Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №289/2350/25
Суддя: Мельник О. В.
Справа № 289/2350/25
Номер провадження 2/289/545/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Мельника О.В., за участю секретаря судового засідання Писаренко К.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Радомишльської міської ради Житомирської області (місце знаходження / місце проживання: вул. Соборний майдан, буд. 12, м. Радомишль, Житомирський р-н., Житомирська обл., 12201) про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із позовом та просить визнати за нею після смерті матері право на земельну частку (пай).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка за життя прийняла спадщину після смерті своєї сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді права на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності СТОВ СНЦ «Поліський» на території Ставецького старостинського округу Житомирського (раніше Радомишльського) району Житомирської області, на яке її сестра, та тітка позивача, мала право за життя будучи у списках пайовиків під номером 436.
До «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» внесений запис щодо реєстрації сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЖТ № 0212410 на ім`я ОСОБА_3 , про що зазначено у відповіді з Держгеокадастру та яка знаходиться у спадковій справі за №327/2001 до майна померлої ОСОБА_2 .
Після смерті матері позивач подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу, але отримати свідоцтво про право на земельну частку (пай) їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Тому, вона просить суд визнати за нею в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай) площею 2,67 в умовно кадастрових гектарах із землі, яка перебувала у колективній власності СТОВ СНЦ «Поліський» на території Ставецького старостинського округу Житомирського (раніше Радомишльського) району Житомирської області, яке мати успадкувала після смерті своєї сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді від 18.12.2025 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з`явилася, у вказаній позовній заяві просить суд проводити розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Уразі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Стаття 530 ЦК Української РСР передбачає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Стаття 549 ЦК Української РСР визнає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , яке видане виконкомом Вишевицької сіль Ради Радомишльського району 26 лютого 2001 року.
Згідно свідоцтва про народження виданого Ленінським сіль загс Радомишльськго району серії НОМЕР_2 від 19липня 1955 року батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 13 травня 1978 року вбачається, що 13 травня 1978 року між « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_4 » було зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині надано прізвище ОСОБА_7 .
Згідно довідки Ставецького старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 09.04.2025 за № 283 слідує, щопомерла ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Крім померлої в цьому жилому будинку разом з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований на день смерті та протягом шести місяців з дня її смерті. Спадщину в шестимісячний строк фактично прийняла ОСОБА_2 шляхом: догляду за будинком, проведення ремонту будинку, обробітку земельної ділянки. Крім вище перерахованих більше ніхто фактично спадщину не прийняв.
Згідно довідки Ставецького старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 01.05.2025 за № 330 слідує, щопомерла гр. ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Крім померлої в цьому жилому будинку разом з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований на день смерті та протягом шести місяців з дня її смерті.
Спадщину в шестимісячний строк фактично прийняла ОСОБА_1 шляхом: догляду за будинком, проведення ремонту будинку, обробітку земельної ділянки. Крім вище перерахованих більше ніхто фактично спадщину не прийняв.
Згідно довідки Ставецького старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 15.07.2025 за № 417 слідує, щозгідно Списку громадян співвласників СТОВ СНЦ «Поліський» Радомишльського району Житомирської області, що мають право на земельну частку (пай) померла ОСОБА_3 являється власником земельних ділянок розміром 2,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З витягу про реєстрації в Спадковому реєстрі за № 81450459 від 06.06.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за номером 327/2001.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81450441 від 06.06.2025 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Згідно архівної довідки від 14.05.2025 року № М-2299/02 Державний архів Житомирської області повідомив, що у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Воскресіння Христового с. Ставки Радомишльського повіту Київської губернії за 1918 рік зазначено, що " ОСОБА_8 " «так у документі» народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата хрещення - 03 березня 1918 року. Запис реєстрації: № 17. Батьки: " ОСОБА_9 и его законная жена ОСОБА_10 " «так у документі, текст російською мовою», обоє православного віросповідання.
Згідно архівної довідки від 14.05.2025 року № М-2298/02 Державний архів Житомирської області повідомив, що у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Воскресіння Христового с. Ставки Радомишльського повіту Київської губернії за 1913 рік зазначено, що " ОСОБА_11 " «так у документі, текст російською мовою» народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дата хрещення - ІНФОРМАЦІЯ_6 . Запис реєстрації: № 22. Батьки: " ОСОБА_9 и его законная жена ОСОБА_10 " «так у документі, текст російською мовою», обоє православного віросповідання.
З матеріалів спадкової справи № 327/2001 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 вбачається, що спадщину прийняла ОСОБА_1 .
Згідно виписки наданої ТОВ СПЦ «Поліський» Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області від 13.08.2001 року за №37 слідує, що з уточненого списку громадян – членів КСП «Заповіт» с. Леніне Радомишльського району, Житомирської області, які мають право на земельну частку (пай) , що додається до державного акту серія ЖТ №2113001 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1 від 25.12.1996 ОСОБА_2 .
Згідно із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00051602260 від 04 червня 2025 року, слідує, що ОСОБА_2 у шлюбі не перебувала.
Згідно із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00051131372 від 09 травня 2025 року, слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 та 09 грудня 2014 року реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції у Житомирській області було видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 09 грудня 2014 року.
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 1799/35-25 від 06.06.2025 року, слідує, що до «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Радомишльською районною державною адміністрацією КСП «Заповіт» с. Леніно» на території Ленінської сільської ради, внесено запис щодо реєстрації сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ЖТ №0212410 на ОСОБА_3 .
Постановою Державного нотаріуса Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області за №284/02-31 від 03.06.2025 року відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на: право на земельну частку (пай) в права на земельну частку (пай) у СТОВ СНЦ «Поліський» Житомирського (до ліквідації та утворення районів Радомишльський) району Житомирської області, після смерті “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка прийняла спадщину але не оформив своїх спадкових прав після смерті “27” лютого 1999 року своєї рідної сестри ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на земельну частку (пай), а відтак позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12,81,200,259,263-265,268 ЦПК України, ст. ст.1216,1217,1221-1223,1258,1261,1268-1270 ЦК України,-
УХВАЛИВ:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай) площею 2,67 в умовно кадастрових гектарах із землі, яка перебувала у колективній власності СТОВ СНЦ «Поліський» на території Ставецького старостинського округу Житомирського (раніше Радомишльського) району Житомирської області, яке мати успадкувала після смерті своєї сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua