Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №420/42164/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42164/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Розумовська,37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 45862901) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов 297 комендатури охорони та обслуговування до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоревича від 04.12.2025 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79745833 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та пункт 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження № 79745833.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюта В.І., 04.12.2025 року виніс постанову про стягнення з НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування виконавчого збору в розмірі 32 000,00 грн.

Проте 297 комендатура охорони та обслуговування вважає вказану Постанову про стягнення виконавчого збору та пункт 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження № 79745833 протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскільки на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 420/25522/23 297 комендатурою охорони та обслуговування здійснено погодження з військовою частиною НОМЕР_2 суму грошей, що підлягає виплаті, сума якої складає 24 433,19 грн., згідно рішення суду.

Таким чином, розмір виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79745833, має становити 2 443,4 грн. (24 433,19 грн. х 10%) та прямо визначений в судовому рішенні.

Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 21 січня 2026 року замінено відповідача у справі №420/42164/25 з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 45862901) на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Розумовська,37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 45862901).

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі №420/25522/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 вересня 2018 року по 28 серпня 2023 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 29.08.2023 року за весь час затримки виплати.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 вересня 2018 року по 28 серпня 2023 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 у сумі 24433,19 грн (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять три гривні дев`ятнадцять копійок).

На виконання рішення ООАС в частині зобов`язань НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування нарахувати i виплатити на ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 вересня 2018 року по 28 серпня 2023 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 у сумі 24433,19 грн (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять три гривні дев`ятнадцять копійок), Одеським окружним адміністративним судом видано 19.09.2025 року виконавчий лист.

На підставі вищезазначеного виконавчого листа, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюта Василь Ігоревич виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 79745833 від 04.12.2025 року. Ідентифікатор доступу до виконавчого провадження 6В273ЕГДГ4Г9.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюта В.І., 04.12.2025 року виніс постанову про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування виконавчого збору в розмірі 32 000,00 грн.

Позивач не погодився із вказаною постановою та звернувся до суду з позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, відкриття виконавчого провадження свідчить про примусове виконання рішення суду, оскільки боржник його добровільно не виконав.

Примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Також, примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору (п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.

Згідно ч.1-3 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Таким чином, виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення суду, початком якого є відкриття виконавчого провадження у справі.

Разом із тим, згідно п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган та державні підприємство, установа, організація.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників фінансування програми здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які передбачаються у Законі України Про державний бюджет України.

Відповідно до додатку №3 до Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік саме Державна казначейська служба України має такі призначення, а саме за бюджетною програмою Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою (КПКВ 3504040).

Отже, позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №79745833 є 297 комендатура охорони та обслуговування за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом №1404-VIII, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством, а саме Державною казначейською службою України здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

А відтак, в даному випадку виконання рішення по справі №420/25522/23, боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Як наслідок, виконавчий збір у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується на підставі п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоревича від 04.12.2025 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79745833 про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та пункт 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження № 79745833, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, з урахуванням приписів ч.2 ст.139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов 297 комендатури охорони та обслуговування ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Розумовська,37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 45862901) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоревича від 04.12.2025 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79745833 про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та пункт 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження № 79745833.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко