Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №295/90/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/90/26

Категорія 35

2/295/434/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого – судді Полонця С.М.,

секретаря с/з – Лукасевич А.Є.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Степанюка А.С.,

розглянув в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , про розірвання договору, стягнення сплаченої попередньої оплати (авансового платежу) за договором, який не було виконано виконавцем, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить розірвати договір №08052025-061 від 08.05.2025 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 через невиконання (відмову виконання) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 свого основного зобов`язання за Договором виготовлення, доставка, монтаж (встановлення) меблів; стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі еквівалентній 51 600 доларів США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення (попередню оплату (авансовий платіж) здійснений ним 08.05.2025 року та в сумі еквівалентній 5800 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення (попередню оплату (авансовий платіж) здійснений ним 12.08.2025 року на виконання свого зобов`язання за Договором №08052025-061 від 08.05.2025 року, штраф передбачений п. 6.1 Договору № 08052025-061 від 08.05.2025 року в розмірі 10 відсотків від ціни договору, в сумі еквівалентній 6476 доларів США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення, а також три проценти за користування грошовими коштами позивача в сумі 57400 доларів США за весь час такого використання починаючи з 12.08.2025 року; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду спричинену неправомірною поведінкою (діями та бездіяльністю) відповідача в сумі 200000 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені ним на правову (правничу) допомогу в сумі 112000 грн. При цьому, посилається на те, що між сторонами було укладено договір на виготовлення, доставку та монтаж (встановлення) меблів, умови якого відповідач не виконав та не повернув позивачу, внесений останнім на виконання умов договору авансовий платіж, чим позивачу завдано моральну шкоду.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.01.2026 року заяву представника позивача про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 08.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 13.01.2026 року у справі відкрито загальне позовне провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити, а також не заперечували щодо вирішення справи за відсутності відповідача в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позов у встановлений судом строк та доказів поважності причин неявки до суду не надав, а тому суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, надала заяву про відкладення розгляду справи, доказів поважності причин неявки до суду не надала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору надала пояснення, в яких підтримала позовні вимоги, та заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.05.2025 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як Продавцем та ОСОБА_1 , як Покупцем, було укладено договір №08052025-061 (далі по тексту - Договір) предметом якого є виготовлення Продавцем комплекту меблів згідно із Специфікацією, поставка їх Покупцю та монтаж (встановлення) у будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Продавець взяв на себе зобов`язання в певний, визначений Договором, строк виготовити та поставити Покупцю певні меблі та змонтувати (встановити) їх. При цьому Покупець взяв на себе зобов`язання здійснити попередню оплату до виготовлення та поставки меблів та здійснити остаточну оплату (доплату/остаточний розрахунок) після виготовлення та доставки меблів.

Вартість комплекту меблів, згідно п. 4.1. Договору становить 2 662 859 гривень, що було еквівалентно 64476 доларів США відповідно до комерційного курсу української гривні до долару США на час укладення Договору та внесення авансового платежу (попередньої оплати).

Авансовий платіж, відповідно до п. 4.4. Договору становив 2 131 080 гривень, що еквівалентно 51 600 доларів США відповідно до комерційного курсу української гривні до долару США на час укладення Договору та внесення авансового платежу.

08.05.2025 року, в день укладення Договору, Покупцем було внесено попередню оплату (авансовий платіж) в сумі 51 600 доларів США. Платіж вносився готівкою у валюті – долари США.

Відповідно до п. 3.1 Договору – Продавець починає виконання умов Договору після спливу 24 годин з моменту попередньої оплати.

Відповідно до п. 3.3. Договору виготовлення меблів здійснюється у строк – 65 робочих днів від дати контрольного заміру, при отриманні всієї необхідної інформації щодо техніки та комплектуючих покупця та при оплаті згідно пункту 4.4.

12.08.2025 року Покупцем, за домовленістю з Продавцем, було додатково сплачено (перераховано на рахунок Продавця) 240 000 гривень, як еквівалент 5800 доларів США. Ця сума не була передбачена Договором як попередня оплата (авансовий платіж) та була оплачена Покупцем в рахунок залишку тієї суми яка підлягала оплаті після отримання меблів. Але враховуючі, що вона сплачена до виконання Продавцем своїх зобов`язань – вона так само є авансовим платежем, і до цієї суми застосовуються вимоги закону та Договору як до авансового платежу (попередньої оплати).

До внесення попередньої оплати 08.05.2025 року сторонами були узгоджені кількість, якість, ціна та інші параметри майбутніх меблів. Після підписання договору та здійснення попередньої оплати 08.05.2025 року, Покупцем параметри не змінювались, додаткові задачі не ставились, додаткові вимоги не висувались, ніякі корективи в Специфікацію меблів не вносились.

Таким чином, відповідно до умов Договору, та враховуючі здійснення Покупцем всієї суми авансового платежу 08.05.2025 року, Продавець мав би виготовити, доставити та встановити (змонтувати) меблі до спливу 65 робочих днів, тобто до 08.08.2025 року включно, однак цього не зробив – меблі не виготовлені, Покупцю не доставлені та не встановлені (не змонтовані), що є порушенням умов Договору, порушенням терміну поставки та відповідно до п. 6.1. Договору є підставою для сплати Продавцем Покупцю штрафу передбаченого умовами Договору, а також відшкодування всіх збитків.

Відповідно до п. 6.1. Договору у разі порушення Продавцем термінів доставки окремих позицій меблів, зазначених у пункті 3 цього Договору, Продавець сплачує Покупцеві штраф у розмірі 0,1 % від вартості кожної недопоставленої позиції меблів за кожен робочий день прострочення, але не більше 10% від її вартості.

Оскільки на день звернення з позовом до суду жодна із позицій меблів не доставлена, сума штрафу підлягає розрахунку із повної вартості меблів. Згідно Договору вартість меблів становить - 64 476 доларів США (п. 4.1. Договору) або еквівалент цієї суми у гривні.

Доказів виконання свого основного зобов`язання за Договором у повному обсязі, відповідачем суду не надано.

На вимоги позивача розірвати договір, повернути оплачені йому кошти та сплатити штрафні санкції, відсотки за користування грошовими коштами позивача та інші збитки, відповідач належним чином не реагує.

Договір укладений між сторонами передбачає набуття позивачем права власності на меблі, які мали бути виготовлені (створені), доставлені та встановлені (змонтовані) відповідачем у встановлений Договором строк (термін). Тобто позивач є споживачем і на його з відповідачем правовідносини поширюється Закон України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідач, як вже зазначалось, не приступив до виконання свого зобов`язання за Договором ні в той строк в який мав його виконати відповідно до умов Договору, ні по спливу такого строку, а тому позивач має право вимагати відшкодування всіх збитків спричинених відповідачем через порушення ним своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно ч. 1 ст. 520 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Укладаючи Договір, позивач розраховував на отримання від відповідача меблів для свого будинку. Договір було укладено та попередня оплата (авансовий платіж) здійснено тільки з цією метою (отримання меблів для будинку). Позивач не отримав від відповідача жодних із замовлених меблів, тобто не отримав нічого з того на що він розраховував при укладенні Договору та за що сплачував грошові кошти, що відповідно до закону є підставою для розірвання Договору за рішенням суду.

Відповідно до вимог частин другої та третьої ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту наведеної норми закону та з урахуванням передачі позивачем відповідачу попередньої оплати за товар, який не був виготовлений та переданий, позивач має право вимагати як передачу товару так і повернення суми попередньої оплати.

Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі №500/5194/16.

З огляду на те, що відповідачем не виготовлено та не постановлено товар позивачу, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми попередньої оплати (авансового платежу) в сумі 51600 доларів США здійсненої 08.05.2025 року та 5800 доларів США, оплачених 12.08.2025 року в еквіваленті 240000,00 грн., за курсом Національного Банку України на день виконання рішення, що повною мірою відповідає приписам ч. 2 ст. 533 ЦК України.

Оскільки на даний час жодна із позицій меблів не доставлена позивачу, сума штрафу, передбаченого п. 6.1. Договору у розмірі 0,1 % від вартості затриманої позиції за кожен день такого прострочення, але не більше 10% від її вартості, підлягає розрахунку із повної вартості меблів, яка становить 64 476 доларів США (п. 4.1. Договору), тобто 6447,6 доларів США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення, а не 6476 доларів США, яку просить стягнути позивач у позовній заяві.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 693 ЦК України: на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки відповідач продовжує користуватись грошовими коштами позивача, не повертає їх в добровільному порядку, 3% річних за таке незаконне користування за період з 12.08.2025 року по 05.01.2026 року, тобто в межах позовних вимог, становить 693 долара США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення.

При цьому, заявлена в позові до стягнення сума 3% річних в розмірі 57400 доларів США є безпідставною та нічим не обґрунтована.

Починаючи з 08.08.2025 року (дата коли меблі мали бути виготовлені, доставлені та встановлені) і до цього часу позивач не може отримати від відповідача ні оплачений товар – меблі, ні повернути власні грошові кошти. Це відбувається виключно через протиправну поведінку відповідача. У зв`язку з такою протиправною поведінкою, позивач має сильні та довготривалі душевні страждання.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, позивач мав грошові заощадження які передав відповідачу на виконання умов Договору та в обмін на те, що відповідачем буде повністю облаштований меблями та побутовими приладами будинок його родини. Грошові кошти передав у значній сумі. Очікував отримати у власність меблі для будинку та отримати повне оздоблення будинку, тобто приведення будинку у стан, придатний для постійного проживання родиною, але цього не отримав. Після спливу строку (терміну) виготовлення, поставки та встановлення меблів, розуміючи, що виготовлення меблів навіть не розпочато та розуміючи, що він не може контролювати власні кошти, наприклад забрати їх у відповідача, замовити та оплатити меблі у іншого продавця та не може змусити відповідача передати йому оплачені меблі, так як вони просто не виготовлені (не створені), почав душевно та морально страждати. Моральні (душевні) страждання позивача виразились у погіршенні самопочуття, втраті апетиту та сну, постійних думках та переживаннях за свої грошові кошти, за ризики їх втратити. Цих моральних страждань не було б якби відповідач виконав свої зобов`язання вчасно або повернув грошові кошти. Далі моральні страждання тільки погіршувались (посилювались), бо відповідач навіть по спливу більшого часу: не виготовляв, не доставляв, не встановлював меблі (жодну з позицій), грошові кошти не повертав, постійно, в односторонньому порядку, переносив термін виготовлення меблів, а пізніше взагалі заявив, що в нього відбувся касовий розрив, нема коштів для закупівлі матеріалів та комплектуючих для виготовлення меблів позивачу, дав зрозуміти, що грошові кошти позивача він витратив не на матеріали для меблів позивача, а на інші замовлення, що приступить до виготовлення меблів позивача тільки як інші покупці з ним розрахуються. Душевні (моральні) страждання та переживання посилювались через розуміння, що в майбутньому позивач може не отримати ні меблі ні грошові кошти, через розуміння неможливості вирішити спір в позасудовому порядку. Моральні страждання продовжуються і станом на зараз, поведінка відповідача не змінилась.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.

Відповідно до сталої судової практики зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Як вже зазначалось моральна шкода спричинена позивачу викликана виключно протиправною поведінкою відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З огляду на вищенаведене, враховуючи характер та обсяг страждань і немайнових втрат, яких зазнав ОСОБА_1 , виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, а також з огляду на встановлені судом факти, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та стягує з відповідача на користь позивача. моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням складності справи та обсягу наданих представником послуг, а саме в розмірі 40000,00 грн.

Судовий збір в розмірі 16640,00 грн., суд стягує з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, ч. 4 ст. 223, 259, 263, 265, гл. 11 розд. 3 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір №08052025-061 від 08.05.2025 року укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередню оплату (авансовий платіж) здійснену 08.05.2025 року на виконання договору №08052025-061 від 08.05.2025 року в сумі еквівалентній 51600 доларів США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередню оплату (авансовий платіж) здійснену 12.08.2025 року на виконання договору №08052025-061 від 08.05.2025 року в сумі еквівалентній 5800 доларів США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штраф передбачений п. 6.1. договору №08052025-061 від 08.05.2025 року в розмірі 10 відсотків від ціни договору, в сумі еквівалентній 6447,60 доларів США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3% річних в сумі еквівалентній 693 долара США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 16640 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 30.04.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: фізична особа – підприємець ОСОБА_2 ; зареєстроване місце знаходження: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: