Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №420/8234/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8234/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Національного агентства з питань запобігання корупції, у якій позивач просить суд:

(1). Визнати протиправною відмову Національного агентства з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення, а саме порушення вимог статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” невжиття заходів для врегулювання конфлікту інтересів та прийняття в умовах реального конфлікту інтересів процесуальних рішень , а також порушення вимог статті 43 Закону України “Про запобігання корупції” - розголошення конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.

(2). Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення, а саме порушення вимог статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” невжиття заходів для врегулювання конфлікту інтересів та прийняття в умовах реального конфлікту інтересів процесуальних рішень , а також порушення вимог статті 43 Закону України “Про запобігання корупції” - розголошення конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач зазначає, що він є особою щодо якої відповідач вніс відомості до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення на підставі дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.

Позивач стверджує, що інформація в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення про застосування до нього дисциплінарного стягнення, є невиправдано - протягом тривалого часу після застосування дисциплінарного стягнення оприлюдненою. Адже дисциплінарне стягнення за спливом строку є погашеним. Позивач вважає, що тривале, фактично “довічне” перебування інформації в Єдиному державному реєстрі має істотні негативні репутаційні та соціальні наслідки для нього, порушує його право на приватність, тому відмова відповідача виключити цю інформацію є протиправною.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на відзив, хоча копії позову з додатками отримував, був належним чином проінформований про розгляд справи та про право надати відзив на позов.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

30.03.2026 суд ухвалив відкрити спрощене позовне провадження.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач зазначає, що він є особою щодо якої відповідач вніс відомості до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення на підставі дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.

Наказом прокурора Одеської області №90-к від 11.01.2018 позивач звільнений з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків (п.п. 1,5,6 ч.1 ст.43 Закону України “Про прокуратуру”). Зазначений наказ прийнятий на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 257 дп-17 від 08.11.2017. Крім того, прокуратура Одеської області 16.04.2018 направила до Головного територіального управління юстиції в Одеській області копію наказу про звільнення та інформаційну картку про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень від 13.04.2018 для включення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), який формується і ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК).

Відповідно до відкритої інформації, яка розміщена на офіційному сайті Реєстру, містяться дані про вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення. Склад дисциплінарного правопорушення: порушення вимог статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” невжиття заходів для врегулювання конфлікту інтересів та прийняття в умовах реального конфлікту інтересів процесуальних рішень , а також порушення вимог статті 43 Закону України “Про запобігання корупції” - розголошення конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.

У справі позивача підставою внесення було дисциплінарне стягнення застосоване у вигляді звільнення з органів прокуратури.

Позивач звертався до відповідача із заявами про вилучення відомостей про нього з Реєстру.

13.10.2025 відповідач надав відповідь, у якій відмовив у вилученні відомстей з Реєстру з мотивів відсутності законодавчо встановлених строків зберігання відомостей про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Позивач у позовній заяві скаржиться на те, що тривале перебування інформації щодо нього в Реєстрі корупціонерів та відмова відповідача у її вилученні порушує його права на повагу до приватного життя в контексті завдання шкоди його соціальній та професійній репутації.

Для вирішення вказаного питання суду необхідно з`ясувати чи відбулося втручання у право позивача на повагу до приватного життя ( повагу до професійної, соціальної репутації), чи було втручання законним та переслідувало законну мету, а також чи було воно пропорційним.

У цій справі суд на підставі ст.7 КАС України застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, як джерело права.

Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

« 1. Кожен має право на повагу до свого приватного [...] життя [...]

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.»

Суд зазначає, що термін «приватне життя» є широким поняттям, яке не має вичерпного визначення. Право на повагу до соціальної і професійної репутації особи є частиною особистої ідентичності та психологічної цілісності позивача, а тому підпадає під сферу його «приватного життя» ( див. “Sytnyk v. Ukraine” , заява № 16497/20, п.104; від 24.07.2025).

Щодо законності втручання суд зазначає, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України “ Про запобігання корупції” від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.11 Закону №1700-VII: “До повноважень Національного агентства належать: [...] забезпечення ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та Реєстру прозорості”.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону №1700-VII: “Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, а також додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення”.

Частина 3 цієї статті передбачає, що стосовно осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, до реєстру корупціонерів вносяться такі відомості: прізвище, ім`я та по батькові; місце роботи та посада на момент вчинення правопорушення; склад правопорушення; та вид покарання. Ця інформація є відкритою для безоплатного цілодобового доступу. НАЗК є органом державної влади, відповідальним за регулювання процедур створення та ведення реєстру корупціонерів.

Відповідно до п.2 розділу І Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09.02.2018 №166 (далі - Положення): “Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення”.

Згідно з п.п.1 п.3 розділу І Положення: “ Реєстр ведеться з метою: [...] забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення”.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Положення: “ Внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення”.

Згідно з до п.5 розділу ІІ Положення Реєстр є повністю відкритим для громадськості, будь - яка особа може провести безкоштовний пошук інформації.

Відповідно до процитованих вище норм права суд визнає, що відповідач законно вніс інформацію щодо позивача до Реєстру корупціонерів, а також те, що внесення відомостей до Реєстру корупціонерів є заходом, спрямованим на запобігання корупції. Позивач також не заперечує законність підстав для внесення інформації до Реєстру корупціонерів (визнання його винним в межах дисциплінарного провадження). Разом з тим суд нагадує, що скарги позивача стосуються саме невизначеного строку публічного зберігання інформації щодо нього.

Питання строків зберігання інформації про особу регулюється ч. 4 ст.59 Закону №1700-VII, а саме : “Строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, становить:

1) відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень - один рік;

2) відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення - один рік;

3) відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень - до погашення або зняття судимості з особи;

4) відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, - п`ять років.

Після закінчення строків, визначених цією частиною, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню.

Перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу міститься в п.8 розділу ІІ Положення, а саме :

1) ухвала суду про скасування вироку;

2) винесення виправдувального вироку;

3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;

6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Отже аналіз законодавства щодо Реєстру корупціонерів показує, що поряд з регулюванням строку зберігання відомостей про притягнення особи до кримінальної, цивільно-правової, адміністративної відповідальності воно не регулює питання встановлення строку зберігання та вилучення відомостей про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Тобто після внесення імені особи, до якої застосовано дисциплінарне стягнення, до цього Реєстру воно залишається там на невизначений термін.

Суд нагадує, що сукупність відомостей про особу, які вносяться до Реєстру (ПІБ, дата народження, місце роботи, посада) в розумінні визначень Закону України “Про персональні дані” є персональними даними, оскільки відповідно до них особа може бути конкретно ідентифікована.

В свою чергу в ст.15 Закону України “Про захист персональних даних” , з метою захисту основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних, встановлює необхідність видалення або знищення персональних даних у разі закінчення строку їх зберігання.

Також зміст вказаних норм свідчить про те, що законодавець уже визнав загальний принцип - перебування відомостей в Реєстрі не може бути безстроковим, а має бути співмірним тривалості правових наслідків відповідної відповідальності. Та ситуація, що строки про зберігання інформації про осіб щодо яких була застосована дисциплінарна відповідальність, відсутні , є нелогічною. Таких підхід є таким, що не відповідає принципу рівності, є дискримінаційним та несправедливим, оскільки менш суворий вид відповідальності породжує більш тривалі негативні репутаційні наслідки, ніж більш тяжкі види відповідальності.

Звертаючись до фактів цієї справи, суд встановив, що на даний час минуло понад вісім років з дати притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Протягом цього часу і дотепер його повне ім`я залишається опублікованим у реєстрі корупціонерів. Суд визнає, що внесення відомостей до Реєстру корупціонерів є заходом, спрямованим на запобігання корупції, однак довічне зберігання відомостей про особу в Реєстрі, на думку суду, не відповідає цій законній меті.

Крім того, в ст.49 Закону України “Про прокуратуру”, який є спеціальним, встановлено, що прокурор протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності, крім випадків дострокового відновлення статусу (визнання таким, який не притягувався). Також ця стаття передбачає можливість визнання прокурора таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності за умов, якщо до закінчення річного строку з дня його притягнення до відповідальності, прокурор не допустив порушення законодавства .

Хоча Закон України “Про прокуратуру” визначає право особи, яка була піддана дисциплінарному стягненню, вважатися такою, яка не притягувалася до дисциплінарної відповідальності за умов, якщо вона не вчинила протягом року порушення законодавства, так само - Закон “Про захист персональних даних” передбачає строковість зберігання персональних даних про особу, однак вони фактично не можуть бути реалізовані оскільки відповідно до законодавства щодо Реєстру корупціонерів інформація про особу продовжує перебувати у реєстрі корупціонерів протягом невизначеного строку за відсутності можливості для її вилучення.

Суд встановив, що позивач з дати застосування до нього дисциплінарної відповідальності не вчиняв порушень законодавства. Однак, незважаючи на цю обставину, він не може реалізувати своє право вважатися таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Невизначеність строку зберігання інформації щодо позивача в Реєстрі корупціонерів та відсутність можливості її вилучення, а також відсутність можливості реалізувати право вважатися особою такою, яка не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, позбавляє позивача будь-яких засобів захисту від посягань на його соціальну і професійну репутацію та становить надмірний репутаційний тягар. Також, враховуючи відсутність законної мети зберігання інформації щодо позивача більше восьми років в Реєстрі, суд вважає непропорційним втручанням у право позивача на повагу до приватного життя. Відповідно - суд робить висновок про порушення права позивача на повагу до приватного життя в контексті завдання шкоди його соціальній та професійній репутації.

Щодо визнання протиправною відмови відповідача та зобов`язання виключити з Реєстру даних інформацію щодо позивача суд зазначає наступне.

Аналіз національного законодавства свідчить про неузгодженість його положень у пов`язаних між собою питаннях щодо строку перебування особи у статусі такої, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та строку зберігання про це інформації.

Однак, згідно з ст.6 КАС України суд при вирішенні справи не може відмовити в захисті прав з мотивів неповноти, суперечливості законодавства, яке регулює спірні відносини.

У цій справі суд на підставі ч.2 ст.6 КАС України керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд нагадує, що Конвенція та практика ЄСПЛ діють у своїй сукупності як єдине ціле джерело права, оскільки норми Конвенції тлумачаться через рішення ЄСПЛ. З урахуванням ст.ст.6, 7 КАС України суд у цій справі керується Конвенцією та практикою ЄСПЛ, як джерелом права.

У рішенні у справі “Ситник проти України” Європейський суд з прав людини констатував порушення ст.8 Конвенції у зв`язку з тим, що згідно з чинним законодавством України щодо реєстру корупціонерів після внесення імені особи до цього реєстру воно залишається там на невизначений термін, окрім випадків вузько розтлумачених винятків. Якщо чинні норми не будуть змінені, така ситуація триватиме безкінечно. ЄСПЛ вважає, що за таких обставин втручання у право заявника на повагу до його приватного життя не ґрунтувалося на відповідних та достатніх підставах і не було пропорційним досягненню заявленої законної мети ( див. “Sytnyk v. Ukraine” , заява № 16497/20, п.123-126 від 24.07. 2025).

ЄСПЛ висновує у цій справі, що невизначеність в законодавстві строку, після спливу якого інформація щодо особи повинна бути вилучена з реєстру корупціонерів та тривале перебування персональних даних в реєстрі не ґрунтується на відповідних та достатніх підставах, не є пропорційним , що становить порушення ст.8 Конвенції.

Незважаючи на те, що законодавство щодо Реєстру корупціонерів не регулює питання встановлення строку зберігання та вилучення відомостей про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності суд, враховуючи практику ЄСПЛ, робить висновок про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки встановив триваюче порушення права позивача, припинення порушенн якого відповідно до завдання адміністративного судочинства на підставі ч.1 ст.2 КАС України повинно бути ефективним.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог суд здійснює розподіл судових витрат на користь позивача на підставі ч.1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною відмову Національного агентства з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення, а саме порушення вимог статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” невжиття заходів для врегулювання конфлікту інтересів та прийняття в умовах реального конфлікту інтересів процесуальних рішень , а також порушення вимог статті 43 Закону України “Про запобігання корупції” - розголошення конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.

3.Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення, а саме порушення вимог статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” невжиття заходів для врегулювання конфлікту інтересів та прийняття в умовах реального конфлікту інтересів процесуальних рішень , а також порушення вимог статті 43 Закону України “Про запобігання корупції” - розголошення конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв`язку з виконанням службових повноважень.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (ЄДРПОУ 40381452; 01103 м. Київ, бульв. Миколи Міхновського, 28) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна), 20 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО