Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №420/34118/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34118/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 у періоди часу: з 21 квітня 2023 року до 12 липня 2023 року, з 24 липня 2023 року до 22 листопада 2023 року, з 09 грудня 2023 року до 14 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року до 11 березня 2024 року, з 23 березня 2024 року до 29 червня 2024 року, з 22 липня 2024 року до 08 січня 2025 року, з 22 лютого 2025 року до 20 травня 2025 року додаткової винагороди, встановленою на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зменшеному розмірі;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у періоди часу: з 21 квітня 2023 року до 12 липня 2023 року, з 24 липня 2023 року до 22 листопада 2023 року, з 09 грудня 2023 року до 14 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року до 11 березня 2024 року, з 23 березня 2024 року до 29 червня 2024 року, з 22 липня 2024 року до 08 січня 2025 року, з 22 лютого 2025 року до 20 травня 2025 року додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень на місяць пропорційно, з урахуванням нарахованих та виплачених сум додаткової винагороди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Позовні вимоги умотивовує тим, що у вказані періоди часу він брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення - місті Костянтинівка Краматорського району Донецької області, що підтверджується витягом із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2023 № 846дск, відповідними наказами командира військової частини НОМЕР_1 та довідками про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З цього позивач висновує, що набув право на виплату передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.

Натомість відповідач виплачував таку винагороду у меншому розмірі, а саме 30 000 грн на місяць, що позивач уважає протиправним, оскільки однією з двох підстав, самостійною та достатньою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень – є саме по собі перебування особи безпосередньо в районах здійснення бойових дій або в районах здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, чи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, чи на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.

Аргументуючи таку свою позицію, позивач в поданих 26.11.2025 додаткових поясненнях покликається, зокрема, на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 21 жовтня 2025 року у справі №380/3973/23.

Ухвалою від 14.10.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.01.2026 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» додаткова винагорода правомірно виплачувалась позивачу у розмірі саме 30 000 грн, оскільки для виплати збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди військовослужбовець повинен не лише перебувати безпосередньо в районах здійснення бойових дій або в районах здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, але й виконувати бойові (спеціальні) завдання, які визначені вищезазначеним Порядком, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

Позивач ОСОБА_1 як офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 не виконував бойові (спеціальні) завдання, а тому не мав права на виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000.

З огляду на викладене відповідач уважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 320 від 04.04.2023 лейтенанта ОСОБА_2 призначено на посаду помічника начальника відділення об`єднаної вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2023 № 846дск наказано до 23.04.2023 забезпечити переміщення до району виконання бойових завдань в м. Костянтинівка лейтенанта ОСОБА_2 , помічника начальника відділення об`єднаної вогневої підтримки.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 від 17.04.2023 №110 лейтенанта ОСОБА_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), з 17.04.2023 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, та наказано його вважати таким, що з 17.04.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 4090,00 гривень на місяць, шпк «капітан».

За наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2023 № 114 лейтенант ОСОБА_3 , помічник начальника відділення об`єднаної вогневої підтримки, вважається таким, що прибув до району виконання бойових завдань АДРЕСА_1 з пункту постійної дислокації АДРЕСА_1 з 21.04.2023. Позивача зараховано на продовольче забезпечення в районі виконання бойових завдань зі сніданку 22.04.2023.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 11.07.2023 №636 лейтенанта ОСОБА_1 призначено офіцером юридичної служби військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 30.09.2024 №1068, капітана ОСОБА_1 призначено старшим офіцером юридичної служби військової частини НОМЕР_1 .

Наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства Оборони України (по особовому складу) від 25.09.2025 № 375, майора юстиції ОСОБА_1 , старшого офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , призначено старшим офіцером відділу координації з питань реалізації кадрової політики управління координації з офісом президента України, а згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2025 № 282 позивач вважається таким, що справи та посаду здав та направлений з району виконання бойових завдань АДРЕСА_3 , до нового місця служби у АДРЕСА_1 . Останнім наказом позивача виключено з 05.10.2025 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення.

Також судом встановлено, що Костянтинівська міська територіальна громада (адміністративний центр – місто Костянтинівка) Краматорського району Донецької області визначена як район ведення воєнних (бойових) дій наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 01 травня 2023 року № 111, від 01 червня 2023 року № 147, від 01 липня 2023 року № 183, від 01 серпня 2023 року № 210, від 01 вересня 2023 року № 247, від 01 жовтня 2023 року № 273, від 01 листопада 2023 року № 301, від 01 грудня 2023 року № 341, від 01 січня 2024 року № 2, від 01 лютого 2024 року № 42, від 01 березня 2024 року № 82; від 01 квітня 2024 року № 121, від 01 травня 2024 року № 170, від 02 червня 2024 року № 235, від 03 липня 2024 року № 293, від 05 серпня 2024 року № 361, від 03 вересня 2024 року № 400, від 04 жовтня 2024 року № 461, від 02 листопада 2024 року № 503, від 04 грудня 2024 року № 546, від 03 січня 2025 року № 5, від 05 лютого 2025 року № 67, від 06 березня 2025 року № 112, від 04 квітня 2025 року № 162, від 03 травня 2025 року № 206, від 06 червня 2025 року № 273 у періоди часу:

- з 01 квітня 2023 року до 30 квітня 2023 року;

- з 01 травня 2023 року до 31 травня 2023 року;

- з 01 червня 2023 року до 30 червня 2023 року;

- з 01 липня 2023 року до 31 липня 2023 року;

- з 01 серпня 2023 року до 31 серпня 2023 року;

- з 01 вересня 2023 року до 30 вересня 2023 року;

- з 01 жовтня 2023 року до 31 жовтня 2023 року;

- з 01 листопада 2023 року до 30 листопада 2023 року;

- з 01 грудня 2023 року до 31 грудня 2023 року;

- з 01 січня 2024 року до 31 січня 2024 року;

- з 01 лютого 2024 року до 29 лютого 2024 року;

- з 01 березня 2024 року до 31 березня 2024 року;

- з 01 квітня 2024 року до 30 квітня 2024 року;

- з 01 травня 2024 року до 31 травня 2024 року;

- з 01 червня 2024 року до 30 червня 2024 року;

- з 01 липня 2024 року до 31 липня 2024 року;

- з 01 серпня 2024 року до 31 серпня 2024 року;

- з 01 вересня 2024 року до 30 вересня 2024 року;

- з 01 жовтня 2024 року до 31 жовтня 2024 року;

- з 01 листопада 2024 року до 30 листопада 2024 року;

- з 01 грудня 2024 року до 31 грудня 2024 року;

- з 01 січня 2025 року до 31 січня 2025 року;

- з 01 лютого 2025 року до 28 лютого 2025 року;

- з 01 березня 2025 року до 31 березня 2025 року;

- з 01 квітня 2025 року до 30 квітня 2025 року;

- з 01 травня 2025 року до 31 травня 2025 року.

Виданою Військовою частиною НОМЕР_3 за формою №12 Довідкою від 20.05.2025 №1776/1/11703 підтверджено, що капітан юстиції ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період із 21.04.2023 по 12.07.2023, із 24.07.2023 по 22.11.2023, із 09.12.2023 по 14.12.2023, із 21.12.2023 по 11.03.2024, із 23.03.2024 по 29.06.2024, із 22.07.2024 по 08.01.2025, із 22.02.2025 по 20.05.2025.

За змістом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 20.05.2025 №1776/1/11702, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , капітан юстиції ОСОБА_1 , старший офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , в період з 21.04.2023 по 12.07.2023, з 24.07.2023 по 22.11.2023, з 09.12.2023 по 14.12.2023, з 21.12.2023 по 11.03.2024, з 23.03.2024 по 29.06.2024, з 22.07.2024 по 08.01.2025, 22.02.2025 по 20.05.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Костянтинівка, Донецької області.

Підставами для видачі даної довідки указані: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2023 № 846дск, накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2023 №114, від 12.07.2023 №198, від 24.07.2023 №210, від 22.11.2023 № 333, від 09.12.2023 №352, від 14.12.2023 №357, від 21.12.2023 №364, від 11.03.2024 №71, від 23.03.2024 №83, від 29.06.2024 №183, від 22.07.2024 №206, від 08.01.2025 №8, від 22.02.2025 №55.

У вказані періоди часу позивачу виплачувалась передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» додаткова винагорода у таких розмірах: травень 2023 – 8000,00 грн, червень 2023 - 300000,00 грн, липень 2023 - 30000,00 грн, серпень 2023 - 19354,84 грн, вересень 2023 - 30000,00 грн, жовтень 2023 - 30000,00 грн, листопад 2023 - 30000,00 грн, грудень 2023 - 22000,00 грн, січень 2024 - 30000,00 грн, лютий 2024 - 7419,35 грн, березень 2024 - 30000,00 грн, квітень 2024 - 19354,84 грн, травень 2024 - 30000,00 грн, червень 2024 - 30000,00 грн, липень 2024 - 9000,00 грн, серпень 2024 - 9677,42 грн, вересень 2024 - 30000,00 грн, жовтень 2024 - 30000,00 грн, листопад 2024 - 30000,00 грн, грудень 2024 - 30000,00 грн, січень 2025 - 30000,00 грн, лютий 2025 - 7741,94 грн, березень 2025 - 7500,00 грн, квітень 2025 - 30000,00 грн, травень 2025 - 30000,00 грн, червень 2025 - 30000,00 грн, липень 2025 - 30000,00 грн та серпень 2025 - 14516,13 грн.

Уважаючи, що відповідач протиправно виплачував додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн замість 100 000,00 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою, четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Протягом спірного у цій справі періоду зміст Постанови № 168 неодноразово зазнавав змін.

Так, станом на час виникнення спірних правовідносин (квітень 2023 року) пунктом 1 Постанови № 168 було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 2-1 Постанови № 168 було установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 09.08.2023 були унесені зміни до Постанови № 168, а саме викладено пункти 1, 2-1 в новій редакції та доповнено її пунктами 1-1 та 1-2.

Пунктом 1-1 Постанови № 168, який у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року, було установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Пунктом 2-1 Постанови № 168, який у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року, було установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

09.11.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1162 від 07.11.2023, якою в абзаці третьому пункту 2-1 Постанови № 168 слова і цифри «особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови» замінено словами і цифрами «особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови».

Абзацами першим – четвертим пункту 1-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 № 419, яка застосовується з 01 квітня 2024 року) було установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Абзацами першим – четвертим пункту 1-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1311 від 15.11.2024, яка застосовується з 25 серпня 2024 року) установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Також суд враховує, що згідно із пунктами 2, 3, 4 розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 (у редакції наказу Міністерства оборони України №44 від 25.01.2023, яка застосовується з 01 лютого 2023 року), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких, зокрема, розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно із пунктами 5, 9,10 розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 (у редакції наказу Міністерства оборони України №44 від 25.01.2023, яка застосовується з 01 лютого 2023 року), одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу. У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Наказом Міністерства оборони України № 566 від 26.09.2023 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2023 за № 1705/40761), Розділ XXXIV Порядку №260 викладено в новій редакції, відповідно до якої пункт 2 згаданого Розділу передбачив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Суд в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зазначити таке.

Аналіз вищенаведених правових норм Постанови №168 та Порядку №260 свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.

Документальним підтвердженням такої участі (себто у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168.

Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

В аспекті вищенаведеного суд вважає за доцільне зазначити таке.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання наявності у позивача як військовослужбовця Збройних Сил України, який проходив військову службу як офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , права на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000 грн за період з 21 квітня 2023 року до 12 липня 2023 року, з 24 липня 2023 року до 22 листопада 2023 року, з 09 грудня 2023 року до 14 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року до 11 березня 2024 року, з 23 березня 2024 року до 29 червня 2024 року, з 22 липня 2024 року до 08 січня 2025 року, з 22 лютого 2025 року до 20 травня 2025 року.

У розглядуваному випадку позивач за результатом власного тлумачення норм пункту 1-1 Постанови № 168 зазначає, що самостійною підставою для виплати йому додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є перебування його безпосередньо в районах здійснення бойових дій або в районах здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Попри це, як встановлено судом, позивач свою участь у спірні періоди з у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, будь-якими документами, як то бойовими наказами, журналами бойових дій, рапортами командира підрозділу, не підтвердив.

Навпаки, позивач навіть не послався на свою участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Як передбачено частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Крім того, частинами першою, другою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, наведеними положеннями процесуального закону передбачено, що сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом.

Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.

Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.

Тобто обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається.

При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.

Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.

Як установлено у цій справі, позивач будь-яких документів, які б підтверджували обставини його безпосередньої участі у бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів в означений ним період, тобто доказів, якими би позивач підтвердив обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не надав.

Під час розгляду справи позивач не зазначив про існування таких доказів, як і не навів будь-яких об`єктивних обставин, за яких він був позбавлений можливості їх подати до суду.

Позивач також не вказав, яку участь він брав та у яких саме діях та заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірний період, в першу чергу тих, які згадані у пункті 2 розділу XXXIV Порядку №260 як умова для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Правом на звернення до суду з відповідним клопотанням про витребування таких доказів з підстав неможливості самостійного подання до суду позивач також не скористався.

Посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Тобто позивач ніяким чином не довів підстави заявленого ним позову.

Своєю чергою, відповідач у відзиві на позовну заяву наполягав, що позивач не брав участі у бойових діях чи заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, підкреслював те, що у спірний період будь-яких наказів, розпоряджень у тому числі письмових, на ведення позивачем бойових дій або участі в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів - не створювалося та не видавалося.

Відповідно, відповідач доводив, що доказів, які б вказували на залучення позивача до означених дій та заходів не існує.

На противагу наведеному твердженню відповідача, позивач жодних спростувань не навів.

Ба більше того, ухвалою суду від 27 січня 2026 року у відповідача було витребовано завірені належним чином копії бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій або журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень чи постових відомостей, рапортів (донесень) командирів (або витягів з перелічених документів), які містять відомості про участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора) у період здійснення зазначених дій або заходів з 21 квітня 2023 року до 12 липня 2023 року, з 24 липня 2023 року до 22 листопада 2023 року, з 09 грудня 2023 року до 14 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року до 11 березня 2024 року, з 23 березня 2024 року до 29 червня 2024 року, з 22 липня 2024 року до 08 січня 2025 року та з 22 лютого 2025 року до 20 травня 2025 року.

Витребовані докази надані відповідачем та з них вбачається, що бойовим завданням підрозділу – юридичної служби військової частини НОМЕР_1 було визначено організацію роботи тилового командного пункту та організацію і забезпечення підлеглим особовим складом (військовослужбовцям, що перебувають в підпорядкуванні) юридичної служби інформаційного супроводу діяльності та задоволення потреб особового складу штатних та приданих підрозділів бригади, а також всебічне забезпечення ведення бойових (спеціальних) дій підрозділами бригади відповідно до визначених обов`язків, що покладаються на юридичну службу.

При цьому на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 884дск від 23.04.2023 та у зв`язку із збільшенням кількості завдань, віднесених до компетенції юридичної служби, позивача з 23.04.2023 прикомандировано в підпорядкування лейтенанта юстиції ОСОБА_4 , помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується факт проходження позивачем військової служби у спірний період в районі ведення воєнних (бойових) дій, однак не підтверджується, що при цьому позивач брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Однак сам лише по собі факт перебування (несення військової служби) військовослужбовця на території, де ведуться бойові дії, не є підставою для виплати додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, у розмірі до 100000,00 гривень.

Такий самий правовий висновок у подібних правовідносинах сформулював Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 400/1217/23.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 21 жовтня 2025 року у справі № 380/3973/23, оскільки правовідносини у згаданій справі, та справі, яка розглядається, не є ані тотожними, ані подібними через різницю у правовому регулюванні та обставини справ.

Так, спірні правовідносини у цій справі регулюються, окрім Постанови №168, також Порядком №260.

У справі № 380/3973/23 правовідносини регулювались наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України було видано наказ від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» та від 09 грудня 2022 року № 628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», якими по іншому, ніж Порядком №260, унормовувались умови і порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Ці відмінності і слугували підставою для формування Верховним Судом правових висновків у справі № 380/3973/23.

Отже, правові висновки Верховного Суду у справі № 380/3973/23 не є релевантними до справи, що розглядається.

З урахуванням викладеного та з огляду на викладені позивачем підстави позову, суд приходить до висновку про відсутність у спірному випадку правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з : з 21 квітня 2023 року до 12 липня 2023 року, з 24 липня 2023 року до 22 листопада 2023 року, з 09 грудня 2023 року до 14 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року до 11 березня 2024 року, з 23 березня 2024 року до 29 червня 2024 року, з 22 липня 2024 року до 08 січня 2025 року, з 22 лютого 2025 року до 20 травня 2025 року, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.