Суд: Романівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконна порубка лісу
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №290/1243/25
Суддя: Кірічук М. М.
УКРАЇНА
Романівський районний суд Житомирської області
290/1243/25
В И Р О К
Іменем України
30 квітня 2026 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні на підготовчому провадженні в залі суду в селищі Романів кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Ясногород Романівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з неповною загальною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України (далі КК України),-
В С Т А Н О В И В :
31 жовтня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується особа, зокрема зазначено, що 13.09.2025 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев породи «Береза» на земельній ділянці під кадастровим номером 1821486900:05:000:0152, що за межами с. Ясногород Житомирського району Житомирської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконну порубку дерев породи «Береза», 13.09.2025 року у невстановлений слідством час, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка або ордера), в порушення статей 4, 69, 105 Лісового кодексу України, за участі ОСОБА_7 , який не був обізнаний в злочинних намірах останнього, самовільно, знаходячись на території земельної ділянки під кадастровим номером 1821486900:05:000:0152, що за межами с. Ясногород Житомирського району Житомирської області, за допомогою двох ланцюгових бензинових пил, гужового возу та коня здійснив незаконну порубку 14 (чотирнадцяти) сиро-ростучих дерев породи «Береза» діаметром 46,1-50 см., в результаті чого заподіяв державі в особі Романівської селищної ради матеріальну шкоду на суму 191027,65 грн., що заподіяло тяжкі наслідки.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання дій обвинуваченого, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною 4 статті 246 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 5 років позбавлення волі. При цьому, з урахуванням наявності обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та відсутності обтяжуючих покарання обставин сторони угоди вважають за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі положень статей 75, 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про винуватість суд виходить з наступного.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 2 статті 75 КК України визначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Представник потерпілого у своїй заяві дав згоду на укладення угоди та не заперечувала щодо призначення узгодженої міри покарання.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнала себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України є тяжким злочином.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 246 КК України, за якою належить призначити їй узгоджену сторонами угоди визнання винуватості міру покарання.
пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходитьПри цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що до переконання про можливість виправлення та перевиховання останнього без відбування покарання, і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, визначивши іспитовий строк в 1 рік та поклавши на нього обов`язки, передбачені частинами 1, 3 статті 76 КК України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів – кошти в сумі 16885,04 грн.
Частиною 1 статті 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Враховуючи, що санкція інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення за частино 4 статті 246 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне, відповідно до положень статей 96-1, 96-2 КК України та статті 100 КПК України, застосувати до обвинуваченого заходи кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації майна, пристосованого та використаного як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення. При цьому судом враховується, що умови застосування спеціальної конфіскації зазначені в угоді.
Долю інших речових доказів - двох зрізів з комлевих частин колод та стяжних ременів з тріскачкою, слід вирішити відповідно до положень статті 100 КПК України.
При вирішенні питання щодо скасування арешту майна, судом враховується, що за змістом частини 4 статті 174 КПК України, суд скасовує арешт майна, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, або у разі незастосування спеціальної конфіскації, тому оскільки, суд дійшов висновку про необхідність застосування спеціальної конфіскації, арешт, накладений на бензопилу марки «Світязь», бензопилу марки «Stihl MS-180» та 9 колод породи «Береза», скасуванню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 96-1, 96-2 КК України, статтями 100, 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 жовтня 2025 року, укладену між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Відповідно до положень статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі положень статей 96-1, 96-2 КК України та статті 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію щодо речових доказів - бензопили марки «Світязь», бензопили марки «Stihl MS-180» та 9 (дев`яти) колод породи «Береза», які зберігаються у Відділенні поліції № 2 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області, вилучивши їх в дохід держави.
Після набраня вироком законної сили, визнані речовими доказами два зрізи з комлевих частин колод та стяжні ремені з тріскачкою, які зберігаються у Відділенні поліції № 2 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів – кошти в сумі 16885 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 04 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua