Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №308/3269/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3269/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Бєліков К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Калітіна Олена Володимирівна до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕРУХОМІСТЬ -ЗАКОН ТА ПОРЯДОК", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Калітіна Олена Володимирівна до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача -1 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН", відповідача -2 Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕРУХОМІСТЬ -ЗАКОН ТА ПОРЯДОК ", третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним правочину та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2025 року, вказану позовну заяву залишено без руху.

14.03.2025 представником позивача на виконання ухвали представником позивача подано позовна заява про визнання недійсними правочину та витребування майна із чужого незаконного володіння у новій редакції.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвоката Калітіна Олена Володимирівна до відповідача-1: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», відповідача-2: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬЗАКОН ТА ПОРЯДОК», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Пономарьова Дар`я Володимирівна Свідоцтво про визнання недійсними правочину.

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Калітіна Олена Володимирівна, до відповідача-1: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», відповідача-2: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬЗАКОН ТА ПОРЯДОК», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Пономарьова Дар`я Володимирівна Свідоцтво про витребування майна із чужого незаконного володіння - залишено без руху.

27.03.2025 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвоката Калітіна Олена Володимирівна до відповідача-1: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», відповідача-2: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬЗАКОН ТА ПОРЯДОК», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Пономарьова Дар`я Володимирівна про витребування майна із чужого незаконного володіння та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15 травня 2025 року у задоволенні клопотання відповідача ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» про застосування наслідків зловживання процесуальними правами Позивачем та закриття провадження у справі, відмовлено.

Ухвалою суду від 15 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача, виключено із числа відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН".

Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Калітіна Олена Володимирівна до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕРУХОМІСТЬ -ЗАКОН ТА ПОРЯДОК ", треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна та Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11 жовтня 2007 року між ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (надалі - «Банк/Кредитор») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №317/10-2007 (надалі - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 65 819,17 доларів США.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, цільове використання кредиту зокрема, проведення розрахунків по договору купівлі-продажу №б/н від 11.10.2007 року, що укладений між Позичальником та Продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно приватну житлову квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 11 жовтня 2007 року між ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та зареєстрований за №2247. Відповідно до вищевказаного договору, іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 72,75 кв.м., житлова площа 45,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2520372421100).

11 жовтня 2007 року між ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» та ОСОБА_4 (чоловік Позивачки) укладено Договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 поручився перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором.

11.10.2007 року між громадянином ОСОБА_2 , громадянкою ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу квартири (яка є предметом іпотеки), який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та за реєстровим № 2245 (надалі - «Договір купівлі-продажу»).

Відповідно до п. 3 Договору купівлі-продажу, продаж вчинено за погоджену сторонами суму: 404 318, 00 (чотириста чотири тисячі триста вісімнадцять) гривень, еквівалент 80 063, 00 (вісімдесят тисяч шістдесят три долари 00 центів) Доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.2007 року.

Відповідно до п. 4 Договору купівлі-продажу, за домовленістю сторін, встановлено такий порядок розрахунків між ними зі сплати ціни договору: 76 840, 65 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок гривень, 65 копійок), еквівалент суми 15 216, 00 (п`ятнадцять тисяч двісті шістнадцять доларів, 00 центів) доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.2007 року, сплачені Покупцем Продавцям до оформлення цього Договору. Сторони підтверджують факт сплати цього платежу. Покупець сплачує залишок ціни, а саме: 327 477, 35 (триста двадцять сім тисяч чотириста сімдесят сім гривень 35 копійок) гривень, еквівалент суми 64 847, 00 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім доларів США 00 центів) Доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 11.10.2007 року з рахунок кредитних коштів ВАТ «КБ «НАДРА», які надаються Банком під заставу придбаного ОСОБА_1 , майна, продавці підтверджують під цим договором, погоджуються на подальшу передачу в іпотеку Банку вказаної квартири до остаточного розрахунку за неї.

Відповідно до п. 5.1. Іпотечного договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим Договором.

Пунктом 5.3. Іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівліпродажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 5.4. Іпотечного договору, також надано право іпотекодержателю на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах, передбачених п.5.3. цього Договору.

18 листопада 2010 року Шевченківським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №2-10020/10, яким солідарно стягнуто з Позичальника та Поручителя на користь ВАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором в сумі 599 312,42 грн. та судові витрати.

В подальшому, 30 квітня 2020 року між Банком та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (надалі по тексту - «Новий кредитор/ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН») укладено Договір №GL3№217215_IIB про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №2891, відповідно до якого ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» набуло права вимоги за кредитним договором №317/10-2007 від 11.10.2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , права Іпотекодержателя за Договором іпотеки укладеним у забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору №GL3№217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 30.04.2020 року.

19 листопада 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі №761/36089/21, якою судом замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «КБ «НАДРА» на ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

30.11.2021 року між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬ ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (тобто предмета іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., та за реєстровим №3070. Відповідно до умов цього Договору купівлі-продажу предмет іпотеки було продано за 151 000, 00 (сто п`ятдесят одну тисячу) гривень.

ОСОБА_1 не була обізнана про наявність заочного судового рішення від 18.11.2010 року, яким з неї стягнуто заборгованість. Більш того, на адресу Позичальника не надходили будь які повідомлення щодо переходу права вимоги до Нового кредитора за вказаним вище кредитним договором та договором забезпечення, а тому Позивачка жодним чином не була обізнана щодо Нового кредитора.

Про наявність заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2010 року у справі № 2-10020/10, про укладення Договору №GL3№217215_IIB від 30.04.2020 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №289 та про укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна (тобто предмета іпотеки) від 30.11.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., та за реєстровим №3070 - ОСОБА_1 стало відомо після того, як її незаконно виселили з квартири, а це у серпні 2022 року.

