Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №276/570/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/570/26

Провадження по справі№ 1-кп/276/95/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року с-ще Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хорошівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження № 12026060680000031 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володарськ-Волинський Житомирської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючий в АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КПК України раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітній дітей, нодруженого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ст. 128 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_6 перебуваючи за місцем свого проживання, спільно зі своїм знайомим ОСОБА_4 , а саме в спальній кімнаті житлового будинку по АДРЕСА_2 , спільно вживали алкогольні напої. В подальшому у ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, виник умисел продемонструвати ОСОБА_4 наступальна осколкову ручну гранату «М-67» в зборі з запалом М 213, яку він без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання.

У подальшому ОСОБА_6 дістав із схову за місцем свого проживання наступальну осколкову ручну гранату «М-67» в зборі з запалом М 213 та в присутності ОСОБА_4 в ході її демонстрування привів останню в бойове положення. Надалі ОСОБА_6 тримаючи в руках приведену в бойову готовність наступальну осколкову ручну гранату «М-67» в зборі з запалом М 213 намагався уникнути її застосування, шляхом повернення на місце запобіжного кільця підривача вказаної гранати, однак вона здетонувала.

В наслідок детонації гранати ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді вибухово-осколочного поранення правої ступні та перелому 4-ї і 5-ї кісток правої ступні, які відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у:

- незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;

- у необережному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю. Суду пояснив, що подія відбулася за місцем його проживання в будинку по АДРЕСА_2 . Того дня до нього зайшов його товариш - потерпілий ОСОБА_4 , з яким вони разом вживали спиртні напої. У ході спілкування, дізнавшись, що потерпілого у квітні мають призвати до армії, обвинувачений вирішив продемонструвати йому, як працює граната. Дану гранату він привіз із собою з фронту (з 2023 року він перебуває у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину) та зберігав удома в схованці під підлогою. Діставши гранату, ОСОБА_6 випадково витягнув кільце запалу. Зрозумівши, що привів боєприпас у дію, він намагався вставити кільце назад, однак через поганий зір не зміг цього зробити. Граната випала у нього з рук, після чого спрацював детонатор і стався вибух.

Обвинувачений наголосив, що не мав наміру завдавати шкоди, і подія сталася через випадковість. У вчиненому ОСОБА_6 щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілого за спричинення йому тимчасової втрати працездатності. Просив суд пом`якшити вирок, врахувавши наявність у нього на утриманні двох дітей, а також стан його здоров`я: наявність фізичних вад і хронічних захворювань, зокрема туберкульозу, гепатиту С та цирозу печінки.

Обвинувачений ОСОБА_7 не оспорює доказів по даній справі, здобутих органом досудового розслідування, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив правильність фактичних обставин справи та погодився на скорочений порядок дослідження доказів. Додаткових запитань до обвинуваченого не мав. Претензій матеріального характеру не висував, цивільний позов не заявляв. Під час виступу в судових дебатах потерпілий просив суд не карати ОСОБА_6 суворо та призначити йому мінімальне покарання, звернувши увагу суду на те, що в обвинуваченого є сім`я.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи, суд, переконавшись у добровільності їх позицій та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Оцінюючи здобуті докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 доведена повністю. Його дії суд кваліфікує:

-за ч. 1 ст. 263 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу;

-за ст. 128 КК України, як вчинення дій, які виразились у необережному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом визнається вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який в силу ст. 89 КПК України раніше не судимий, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи наявність пом`якшуючих обставин та однієї обтяжуючої обставини, але зважаючи на суспільну небезпеку вчинених діянь, суд доходить переконання, що виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе виключно в умовах реальної ізоляції від суспільства.

З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію прокурора та беручи до уваги аргументи сторони захисту, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_7 наступне покарання:

-за ч. 1 ст. 263 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці;

-за ст. 128 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень (за ч. 1 ст. 263 та ст. 128 КК України), шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд призначає ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою (обраний ухвалою слідчого судді та продовжений під час судового розгляду), враховуючи доведену наявність ризиків переховування від суду та призначення йому покарання у виді реального позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку суду, до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання належить зарахувати строки попереднього ув`язнення з 27 лютого 2026 року.

Окрім цього, з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експертів.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ст. 128 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 263 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці;

-за ст. 128 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

У строк покарання зарахувати попереднє ув`язнення ОСОБА_6 , з 27 лютого 2026 року до дня набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на строк 60 днів по 28 червня 2026 року (включно).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 06.03.2026 у справі № 276/365/26, - скасувати.

Речові докази:

-змив з запобіжного важіля до підривача ручної гранати типу М 67 213, який упакованого до паперового пакету; змив на дерев`яний аплікатор з кільця, яке кріпиться до чеки підривача 213 гранати М 67, упаковано до паперового пакету; дерев`яні уламки з вирви розташованої у підлозі з нашаруванням кіптяви, упаковані до паперового конверту; чисельні дрібні металеві осколки корпусу гранати типу М67 з металевим кільцем та металевим важелем, упаковані до спецпакету SUD 2032299, - знищити.

-мобільний телефон марки Самсунг в корпусі чорного кольору поміщений до спецпакету PSP 1192966, мобільний телефон марки Номі чорного кольору, упакований до спецпакету PSP 1192967 – повернути засудженому ОСОБА_6 , як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 7131,20 грн (сім тисяч сто тридцять одна гривня 20 копійок).

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1