Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №182/605/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №182/605/25

Суддя: Рунчева О. В.

Справа № 182/605/25

Провадження № 2/0182/4341/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 02 серпня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено кредитний договір №014-RO-82-99293234. Підписання відповідачем договору свідчить про те, що він ознайомився з чинною редакцією Правил та тарифів банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

24.07.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-72, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належані йому право вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26.07.2024 року до Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 24 950,80 грн., з яких: 17 521,36 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 7 429,44 грн. – заборгованість за відсотками.

З моменту отримання позивачем права вимоги, відповідачем не здійснювалось жодних виплат в рахунок сплати кредитних коштів. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 24 950,80 грн., яку останній просив стягнути з відповідача на його користь, а також відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 13.02.2025 року справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, відповідно до ст. 274 ЦПК України, без повідомлення сторін. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачу на адресу його реєстрації направлялась дана ухвала разом з копією позову з додатками, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.41), згідно якого відправлення отримано 28.02.2025 року дружиною відповідача. Своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористався, а тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

02 серпня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №014-RO-82-99293234. Підписання відповідачем договору свідчить про те, що він ознайомився з чинною редакцією Правил та тарифів банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб (а.с.5-6). Згідно умов кредитного договору, банк надав позичальнику 29 000,00 грн. строком на 36 місяців, процентна ставка фіксована – 36,90% річних (може бути змінена за згодою сторін шляхом укладання Додаткової угоди), дата сплати щомісячного платежу – 2-го числа кожного календарного місяця згідно графіка погашення кредиту.

Кредитний договір укладений між сторонами в електронній формі. Відповідач підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «242188» наступні документи: Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-99293234, Паспорт споживчого кредиту за программою кредитування «Кредит готівкою», Заяву №014-RO-82-99293234 на приєднання до договору добровільного страхування життя №РБ1704-г від 12.06.2020 року, Графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту, Згоду на обробку даних (позначка часу АЦСК: 02.08.2021 року о 10:21 год.) (а.с.5-10)

24.07.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-72, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належані йому право вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі (а.с.16-18).

Згідно наданого позивачем розрахунку, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 24 950,80 грн., з яких: 17 521,36 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 7 429,44 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Так, позивачем в якості доказу переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 наданий Витяг з реєстру боржників №1 до Договору відступлення права вимоги №114/2-72, який не містить підпису посадової особи і відтиску печатки АТ «Райффайзен Банк Аваль», що суперечить умовам договору відступлення права вимоги та є недопустимим доказом, оскільки його зміст може бути змінено в односторонньому порядку та викладено в зручній для позивача формі, що не відповідає оригіналу (а.с.19).

Водночас, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо).

Оскільки оригінальний реєстр боржників, є документом, що підписується всіма учасниками правочину, витяг з нього, як його частина, що стосується конкретного боржника, також має бути підписана як «Фактором» так і «Клієнтом».

Відсутність підпису «Фактора» на витягу з реєстру боржників не дає суду підстав вважати доведеним факт передачі права вимоги таким фактором «Клієнту», тільки тому, що останній стверджує про таку передачу.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ст. 76 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами перехід права вимоги за кредитним договором від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові на позивача.

Сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у зв`язку з відмовою у позові суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 215, 509, 512-514, 516, 525, 526, 546, 549, 550, 610-612, 626, 628, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077,1078, 1082 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua