Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №480/300/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 р.Справа № 480/300/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського окружного адміністративного суду на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 08.01.25 року по справі № 480/300/25

за позовом ОСОБА_1

до Голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика Сергія Володимировича , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області , Сумського окружного адміністративного суду

про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі – ТУ ДСАУ в Сумській області, перший відповідач), Голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика С. В. (далі – Голова СОАС, Воловик С. В., другий відповідач), Сумського окружного адміністративного суду (далі – СОАС, третій відповідач) у якому просила суд:

- визнати протиправними дії голови Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 щодо складання негативного оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2024 рік, а саме керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2024;

- скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 16.12.2024 за № 116 "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2024 році" в частині затвердження негативної щорічної оцінки ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 19.12.2024 № 118 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 25.12.2024;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Сумського окружного адміністративного суду середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.12.2024 по дату поновлення на посаді з розрахунку 2325,34 (дві тисячі триста двадцять п`ять гривень 34 копійки) за кожен день вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність наказу ТУ ДСАУ в Сумській області від 16.12.2024 № 116 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2024 році» (далі – Наказ № 116) в частині затвердження негативної щорічної оцінки ОСОБА_1 та наказу ТУ ДСАУ в Сумській області від 19.12.2024 № 118 «Про звільнення ОСОБА_1 » (далі – Наказ № 118), оскільки оцінювання службової діяльності позивача, його результати та затвердження висновку за результатами цього оцінювання проведено з порушенням Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII), Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), постанови Кабінету Міністрів України за № 640 від 23.08.2017 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» в чинній редакції (далі – Порядок № 640) та без належного обґрунтування виставлених балів.

Стверджувала, що Головою СОАС не було проведено з позивачем жодного обговорення завдань, за наслідками виконання яких мало здійснюватися щорічне оцінювання, а лише 30.01.2024 завідувач сектору кадрової роботи надала для ознайомлення ОСОБА_1 завдання та ключові показники на 2024 рік.

Зауважила, що внесені 16.09.2024 головою суду доповнення до завдань не були пов`язані з прийняттям нормативно-правових актів або внесенням змін до стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, положення про відповідний державний орган, положення про відповідний структурний підрозділ або посадової інструкції, що суперечить пункту 35 Порядку № 640.

Переконувала, що виставляючи позивачу бал «2» за завдання № 1, Голова СОАС застосував свідомо формальний підхід, який не передбачає кількісних та/або якісних показників, яким повинен відповідати результат виконання завдання та за якими оцінюватимуться результати службової діяльності (строк, кількість, відсоток, кількість допустимих відхилень, умови, що свідчать про якість, тощо). Крім того, не врахував, що протягом звітного періоду позивачем відповідно до вимог Закону № 889-VIII та Положення про апарат Сумського окружного адміністративного суду, затвердженого рішенням зборів суддів від 19.03.2021 № 3 (далі – Положення про апарат суду), було забезпечено оголошення співбесіди на вакантні посади у період воєнного стану: секретаря судового засідання – 5; секретаря суду – 8; головного спеціаліста бухгалтерського обліку, матеріального та господарського забезпечення – 2. Скарги на оголошення співбесід не надходили.

Зауважила, що жодних складнощів у процесі видачі виконавчих листів та відправленні кореспонденції не було, а скарги на видачу виконавчих листів не надходили. На звернення судді Прилипчука О. А. щодо надання інформації про видачу виконавчих листів було надано відповіді про те, що права сторін жодним чином порушені не були, скарг на діяльність суду не надходило.

Крім того, зазначила, що у відповідності до Порядку формування і ведення суддівського досьє, а також на виконання запиту ВККС України за № 21-3731/23 від 28.12.2023 позивачем було забезпечено своєчасне формування та надання ВККС України інформації про ефективність здійснення судочинства за 2023 рік, як і зазначалось у завданні. Водночас, до посадових обов`язків керівника апарату суду не входить підготовка та систематизація інформації для формування суддівського досьє, оскільки дані обов`язки покладені на працівників сектору статистики, а відтак виконання таких завдань позивачем не підлягало оцінюванню.

Наполягала, що у своїй оцінці голова суду не конкретизує, яку саме допомогу позивач потребувала, та хто саме здійснював нагадування, а трактування «складності в процесі видачі виконавчих листів та відправлення кореспонденції» - є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а посилання на незабезпечення «своєчасності заповнення вакансії» не містить вказівку на будь-які визначені у завданні конкретні строки заповнення вакансії у випадку звільнення працівника.

Щодо оцінки виконання завдання № 2 у 2 бали пояснила, що обґрунтування виставленого балу головою суду є формальним та надуманим, спотворює об`єктивні обставини, свідчить про упереджене ставлення до неї та підтверджує наявність конфліктної ситуації, що тягне за собою необ`єктивне прийняття головою суду відносно неї рішень та дій.

Зазначала, що протягом звітного періоду нею було здійснено перевірку структурних підрозділів апарату суду за 2023 рік (накази № 26-ОД від 22.04.2024, № 27-ОД від 10.05.2024, №31-ОД від 13.05.2024), організовано роботу архіву щодо приймання справ відділів. З дотриманням приписів Порядку розроблення посадових інструкцій державних службовців категорій «Б» та «В», затвердженого наказом НАДС від 25 листопада 2022 року № 123-22, здійснено перегляд посадових інструкцій державних службовців та їх затвердження.

Наголосила, що під час співбесіди голова суду не ставив запитань з приводу того, ким була започаткована Ініціатива «Модельні суди», яка її мета, які модельні рішення для судів у межах цієї ініціативи існують, які з них запроваджені у суді, як їх можна удосконалити та які ще можна запровадити. Повідомила, що у 2024 році Сумський окружний адміністративний суд узагалі не брав участі в Ініціативі "Модельні суди", що реалізується Проєктом ЄС "Право- Justice". Водночас, фактичне упровадження модельного рішення - установлення у суді інтегрованої рецепції, яке розпочато в 2023 році, відбулося саме в 2024 році під керівництвом позивача, що підтверджується укладеним договором від 18.10.2024 з ФОП ОСОБА_3 щодо придбання офісних меблів.

Стосовно оцінки виконання завдання № 3 у 3 бали переконувала, що Голова СОАС повністю визнає, що реєстрація вхідної кореспонденції здійснювалася своєчасно і жодних скарг від сторін не було, тобто завдання виконувалось належно, а його твердження про зменшення кількості позовних заяв та матеріалів, жодними даними (цифрами) не підтверджені, що свідчить про особистий формальний підхід для оцінки завдання.

По четвертому завданню та ключовим показникам результативності, ефективності та якості, позивач наполягала, що здійснюючи доповнення до завдань, Голова СОАС поклав на керівника апарату суду не властиві функції та залишив поза увагою, що відповідно до наказу від 10.03.2021 за № 24-ОД «Про визначення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції в Сумському окружному адміністративному суду» такою особою визначено Сєнашенко К. В. - завідувача сектором управління персоналом уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції в Сумському окружному адміністративному суду, а відтак, оцінка виконання відповідних завдань керівником апарату СОАС є безпідставною.

З огляду на викладене, вважала, що виставлення результатів оцінювання відбувалось формально, без будь-якого обґрунтування виставлених балів, що призвело до протиправного необґрунтованого оцінювання виконання завдань та затвердження ТУ ДСА в Сумській області протиправного висновку, який підлягає скасуванню судом, із поновленням позивача на посаді.

З урахуванням приписів частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100), зазначила, що незаконне звільнення позивача з посади державної служби є підставою для поновлення її на займаній посаді з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, обрахованого виходячи з показника середньоденної заробітної плати 2325,34 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 матеріали адміністративної справи №480/300/25 вирішено передати на розгляд Другого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 адміністративну справу № 480/300/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика С. В., Сумського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними, скасування наказу та поновлення на посаді передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №480/300/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (вул. Українських Перемог, 4, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 26270240), голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика Сергія Володимировича (вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021), Сумського окружного адміністративного суду (вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 35907252) про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2024 році", затверджений наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 16.12.2024 за №116, в частині оцінювання службової діяльності керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 19.12.2024 №118 "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 26 грудня 2024 року.

Стягнуто з Сумського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 грудня 2024 року по 02 січня 2026 року у розмірі 620865,78 грн (шістсот двадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень сімдесят вісім копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Допущено рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 26 грудня 2024 року та стягнення на користь керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 48832,14 грн (сорок вісім тисяч вісімсот тридцять дві гривні чотирнадцять копійок).

Сумський окружний адміністративний суд, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 по справі № 480/300/25 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про те, що процедура оцінювання діяльності ОСОБА_1 , як керівника апарату є об`єктивною, здійснена у чіткій послідовності та відповідно до вимог Закону № 889-VIII та Порядку № 640, оцінка результатів службової діяльності керівника апарату мотивована, містить належне обґрунтування, а під час оцінювання враховувалася якість виконання визначених завдань, результативність, ефективність діяльності за 2024 рік, а тому, висновок у частині оцінювання службової діяльності керівника апарату СОАС Недайхліб К. І. та Наказ № 118 є правомірними, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Переконував, що бали за виконання завдань та середній бал виставлені позивачу з урахуванням критеріїв, передбачених Порядком № 640 на основі конкретних фактів, що відповідає встановленим критеріям. Крім того, з керівником апарату проводилася оціночна співбесіда, результати якої також було враховано при визначенні балів, що свідчить про обґрунтованість проведеного оцінювання.

Зазначив, що перегляд завдань та ключових показників керівника апарату СОАС здійснено на підставі пункту 35 Порядку № 640, у зв`язку із внесенням змін до річного плану роботи СОАС на 2024 рік, однак, позивачем не реалізовано запланованого заходу, оскільки у ІІ півріччі 2024 року навчання щодо застосування Закону України «Про запобігання корупції» з працівниками апарату суду не проводилося, а керівником апарату не здійснювався контроль за виконанням вказаного заходу. Наведене, на переконання СОАС узгоджується з обґрунтуванням оцінки за виконання четвертого завдання щодо незабезпечення керівником апарату безумовного дотримання Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон № 1700-VII) та неспроможність забезпечення на належному рівні виконання своїх посадових обов`язків.

Наполягав, що згідно із законодавством, яке регулює правовідносини, що виникають під час оцінювання службової діяльності державних службовців, питання оцінки якості виконання визначених завдань та трактування обставин їх виконання належить до виключної компетенції безпосереднього керівника, тобто є дискреційними повноваженнями Голови СОАС.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважала рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 по справі №480/300/25 законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги Сумському окружному адміністративному суду та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування відзиву підтримала правову позицію, викладену у позовній заяві та додатково, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 03.08.2021 у справі № 120/78/20-а, від 27.10.2021 у справі № 640/31884/20, від 09.11.2022 у справі № 380/25524/21, від 11.10.2023 у справі № 560/2811/23, зазначила, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Разом з цим, Сумським окружним адміністративним судом було порушено процедуру оцінювання позивача ще на першому її етапі - визначення завдань і ключових показників, що свідчить про наявність підстав для скасування наказів, прийнятих за результатами проведення такого оцінювання.

Крім того, зазначила, що Голова СОАС відзив на позовну заяву не надавав, поважних причин не надання свого відзиву не повідомляв, а свої протиправні дії щодо виставлення негативної оцінки не спростував, що з огляду на приписи частини 4 статті 159 КАС України може бути кваліфіковано як визнання позову другим відповідачем.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу ТУ ДСАУ в Сумській області просило задовольнити апеляційну скаргу СОАС, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 по справі № 480/300/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначив, що для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єктом призначення - В.о. начальника ТУ ДСАУ в Сумській області були вивчені матеріали оцінювання, а саме: звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників за 2024 рік, доповнення до звіту від 14.11.2024, результати виконання завдань державним службовцем за 2024 рік, заперечення та зауваження на негативну оцінку щорічного оцінювання за звітний період 2024 року, за наслідком чого суб`єктом призначення було встановлено, що негативна оцінка виставлена ОСОБА_1 обґрунтовано, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом надсилання повісток в системі "Електронний суд".

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області від 23.11.2015 № 70 «Про призначення ОСОБА_1 » призначено ОСОБА_1 з 23 листопада 2015 року на посаду керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду (том 1, а. с. 175).

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду» на підставі пункту 4 частини першої статті 66 та частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 зазначеного Закону, звільнено ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду 23 листопад 2020 року (том 1, а. с 192 – 199).

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області від 29.01.2024 № 10 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року по справі № 480/8900/20 скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду» зі змінами, внесеними наказом № 58 від 24.11.2020, та поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 27.11.2020 (том 1, а. с. 204).

Посада керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду належить до посад державної служби категорії «Б». Посадові обв`язки за відповідною посадою визначені посадовою інструкцією, затвердженою начальником ТУ ДСА в Сумській області 10.11.2023, з якою ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис 30.01.2024 (том 1, а.с. 158 – 159).

Згідно із Завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2024 рік (далі - Завдання) (том 1, а. с. 219), визначеними позивачці 30.01.2024, у 2024 році вона мала виконати такі завдання:

1. Забезпечення добору працівників апарату суду з дотриманням вимог законодавства. Забезпечення своєчасного формування та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України наявної в суді інформації щодо суддів, їх професійної діяльності для формування суддівського досьє.

Ключові показники результативності, ефективності та якості: проведення добору персоналу; формування та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України наявної в суді інформації щодо суддів, їх професійної діяльності для формування суддівського досьє.

2. Організація роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату, контроль за виконанням запланованих заходів.

Ключові показники результативності, ефективності та якості: здійснення аналізу роботи структурних підрозділів апарату суду та надання рекомендацій по її покращенню; контроль за дотриманням працівниками апарату суду посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду; впровадження в роботу суду модельних рішень в рамках Ініціативи «Модельні суди».

3. Забезпечення своєчасної реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції суду у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах.

Ключові показники результативності, ефективності та якості: контроль за своєчасною реєстрацією позовних заяв у день їх надходження; контроль за своєчасною реєстрацією вхідної кореспонденції у день її надходження; контроль за своєчасним формуванням та відправленням кореспонденції суду.

Із вказаними Завданнями ОСОБА_1 ознайомлено 30.01.2024, що підтверджено підписом останньої.

16.09.2024 головою Сумського окружного адміністративного суду Воловиком С. В. визначено Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2024 рік для керівника апарату Недайхліб К. І. із змінами (далі – Завдання змінені) (том 1, а.с. 220), відповідно до яких остання мала виконати такі завдання:

1. Забезпечення добору працівників апарату суду з дотриманням вимог законодавства. Забезпечення своєчасного формування та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України наявної в суді інформації щодо суддів, їх професійної діяльності для формування суддівського досьє.

Ключові показники результативності, ефективності та якості: проведення добору персоналу; контроль за дотриманням законодавства про працю під час проходження публічної служби працівниками суду; формування та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України наявної в суді інформації щодо суддів, їх професійної діяльності для формування суддівського досьє.

2. Організація роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату, контроль за виконанням запланованих заходів.

Ключові показники результативності, ефективності та якості: здійснення аналізу структурних підрозділів апарату суду та надання рекомендацій по її покращенню; контроль за дотриманням працівниками апарату суду посадових обов`язків, положень про структурні підрозділи апарату суду; впровадження в роботу суду модельних рішень в рамках Ініціативи «Модельні суди».

3. Забезпечення своєчасної реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції суду у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах.

Ключові показники результативності, ефективності та якості: контроль за своєчасною реєстрацією позовних заяв у день їх надходження; контроль за своєчасною реєстрацією вхідної кореспонденції у день її надходження; контроль за своєчасним формуванням та відправленням кореспонденції суду.

4. Забезпечення дотримання законодавства про запобігання корупції.

Ключові показники результативності, ефективності та якості: виконання вимог законодавства про запобігання корупції, контроль за виконанням вимог законодавства про запобігання корупції працівниками суду.

Із зміненими Завданнями ОСОБА_1 ознайомлено під підпис 16.09.2024.

Листом від 14.11.2024 № 02-25-22813/24 (том 1, а.с. 221) керівником апарату Сумського окружного адміністративного суду Недайхліб К. І. подано голові Сумського окружного адміністративного суду :

- звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників за звітний 2024 рік (том 1, а. с. 225, зворот – 229);

- відомості про професійне навчання;

- результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2024 рік.

Вказаний лист зареєстровано у Сумському окружному адміністративному суді 15.11.2024.

02.12.2024 позивачем подано голові Сумського окружного адміністративного суду Доповнення до звіту від 14.11.2024 за вих. № 02-25-22813/24 (вх. № 40956 від 15.11.2024) щодо виконання поставлених завдань і ключових показників за звітний 2024 рік (том 1, а.с. 229, зворот).

За результатами проведення щорічного оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2024 рік позивачу виставлено негативну оцінку, середній бал 2,25, що підтверджується результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2024 рік (далі – Результати виконання завдань) (том 1, а.с. 222 – 224).

Виконання завдання №1 оцінено в 2 бали, завдання №2 оцінено в 2 бали, завдання №3 оцінено в 3 бали, завдання №4 оцінено в 2 бали, середній бал 2,25.

З результатами виконання завдань позивача ознайомлено під підпис 04.12.2024.

Оцінка за виконання завдання № 1 обґрунтована наступним: «виконуючи завдання щодо добору персоналу, керівник апарату не здійснила належного контролю за своєчасністю заповнення вакансій. Зокрема, ОСОБА_4 з посади секретаря суду звільнено 12.04.2024, а оголошення про добір на цю посаду опубліковано більше ніж через два місяці - 18.06.2024. У зв`язку з відсутністю кандидатів, 24.06.2024 співбесіди не відбулись, а повторне оголошення про добір на цю вакантну посаду було опубліковано 19.09.2024, після чого на посаду секретаря суду призначено Талду А.С. При цьому, під час співбесіди керівник апарату наполягала на забезпеченні своєчасності заповнення вакансій, а також на тому, що випадків, коли у структурному підрозділі суду існували складнощі в роботі і разом з цим були вакантні посади, добір на які не оголошувався, не виникало.

У той же час, несвоєчасне вжиття заходів щодо заповнення згаданої вакансії секретаря суду протягом квітня - вересня 2024 року, призвело до виникнення складнощів у процесі видачі виконавчих листів та відправленні кореспонденції, про що повідомлялось керівнику апарату суддею Прилипчуком О. А. у листах від 03.09.2024, від 07.10.2024 та від 08.11.2024.

Підготовка та систематизація інформації для формування суддівського досьє здійснена працівниками суду та згідно з супровідним листом від 25.03.2024, підготовленим Вікторією Похіловою, направлена Вищій кваліфікаційній комісії.

Отже, за наведених обставин, приймаючи до уваги неефективність роботи керівника апарату суду під час виконання завдання № 1, не забезпечення нею своєчасності заповнення вакансії протягом звітного періоду, що зумовило виникнення труднощів у роботі структурного підрозділу, прояв низької самостійності, її потребу у допомозі та нагадуваннях, оцінкою виконання цього завдання є « 2» бали».

Завдання № 2 оцінено, виходячи з такого:

«Здійснюючи оцінку виконання завдання щодо організації роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату, контроль за виконанням запланованих заходів за визначеними показниками результативності та ефективності, необхідно зазначити, що аналіз роботи структурних підрозділів апарату суду керівником апарату фактично не здійснювався, а зібрані аналітичні довідки структурних підрозділів суду містять виключно статистичні дані та показники роботи. Будь-якої оцінки цим показникам надано не було, як не було надано пропозицій щодо удосконалення організації роботи структурних підрозділів.

Водночас, стосовно висловлених під час співбесіди керівником апарату пропозицій щодо зміни структури суду з метою удосконалення роботи підрозділів та збільшення посадових окладів працівників, варто зауважити, що протягом звітного періоду керівник апарату жодних пропозицій стосовно зміни структури суду для підвищення ефективності його роботи не висловлювала, заходи щодо фактичної реалізації запропонованих під час співбесіди змін, не вживала, що свідчить про формальний підхід до виконання завдання.

Крім того, про недобросовісність виконання керівником апарату завдання № 2 в частині формування рекомендацій по покращенню роботи структурних підрозділів, свідчить і та обставина, що протягом звітного періоду заходи, направлені на усунення диспропорції у розмірах заробітних плат працівників та забезпечення їх збалансованості керівником апарату не вживались. Зокрема, це стосується виникнення диспропорції у розмірі заробітної плати завідувача сектору статистики у зв`язку із запровадженням у 2024 році класифікації посад державних службовців та виконанням цим працівником повноважень відповідальної особи РСО та розмірами заробітної плати інших працівників, які виконують більший обсяг роботи.

Контроль за дотриманням працівниками апарату суду посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду здійснювався керівником апарату суду на низькому рівні, заходи які вживались, не призвели до безумовного дотримання трудової дисципліни працівниками суду, зокрема, ОСОБА_5 , який протягом лютого – березня систематично не виконував свої посадові обов`язки, постійно перебуваючи у стані з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_6 , який неодноразово був відсутній на робочому місці протягом тривалого часу без поважних причин.

Варто зауважити на тому, що під час співбесіди, керівник апарату спочатку зазначила, що протягом звітного періоду, дисциплінарні провадження стосовно працівників апарату не проводились, а після запитання щодо проваджень стосовно працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , повідомила, що неправильно зрозуміла питання.

Також, на запитання чи досягнуто мети застосування заходу дисциплінарного впливу, керівник апарату надала стверджувальну відповідь, повідомивши, що згадані працівники були звільнені.

Проте, під час аналізу поданого керівником апарату звіту та іншої отриманої інформації, було встановлено, що обрані заходи дисциплінарного впливу, не забезпечили належне виконання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїх посадових обов`язків, а зумовили вчинення нових порушень. При цьому, варто наголосити на тому, що дисциплінарна комісія за результатами службового розслідування факту відсутності ОСОБА_6 на робочому місці, рекомендувала керівнику апарату застосувати дисциплінарне стягнення звільнення, натомість, керівником апарату суду прийнято рішення застосувати дисциплінарне стягнення догана. Після цього, ОСОБА_6 було повторно вчинено те саме порушення трудової дисципліни, яке і стало підставою для його звільнення.

Так само, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_5 у стані з явними ознаками алкогольного сп`яніння (зокрема почервоніння очей, різкий запах з порожнини рота, непов`язана мова), було призначено службове розслідування, за результатами якого застосовано дисциплінарне стягнення догана. В той же час, 27.02.2024 ОСОБА_5 було вчинено нове порушення трудової дисципліни внаслідок відсутності на робочому місці без поважних причин, проте з цього приводу службове розслідування не призначалось, дисциплінарне стягнення не застосовувалось, хоча на акті про відсутність керівником апарату проставлена резолюція « ОСОБА_7 . Підготувати наказ про звільнення ОСОБА_5 з посади після проведення інвентаризації і передачі ТМЦ». Звільнений ОСОБА_5 був лише через місяць - 01.04.2024 за згодою сторін при тому, що протягом цього строку періодично перебував у стані з ознаками сильного алкогольного сп`яніння або взагалі був відсутній на робочому місці без поважних причин.

З приводу впровадження у роботу суду модельних рішень, головою суду зазначено, що керівник апарату не орієнтується або слабо орієнтується у питаннях започаткування та запровадження Ініціативи «Модельні суди», зокрема, під час співбесіди не змогла надати відповіді на запитання про те, ким саме була започаткована ця Ініціатива, яка її мета, які модельні рішення для судів у рамках цієї ініціативи існують, які з них запроваджені у суді, як їх можна удосконалити та які ще можна запровадити. Обґрунтовуючи належне виконання завдання № 2 в частині впровадження у роботу суду модельних рішень в рамках Ініціативи «Модельні суди», керівник апарату під час співбесіди повідомила про майже завершення процесу установлення інтегрованої рецепції суду. Між тим, згаданий процес установлення у суді інтегрованої рецепції розпочато у 2023 році, коли був розроблений приблизний проєкт, визначена орієнтовна вартість та вжиті заходи щодо забезпечення фінансування цього проєкту у 2024 році. Тобто, фактично впровадження цього модельного рішення не є ініціативою керівника апарату суду та не може вважатись виключно результатом його роботи.

Отже, оцінка вказаних обставин у сукупності дає підстави для висновків про те, що до виконання завдання № 2 керівник апарату підійшла формально, проявляючи низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, потребуючи нагадувань і контролю, демонструючи неспроможність забезпечення на належному рівні виконання своїх посадових обов`язків.

У зв`язку з чим, враховуючи Критерії виставлення балів, оцінкою виконання завдання № 2 є « 2» бали».

Оцінка за виконання завдання № 3 обґрунтована наступним: «завдяки зменшенню кількості позовних заяв та матеріалів, які надійшли до суду, а також популяризації системи електронного судочинства, своєчасність реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції суду в цілому була забезпечена. Втім до результатів високої якості виконання цього завдання не призвело, під час його виконання керівник апарату не проявляла високу ступінь самостійності, пропозицій щодо спрощення процедур реєстрації вхідної кореспонденції, її обробки судом та відправлення, а також пропозицій щодо покращення ефективності роботи, не висловлювала.

Таким чином, відповідно до Критеріїв виставлення балів, оцінкою виконання завдання № 3 є « 3» бали».

В обґрунтування оцінки виконання завдання № 4 зазначено таке: «Стосовно забезпечення дотримання законодавства про запобігання корупції, необхідно звернути увагу на те, що серед заходів плану роботи Сумського окружного адміністративного суду на II півріччя 2024 року, передбачено надання консультацій та проведення навчання працівників суду з питань дотримання вимог Закону № 1700-VII. Проте, фактично, до працівників суду лише доводилась інформація, яка надходила від Національного агентства з питань запобігання корупції, а навчання з приводу застосування Закону № 1700-VII, не проводилось, проблемні питання, які виникають при застосуванні цього Закону, не обговорювались.

Крім того, варто прийняти до уваги те, що 13.11.2024 керівником апарату суду прийнято наказ № 83, яким Фетісову І.О. визначено уповноваженою представляти інтереси Сумського окружного адміністративного суду у судах України, в тому числі апеляційній і касаційній інстанціях, в порядку самопредставництва з правом підпису усіх процесуальних документів. Тобто, фактично, з прийняттям вказаного наказу, ОСОБА_8 , яка безпосередньо підпорядкована керівнику апарату суду, ним призначається і звільняється з посади, стала уповноваженою особою вчиняти процесуальні дії від імені Сумського окружного адміністративного суду у справах, де суд є учасником, в тому числі і у справах №№ 480/8900/20, 480/2443/24, 480/3072/24, 480/6223/24 та 480/8171/24.

Між тим, у згаданих справах керівник апарату є позивачем, а Сумський окружний адміністративний суд - відповідачем. Тобто, у цих справах, з одного боку у керівника апарату є приватний інтерес щодо задоволення позовних вимог, а з іншого боку - є службовий обов`язок забезпечити ефективний та неупереджений захист прав суду як суб`єкта владних повноважень та сторони процесу, що свідчить про виникнення реального конфлікту інтересів та зумовлює необхідність його врегулювання.

На виконання частини першої статті 28 Закону № 1700-VII, керівник апарату суду, окрім іншого, зобов`язана вживати заходи щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Проте, порушуючи вказані вимоги, керівник апарату прийняла наказ № 83 від 13.11.2024, який зумовив виникнення конфлікту інтересів, обов`язку повідомити про його виникнення, що було зроблено 13.11.2024, а також необхідності вжиття заходів щодо його врегулювання.

Отже, керівник апарату вжила заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів, натомість, не вжила заходів щодо недопущення виникнення цього конфлікту. Зокрема, приймаючи наказ № 83 від 13.11.2024 та уповноважуючи ОСОБА_8 представляти інтереси суду у всіх судових справах, з метою виконання обов`язку щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, керівник апарату повинна була встановити виключення щодо справ, у яких вона є учасником.

Також, порушуючи норми пункту 2 та 4 частини 1 статті 28 Закону № 1700-VII, керівник апарату не повідомила про виникнення у неї реального конфлікту інтересів у зв`язку із відкриттям 17.10.2024 провадження у справі № 480/6223/24 та не вжила жодного заходу щодо його врегулювання.

Так, у згаданій справі з одного боку, у керівника апарату як позивача, наявний приватний інтерес щодо задоволення позовних вимог та отримання заробітної плати у більшому розмірі, а з другого боку, у керівника апарату є службовий обов`язок забезпечити ефективний та неупереджений захист прав суду як суб`єкта владних повноважень у цьому спорі. Цей обов`язок виконується шляхом визначення компетентної відповідальної особи за здійснення представництва інтересів суду та контролю за діяльністю цієї особи.

Такою особою на момент відкриття провадження у справі № 480/6223/24 був провідний спеціаліст сектору правового забезпечення ОСОБА_9 , проходження публічної служби якого (прийняття на посаду, просування по службі, звільнення, нарахування та виплата додаткових стимулюючих виплат, надання відпусток, застосування дисциплінарних стягнень тощо), повністю залежить безпосередньо від рішень керівника апарату (керівник апарату має адміністративний вплив на цю особу), що свідчить про виникнення реального конфлікту інтересів, відповідно до приписів Закону № 1700-VII.

Посилання керівника апарату під час співбесіди на відсутність конфлікту інтересів у справі № 480/6223/24 згідно з роз`ясненнями НАЗК від 06.08.2024, не заслуговують уваги, оскільки за змістом згаданого листа НАЗК, керівником апарату у запиті про надання роз`яснень не вказано конкретних повноважень (дій, рішень), під час реалізації (вчинення, прийняття) яких існує сумнів щодо наявності конфлікту інтересів.

Крім того, частиною третьою статті 28 Закону № 1700-VII встановлено обов`язок безпосереднього керівника особи протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомити відповідну особу. Так, 18.11.2024 ОСОБА_8 керівнику апарату було подано повідомлення про виникнення конфлікту інтересів у зв`язку з прийняттям наказу № 83 від 13.11.2024. Отримавши це повідомлення, наступного дня керівник апарату надала відповідь, що порядок врегулювання конфлікту інтересів у справах, у яких керівник апарату суду є учасником, визначений Положенням про порядок ведення претензійно-позовної роботи в Сумському окружному адміністративному суді. При цьому, жодного рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, зокрема про усунення ОСОБА_8 від виконання обов`язків уповноваженої особи представляти інтереси Сумського окружного адміністративного суду у справах №№ 480/8900/20, 480/2443/24, 480/3072/24, 480/6223/24 та 480/8171/24, керівником апарату прийнято не було, що свідчить про недотримання вимог згаданої норми.

Під час співбесіди керівник апарату повідомила, що фактично ОСОБА_8 був порушений строк подання повідомлення про виникнення конфлікту інтересів, проте, жодних заходів з приводу встановлення цього порушення не вживалось.

Окремо, заслуговує уваги те, що керівник апарату суду неодноразово допускала порушення вимог статті 28 Закону № 1700-VII, а саме: під час розгляду справ № 480/8900/20, 480/1452/24, 480/2443/24 та 480/3072/24 про виникнення реального конфлікту інтересів не повідомляла, заходи щодо врегулювання цього конфлікту не вживала, в умовах реального конфлікту інтересів приймала рішення.

Отже, з огляду на незабезпечення керівником апарату безумовного дотримання Закону № 1700-VII, приймаючи до уваги формальний підхід до виконання завдання, недостатність знань нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у сфері запобігання корупції та неспроможність забезпечення на належному рівні виконання своїх посадових обов`язків, керуючись Критеріями виставлення балів, оцінкою виконання завдання № 4 є « 2» бали.»

Результати виконання завдань керівником апарату Недайхліб К. І. головою Сумського окружного адміністративного суду надіслано суб`єкту призначення – ТУ ДСА України в Сумській області.

10.12.2024 до ТУ ДСА в Сумській області надійшли від позивача Заперечення та зауваження на негативну оцінку щорічного оцінювання за звітний 2024 рік (від 09.12.2024 № 02-26-24400/24) (том 1, а. с. 230, зворот - 236).

Наказом ТУ ДСА в Сумській області від 16 грудня 2024 року № 116 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів місцевих судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії «Б», у 2024 році» (том 1, а. с. 13) затверджено Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів місцевих судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії «Б», у 2024 році» (том 1, а. с. 13, зворот – 15), у пункті 35 якого затверджено негативну оцінку результатів службової діяльності керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Листом від 16.12.2024 № 06-4953/24 ТУ ДСА України в Сумській області просило голову Сумського окружного адміністративного суду погодити дату звільнення керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (том 1, а.с. 238).

На вказаний лист головою Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 листом від 17.12.2024 № 03-20/25020/24 повідомлено, що відповідно до веб-порталу управління Пенсійного фонду України керівник апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з 16 грудня 2024 року по 20 грудня 2024 року перебуває на лікарняному (том 1, а.с. 239).

Наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 19 грудня 2024 року № 118 «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до частини 4 статті 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , пункту 3 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, частини 1 статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у зв`язку з отриманням керівником апарату Сумського окружного адміністративного суду Недайхліб К. І. негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності та з урахуванням того, що Недайхліб К. І. перебуває на лікарняному з 16 грудня 2024 року визначено звільнити ОСОБА_1 , керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, із займаної посади у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності. Підстава: наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 16.12.2024 № 116, лист голови Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 № 03-20/25020/24 (том 1, а. с. 16).

Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 (том 1, а. с. 87 – 93) 25.12.2024 внесено запис № 28 про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності на підставі наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 19.12.2024 № 118.

Не погодившись із діями Голови СОАС щодо складання негативного оцінювання результатів виконання завдань керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2024, Наказом № 116 в частині затвердження негативної щорічної оцінки ОСОБА_1 та Наказом № 118, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2024 році", затвердженого наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 16.12.2024 за № 116, в частині оцінювання службової діяльності керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки під час процедури оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 першим відповідачем допущені порушення як під час визначення завдань, так і в ході встановлення результатів виконання завдань з огляду на застосування формального підходу та відсутності належних та достатніх обґрунтувань, які б дозволяли встановити дійсні підстави виставлення відповідного балу державному службовцю.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про протиправність висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2024 році", затвердженого Наказом № 116, в частині оцінювання службової діяльності керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , суд зазначив, що і прийнятий на його підставі наказ ТУ ДСАУ в Сумській області від 19.12.2024 №118 "Про звільнення ОСОБА_1 " є безпідставним, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.

Зважаючи на те, що останнім днем державної служби ОСОБА_1 є 25.12.2024, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 , суд вважав за необхідне поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 26 грудня 2024 року.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції вказав, що стягненню на користь позивача підлягають кошти у розмірі 620865,78 грн, обраховані шляхом множення розміру середньоденної заробітної плати позивача (2325,34 грн) на 267 днів вимушеного прогулу.

З огляду на приписи пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України, суд першої інстанції вважав за необхідне допустити рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 26 грудня 2024 року та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 48832,14 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій голови Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 щодо складання негативного оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2024 рік, а саме керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, оскільки відповідно до положень Закону № 889-VIII саме висновок, який містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у встановленому порядку.

За висновком суду першої інстанції, дії голови Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 щодо складання негативного оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем не мали для позивача правових наслідків, оскільки висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджено наказом суб`єкта призначення – ТУ ДСА в Сумській області і відповідно саме такий висновок мав негативні юридичні наслідки з огляду на те, що послугував підставою для звільнення позивача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок затвердження Наказом № 116 відносно позивача висновку щодо оцінювання результатів її службової діяльності як керівника апарату СОАС та прийняття на його підставі Наказу № 118, яким ОСОБА_1 звільнено з посади відповідно до частини 4 статті 154 Закону № 1402-VIII , пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», частини 1 статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі – Закон № 2136-ІХ), у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

На момент застосування оскаржуваного стягнення, ОСОБА_1 обіймала посаду керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, яка відноситься до посад державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця врегульовано положеннями Закону № 889-VIII.

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За приписами пунктів 1, 8 частини першої статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частинами першою та другою статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Положеннями частин першої-сьомої статті 44 Закону № 889-VIII визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Порядком № 640 визначено процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 640 оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Пункту 7 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

За правилами пункту 9 Порядку № 640 оцінювання проводиться поетапно:

визначення завдань і ключових показників;

визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 10 Порядку № 640 визначення завдань і ключових показників для державного службовця здійснюється з урахуванням його основних посадових обов`язків. Завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Завдання і ключові показники, визначені для державних службовців у державному органі, не можуть дублюватися, крім завдань і ключових показників, визначених для державних службовців, посадові обов`язки яких збігаються.

Для державного службовця визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання повинен бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням строку прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 640 завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - липні цього року в разі призначення (переведення) на посаду державної служби, виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - шостим пункту 14 цього Порядку, поновлення на посаді державної служби. Такі завдання і ключові показники визначаються протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) або виходу на роботу.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

За змістом пункту 16 Порядку № 640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

Відповідно до пунктів 33 та 34 Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами, зокрема: державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих судів, апеляційних судів, - головою відповідного суду.

За правилами пункту 35 Порядку № 640 завдання і ключові показники для державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, можуть переглядатись (коригуватись або відмінятись) у разі, коли на їх виконання впливають прийняті нормативно-правові акти або внесені зміни до: стратегічних документів державного та/або регіонального рівня; річного плану роботи державного органу; положення про відповідний державний орган; положення про відповідний структурний підрозділ; посадової інструкції.

Перегляд завдань і ключових показників у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється не частіше одного разу на квартал відповідно до пунктів 10, 33 і 34 цього Порядку. У разі відміни раніше визначеного завдання для такого державного службовця може бути визначено нове завдання.

Відповідно до абзацу 1 пункту 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, оціночну співбесіду.

Приписами пунктів 38 – 40 Порядку № 640 визначено, що перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі.

У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань.

Визначені потреби у професійному навчанні зазначаються державним службовцем в індивідуальній програмі, яка складається відповідно до пункту 12-1 цього Порядку за формою згідно з додатком 8.

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 9 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.

У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Пунктом 40-1 Порядку № 640 передбачено, що служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями.

Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, письмовий звіт (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 9, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).

Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.

У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає про це (з відповідним обґрунтуванням) у формі згідно з додатком 9.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Згідно з пунктами 47 та 49 Порядку № 640 у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій “Б” або “В”, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України “Про державну службу”.

У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

Додатком 5 до Порядку № 640 визначено «Критерії виставлення балів», якими передбачено таке:

бал «не підлягає оцінюванню» виставляється у разі, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин;

бал «0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

бал «1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

бал «2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

бал «3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

бал «4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

За правилами пункту 3 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Аналіз вищенаведених норм Закону № 889-VIII та Порядку № 640 дозволяє дійти висновку, що оцінювання службової діяльності державного службовця є комплексним процесом, процедура проведення якого починається з визначення завдань і ключових показників, визначення результатів виконання завдань та закінчується затвердженням висновку. При цьому, отримані результати оцінювання службової діяльності державного службовця враховуються після завершення всіх етапів з затвердженням висновків за результатами їх проведення. До завершення всіх етапів оцінювання не вважається звершеним.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік, повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити дійсні підстави виставлення того чи іншого балу державному службовцю, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів або формальне зазначення невиконання (неналежного виконання) поставлених завдань.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 140/318/21, від 20 листопада 2023 року у справі № 640/31884/20.

Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 39 Порядку № 640 після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Отже, негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 18 травня 2023 року у справі № 360/5292/19.

У постанові від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону України «Про державну службу», у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку № 640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу « 0», « 2» мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Крім того, у постанові від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 Верховний Суд зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку № 640.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями.

Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

З урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не може вважатися обґрунтованим у разі застосування формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених особі балів по кожному із завдань, обмежуючись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 5 до Порядку № 640.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 140/2857/23, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено та не заперечується учасниками справи, що до завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності позивача, як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2024 рік, що були визначені 30.01.2024, були внесені 16.09.2024 зміни з посиланням на внесення змін до Плану роботи Сумського окружного адміністративного суду на ІІ півріччя 2024 року, затвердженого Головою СОАС 14.06.2024, який передбачав ряд заходів, відповідальність за виконання яких покладалася на позивача.

За наслідком таких змін від 16.09.2024 Головою СОАС завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2024 рік для керівника апарату ОСОБА_1 переглянуті та доповнені новими, а саме :

1) доповнено ключові показники результативності, ефективності та якості для завдання № 1 таким показником, як контроль за дотриманням законодавства про працю під час проходження публічної служби працівниками суду;

2) встановлено нове завдання № 4 - забезпечення дотримання законодавства про запобігання корупції та ключові показники результативності, ефективності та якості до нього: виконання вимог законодавства про запобігання корупції, контроль за виконанням вимог законодавства про запобігання корупції працівниками суду.

Разом з цим, затверджуючи 16.09.2024 доповнення до плану роботи Сумського окружного адміністративного суду на ІІ півріччя 2024 року, Голова СОАС доповнив лише пункт 3.4. Плану підпунктом 3.4.14., яким передбачено захід для Сектору управління персоналом – надання консультацій та проведення навчання працівникам суду з питань дотримання вимог Закону № 1700-VII, термін виконання – протягом півріччя, відповідальні особи за виконання - Сєнашенко Катерина.

Надаючи оцінку внесеним змінам, колегія суддів враховує, що підстави для перегляду завдань і ключових показників для державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, передбачені пунктом 35 Порядку № 640, а саме: у разі, коли на виконання завдань впливають прийняті нормативно-правові акти або внесені зміни до: стратегічних документів державного та/або регіонального рівня; річного плану роботи державного органу; положення про відповідний державний орган; положення про відповідний структурний підрозділ; посадової інструкції.

Водночас, аналізуючи зміст доповнення до плану роботи Сумського окружного адміністративного суду на ІІ півріччя 2024 року та переглянутих завдань і ключових показників для державного службовця ОСОБА_1 на 2024 рік, дозволяє дійти висновку, що доповнення до плану роботи Сумського окружного адміністративного суду на ІІ півріччя 2024 року жодним чином не стосувалися виконання визначених позивачу 30.01.2024 завдань і ключових показників, а відтак зміна таких завдань 16.09.2024 суперечить вимогам пункту 35 Порядку № 640 та є безпідставною.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Сумським окружним адміністративним судом було порушено процедуру оцінювання позивача на першому її етапі - визначення завдань і ключових показників.

Надаючи правову оцінку процесу визначення результатів виконання завдань, колегія суддів виходить з наступного.

Так, оцінку за виконання завдання № 1 у «2» бали мотивовано неефективністю роботи керівника апарату суду під час виконання завдання № 1, не забезпеченням нею своєчасності заповнення вакансії протягом звітного періоду, що зумовило виникнення труднощів у роботі структурного підрозділу, проявом низької самостійності, потребою у допомозі та нагадуваннях.

Колегія суддів враховує, що завдання № 1 включало дві складові: 1) забезпечення добору працівників апарату суду з дотриманням вимог законодавства; 2) забезпечення своєчасного формування та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України наявної в суді інформації щодо суддів, їх професійної діяльності для формування суддівського досьє.

Так, додаток № 7 до Порядку № 640, яким встановлено форму Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», передбачає, що у графі «Ключові показники результативності, ефективності та якості» зазначаються кількісні та/або якісні показники, яким повинен відповідати результат виконання завдання та за якими оцінюватимуться результати службової діяльності (строк, кількість, відсоток, кількість допустимих відхилень, умови, що свідчать про якість тощо).

Разом з цим, всупереч вищенаведеним приписам Порядку № 640, у ключових показниках результативності, ефективності та якості службової діяльності до завдання № 1 жодним чином не окреслено кількісні та/або якісні показники, яким повинен відповідати результат виконання завдання, натомість фактично продубльовано зміст завдання.

З приводу тверджень про несвоєчасність заповнення вакансії, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 з посади секретаря суду звільнено 12.04.2024, а оголошення про добір на цю посаду опубліковано більше ніж через два місяці - 18.06.2024 через відсутність кандидатів, 24.06.2024 співбесіди не відбулись, а повторне оголошення про добір на цю вакантну посаду було опубліковано 19.09.2024, після чого на посаду секретаря суду призначено Талду А. С., колегія суддів звертає увагу, що завдання № 1 полягало у забезпеченні добору працівників апарату суду з дотриманням вимог законодавства. При цьому, будь-яких строків, умов проведення добору працівників апарату суду завдання та ключові показники не містили. При цьому, відповідачами не наведено норм законодавства, які порушено або не дотримано позивачем під час добору на посаду секретаря суду після звільнення ОСОБА_4 .

Твердження про те, що несвоєчасне вжиття заходів щодо заповнення згаданої вакансії секретаря суду протягом квітня - вересня 2024 року призвело до виникнення складнощів у процесі видачі виконавчих листів та відправленні кореспонденції, на переконання колегії суддів мають характер припущень, оскільки із відповідей керівника апарату на звернення судді Прилипчука О. А. від 03.09.2024, від 07.10.2024 та від 08.11.2024 з урахуванням пояснень відповідальних працівників апарату слідує, що мали місце окремі недоліки (помилки) у діяльності працівників апарату під час виготовлення та пересилання виконавчих листів, однак безпосередній причинний зв`язок таких обставин із не заповненням вакансії секретаря суду не вбачається.

Крім того, Головою СОАС не враховано, що позивачем у червні 2024 року здійснювалися дії щодо проведення добору на вакантну посаду секретаря суду, проте, співбесіди не відбулись у зв`язку з відсутністю кандидатів, тобто з об`єктивних обставин, на які позивач не могла вплинути.

Про складнощі у процесі видачі виконавчих листів та відправленні кореспонденції позивач дізналася із звернень судді Прилипчука О. А. від 03.09.2024, від 07.10.2024 та від 08.11.2024, доказів доведення до відома позивача будь-якої іншої інформації до вересня 2024 року щодо ускладнення роботи канцелярії суду у зв`язку із не заповненням вакансії секретаря суду відповідачами не надано, а відтак, твердження про несвоєчасне вжиття позивачем заходів щодо заповнення вакансії секретаря суду протягом квітня - вересня 2024 року є недоведеним.

Стосовно виконання завдання № 1 в частині забезпечення своєчасного формування та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України наявної в суді інформації щодо суддів, їх професійної діяльності для формування суддівського досьє, колегія суддів враховує, що листом Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 № 07-08/7126/24 за підписом керівника апарату Недайхліб К. І. на лист ВККСУ від 28.12.2023 № 21-3731/23 надіслано інформацію про ефективність здійснення судочинства за 2023 рік стосовно суддів цього суду (т. 1, а.с. 85, зворот – 86).

При цьому, відповідачами не заперечується, що вищенаведена інформація сформована належним чином та надана своєчасно, у встановлений строк.

Твердження про те, що підготовка та систематизація інформації для формування суддівського досьє здійснена працівниками суду та направлена супровідним листом від 25.03.2024, підготовленим Вікторією Похіловою, жодним чином не свідчить про неналежне виконання завдання позивачем, оскільки посадовою інструкцією керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, затвердженою 10.11.2023, не передбачено обов`язки Недайхліб К. І. щодо підготовки та систематизації інформації для формування суддівського досьє, натомість із Плану роботи Сумського окружного адміністративного суду на І півріччя 2024 року слідує, що здійснення заходів із підготовки інформації про основні показники здійснення судочинства покладено на Сектор судової статистики, узагальнення судової практики, доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що визначення результатів виконання позивачем завдання № 1 у « 2» бали з посиланням на неефективність роботи керівника апарату суду під час виконання завдання № 1, не забезпечення нею своєчасності заповнення вакансії протягом звітного періоду, що зумовило виникнення труднощів у роботі структурного підрозділу, прояв низької самостійності, потребу у допомозі та нагадуваннях, є необ`єктивним, непідтвердженим доказами та зробленим за довільного трактування фактами.

