Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №185/4079/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4079/26

Провадження № 2/185/5443/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 квітня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Гоцій А.В., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на двокімнатну квартиру, що знаходиться з адресою: квартира АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 46,0 кв.м. і складається з двох жилих кімнат житловою площею 31,1 кв. м. Приміщення: № 1,3- коридор, №2-санвузол, №4- кухня, № 5,6- жилі, №8- балкон, за набувальною давністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що в досудовому порядку вирішити зазначене питання неможливо, позивач звернувся до суду.

Позивач звернувся з заявою про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Відповідач в судове засідання двічі не з`явився, суд належним чином повідомляв його про час та місце розгляду справи.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала в шлюбі, зареєстрованому 04.03.2011 року Відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час перебування в шлюбі, а саме 30.06.2011 року за 141 000 468 гривень, по договору купівлі- продажу придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка була за взаємною згодою з відповідачем оформлена на чоловіка ОСОБА_2 .

На даний час згідно Висновку про ринкову вартість об`єкту нерухомості вартість вищевказаної квартири складає 152 800 гривень.

11.08.2011 року позивач була зареєстрована за вищевказаною адресою і з вказаної дати та до цього часу проживає в цій квартирі.

За вищевказаною адресою був зареєстрований відповідач ОСОБА_2 .

Спільне життя з відповідачем не склалось.

В січні 2015 року ОСОБА_2 залишив постійне місце проживання, виїхав за межі України на постійне місце проживання у російську федерацію і де конкретно та за якою адресою він проживає на даний час не відомо, будь-яких зв`язків з останнім позивач не підтримує.

При від`їзді Відповідач повідомив про те, що на майно, придбане у шлюбі, він не претендує і не заперечує про розірвання шлюбу, а в разі якщо позивач звернеться до суду з позовом про розірвання шлюбу, він не заперечуватиме проти цього, залишивши при цьому заяву для суду про розгляд справи за його відсутністю.

14 липня 2016 року рішенням Павлоградського суду Дніпропетровської області шлюб було розірвано.

Питання щодо розділу майна, нажитого за час перебування у шлюбі не віршувалось так як Відповідач на нього не претендував, у зв`язку з чим в цьому не було необхідності.

За час самостійного проживання позивач самостійно і вчасно оплачує усі комунальні послуги, виконує необхідні поточні ремонти в квартирі.

Таким чином, починаючи з грудня 2015 року Відповідач ОСОБА_2 в спірній квартирі за місцем реєстрації не проживає, позивач відкрито, добросовісно і безперервно з цього часу володіє квартирою АДРЕСА_1 і несе тягар на її утримання в повному обсязі.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

-володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

-володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

-володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3 ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник (п.13 Постанови).

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволоділа чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на нього за набувальною давністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на двокімнатну квартиру, що знаходиться з адресою: квартира АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 46,0 кв.м. і складається з двох жилих кімнат житловою площею 31,1 кв. м. Приміщення:№ 1,3- коридор, №2-санвузол, №4- кухня, № 5,6- жилі, №8- балкон - за набувальною давністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. О. Головін