахуванні як роботу за Списком №1 періоду простою за 2020-2022рр. у кількості, що не перевищує 1 місяць в певному календарному році, і за 2022 рік весь період простою з 24.02.2022 по 31.05.2022; невірному обрахунку розміру понаднормативного стажу та невірного визначення розміру підвищення до пенсії за понаднормовий стаж;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії (з врахуванням раніше проведених виплат) із зарахуванням:

періодів роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 з 01.01.2004 по 09.04.2009, з 09.08.2017 по 31.05.2022, за період з 01.06.2022 по 12.07.2023 в кількості 17 днів, та з 01.08.2024 по 30.09.2024 до страхового стажу позивача у полуторному розмірі (з коефіцієнтом 1,5), відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з включенням цього періоду у полуторному розмірі в розрахунок розміру коефіцієнту страхового стажу (Кс) відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчислення розміру пенсії, які підтверджені належними довідками за встановленою формами додаток № 5, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2006 р № 920 та Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988р.: №31658 (№47-31658) від 04.12.2024р., №5603 (№0104-5603) від 30.04.2018р., №7090 (№47-7090) від 31.03.2020р., №8642 (№47-8642) від 02.05.2022р., №10521 (№47-10521) від 04.12.2024р., №305 (10-20/798) від 16.05.2003р.;

до складу пільгового стажу за Списком №1 у полуторному розмірі при розрахунку розміру коефіцієнту страхового стажу (Кс) відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України № 1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та при обчислення розміру пенсії, періоди зупинення роботи підприємства у зв`язку виникненням і поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) у кількості, що не перевищує 1 місяць за календарний рік: за 2020 рік 30 календарних днів (за час простою з 19.03.2020 по 31.05.2020 та з 02.11.2020 по 30.11.2020), за 2021 рік 20 календарних днів (за час простою з 30.03.2021 по 18.04.2021), за 2022 рік - 15 календарних днів (за час простою з 07.02.2022 по 23.02.2022), та весь період простою - зупинення роботи підприємства, у зв`язку із військовою агресією проти України та введення у державі воєнного стану з 24.02.2022 по 31.05.2022 (у кількості 03 місяці 07 днів) на підставі Спільного Рішення ДСП «Чорнобильська АЕС» (роботодавця) і профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЧАЕС №5 від 04.04.2022р. «Про зарахування простою у період воєнного стану до пільгового стажу»;

до складу понаднормативного стажу, всього періоду (стажу), що перевищує мінімально встановлену величину у 15 років, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із збільшенням розміру пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 85 % заробітку відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування двоскладової формули та обмеження обрахованої частини пенсії максимальним розміром в 168 гривень, передбаченої Законом України від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004р. №312..

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 вирішено позов задовольнити частково:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу всіх періодів роботи ОСОБА_1 у зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2004 по 09.04.2009, з 09.08.2017 по 12.07.2023, з 01.08.2024 по 30.09.2024 у полуторному розмірі, як роботу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати з часу призначення пенсії, до страхового стажу всі періоди роботи ОСОБА_1 у зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2004 по 09.04.2009, з 09.08.2017 по 12.07.2023, з 01.08.2024 по 30.09.2024 у полуторному розмірі, як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із зарахуванням до страхового стажу по одному року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 07.10.2024;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити;

- сягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для здійснення перерахунку стажу та пенсії позивача відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Позивач є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1988 році (категорія 4), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.56).

Позивач 13.03.2025 звернулась до відповідача, у якій просила відповідно до частини 1 статті 25 та частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обчислити коефіцієнт її страхового стажу (Кс) із зарахуванням до суми місяців (См) період 01.01.2004 по 30.09.2024 (за винятку днів без збереження заробітної плати) обчисленого з кратністю 1,5% (у полуторному розмірі); привести у відповідність розмір доплати за понаднормовий стаж, збільшивши розмір пенсії позивача на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років у відповідності до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції статті станом на час призначення позивачу пенсії (до внесення змін згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 (а.с.46-47).

Листом від 27.03.2025 відповідач повідомив, що пенсію позивачу розраховано відповідно до чинного законодавства. Відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 312 максимальний розмір першої складової встановлений на рівні 168,00 грн. Пенсія за другою складовою обчислюється відповідно до статті 27 Закону № 1058 із заробітної плати за період, починаючи з 1 січня 2004 року та з урахуванням страхового стажу набутого за цей період (а.с.48-49).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідачеві необхідні документи, які підтверджують наявність спірного стажу роботи у зоні відчуження у вказані періоди, які для обчислення пенсії підлягали зарахуванню як стаж роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2016 № 479.

Також суд вказав, що позивачка має право на додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає.

Щодо пільгового обчислення вислуги років.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 2 Розділу XV Прикінцевих положення Закону України від 09.07.2002 №1058-1V «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону № 796-XII час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина 3 статті 24 Закону №1058-ІV).

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач не заперечує стаж роботи позивача на роботах за Списком №1. Водночас період такого стажу роботи в зоні відчуження відповідачем враховано в одинарному розмірі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено, зокрема, Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У подальшому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 №173 Список №1 доповнено позицією 22.1-1г, якою передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах працівників, зайнятих повних робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджений Міністерством надзвичайних ситуацій за погодженням з Міністерством праці та Міністерством охорони здоров`я.

На виконання вказаної постанови наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13.03.2012 №576, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2012 за № 771/21084, затверджено Перелік підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (далі - Перелік № 576).

Згідно з Переліком № 576 Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» входить до Переліку №576.

Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 №250, від 30.06.1998 №982, від 07.02.2000 №223, від 29.01.2003 №137, від 27.04.2006 №571, від 10.09.2008 № 831»Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36).

Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження», яка відповідно до повноважень Кабінету Міністрів України, делегованих статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлює правила пільгового обчислення стажу роботи в зоні відчуження, є самостійною правовою підставою для обчислення стажу роботи в зоні відчуження, який враховується при обчисленні коефіцієнту страхового стажу при визначенні розміру пенсії, незалежно від наявності підстав для застосування Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 №831 надано особам, які постійно працювали (працюють) або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, додаткові соціальні гарантії при призначенні пенсії.

Наведена постанова Кабінету Міністрів України прийнята з урахуванням положень статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає пільги щодо обчислення стажу роботи.

Як вірно встановив суд першої інстанції, згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с.21-28) та підтверджується довідками від 16.05.2003 № 10-20/798 (а.с.35), № 29597 (а.с.36), № 5603 (а.с.37), № 7090 від 31.03.2020 (а.с.38), № 8642 від 02.05.2022 (а.с.39), № 10521 від 04.12.2024 (а.с.40), № 31658 від 04.12.2024 (а.с.41), наданих для перерахунку пенсії, позивач працювала повний робочий день на ДСП «Чорнобильська АЕС» і за період з 01.01.2004 по 09.04.2009, з 09.08.2017 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 12.07.2023, з 01.08.2024 по 30.09.2024 виконувала роботи в зоні відчуження за професією (посадою), що передбачені Списком № 1, розділ XXII, підрозділ 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, з доплатою за особливо шкідливі умови праці.

Спільним рішенням роботодавця і профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЧАЕС виданого Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» від 04.04.2022 № 05 «Про зарахування простою у період воєнного стану до пільгового стажу» відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з метою збереження соціальних пільг і гарантій у період воєнного стану відповідно до розділу 7 Колективного договору між роботодавцем і профспілковим комітетом ППО ЧАЕС вирішено у зав`язку з військовою агресією проти України та введенням у державі воєнного стану з 24.02.2022 період простою - зупинення роботи підприємства, викликане невідворотною силою, працівникам, які працюють у зоні відчуження, зараховувати до пільгового стажу за Списком № 1. У довідках від 02.05.2022 № 47-8642 та від 04.12.2024 № 47-10521 наведені додаткові відомості щодо простою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем надано відповідачеві необхідні документи, які підтверджують наявність спірного стажу роботи у зоні відчуження у вказані періоди, які для обчислення пенсії підлягали зарахуванню як стаж роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2016 № 479.

Аналогічний висновок щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в зоні відчуження за Списком №1, який підлягає зарахуванню у полуторному розмірі, міститься у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №320/6063/19.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Щодо збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років.

Пункт 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) (у редакції, чинній до 11.10.2017) передбачав, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось з 11.10.2017, поставивши у залежність передбачену Законом № 796-ХІІ можливість збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону із призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.

Звертаючись до суду із позовом, позивач наполягав, що до спірних відносин підлягає застосуванню редакція пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, яка була чинна на момент призначення йому пенсії і передбачала пільгове обчислення понаднормового стажу без умови призначення пенсії на підставі пункту 2 статті 27 Закону №1058-IV.

З огляду на це, ключовим питанням, яке підлягає вирішенню у цій справі є правомірність застосування органами пенсійного фонду до осіб, яким пенсія призначена до 11.10.2017, положень пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, у редакції Закону № 2148-VIII.

Так, аналіз правозастосування у подібних правовідносинах було здійснено Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду і викладено у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.

У цій справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, відступила від висновків в раніше ухвалених постановах Верховного Суду про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за додатковий стаж роботи є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV.

Судова палата зазначила, що держава, як компенсацію за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, гарантувала учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення. З огляду на це, за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, пунктом 2 статті 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

Таким чином, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію і повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи).

Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за додатковий стаж роботи залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчить про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

З огляду на це, колегія суддів зазначає, що оскільки пенсія призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII (до 11.10.2017), то позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 29.09.2025 у справі № 460/27800/23.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 залишити - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку