Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №357/2249/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2249/26

Провадження № 2/357/3615/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 21.05.1983 року, від шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають, спільне сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося, у зв`язку з різними поглядами на життя, в сім`ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття любові та поваги один до одного, а тому позивач просить шлюб розірвати.

Ухвалою судді від 24.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, а його адвокат Заремба В.А. подала суду заяву про проведення судового засідання без участі відповідача та його представника, зазначила, що позовні вимоги відповідач визнає та просить задовольнити.

Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сторони 21.05.1983 року зареєстрували шлюб, про що виконавчим комітетом Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, був вчинений актовий запис № 5, від шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають. Наведене підтверджується матеріалами справи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, ведення спільного господарства, позивач категорично не бажає відновлювати стосунки з ОСОБА_2 , і зазначає, що її рішення щодо розірвання шлюбу виважене і кінцеве.

Позивач вказала на підстави розірвання шлюбу - відсутність почутттів, непорозуміння.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.

Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а відповідач визнав вимоги до початку розгляду справи по суті, то у відповідності до вимог ст.ст. 141, 142 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню 50 відсотків судового збору в розмірі 665,60 гривень, а інша частина судового збору в розмірі 665,60 гривень компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113,115 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 142, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21.05.1983 року Виконавчим комітетом Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, актовий запис № 5 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача - « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судові витрати у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень, 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 30.04.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола