Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №420/767/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/767/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, код в ЄДРЮОФОП та ГФ 21295057) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для обчислення пенсії у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 02.11.2020 на посаді медсестри - анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства “Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша” Херсонської міської ради та у зв`язку з цим провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.07.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, код в ЄДРЮОФОП та ГФ 21295057) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для обчислення пенсії у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 02.11.2020 на посаді медсестри - анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства “Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша” Херсонської міської ради та у зв`язку з цим провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.07.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час ознайомлення з даними пенсійної справи в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФ України позивач дізналася, що Відповідач здійснює обчислення пенсії без зарахування у подвійному розмірі до її страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 02.11.2020, у зв`язку з чим надіслала у заяву від 30.11.2025, в якій просила зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для обчислення пенсії у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 02.11.2020 на посаді медсестри-анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» Херсонської міської ради та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.05.2025. У відповідь на заяву отримала лист Відповідача вих.№ 13584-12491/В-02/8 2100/25 від 30.12.2025, в якому Відповідач відмовив у зарахуванні відповідних періодів її страхового стажу у подвійному розмірі.

Позивач вказує, що незважаючи на чинні положення статті 60 Закону України №1788-ХІІ Відповідач при обчисленні її пенсії не зараховує до страхового стажу у подвійному розмірі період роботи на посаді медсестри-анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» Херсонської міської ради з 01.01.2004. Також Відповідач не навів будь-яких обґрунтованих причин відмови зарахувати відповідні періоди її трудової діяльності у відповіді на заяву від 30.11.2025.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що відповідно до абзацу 9 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Головне управління повторно акцентує увагу суду, що відповідно до частини 4 статті 24 Закону№ 1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, враховуючи вищевказані норми законодавства право Позивачці визначено, та призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Вчинені дії Головне управління вважає законними та такими, що скасуванню не підлягають. Пенсія Позивачу перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 10.05.2021 року отримує пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

30.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, в якій просила зарахувати до стажу роботи для обчислення пенсії у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 р. по 02.11.2020 р. на посаді медсестри-анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії Комунальному некомерційному підприємстві «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.05.2025 р.

Листом від 30.12.2025 року № 13584-12491/В-02/8-2100/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області надано відповідь та повідомлено, що за матеріалами електронної пенсійної справи,страховий стаж становить 71рік 10 місяців 24дні. За записами трудової книжки у період з 30.11.1989 по 02.11.2020 працювали на посаді медсестри — анестезистки реанімаційно-анестезіологічного відділення (відділення анестезіології та інтенсивної терапії) в клінічний лікарні Суворовського району м.Херсона (Комунальне некомерційне підприємство “Херсонська міська лікарня ім. Є.Є. Карабелеша” Херсонської міської ради). Відповідно до частини 4 статті 24 Закону, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до статті 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (далі–Закон№1788), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я,у закладах(відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах(відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Враховуючи норми чинного законодавства, при розрахунку страхового стажу період роботи з 30.11.1989 по 23.05.1993 і з 05.06.1993 по 31.12.2003 (з 24.05.1993 по 04.06.1993 відпустка без збереження заробітної плати) обчислено у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788. Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 24 Закону, пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Отже, підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі немає.

Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області послугували підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до частин першої-другої, четвертої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До набрання чинності Законом №1058-IV умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначались Законом №1788-XII.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1788-XII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону №1788.

Статтею 60 Закону №1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я СРСР “Про подальше вдосконалення анестезіолого-реанімаційної допомоги населенню” № 841 від 11.06.1986 року, яким затверджено Положення про відділення (групу) анестезіології-реанімації лікувально-профілактичного закладу, у реанімаційній службі закладів охорони здоров`я існували: відділення (групи) анестезіології - реанімації, відділення реанімації та інтенсивної терапії, палати для реанімації та інтенсивної терапії.

При цьому згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року № 303 “Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України” затверджено рекомендації щодо структури служби анестезіології та інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних закладах України, згідно яких для виконання завдань, які стоять перед службою анестезіології, в лікувально-профілактичних закладах, де за штатними нормативами повинно бути не більше 3-х лікарів анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер-анестезисток організується анестезіологічна група. При наявності в лікарні чи пологовому будинку 75 ліжок хірургічного профілю, а в центральній районній лікарні та онкологічного диспансеру - 50 ліжок хірургічного профілю, встановлюється не менше однієї посади лікаря-анестезіолога. В лікарнях, які надають екстрену цілодобову медичну допомогу з числом ліжок хірургічного профілю не менше 200, в дитячих лікарнях - не менше 150, додатково встановлюється 3,75 посади лікарів-анестезіологів.

Таким чином робота на посаді медсестри-анестезистки реанімаційно анестезіологічного відділення також прирівняна до роботи в реанімаційних відділеннях.

Слід відмітити, що у відповідності до спеціального листа Міністерства охорони здоров`я України на адресу Пенсійного фонду України від 08.12.2006 року № 10.01.09/2209 щодо віднесення окремих структурних підрозділів охорони здоров`я до відділень реанімації, робота в яких відповідно до ст. 60 Закону №1788-ХІІ зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, вказано що у реанімаційній службі закладів охорони здоров`я існували такі відділення: відділення (групи) анестезіології реанімації створювалися в лікарнях, які мали до 80% ліжок хірургічного профілю. В закладках, де кількість хірургічних ліжок менша і таке відділення не може бути створено за встановленими нормативами (пологові будинки з числом ліжок хірургічного профілю 75 і т.д.), організовувалися палати для реанімації і інтенсивної терапії з введенням посад лікарів анестезіологів реаніматологів та медичних сестер анестезіологів (наказ МОЗ СРСР від 19.08.1969 року № 605 “Про поліпшення анестезіолого-реанімаційної служби в державі”) та відділення реанімації і інтенсивної терапії.

Крім іншого, відповідно до листа-роз`яснення Пенсійного фонду України № 3544-03 (копія додається), у якому зазначено: “При вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2002 р”.

Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.1997 № 303 “Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України” відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення” (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.

Керуючись вищезазначеним до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону №1788-ХІІ зараховуються періоди роботи у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року № 303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , 30.11.1989 її переведено на посаду медсестри-анестезистки реанімаційно анестезіологічного відділення лікарні Суворовського району.

23.10.1998 лікарню Суворовського району було перейменовано в клінічну лікарню Суворовського району м. Херсон.

14.02.2003 на підставі штатного розпису відділення анестезіології та реанімації було перейменоване на відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

02.11.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади медсестри-анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» Херсонської міської ради у зв`язку з виходом на пенсійне забезпечення.

Таким чином, підсумовуючи наведене та зважаючи на встановлені обставини справи і наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано вимогу статті 60 Закону №1788-ХІІ, оскільки період трудової діяльності позивача з 01.01.2004 по 02.11.2020 не зараховано до страхового стажу останнього у подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 22.12.2021 року в справі №688/2916/17, від 20.04.2022 року в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 року в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 року в справі № 160/14078/22.

Таким чином, відмова відповідача у здійсненні позивачу перерахунку його пенсії, є протиправною та такою, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 для обчислення пенсії у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 02.11.2020 на посаді медсестри - анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства “Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша” Херсонської міської ради та у зв`язку з цим провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.07.2025;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 для обчислення пенсії у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 02.11.2020 на посаді медсестри - анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства “Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша” Херсонської міської ради та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.07.2025.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ПФУ в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036).

Суддя П.П.Марин