Станом на 30.11.2021 року, і в подальшому, у квартирі, яка була предметом іпотеки і на яку було звернуто стягнення були зареєстровані та проживали громадянка ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_4 та їх спільна донька ОСОБА_5 . Відповідні відомості підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи № 308/16652/23 за позовом ОСОБА_5 про вселення у зв`язку з незаконним виселенням. Саме в межах даної справи судами встановлено, що на підставі Довідки про реєстрацію місця проживання від 23.11.2021 року ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з 30.11.2010 до моменту видання цієї довідки проживали за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідне також підтверджується і Витягом з реєстру територіальної громади №2023/006350712 від 14.08.2023 року у період з 30.11.2010 року до 03.08.2023 року ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були зареєстрована у вказаній квартирі (відповідні відомості підтверджуються судовим рішенням у справі № 308/16652/23).

Позивач вважає незаконним договір згідно якого 30.11.2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬ ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» набуло право власності на предмет іпотеки на підставі Договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», за яким (п.5) ціна продажу предмета іпотеки становила 151 000,00 грн., у (Висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки складений 08.10.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 44164704).

ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», код ЄДРПОУ 43490372 та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», код ЄДРПОУ 43490236 є пов`язаними між собою юридичними особами, і під час укладення оспорюваного правочину, ці дві юридичні особи також були пов`язані між собою, їх засновниками на час укладання договору є відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - подружжя.

Представником позивача отримано Звіт про ретроспективну оцінку майна житлової трикімнатної квартири, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої була ОСОБА_1 (надалі по тексту - «Звіт»). Складеного 20.11.2024 на підставі Договору № 346 від 20.11.2024 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЛЕАС», в особі Мельника Олександра Вадимовича. Так, станом на 30.11.2021 року становила 1 044 684,00 (один мільйон сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, без ПДВ, що еквівалентно 38 445, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста сорок п`ять) доларів США, згідно курсу НБУ на 30.11.2021 року.

За твердженням представника позивача оскілки, вартість предмета іпотеки не відповідала ринковій вартості, і фактично вартість квартири було занижено майже на 900 (дев`ятсот) тисяч гривень і при цьому квартиру продано на пов`язану компанію, то в таких діях вбачається умисел Іпотекодержателя щодо якнайшвидшого виведення квартири з володіння її попереднього власника ОСОБА_1 . Продаж предмета іпотеки по заниженій вартості свідчить лиш про те, що нерухомість потрібно було вивести з власності ОСОБА_1 з єдиною метою, убезпечити предмет іпотеки від звернення стягнення відповідно до встановленої процедури законодавством

У позовній заяві вказано на те, що Відповідачем-1 грубо порушено норми ст.ст. 35 та 38 ЗУ «Про іпотеку». Так, зазначено, що спочатку Відповідач-1 зобов`язаний був направити належним чином повідомлення передбачені ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», тобто боржнику та іпотекодавцю, а потім Відповідач-1 зобов`язаний був направити окремо вимогу у відповідності до ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» ОСОБА_1 та третім особам, які мають певні права на об`єкт іпотеки.

Відповідачем-1 порушено вимоги ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» та не направлено вимогу громадянці ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо наміру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу третій особі.

Відповідачем-1 не направлено ОСОБА_1 звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Також, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були обмежені в праві викупити предмет іпотеки, так як Іпотекодержателем було грубо допущено ряд порушень під час процедури звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Кредитором допущено порушення норм законодавства по кожній статті ЗУ «Про іпотеку», тобто Відповідачем-1: не здійснено направлення відповідної вимоги в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» на адресу ОСОБА_1 ; не направлено вимогу про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу третій особі на адресу ОСОБА_1 , її чоловіка ОСОБА_4 та їх спільної доньки ОСОБА_5 , яка була зареєстрована в квартирі, що є предметом іпотеки та проживала разом з батьками в цій квартирі; квартиру продано на пов`язану компанію і не за ринковою вартістю, а навпаки, квартиру було відчужено по досить заниженій ціні, що аж ніяк не може підтверджувати добросовісність дій Відповідача-1 та Відповідача-2.

У позовній заяві зазначено, що в реєстраційній справі об`єкта нерухомого майна, спірної квартири - відсутні вимоги кредитора ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» направлені в порядку ст.35 та ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», з доказами направлення та доказами отримання чи не отримання Боржником, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також відсутня копія Висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки складений 08.10.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ».

При цьому представник позивача зазначає, що на момент укладення оскарженого договору, іпотекодержатель не надав Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Пономарьовій Дар`ї Володимирівни, яка вчиняла реєстраційну дію щодо спірного майна, всі необхідні документи, передбачені пунктом 61 Порядку № 1127, а тому приватний нотаріус мав правові підстави для відмови у державній реєстрації прав за новим власником, визначених у частині першій статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проте не відмовив, що призвело до грубого порушення норм чинного законодавства.

Представник позивача вважає, що оскільки Договір купівлі-продажу квартири укладено з порушенням ст. 35 та 38 Закону України «Про іпотеку», то відповідно відповідачами не дотримано вимоги, встановленої ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому, в силу приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є підстави для визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Договір купівлі-продажу від 30.11.2021 року за своєю правовою природою є недійсним правочином, оскільки вчинений з порушенням чинного законодавства та законодавства, яке діяло станом на листопад 2021 року, оскільки процедура звернення стягнення на предмет іпотеки проведена з грубим порушенням відповідних норм спеціального закону, а також, квартиру продано на пов`язану компанію та по суттєво заниженій вартості.

Також у позові зазначено, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛКОЛЕКШ» не здійснено направлення вимог Позивачу та ОСОБА_4 про усунення порушень кредитного зобов`язання, а також не здійснено направлення цим особам та ОСОБА_5 вимоги про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу третій особі, що обмежило в пріоритетному праві викупу цієї квартири. А отже, у Кредитора були відсутні підстави вважати, що почався облік тридцятиденного строку для усунення порушень, відповідно до ст. 35 та ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» за вказаних вище громадян, і не було підстав для вчинення дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача зазначає, що ураховуючи те, що у ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШ» не виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, воно не мало законних підстав відчужувати ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2520372421100.

З огляду на вказане за обставин цієї справи витребування з володіння ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» квартири на користь ОСОБА_1 як власника є пропорційним меті захисту права приватної власності Позивача.

Оскільки договір купівлі-продажу укладений між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛКОЛЕКШ» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», є недійсним з моменту його вчинення, то належним власником вказаного вище нерухомого майна є Позивач та відповідне свідчить про відсутність його волі на укладення зазначеного правочину. Задоволення такого позову, буде підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру.

Позивач просив в попередній редакції позовної заяви: визнати недійсним, з моменту укладення, Договір купівлі-продажу нерухомого майна (в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку») від 30.11.2021 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., та за реєстровим №3070 укладений між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 43490372) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» (код ЄДРПОУ 43490236); витребувати із чужого незаконного володіння ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» (код ЄДРПОУ 43490236) на користь ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) нерухоме майно, а саме - трикімнатну квартиру, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2520372421100).

У заяві про усунення недоліків позовної заяви представник позивача вказує на підставність позову, а саме, що: договір купівлі-продажу від 30.11.2021 року укладений між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» є недійсним..,у ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» було відсутнє право на звернення стягнення на предмет іпотеки; ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» порушено положення ст. 35, і ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», так як належним чином не здійснено порядок направлення вимоги Позивачу та третім особам, які мають права щодо предмета іпотеки, а тому, у ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» було відсутнє право на звернення стягнення на предмет іпотеки; ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» є пов`язаними між собою юридичними особами через кінцевих бенефіціарних власників, а тому Договір купівлі-продажу від 30.11.2021 року, не є таким, що укладений на настання реальних законних наслідків…. Позбавлено права власника квартири та членів його родини, позбавили на пріоритетне право викупу квартири, та безумно позбавили єдиного житла; предмет іпотеки, квартира, продана по суттєво заниженій вартості.

Представник позивача зазначав, що у позовній заяві позивачем зазначено, що позов подано до двох відповідачів, а це до ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», але враховуючи, що судом відмовлено Позивачу у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору, то належним відповідачем за позовною вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння є ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК». А ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» необхідно залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про що позивачем буде заявлено окреме клопотання після відкриття провадження у цій справі.

Представник позивача вказував на те, що при подачі позовної заяви одним із способів захисту порушеного права позивачем обрано заявити вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто витребувати у ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» в порядку п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, оскільки відновити його порушене право можливо лише шляхом витребування назад йому у власність незаконно відчужену квартиру.

При цьому представник позивача зазначав, що позивачем обґрунтовано позов в повній мірі.

Позивач обмежений в можливості наразі надати до суду в оригіналі документів, оскільки, її було виселено з вказаної вище квартири, в той період коли фактично Позивач не перебувала в квартирі. Всі документи та речі, в тому числі, і вказані вище договори залишились в квартирі АДРЕСА_2 .

Також представник позивача зазначав, що ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» ніколи не був власником вказаної вище квартири.

Представник позивача зазначав, що при подачі позовної заяви позивач заявив, в тому числі, позовну вимогу про стягнення з відповідачів судові витрати понесені ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). Зазначаючи вимогу про стягнення судових витрат з відповідачів, позивач має на увазі, що витрати необхідно стягнути з відповідача ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШЕН» так і з іншого відповідача ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», тому що у позові зазначено лише два відповідачі.

Як вказував представник позивача враховуючи, що судом відмовлено Позивачу у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору, то належним відповідачем за позовною вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння є ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК». За умови ухвалення рішення на користь Позивача, то і судові витрати необхідно стягнути буде саме з відповідача ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», а не ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШЕН».

Керуючись вищевикладеним та ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України, представник позивача просив суд: врахувати викладені аргументи Позивача у заяві про усунення недоліків позовної заяви, яка подана на виконання вимог ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2025 року у справі №308/3269/25; відкрити позовне проводження у справі №308/3269/25 за позовом ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в частині витребування майна з чужого незаконного володіння з викликом сторін у справі.

Та з урахуванням заяви від 26.03.2025 року остаточно просив згідно позовних вимог витребувати із чужого незаконного володіння ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» (код ЄДРПОУ 43490236) на користь ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) нерухоме майно, а саме - трикімнатну квартиру, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2520372421100).

Представником відповідача ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» подано відзив на позовну заяву, в якому такий вказує, що квартира за номером АДРЕСА_3 належить ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, 30.11.2021 року, за реєстровим № 3070, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною 30.11.2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2520372421100, номер запису про право власності: 45365434.

Укладений 11 жовтня 2007 року між ВАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 Договір іпотеки, посвідчений 11.10.2007 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та ареєстрований в реєстрі за номером 2247, відповідно до умов якого, Позивачка передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , правонаступником якого є ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» ним не оспорювався, тобто права та обов`язки за ним є чинними.

Користуючись передбаченими у Договорі іпотеки правами та зважаючи на наявну заборгованість за кредитним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» 30 листопада 2021 року на підставі договору купівлі-продажу відчужило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» спірну квартиру.

Позивачем не доведено що майно вибуло з його власності не з його волі, з огляду на той факт, що договір іпотеки ним не оспорюється, а невиконання взятих на себе зобов`язань не заперечується.

В силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) договір, на підставі яких до ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» перейшло право власності на спірне майно, у встановленому порядку не визнаний недійсними, тому є правомірним та таким, що створює юридично значущі наслідки. ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» є добросовісним набувачем майна, тому його витребування порушить гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи зазначене, вважав позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння такими що є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У відзиві зазначено також що позивачкою не додано доказів, що свідчать, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не дотримано процедури направлення Позивачу вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та попередження про намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» достеменно відомо, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» була направлена вимога про усунення порушень в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку», яка була повернена на адресу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Окрім того, Позивачем не вчинено жодних дій, спрямованих на спростування положень, викладених у Договорі купівлі-продажу від 30.11.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстровано в реєстрі за номером 3070.

Жодні з положень договору не спростовані Позивачем. Тобто, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» дотримано процедури направлення Позивачу вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, тому посилання Позивача на дані обставини не відповідають дійсності та спростовуються доказами, які ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» долучає до даного відзиву.

