Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №420/22964/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22964/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 по закінченню трьох місячного терміну попередження про звільнення з 15 червня 2025 року;

Зобов`язати відповідача звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповіддю на його рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням за № 58444-2025 від 12 червня 2025 року ГУ НП в Одеській області повідомило позивача, що «рапорт від 21 травня 2025 року про звільнення зі служби в поліції розглянуто. Враховуючи те, що наказом Головного управління Національної поліції в одеській області від 06 травня 2025 року № 747 дск Вас відряджено у підпорядкування командиру ЗБП «Воля» у склад ОТУ «Волинь», питання щодо Вашого звільнення зі служби в поліції буде вирішено після повернення до постійного місця несення служби. Позивач наголошує, що зазначена відмова не містить посилання на жодну норму права, якою обґрунтовується наведена відповідь. Відрядження позивача не є підставою згідно вимог закону для відмови у звільненні зі служби. Про намір звільнитися відповідача було повідомлено ще 15 березня 2025 року. 15 червня 2025 року пройшов трьох місячний термін з дати подачі рапорту, однак позивача не звільнено. Такі дії відповідача, на думку позивача, є очевидно недобросовісними та незаконними, тому позивач просить захистити його права в судовому порядку.

Ухвалою суду від 16.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який ГУ НП в Одеській області позовні вимоги не визнає. Представник відповідача зазначає, що оскільки позивач не зазначив у рапорті наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків, а строк звільнення з 15 червня 2025 року, зазначений у такому рапорті суперечить п. 68 Положення № 114, вважаємо, що це свідчить про відсутність протиправної бездіяльності ГУНП в Одеській області, так як відповідач позбавлений можливості встановлення таких підстав самостійно та надання їм оцінки. На думку представника відповідача вказані обставини, а також відсутність досягнутої домовленості про дату звільнення позивача, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

15.03.2025 позивачем подано рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 07 квітня 2025 року.

24.03.2025 за результатами розгляду вказаного рапорту ОСОБА_1 направлено відповідь за № 11645-2025, в якій роз`яснено, що оскільки нормами Закону України «Про Національну поліцію» не врегульовано порядок звільнення зі служби в поліції за власним бажанням та до вказаних правовідносин застосовуються норми пунктів 8, 63, 64 та 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, звільнення зі служби за власним бажанням осіб молодшого, середнього і вищого начальницького складу здійснюється за наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків. Особи, які виявили бажання звільнитися зі служби за власним бажанням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ по прийняте ними рішення не пізніше ніж за три місяця до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Скорочення загального строку звільнення за власним бажанням допускається за наявності спільної домовленості між поліцейським та органом (установою) поліції. Крім того, в рапорті не зазначено поважної причини, що можуть бути підставою для звільнення. На підставі наведеного, рапорт про звільнення зі служби в поліції було повернуто ОСОБА_1 .

21.05.2025 ОСОБА_1 подав рапорт про бажання звільнитися по закінченню трьох місяців після подання рапорту про звільнення від 15.03.2025 та просив звільнити його зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України “Про національну поліцію” через три місяці після відповідного попередження від 15 березня 2025 року, а саме з 15 червня 2025 року.

Вказаний рапорт було зареєстровано в канцелярії управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області від 29 травня 2025 року за вх. № 40595 2025(146510).

12.06.2025 ОСОБА_1 надано відповідь за № 58444-2025, в якій повідомлено, що враховуючи те, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06 травня 2025 року № 747 дск його відряджено у підпорядкування командиру ЗБП «Воля» у склад ОТУ «Волинь», питання щодо звільнення позивача зі служби в поліції буде вирішено після повернення до постійного місця несення служби.

Рапорт ОСОБА_1 аналогічного змісту шодо звільнення зі служби в Національній поліції з 15 червня 2025 року за власним бажанням також надійшов до ВДЗ ГУНП в Одеській області 17.06.2025 та зареєстрований за № 45713-2025.

08.07.2025 за результатами його розгляду позивачу також було направлено відповідь № 91922-2025 про те, що рапорт від 21 травня 2025 року про звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 15 червня 2025 року до відділу документального забезпечення ГУНП в Одеській області надійшов 17 червня 2025 року, тобто після зазначеної ОСОБА_1 у рапорті дати звільнення.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 по закінченню трьох місячного терміну попередження про звільнення з 15 червня 2025 року та просить зобов`язати відповідача звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажання.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).

Приписами ч. 1 ст. 60 Закону №580-VIII визначено, що відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Статтею 48 Закону №580-VIII зазначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону (ч.1).

Підстави для звільнення зі служби в поліції визначені статтею 77 Закону №580-VIII.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: за власним бажанням.

В ст. 77 Закону № 580-VIII зазначено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч.2).

День звільнення вважається останнім днем служби (ч.3).

Суд встановив, що предметом спору є бездіяльність відповідача щодо не звільнення позивача зі служби в поліції, за результатом розгляду поданих позивачем рапортів.

Поданий позов спрямований на захист прав позивача, які мають бути реалізовані шляхом зобов`язання відповідача звільнити позивача зі служби в поліції, що відповідає змісту прохальної частини позову.

В той самий час, згідно з відомостями КП «ДСС», суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року у справі № 420/43350/25 встановлено наступні обставини: «…Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1492 о/с від 20.11.2025 року ОСОБА_1 за ст.77 ч.1 п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) Закону України «Про Національну поліцію» звільнено з поліції з рекомендацією добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 10246,28 грн…»

При цьому, у суду відсутні відомості щодо оскарження позивачем наказу ГУ НП в Одеській області про звільнення зі служби №1492 о/с від 20.11.2025 року.

Таким чином, станом на час розгляду справи ОСОБА_1 , з урахуванням приписів ч.ч. 2,3 ст. 77 Закону № 580-VIII, не є поліцейським є звільненим зі служби в поліції, у зв`язку із чим позовні вимоги до задоволення не належать, оскільки спірні правовідносини вичерпали свою дію з дня звільнення позивача зі служби в поліції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ: 40108740) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний судом 01.05.2026 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.