Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №440/5678/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Є.Б. Супрун

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 р. Справа № 440/5678/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/5678/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України , Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач 1, ВЧ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі - відповідач 2, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.11.2016 по 03.12.2017року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11.07.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.05.2025 року у фіксованому розмірі 4073,95 грн. на місяць;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.12.2017 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 10.07.2019 у фіксованому розмірі 4073,95 грн. на місяць;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.11.2016 по 03.12.2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11.07.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.05.2025 року у фіксованому розмірі 4073,95 грн. на місяць;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.12.2017 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 10.07.2019 у фіксованому розмірі 4073,95 грн. на місяць;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 відповідно до п. 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частини ЗСУ затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 № 280 внести зміни до грошового атестату ОСОБА_1 та в п. 4 зазначити суму виплаченої індексації у тому числі зазначити суму фіксованої індексації

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за період з 25.11.2016 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 01.05.2025 відповідач у неповному розмірі виплачував індексацію грошового забезпечення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.11.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України у відповідності до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.11.2016 по 28.02.2018 з установленням базового місяця січень 2008 року та виплатити нараховані суми індексації грошового забезпечення за вирахуванням фактично виплачених позивачу сум індексації.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 28.02.2025 у повному розмірі відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 1129,79 грн в місяць у загальній сумі 60 246,94 грн за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 28.02.2025 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з утриманням податків і зборів.

В решті вимог - позов залишено без задоволення.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру індексації-різниці грошового забезпечення, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення у наведеній частині та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції протиправно враховано до складу грошового забезпечення позивача одноразову грошову допомогу за участь в АТО/ООС. Фактично дохід збільшився на 389,20 грн., а тому позивач має право на індексацію різницю у розмірі 4073,95 грн. Також суд помилково застосував правило визначення розміру індексації шляхом проведення віднімання суми виплаченої індексації від визначеного судом розміру.

Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки відповідачем не оскаржується рішення суду першої інстанції, колегія суддів розглядає справу в частині задоволених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу в/ч НОМЕР_4 №329 від 25.11.2016 прийнята на військову службу, як це видно із запису військового квитка серії НОМЕР_5 (а.с. 13-14). Позивач зазначає, що в/ч НОМЕР_2 є правонаступником польової пошти НОМЕР_6 , що не заперечується відповідачами.

Як видно з витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.12.2017 №157, старшого солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.11.2017 №88-РС на посаду діловода технічної частини в/ч НОМЕР_1 , який прибув з в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з 29.11.2017 зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 29.11.2017 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 605,00 грн на місяць, шпк "старший солдат" (а.с. 58).

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.07.2019 № 191 старшого солдата ОСОБА_1 , начальника ремонтної майстерні взводу матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_1 , призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18.06.2019 №99-РС на посаду начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення танкового батальйону в/ч НОМЕР_2 вважати таким, що вибув до нового місця служби в/ч НОМЕР_2 . З 10.07.2019 виключити зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення та видати належні атестати (зворот а.с. 58).

Позивач у позовній заяві вказує, що переміщення по службі здійснювалося без звільнення з військової служби, в/ч НОМЕР_1 перебуває у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_2 .

На переконання позивача, у період проходження нею військової служби нарахування грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі, а саме:

- у період з 25.11.2016 по 03.12.2017 та з 11.07.2019 по теперішній час в/ч НОМЕР_2 не в повному розмірі нараховувала та виплачувала індексацію грошового забезпечення;

- у період з 04.12.2017 по 10.07.2019 в/ч НОМЕР_1 не в повному розмірі нараховувала та виплачувала індексацію грошового забезпечення.

З цих підстав позивачка звернулася з даним позовом до суду

Задовольняючи позовні вимоги частково, в оскаржуваній позивачем частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 1129,79 грн в місяць у загальній сумі 60246,94 грн за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 28.02.2025 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Колегія суддів щодо висновків суду першої інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в даному випадку апеляційному перегляду підлягає рішення суду в частині висновків щодо обчислення щомісячного розміру індексації-різниці грошового забезпечення позивача у сумі 1129,79 грн. у загальній сумі 60 246,94 за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 28.02.2025 відповідно приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Відповідно до абз. 1 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом 2 п. 5 Порядку № 1078 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

В даному випадку, абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено спеціальний механізм захисту прав працівника для забезпечення підтримання рівня його платоспроможності, який полягає у тому, що навіть у випадку підвищення посадового окладу та зміни місяця підвищення доходу (базового місяця), роботодавцю необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи для того, щоб запобігти зменшенню загального рівня доходу через припинення нарахування індексації.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Так, позивач, не погоджуючись із проведеним судом першої інстанції обчисленням розміру індексації-різниці, зазначав, що у березні 2018 грошове забезпечення складало 7710,46 грн., у лютому 8099,66 грн., з огляду на що розмір індексації різниці становить 4073,95 грн.

При цьому, позивач, заперечуючи правильність здійсненого розрахунку зазначив, що одноразова винагорода за участь в АТО/ООС не враховується до складу грошового забезпечення з огляду на її разовий характер.

В обґрунтування наведених доводів позивач посилається на додані до позовної заяви картки особового рахунку.

Разом з тим, із наданих позивачем як додатки до позовної заяви карток особового рахунку, встановлено, що виплата грошової винагороди за участь в АТО/ООС не мала разового характеру (а.с.10 зв. бік-12 зв. бік.), а отже враховується до складу грошового забезпечення.

Аналогічні висновки викладені Верховним судом в постановах від 14.04.2020 року у справі №820/3719/18, від 09.06.2022 року у справі № 200/11472/20-а, від 26.04.2024р. у справі № 380/1169/20.

Інших доказів щодо розміру грошового забезпечення позивача станом на лютий-березень 2018, відмінного від наведеного у картках особового рахунку, матеріали справи не містять.

Отже, місячний грошовий дохід позивача у зв`язку з підняттям з 01.03.2018 посадових окладів збільшився на 3333,36 грн. (11740,62 грн. - 8407,26 грн. = 3333,36 грн.).

У березні 2018 прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.

Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що розмір підвищення доходу в березні 2018 є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018, що є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Отже, починаючи з березня 2018 сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, п. 5 Порядку № 1078 підлягала виплаті позивачу до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.

Разом з тим, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4463,15 грн. - 3333,36 грн. = 1129,79 грн.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 1129,79 грн в місяць у загальній сумі 60 246,94 грн за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 28.02.2025 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з утриманням податків і зборів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 по справі № 440/5678/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло