Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 30 квітня 2026 р.
Справа: №465/10289/25
Суддя: Чорний І. Я.
465/10289/25
3/465/561/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
01.05.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
01.11.2025 о 23:40, АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо свого брата ОСОБА_2 , а саме погоржував, застосовував фізичну силу та словесно принижував, чим вчинив насильство фізичного та психічного характеру, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Постановами Франківського районного суду м. Львова від 24.03.2026 та 15.04.2026 до ОСОБА_1 було застосовано привід у судові засідання, проте останній в судові засідання не прибув. З огляду на наведене, вважаю за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно потерпілої, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №139081 від 01.11.2025, копією ТЗПП серії АА №428359 від 01.11.2025, заявою та поясненнями ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.11.2025.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП - доведена повністю.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, дані про особу порушника, беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи наведене, а також особу правопорушника, характеризуючі дані щодо особи правопорушник окремо і в цілому, суд, відповідно до зазначених обставин вважає, що ОСОБА_1 направлення на проходження програми для кривдників – не потребує, обмежившись стягненням у вигляді штрафу.
Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. ст.173-2, 283, 284 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 гривень 60 копійок судового збору.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.Я. Чорний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua