Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №161/24711/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24711/25

Провадження № 1-кп/161/203/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 30 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв?язку),

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025030580002632 від 21.10.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Бодячів Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України,

в с т а н о в и в:

21 жовтня 2025 року, приблизно об 13 годині ОСОБА_6 , перебуваючи на території свого домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, направленим на жорстоке поводження з собакою, як твариною, що належить до хребетних, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, всупереч вимогам ст. 4, п. 3 ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускається нанесення побоїв, травм, отруєння тварин, та забороняються інші дії чи бездіяльність, що суперечать, принципам захисту тварин від жорстокого поводження, бажаючи загибелі тварини, а саме: собаки породи «вельс-коргі» по кличці «Бест», що віднесений до хребетних тварин, який утримувався та належав потерпілій ОСОБА_7 , із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом та завдають тварині мучення, фізичного болю і страждань, здійснив один постріл в грудну порожнину собаки із пневматичної гвинтівки моделі «Веет Longhorn Gas Ram», калібру 4.5 мм.

В результаті злочинних умисних дій ОСОБА_6 , відповідно до протоколу розтину трупу тварини від 21 жовтня 2025 року, смерть собаки наступила від кровотечі в грудну порожнину внаслідок кульового поранення в ліву легеню.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у жорстокому поводженні з тваринами, що належать до хребетних, якщо такі дії призвели до загибелі тварини, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно він, при обставинах місця і часу, зазначених в обвинувальному акті, перебуваючи на території свого домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 здійснив один постріл в грудну порожнину собаки породи «вельс-коргі» по кличці «Бест», що належав потерпілій ОСОБА_7 із пневматичної гвинтівки. У вчиненому щиро розкаявся, матеріальний збиток потерпілій не відшкодовано, однак сплатив за розтин трупа тварини у ветеринарній клініці та просив суд суворо його не карати. Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Захисник обвинуваченого просив врахувати як пом`якшуючі покарання обставини його щире каяття та активне сприяння розкриттю вчиненого кримінального правопорушення, як відшкодування завданої шкоди та сприяння слідству – його оплату ветеринарних послуг за розтин трупа тварини а також згоду обвинуваченого на застосування «спрощеного» порядку дослідження доказів і призначити покарання із врахуванням ст. 69 КК України та призначити обвинуваченому мінімальний штраф.

Прокурор у судових дебатах звернув увагу суду на наявність пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин – його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, однак шкода потерпілій не відшкодована, а тому просив суд застосувати покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Представник потерпілої – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що матеріальна шкода обвинуваченим не відшкодована, вартість цуценя такої породи на сьогоднішній день становить 600 доларів США, тому просив призначити покарання обвинуваченому у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість у жорстокому поводженні з твариною, яка належить до хребетних, що призвело до загибелі тварини, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

Таким чином суд вважає доведеним обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті та кваліфікує умисні дії обвинуваченого ОСОБА_6 як жорстоке поводженні з тваринами, що належать до хребетних, якщо такі дії призвели до загибелі тварини, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікується як нетяжкий тяжкий злочин, і дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, є пенсіонером, не відшкодував потерпілій завдані збитки, однак оплатив у ветеринарній клініці за розтин трупу тварини в сумі 1071 грн. 48 коп. (а.с.72), раніше не судимий, на обліках в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання. На його утриманні перебуває дві неповнолітні внучки – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки їхня мати з старшим внуком постійно проживає в Республіці Польща. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Відповідно до проколу огляду місця події від 22.10.2025 обвинувачений дійсно з власної волі, сприяючи досудовому розслідуванню, вказав місце та добровільно видав знаряддя злочину – пневматичну гвинтівку. Під час проведення слідчого експерименту 27.11.2025 обвинувачений добровільно показав на місці обстановку та обставини вчиненого злочину. Інкриміноване кримінальне правопорушення згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Тому суд, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та інші, зазначені вище обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, враховуючи конкретні обставини вчинення даного кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, є необхідною та достатньою для його виправлення, попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень та відповідатиме вимогам ст. 50 КК України. Призначення реального покарання в даному конкретному випадку суперечитиме меті покарання.

Згідно із ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Підставами призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, визначено дві групи обставин, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, що мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто, принаймні одна з встановлених обставин має істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В поєднанні з обставинами (обставиною), яка пом`якшує покарання, та з урахуванням даних про особу, які відповідним чином характеризують винуватого, зазначені чинники у своїй сукупності утворюють підставу для застосування ст.69 КК України. Призначення більш м`якого покарання, ніж зазначене в санкції кримінально-правової норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені у справі обставини в своїй сукупності настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 листопада 2020 року в справі №370/2596/18 (провадження № 51-3884 км 20).

Суд врахував при визначенні міри покарання наявність пом`якшуючої покарання обставини – щирого каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також взяв до уваги згоду обвинуваченого на розгляд кримінального провадження у «спрощеному» порядку. Водночас під час судового розгляду не встановлено жодної обставини, яка б істотно знижувала ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому суд переконаний у відсутності передбачених законом підстав для застосування статті 69 КК України.

Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.

Процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 110, 349, 368, 370, 374, 395, 532 КПК України,

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази: предмет, зовні схожий на гвинтівку, чорного кольору із наявним номером 121801850579 та надписом «Sportman RS2Series» – конфіскувати в дохід держави як знаряддя злочину; металевий предмет сріблястого кольору (куля) – знищити;

Арешт майна, відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30/10/2025 (справа №161/21789/25, провадження №1-кс/161/6329/25) – скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1