З приводу оцінки за виконання завдання № 2 у «2» бали, колегією суддів встановлено, що Головою суду обґрунтовано таку оцінку тим, що до виконання завдання № 2 керівник апарату підійшла формально, проявляючи низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, потребуючи нагадувань і контролю, демонструючи неспроможність забезпечення на належному рівні виконання своїх посадових обов`язків.

Як вбачається зі змісту завдання № 2, останнє полягало в організації роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату, контролі за виконанням запланованих заходів. Ключові показники результативності, ефективності та якості до завдання № 2 визначені такі: здійснення аналізу роботи структурних підрозділів апарату суду та надання рекомендацій по її покращенню; контроль за дотриманням працівниками апарату суду посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду; впровадження в роботу суду модельних рішень в рамках Ініціативи «Модельні суди».

Разом з цим, у ключових показниках результативності, ефективності та якості службової діяльності до завдання № 2 жодним чином не окреслено кількісні та/або якісні показники, яким повинен відповідати результат виконання завдання.

Надаючи оцінку твердженням Голови СОАС про те, що аналіз роботи структурних підрозділів апарату суду керівником апарату фактично не здійснювався, а зібрані аналітичні довідки структурних підрозділів суду містять виключно статистичні дані та показники роботи, будь-якої оцінки цим показникам не надано, як не надано і пропозицій щодо удосконалення організації роботи структурних підрозділів, колегія суддів зауважує, що завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості чітко не визначали, в якій формі має бути здійснений аналіз роботи структурних підрозділів апарату суду та надання рекомендацій по її покращенню.

У свою чергу у звіті щодо виконання поставлених завдань і ключових показників за звітний 2024 рік (том 1, а.с. 225, зворот – 229) позивач вказувала, що нею протягом звітного періоду було здійснено перевірку структурних підрозділів апарату суду за 2023 рік (накази № 26-ОД від 22.04.2024, № 27-ОД від 10.05.2024, № 31-ОД від 13.05.2024).

Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками відповідних перевірок на ім`я керівника апарату (в.о. керівника апарату) були складені довідки, які містили, крім іншого, висновки щодо недоліків у роботі (том 2, а. с. 167 – 171).

Також керівниками структурних підрозділів суду на ім`я керівника апарату були подані аналітичні довідки щодо стану організації роботи за І півріччя 2024 року, в яких досліджено основні напрями і показники роботи підрозділів (том 2, а. с. 171, зворот – 178).

При цьому, відповідачами не наведено норм законодавства або внутрішніх актів, якими було зобов`язано керівника апарату складати аналіз роботи підрозділів суду як окремий документ.

Твердження другого відповідача про не надання ОСОБА_1 протягом звітного періоду пропозицій стосовно зміни структури суду для підвищення ефективності його роботи та не вжиття заходів щодо фактичної реалізації запропонованих під час співбесіди змін не можуть вважатись належним обґрунтуванням оцінки відповідного завдання позивача, оскільки у ключових показниках її діяльності не було окреслено форму пропозицій, строки та періодичність їх подання.

Посилання першого та другого відповідачів на невжиття позивачем протягом звітного періоду заходів, направлених на усунення диспропорції у розмірах заробітних плат працівників та забезпечення їх збалансованості, зокрема, у випадку виникнення диспропорції у розмірі заробітної плати завідувача сектору статистики у зв`язку із запровадженням у 2024 році класифікації посад державних службовців та виконанням цим працівником повноважень відповідальної особи РСО та розмірами заробітної плати інших працівників, які виконують більший обсяг роботи, є неприйнятними, оскільки у результатах виконання завдань не вказано, у порівнянні з якими працівниками виникла диспропорція у розмірі заробітної плати завідувача сектору статистики.

Крім того, наказ Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 № 278-ОС, яким встановлено завідувачу сектору судової статистики, узагальнення судової практики, доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян ОСОБА_12 надбавки до посадового окладу за роботу з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «цілком таємно» у розмірі 50 відсотків, підписано не позивачем, а керівником апарату Ігорем Тертишником (том 2, а. с. 226).

Слід також зазначити, що відповідачами не наведено, які саме заходи мала вжити позивач з метою усунення диспропорції у розмірі заробітної плати, але не вчинила.

За наведених обставин відповідні твердження не можуть слугувати належною підставою для негативної оцінки службової діяльності позивача.

Доводи щодо недотримання трудової дисципліни працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та критична оцінка дій позивача щодо застосування дисциплінарних стягнень до них, на переконання колегії суддів, не може бути підставою для висновку про неналежне виконання завдання № 2, оскільки в силу вимог частини 5 статті 155 Закону № 1402-VIII керівник апарату суду призначення на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосування до них заохочення та накладення дисциплінарних стягнень є дискреційним повноваженням суб`єкта призначення.

Водночас, доказів щодо допущення позивачем порушень вимог законодавства під час прийняття рішень про накладення дисциплінарних стягнень, наказів про звільнення працівників відповідачами не надано.

Щодо виконання завдання № 2 в частині впровадження в роботу суду модельних рішень в рамках Ініціативи «Модельні суди», колегія суддів зауважує, що у завданнях та ключових показниках не було окреслено види і кількість модельних рішень, які необхідно впровадити, а відповідачами не надано пояснень, які саме модельні рішення в рамках Ініціативи «Модельні суди» позивач повинна була впровадити у 2024 році, як і не надано доказів участі Сумського окружного адміністративного суду у 2024 році в імплементації Ініціативи "Модельний суд".

У свою чергу, підтвердженими є доводи позивача про те, що нею вжито заходів щодо завершення процесу установлення інтегрованої рецепції суду в межах впровадження модельного рішення, розпочатого у 2023 році, а саме укладено договір на придбання офісних меблів (том 2, а.с. 67 – 68).

З огляду на невизначеність порядку і способу виконання позивачем завдання № 2 в частині впровадження в роботу суду модельних рішень в рамках Ініціативи «Модельні суди», колегія суддів критично оцінює доводи Сумського окружного адміністративного суду про неналежне виконання завдання у відповідній частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що із наведених у Результатах виконання завдань фактів не вбачається, що завдання № 2 було виконано позивачем з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб, потребувало надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів,

Недоведеними є і твердження про те, під час виконання роботи ОСОБА_1 проявляла низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребувала нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо, а тому, оцінка виконання завдання № 2 у «2» бали є необґрунтованою.

Невмотивованою є і оцінка другого відповідача виконання позивачем завдання № 3 на рівні «3» балів, оскільки при визначенні останніх Голова суду припустився взаємовиключних висновків. Так, вказуючи на те, що своєчасність реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції суду в цілому була забезпечена, тобто, виконано, зазначається, що таке виконання цього завдання не призвело до результатів високої якості, оскільки під час його виконання керівник апарату не проявляла високу ступінь самостійності, пропозицій щодо спрощення процедур реєстрації вхідної кореспонденції, її обробки судом та відправлення, а також пропозицій щодо покращення ефективності роботи не висловлювала.

При цьому, як вбачається зі змісту завдання № 3, останнє полягало у забезпеченні своєчасної реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції суду у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах. Ключові показники результативності, ефективності та якості: контроль за своєчасною реєстрацією позовних заяв у день їх надходження; контроль за своєчасною реєстрацією вхідної кореспонденції у день її надходження; контроль за своєчасним формуванням та відправленням кореспонденції суду.

Разом з цим, випадків недотримання позивачем вищевказаних вимог у висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2024 році" не зафіксовано.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з Додатком № 5 до Порядку № 640 оцінка у 3 бали виставляється у разі, якщо завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Так, відповідачами не заперечується, що своєчасність реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції суду в цілому була забезпечена, а тому з огляду на вищевикладене оцінка за завдання № 3 не може бути визнана судом обґрунтованою.

Щодо оцінки за виконання завдання № 4 у «2» бали, слід зазначити, що вказане завдання встановлено 16.09.2024 у зв`язку з переглядом завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності ОСОБА_1 на підставі внесення змін до Плану роботи Сумського окружного адміністративного суду на ІІ півріччя 2024 року, яке, як встановлено вище, жодним чином не стосувалося виконання визначених позивачу 30.01.2024 завдань і ключових показників та суперечило вимогам пункту 35 Порядку № 640.

Крім того, колегія суддів враховує, що завдання № 4 передбачало забезпечення дотримання законодавства про запобігання корупції, а ключовими показниками результативності, ефективності та якості до нього були виконання вимог законодавства про запобігання корупції, контроль за виконанням вимог законодавства про запобігання корупції працівниками суду. Водночас ані посадова інструкція позивача, ані План роботи Сумського окружного адміністративного суду на ІІ півріччя 2024 року не передбачали такого обов`язку керівника апарату як забезпечення дотримання законодавства про запобігання корупції.

Натомість, згідно з наказом Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 № 24-ОД уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції в Сумському окружному адміністративному суді визначено Сєнашенко К. В., завідувача сектором управління персоналом (том 2, а.с. 189). Доказів внесення змін до цього наказу або прийняття інших наказів в частині визначення уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції відповідачами не надано.

Колегія суддів зауважує, що ані завданнями та ключовими показниками, ані планом роботи Сумського окружного адміністративного суду на II півріччя 2024 року не покладено на позивача обов`язків з надання консультацій та проведення навчання працівників суду з питань дотримання вимог Закону № 1700-VII, тому першим відповідачем помилково враховано відповідні обставини під час оцінки завдання № 4.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що завдання № 4 виходило за межі встановлених повноважень та обов`язків позивача.

Стосовно доводів про невжиття позивачем заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів під час уповноваження ОСОБА_8 представляти інтереси Сумського окружного адміністративного суду у судах України згідно з наказом від 13.11.2024 № 83, порушення норм пункту 2 та 4 частини 1 статті 28 Закону № 1700-VII у зв`язку з неповідомленням про виникнення реального конфлікту інтересів у зв`язку із відкриттям 17.10.2024 провадження у справі № 480/6223/24 та не вжиття жодного заходу щодо його врегулювання, неприйняття жодного рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, зокрема про усунення ОСОБА_8 від виконання обов`язків на підставі заяви останньої, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 1700-VII, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Згідно з приписами статті 65-1 Закону № 1700-VІІ за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону № 1700-VІІ, встановлена Порядком проведення службового розслідування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі – Порядок № 950).

Відповідно до положень пункту 4 Порядку № 950 рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб`єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).

Разом з цим, доказів проведення службового розслідування стосовно наведених у результатах виконання завдань фактів щодо порушення позивачем вимог Закону № 1700-VII відповідачами не надано, як і наявності дисциплінарних проваджень та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

За таких обставин слід дійти висновку, що факти порушення позивачем вимог Закону № 1700-VII не підтверджені у встановленому законодавством порядку, а тому посилання на такі факти під час визначення результатів виконання завдань позивачем є безпідставними.

Доводи про те, що ОСОБА_1 неодноразово допускала порушення вимог статті 28 Закону № 1700-VII, а саме, під час розгляду справ № 480/8900/20, 480/1452/24, 480/2443/24 та 480/3072/24 не повідомляла про виникнення реального конфлікту інтересів, не вживала заходи щодо врегулювання цього конфлікту, в умовах реального конфлікту інтересів та приймала рішення, є неконкретизованими, а тому підлягають відхиленню.

При цьому, колегія суддів враховує, що по справам № 480/8900/20, 480/1452/24, 480/2443/24 та 480/3072/24, головою суду направлялися подання до ТУ ДСА в Сумській області щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за «конфлікт інтересів», однак, наказами ТУ ДСА від 18.11.2024 № 106, 107, 108 закрито дисциплінарне провадження стосовно позивача у зв`язку з не виявленням дисциплінарного проступку (том 1, а.с. 211 – 212), і лише по справі № 480/8900/20 ТУ ДСА в Сумській області прийнято наказ від 18.11.2024 № 109 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (том 1, а.с. 212, зворот – 215).

Проте, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 480/10307/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025, визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 18 листопада 2024 року № 109 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

За висновками судів першої та апеляційної інстанції, керівником апарату суду Недайхліб К. І. не порушені вимоги Закону № 1700-VII в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів, прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів та невжиття заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.

З огляду на викладене, твердження про те, що керівник апарату суду неодноразово допускала порушення вимог статті 28 Закону № 1700-VII під час розгляду справ № 480/8900/20, 480/1452/24, 480/2443/24 та 480/3072/24 не підтверджені належними і достатніми доказами, а відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оцінка виконання завдання № 4 у «2» бали є необґрунтованою.

Аналіз вищенаведених обставин справи дозволяє дійти висновку, що під час процедури оцінювання службової діяльності керівника апарату ОСОБА_1 першим та другим відповідачем допущено порушення як під час визначення завдань, так і в процесі встановлення результатів виконання завдань, з огляду на застосування формального підходу та відсутність належних та достатніх обґрунтувань, які б дозволяли встановити дійсні підстави виставлення відповідного балу державному службовцю, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників апаратів судів Сумської області та їх заступників, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2024 році", затвердженого наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 16.12.2024 за № 116, в частині оцінювання службової діяльності керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 та задоволення позовних вимог у цій частині.

Колегія суддів зауважує, що у постанові від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформував правовий висновок, який полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.08.2021 по справі № 120/78/20-а, від 27.10.2021 по справі №640/31884/20, від 09.11.2022 по справі № 380/25524/21, від 11.10.2023 по справі №560/2811/23.

З огляду на те, що за результатами розгляду справи визнано протиправним висновок, затверджений Наказом № 116, в частині оцінювання службової діяльності керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що такий висновок не може породжувати правових наслідків від моменту його затвердження та слугувати законною підставою для прийняття наказів, зокрема, щодо його застосування та виконання.

Отже, наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 19.12.2024 № 118 «Про звільнення ОСОБА_1 » є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Враховуючи, що звільнення позивача з посади визнано судом протиправним, керуючись приписами вищенаведеної норми права, ОСОБА_1 слід поновити на посаді, яку вона займала до свого звільнення.

Оскільки 25.12.2024 (тобто день звільнення) є останнім днем служби позивача, то поновлення на службі слід провести з наступного календарного дня, тобто з 26.12.2024.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» (із змінами і доповненнями) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, підпунктом “з” пункту 1 Порядку № 100, встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Пунктом 2 вказаного Порядку № 100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про працю" від 24.12.1999 № 13 роз`яснено, що судам належить мати на увазі, що відповідно до загальних положень статей 1 і 2 Закону розмір заробітної плати за працю на підставі трудового договору залежить від професійно-ділових якостей працівника, складності й умов виконуваної ним роботи, результатів останньої та господарської діяльності підприємства і що за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як зазначалось вище, днем звільнення позивача є 25.10.2024. Отже, двома попередніми місяцями перед звільненням є жовтень 2024 року (30 календарних днів) та листопад 2024 року (30 календарних днів).

Згідно з довідкою про середньоденну заробітну плату № 1 від 07.01.2025 середньоденна заробітна плата позивача складає 2325,34 грн (том 1, а.с. 94).

Враховуючи дату звільнення позивача зі служби (25.12.2024) та дату поновлення на посаді (02.01.2026), кількість днів затримки розрахунку при звільненні за період з 26.12.2024 по 02.01.2026 становить 267 робочих днів.

Відтак, середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день прийняття рішення судом першої інстанції (з 26.12.2024 по 02.01.2026) складає 620865,78 грн (267 робочих днів х 2325,34 грн) (сума зазначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З огляду на задоволення позовних вимог позивача про поновлення на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 48832,14 грн.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Сумського окружного адміністративного суду - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 по справі № 480/300/25 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складено та підписано 30.04.2026.