Відповідач зазначає, що незгода Позивача з ціною відчуження предмета іпотеки також не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за номером 3070.

У відзиві вказано, що відсутні підстави, вважати недійсним договір купівлі-продажу від 30.11.2021року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, №3070, та таким, що укладений з порушенням норм чинного законодавства, а тому нема підстав витребувати майна з чужого незаконного володіння.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок», ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про витребування майна з чужого незаконного володіння; У випадку неявки ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН І ПОРЯДОК», провести судове засідання без його участі.

Представником позивача було подано відповідь на відзив ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН І ПОРЯДОК», зокремавказано на те, що позивачка не надала згоду на те, щоб предмет іпотеки продали третій особі по не ринковій вартості. Позивач відповідні вимоги про звернення стягнення не отримувала, оскільки вони не були направлені їй належним чином.

Вартість предмета іпотеки, перед укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу, ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» з ОСОБА_1 чомусь вирішило не погоджувати, а квартиру продану по заниженій вартості. Тож, представник позивача не погоджується із ствердженням, що предмет іпотеки вибув із власності Позивачки за її згодою.

ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» не є добросовісним набувачем квартири, що була продана йому за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., та за реєстровим №3070. Відповідно до п.5 Договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року, ціна продажу предмета іпотеки становила 151 000,00 грн., у відповідності до Висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки складений 08.10.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ».

ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬЗАКОН ТА ПОРЯДОК», є пов`язаними між собою юридичними особами, і під час укладення оспорюваного правочину, ці дві юридичні особи також були пов`язані між собою, що підтверджується викладеними обставинами та доказами у позовній заяві. ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» були зареєстровані в один день, 05.02.2020 року, а засновник цих юридичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбних відносинах.

Фактично, корпоративні права, частка в статутному капітал в ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», яка належить ОСОБА_6 є спільною сумісною власністю подружжя, і так само частка в статутному капіталі ТОВ «НЕРУХОМІСТЬЗАКОН ТА ПОРЯДОК», яка належить ОСОБА_7 , також є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки ці дві компанії створено особами, які перебували в родинних зв`язках.

30.11.2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬ ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» набуло право власності на предмет іпотеки на підставі Договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». Відповідно до п.5 Договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року, ціна продажу предмета іпотеки становила 151 000,00 грн., у відповідності до Висновку про вартість.

Відповідно до п.1.2. Іпотечного договору від 11.10.2007 року, узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 404 318, 00 гривень, що за курсом 5,03 грн відносно 1 долара США, становила 79 000,00 доларів США.

Представник позивача зазначає, що згідно Звіту ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЛЕАС» (код ЄДРПОУ 39889871) про проведення ретроспективної оцінки, виготовленого на замовлення представника позивача, для встановлення реальної (ринкової) вартості квартири, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (РНОНМ 2520372421100), станом на 30.11.2021 року вартість становила 1 044 684,00 (один мільйон сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, без ПДВ, що еквівалентно 38 445, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста сорок п`ять) доларів США, згідно курсу НБУ на 30.11.2021 року.

Звертала увагу, що станом на 30.11.2021 року ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» не було замінено в межах виконавчого провадження №52472253 про стягнення заборгованості з Позивачки у справі №2-1002/10, що підтверджується поданими доказами Відповідачем-1. Ухвала від 19.11.2021 у справі №761/36089/21 набрала законної сили 07.12.2021 року.

Враховуючи те, що у ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШ» продано квартиру не по ринковій ціні в останнього не виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, товариство не мало законних підстав відчужувати ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2520372421100.

Представник позивача стверджує, що Відповідачем-1 та Відповідачем-2 так і не підтверджено направлення належним чином вимог в порядку ст. 35 та ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» на адресу ОСОБА_1 .

Представник позивача звертає увагу на те, що відповідно до ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції на 2021 рік), якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Від представника ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» подано заперечення на відповідь на відзив.

Так, представник зазначає, із покликанням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, в ухвалі від 05 березня 2024 року у справі №756/3036/20, практику ЄСПЛ справа «Атіма Лімітед» проти України» (заява № 56714/11) (наголошено, що судові рішення de facto призводять до втручання в майно заявника, і що витребування акцій від заявника могло бути можливим лише шляхом подання проти нього віндикаційного позову), зазначає, що належним та ефективним способом захисту прав власника у подібних правовідносинах є позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки, пред`явлення ж віндикаційного позову є ефективним саме у випадку неодноразового відчуження оспорюваного майна.

Представник зазначає, що доводи Позивачки щодо неналежного направлення Відповідачем-1 вимог про усунення порушень на підставі статті 35 та статті 38 Закону України «Про іпотеку», а також, посилання на те, що майно було продано за зниженою ціною стосуються саме правомірності укладення договору купівлі-продажу, і ніяк не підтверджують те, що майно вибуло з володіння ОСОБА_1 поза її волею. Позивачкою не додано доказів, що свідчать, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не дотримано процедури направлення Позивачу вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та попередження про намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

В той час, як ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» надало всі докази надсилання вимоги про усунення порушень на підставі статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Представник ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» звертає увагу, що сама незгода Позивачки з ціною відчуження предмета іпотеки не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за номером 3070.

Представник ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.12,13,76,79-81,89,178,211Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст.202,203,204,512,514,387,388 Цивільного кодексу України,- просить суд: відмовити у задоволенні позовної заяви позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок», ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представник відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» подало відзив на позовну заяві.

Так, зазначає, що 11 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №317/10 2007 (надалі за текстом - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позивач, як позичальник отримав грошові кошти в сумі 65 819,17 доларів США.

Пунктом 1.2. Кредитного договору визначено ціль кредитування - проведення розрахунків по договору купівлі-продажу №б/н від 11.10.2007 року, що укладений між Позичальником та Продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 .

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 11 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та зареєстрований за №2247 (надалі за текстом - Договір іпотеки).

Відповідно до вищевказаного договору, передав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 .

У статті 5 Договору іпотеки визначено порядок задоволення вимог Іпотекодержателя. Відповідно до п.5.1. Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Договором.

Пунктом 5.3. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки відбувається на підставі:- Рішення суду;- Виконавчого напису нотаріуса;- Домовленості сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;- Права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

18 листопада 2010 року Шевченківським міськрайонним судом міста Києва було ухвалено рішення у справі №2-10020/10, яким суд солідарно стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ВАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором в сумі 599 312,42 грн.

В подальшому, 30 квітня 2020 року між Банком та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено Договір №GL3№217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №2891, відповідно до якого ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» набуло права вимоги за кредитним договором №317/10-2007 від 11.10.2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , права Іпотекодержателя за Договором іпотеки укладеним у забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору №GL3№217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 30.04.2020 року.

03 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52472253 на підставі виконавчого листа № 2-10020/10 иданий 30.01.2013 року Шевченківським районним судом міста Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість у розмірі 599312,48 грн та судового збору в розмірі 1700 грн та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. 19 листопада 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва було винесено ухвалу у справі №761/36089/21, якою суд замінив сторону виконавчого провадження з ПАТ «КБ «НАДРА» на ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

Відповідач зазначає, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» двічі направляло ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги та вимогу про усунення порушень в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку». Зокрема: 1) 17 червня 2020 року направлено вимогу про усунення порушень, повідомлення про відступлення права вимоги та повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки на наступні адреси:- АДРЕСА_4 ; - АДРЕСА_5 ; Вказані листи ОСОБА_1 отримані не були та повернулися на поштову адресу ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» за закінченням терміну зберігання; 2) 23 вересня 2020 року направлено вимогу про усунення порушень, повідомлення про відступлення права вимоги та повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки на наступні адреси: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; Вказані листи ОСОБА_1 отримані не були та повернулися на поштову адресу ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» за закінченням терміну зберігання.

До даного відзиву ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» додає докази направлення повідомлень про заміну кредитора/іпотекодержателя та вимог про усунення порушень в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Між Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 (Виконавець) та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН»(Замовник) було укладено Договір №ПЛК-ДТ-18052020 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки та розсилання документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 18.05.2020 року, також між Фізична особа - підприємець ОСОБА_10 (Виконавець) та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (Замовник) було укладено Договір №ПЛК-ДТ-27082020 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки та розсилання документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 27.08.2020 року.

ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 та Фізична особа - підприємець ОСОБА_10 входять до групи пов`язаних компаній OSD Group, що підтверджується листом директора ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» про проведення корпоративної децентралізації шляхом перенаправлення фінансових потоків.

Відповідно до вищевказаних договорів Замовник доручив Виконавцям, а Виконавці зобов`язалися за дорученнями(завданнями) Замовника надати останньому послуги/ виконати роботи закупівлі матеріалів, підготовки Документів для розсилки Клієнтам Замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам, вказаним Замовником в якості адресата (надалі - послуги/роботи), а замовник приймає і оплачує ці послуги роботи відповідно до умов Договору.

У зв`язку з вищевказаним, у списках згрупованих поштових відправлень відправника зазначено ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», а не ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

30.11.2021 року ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» відчужило на користь ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ- ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі продажу нерухомого майна, посвідченого 30.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого у реєстрі за № 3070.

При цьому відповідач зазначає, що обставина того що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є чоловіком та дружиною, не є підставою вважати ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» такими юридичними особами, що є пов`язаними між собою, оскільки пунктом 14.1.159. Податкового кодексу України для визнання пов`язаності юридичних осіб даний критерій не передбачено. Також є хибним твердження, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» пов`язані через бенефіціарного власника, оскільки згідно нормам чинного законодавства встановлено, що пов`язаними є юридичні особи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є одна і та сама фізична особа, що не відповідає дійсним обставинам.

Відповідач звертає увагу, що Позивачка безпідставно втрутилася в сімейне життя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та використали їхню особисту інформацію, враховуючи те, що укладеними договорами міни та дарування жодним чином не було порушено права та свободи ОСОБА_1 , а також вказані документи ніяк не стосуються суті спору.

Відповідач із покликанням на висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі N 914/881/17 (провадження N 12-18гс18) , та від 29.09.2020 року у справі №757/13243/17 зазначає, що суд не має брати до уваги доводи Позивача щодо недійсності правочину через порушення процедури визначення ціни продажу нерухомого майна.

Відповідач звертає увагу суду на те, що договір-купівлі продажу нерухомого майна посвідчений 30.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого у реєстрі за № 3070 в судовому порядку недійсним не визнано, ба більше, Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року та Рішенням Ужгородського районного суду Закарпатської області від 07 грудня 2023 року у справі №308/15227/23 у задоволенні позовних вимог щодо визнання даного договору недійсним було відмовлено.

У відзиві вказано на те, що станом на дату звернення Позивача із позовом у справі №308/3269/25 дійсність договору купівлі-продажу нерухомого майна є преюдиційним фактом, оскільки Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили, а ухвали про призупинення дії рішення до закінчення перегляду у касаційній інстанції постановлено не було.

Зі змісту вимоги вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» також повідомило ОСОБА_1 , про зміну кредитора у зобов`язанні та надало 30-денний термін з дня отримання вимоги для погашення заборгованості за кредитним договором. Окрім того, повідомило, що у випадку не погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» зверне стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному статтями 37 та 38 Закону України «Про іпотеку», за розсудом ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

При цьому представник відповідача зазначає, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» дотримано порядку надсилання вимоги про усунення порушень, передбаченої статтею 35 Закону України «Про іпотеку». Окрім того, та обставина, що іпотекодавець не отримував від іпотекодержателя окреме повідомлення про його намір як іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іншій особі, а вимога останнього про усунення порушення не є повідомленням про намір укласти договір купівлі-продажу, не має наслідком визнання вказаного договору недійсним, а може виступати лише підставою для відшкодування цій особі завданих збитків.

У відзиві зазначено, що між ПАТ «КБ «НАДРА», правонаступником якого є ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір та договір іпотеки. Відповідно до вказаних договорів ОСОБА_1 взяла у Банку грошові кошти в сумі 65 819,70 дол. США, які мала повернути у строк до 10 жовтня 2030 року, а в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором було передано нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Представник відповідача зазначає, що проявляючи недобросовісну поведінку по відношенню до Банку, яка виражалась у неналежному невиконанні умов кредитного договору, Боржниця мала усвідомлювати наслідки прострочення грошового зобов`язання. На підставі виконавчих листів №2-1020/10 виданих 30.01.2013 року Шевченківським районним судом міста Києва було відкрито виконавче провадження №52472253. В рамках вищевказаного виконавчого провадження Боржниці неодноразово направлялись документи виконавчого провадження.

21 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боринською Жанною Михайлівною було винесено постанову у виконавчому провадженні №52472253, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .

21 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боринською Жанною Михайлівною було винесено постанову у виконавчому провадженні №52472253, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Тобто, у зв`язку з арештом банківських рахунків в рамках виконавчого провадження у Боржниці мали виникнути перешкоди в користуванні її платіжними засобами та могли здійснюватися відрахування коштів в рахунок боргу (за їх наявності), на підставі чого Боржниця мала дізнатися про наявне рішення суду.

19 листопада 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу у справі №761/36089/21, якою суд замінив сторону стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2010 року у справі №2-10020/10 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

У відзиві наголошено на тому, що твердження ОСОБА_1 , щодо її незаконного виселення є голослівними, оскільки на підтвердження даних обставин нею не надано жодних доказів. Закарпатським апеляційним судом згідно постанови від 28 листопада 2024 року у справі № 308/16652/23, задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок», у задоволенні позову ОСОБА_5 (що є дочкою ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», третьої особи без самостійних вимог ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» про вселення в квартиру та відшкодування моральної шкоди, відмовлено.

Представник відповідача зазначає, що численними позовами ОСОБА_1 має намір ухилитись від виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі укладеного нею кредитного договору.

Так представник ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» просить: відмовити в повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», третя особа: приватний нотаріус КМНО Пономарьова Дар`я Володимирівна про витребування майна з чужого незаконного володіння; стягнути з Позивача судові витрати.

Представником позивача подано відповідь на відзив ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», зокрема вказано на те, що Відповідачем не підтверджено направлення належним чином вимог в порядку ст. 35 та ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» на адресу ОСОБА_1 .

Серед поданих доказів міститься копія вимоги ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» від 04.05.2020 року за вих. №103, яка ніби то направлена на адресу Позивачки 17.06.2020 року. На підтвердження направлення вимоги, Відповідач-1 надає копію опису вкладення та Список № 16844-1-35-32, Список № 16844-1-35-33 від 17.06.2020 року, де відправником значиться ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», та чек на суму 31 583,16 гривень від 18.05.2020 року.

У зазначених списках відсутні підписи, посада, прізвище та ініціали уповноваженого працівника зв`язку АТ «Укрпошта», що не відповідає вимогам діючого на той час законодавства. Також, у списку № 16844-1-35-32 від 17.06.2020 року навпроти графи №15 зазначено, адресат ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_6 , а штрихкод відправлення зазначено 37916220, проте як у листі який ніби повернувся зазначено штрихкод 0503337916220.

У списку № 16844-1-35-33 від 17.06.2020 року навпроти графи №2 зазначено, отримувач ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_7 , а штрихкод відправлення зазначено 37911880. Відомості з направлень, які зафіксовані у вказаних списках, не співпадають з відомостями на копія листів, які ніби то були направлені.

В описах вкладення, які були надані як докази належного направлення вимоги ОСОБА_1 відсутні підписи відправника та підпис працівника ПСЗ АТ «Укрпошта». Чек на суму 31 583,16 гривень від 18.05.2020 року не зрозуміло, що має підтверджувати, оскільки у списку № 16844-1-35-32 від 17.06.2020 року сума до сплати 984,75 грн., а у списку № 16844-1-35-33 від 17.06.2020 року 984,75 грн. Чек про оплату містить дату 18.06.2020 року, а списки, які ніби мають підтверджувати відправлення вимоги, містять дату 17.06.2020 року (відтиск поштового штемпеля). Тож, відповідні дані не співпадають між цими доказами.

У списку № 17571-1-29-21 від 23.09.2020 року у графі №7 зазначено, що отримувач ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_6 , а штрихкод відправлення зазначено 0503366011287, у графі №19 зазначено, що отримувач ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_7 , а штрихкод відправлення зазначено 0503366010930. У списку № 17571-1-29-21 від 23.09.2020 року відсутній підпис, посада, прізвище, ініціали відповідального працівника зв`язку АТ «Укрпошті», який здійснював оформлення вказаних відправлень. Також, надано чек від 23.09.2020 року на суму 29 259,78 грн. як доказ направлення вимоги, проте, дати в чеку та дата в списку № 17571-1-29-21 від 23.09.2020 року не співпадають, суми на оплату також різняться, так як в списку зазначено до оплати 1044,75 грн.

На всіх поданих копіях рекомендованих повідомлень зазначено, що здійснюється направлення посилки, а не листа, та відсутні відомості, щодо статусу отримання направлених листів, не проставлено жодного галочки навпроти «Отримано/Не отримано, та з яких причин».

Зазначено також, що надано також копію направлення листа зі штрихкодом 0503337916220 ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_6 , проте не зрозуміло, що за лист було направлено, так як відсутні будь які ідентифікаційні дані, щодо його направлення, в т.ч. і докази його направлення, належність оформлення цих доказів.

Представник позивача, зазначає, що фактично, надані докази не підтверджують здійснення Відповідачем належного направлення повідомлення в порядку ст. 35 та ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». Вказує на недотримання Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (в редакції станом на 2020-2021 роки), зокрема п.а. 61,106.

При цьому представник позивача зазначає, що у описі вкладення в розділі Назва предметів вказано, що відправником направляється «Вимога про усунення порушень», «Повідомлення про відступлення прав вимоги», «Повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки», однак, ці назви документів не можливо ідентифікувати саме з назвою, яка зазначена у самій вимозі.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", працівником пошти не зазначено прізвище одержувача та його ім`я, що не відповідає п.106 Правил надання послуг поштового зв`язку. Більш того у рекомендованому повідомленні взагалі відсутні відомості чи то про вручення, чи то не вручення.

У відповіді на відзив вказано на те, що відповідно до ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції на 2021 рік), якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Окрім того, представником позивача зазначено, що станом на 2020 рік діяла законодавча заборона, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, за валютними кредитами. 03 червня 2014 було прийнято Закон України № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті», який вступив в дію 07 червня 2014 року і лише у вересні 2021 року втратив чинність. Дія Закону не поширюється на банки щодо яких здійснюється процедура виведення з ринку, однак поширюється на осіб, які придбали такі права вимоги. З огляду викладеного вбачається, що після відчуження Банком права вимоги за кредитом Позивача дія мораторію розповсюджувалася на нового кредитора ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН». Відповідач-1 не мав законних прав та підстав вчиняти дії спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі і направляти вимоги про вчинення дій щодо звернення стягнення в порядку ст.37 та ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідачем-1 не було надано жодних доказів направлення відповідної вимоги в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджує не виконання вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» та підтверджує факти порушення законодавства України. Тобто, в цій частині не діє презумпція належного надсилання повідомлення про усунення порушеного зобов`язання.

У відповіді на відзив також вказано і на те, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» були зареєстровані в один день, 05.02.2020 року, а засновник цих юридичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбних відносинах.

Фактично, корпоративні права, частка в статутному капітал в ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», яка належить ОСОБА_6 є спільною сумісною власністю подружжя, і так само частка в статутному капіталі ТОВ «НЕРУХОМІСТЬЗАКОН ТА ПОРЯДОК», яка належить ОСОБА_7 , також є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки ці дві компанії створено особами, які перебували в родинних зв`язках. Тож, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебувають у родинних відносинах, здійснювали прямий вирішальний вплив на ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК». Контролери Відповідача-1 та Відповідача-2 є пов`язаними між собою особами, а тому і компанії є пов`язаними.

З метою перевірки законності укладення Договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року адвокат Калітіна О.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Суб`єкта оціночної діяльності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЛЕАС» (код ЄДРПОУ 39889871) про проведення ретроспективної оцінки, для встановлення реальної (ринкової) вартості квартири, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (РНОНМ 2520372421100), станом на 30 листопада 2021 року. На підставі Договору № 346 від 20.11.2024 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЛЕАС», в особі Мельника Олександра Вадимовича, 20.11.2024 року, складено Звіт про ретроспективну оцінку майна житлової трикімнатної квартири, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої була ОСОБА_1 (надалі по тексту - «Звіт»). 45. Відповідно до Висновку про вартість об`єкта оцінки, викладений у Звіті, вартість житлової трикімнатної квартири, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30.11.2021 року становила 1 044 684,00 (один мільйон сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, без ПДВ, що еквівалентно 38 445, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста сорок п`ять) доларів США, згідно курсу НБУ на 30.11.2021 року.

Представник позивача зазначає, що оспорюваний Договір купівлі-продажу квартири було укладено між пов`язаними юридичними особами, оскільки кінцеві бенефіціари цих осіб перебували у шлюбних правовідносинах на дату укладенні правочину, а також, квартиру було продано по досить заниженій ціні, що підтверджується Звітом. З огляду викладеного ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» оцінивши квартиру по заниженій вартості та продало не по ринковій вартості допустило одне з вагомих порушень законодавства, фактично не маючи права продавати квартиру, продало.

Представник позивача зазначає, що станом на поточну дату, відсутні висновки суду про законність направлення вимоги кредитором в порядку ст. 38 ЗУ "Про іпотеку", а також, відсутні висновки судів, щодо перевірки оригіналів прав вимоги, які ніби то направлені були на адресу ОСОБА_1 , а також перевірки доказів направлення таких вимог. Також, судами в межах інших спорів не досліджувалося питання, які саме документи були подані Відповідчем-1 приватному нотаріусу для вчинення правочину в порядку ст. 38 ЗУ "Про іпотеку", та які саме документи містяться в реєстраційній справі об`єкта нерухомого майна.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 179 ЦПК України представник позивача просить суд: долучити до матеріалів справи №308/3269/25 відповідь ОСОБА_1 на відзив ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», та врахувати пояснення викладені в відповіді на відзив під час розгляду справи, та ухвалення рішення; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представником ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» подано заперечення на відповідь на відзив у яких вказує на те, що на списках згрупованих поштових відправлень та описах вкладень в цінний лист, доданих для підтвердження направлення Вимоги про усунення порушень на підставі ст.35 ЗУ «Про іпотеку» ОСОБА_1 наявні відбитки печатки календарного штемпеля АТ «УКРПОШТА», що доводить той факт, що дані описи та списки були перевірені працівником відділення поштового зв`язку.

Вказує що хибними є припущення Позивачів, що відомості з направлень, які зафіксовані у вказаних списках згрупованих поштових відправлень, вказані в колонці «№ відправлення» не співпадають з відомостями на копіях листів, які були направлені.

При цьому зазначає, що конвертам, описам вкладень в цінний лист та вимогам про усунення порушень було індивідуально присвоєно спеціальні номери під час формування зазначених відправлень: 1) Індивідуальний номер 16844-PL-01-H-210520-UZH-662 було призначено відправленню, що було направлено 17.06.2020 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 . Вказаний номер зазначений на відповідному описі вкладень у цінний лист, на вимозі про усунення порушень від 04.05.2020 року вих. № 103 відправленій за вказаною адресою, зазначений навпроти рядка №15 в колонці «Код» у списку згрупованих поштових відправлень №16844-1-35-32 від 17.06.2020 року та на конверті даного відправлення, який повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання 09.07.2020 року, що підтверджується підписом працівника поштового зв`язку та відміткою календарного штемпеля АТ «УКРПОШТА»; 2) Індивідуальний номер 16844-PL-01-H-210520-UZH-674 було призначено відправленню, що було направлено 17.06.2020 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_8 . Вказаний номер зазначений на відповідному описі вкладень у цінний лист, на вимозі про усунення порушень від 04.05.2020 року вих. № 103 відправленій за вказаною адресою, зазначений навпроти рядка №2 в колонці «Код» у списку згрупованих поштових відправлень №16844-1-35-33 від 17.06.2020 року та на конверті даного відправлення, який повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання 13.10.2020 року, що підтверджується підписом працівника поштового зв`язку та відміткою календарного штемпеля АТ «УКРПОШТА»; 3) Індивідуальний номер 1-BORG-VAL-17551-PL-03-310820-UZH-507 було призначено відправленню, що було направлено 23.09.2020 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 . Вказаний номер зазначений на відповідному описі вкладень у цінний лист, на вимозі про усунення порушень від 02.09.2020 року відправленій за вказаною адресою, зазначений навпроти рядка №7 в колонці «Код» у списку згрупованих поштових відправлень №17571-1-29-21 від 23.09.2020 року; 4) Індивідуальний номер 1-BORG-VAL-17551-PL-03-310820-UZH-518 було призначено відправленню, що було направлено 23.09.2020 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_8 . Вказаний номер зазначений на відповідному описі вкладень у цінний лист, на вимозі про усунення порушень від 02.09.2020 року відправленій за вказаною адресою, зазначений навпроти рядка №18 в колонці «Код» у списку згрупованих поштових відправлень №17571-1-29-21 від 23.09.2020 року та на конверті даного відправлення, який повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання 13.10.2020 року, що підтверджується підписом працівника поштового зв`язку та відміткою календарного штемпеля АТ «УКРПОШТА».

Щодо того, що чеки надані Товариством, як доказ оплати надісланих поштових відправлень нічого не підтверджують, оскільки на них зазначені суми сплати в розмірі 31583,16 грн. та 29259,78 грн., які відрізняються від сум вказаних в списках згрупованих поштових відправлень, представник відповідача вказує наступне:

Між Товариством та ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» було укладено договори про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки та розсилання документів, зберігання бланків, конвертів, на підставі чого ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» була здійснена масова відправка вимог про усунення порушень на підставі ст.35 Закону України «Про іпотеку» та інших документів боржникам, у зв`язку з чим, було сформовано певну кількість списків згрупованих поштових відправлень, сума до оплати за якими визначалась відповідно до вартості і кількості відправлень сформованих у відповідному списку, в той час, як сама оплата проводилась одним платежем разом за всі сформовані відправлення за всіма списками. Під час першої відправки загальна сума до сплати становила 31583,16 грн., сума другої відправки склала - 29259,78 грн., що і підтверджується наданими чеками. Та що у зв`язку з великою кількістю відправлень, які були зареєстровані та перевірені оператором поштового зв`язку одночасно (17.06.2020 року), під час першої відправки, оплата була проведена наступного дня (18.06.2020 року).

Безпідставним є наступне судження Позивачів: «на всіх поданих копіях рекомендованих повідомлень зазначено, що здійснюється направлення посилки, а не листа, та відсутні відомості, щодо статусу отримання направлених листів, не проставлено жодного галочки навпроти «Отримано/Не отримано, та з яких причин». Звертаємо увагу, що на копіях «рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» зазначено саме словосполучення «поштове відправлення» оскільки даний термін включає в себе такі поняття як лист, посилка тощо.

Представник вказує, що на жодних доказах направлення наданих Товариством не було зазначено, що здійснюється направлення саме посилки, а тому можна прийти до висновку, що Позивачка самостійно трактує на свою користь інформацію отриману з доказів, чим вводить суд в оману.

При цьому зазначає, що до кожного конверта повернутого відправнику (копії яких надано Відповідачем-1), на поштовому відділенні АТ «УКРПОШТА» було надано довідку про підстави повернення/досилання, на яких було встановлено, що відправлення повертається за закінченням терміну зберігання та підтверджено підписом працівника пошти та відміткою календарного штемпеля. Вказані довідки були приклеєні до конверту працівниками поштового відділення, у зв`язку з чим, ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» не має змоги зняти їх, з метою кращого огляду конверту у зв`язку з тим, що під час направлення доказів з відзивом не було відскановано сторону конверта, на якій визначена підстава повернення відправлення, а також стоїть підпис працівника пошти та відмітка календарного штемпеля. Так, до заяви додають повторно копію конверта №0503366010930(1-BORG-VAL-17551-PL03-310820-UZH-518.)

Представник зазначає, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» дотримано порядку надсилання вимоги про усунення порушень, передбаченої статтею 35 Закону України «Про іпотеку».

У запереченнях щодо мораторію зазначено, що дія в цій частині Закону не поширюється на банки щодо яких здійснюється процедура виведення з ринку. З 2015 року ПАТ «КБ «НАДРА» перебуває в процедурі ліквідації, а тому норма закону на яку посилається Позивачка не перешкоджала укладенню правочину між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ПАТ «КБ «НАДРА». До того ж, договір відступлення прав вимоги оскаржений не був, недійсним не визнавався та не є предметом розгляду даної справи.

Представник наголошує, що договір купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку» між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» було підписано 30.11.2021 року, тобто на момент укладення договору дія мораторію була припинена.

За твердженням представника вводячи в оману суд, Позивачка зловживає наданими процесуальними правами та порушує права ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» на володіння своїм майном, яке він правомірно набув у власність у зв`язку із нехтуванням Позивачем зобов`язанями за кредитним договором.

Представник вважає не вартим уваги висновок Позивачки, що оспорюваний Договір купівлі-продажу квартири було укладено між пов`язаними юридичними особами, оскільки кінцеві бенефіціари цих осіб перебували у шлюбних правовідносинах на дату укладенні правочину, а також, квартиру було продано по досить заниженій ціні, що підтверджується Звітом.

Представник звертає увагу на те, що уклавши з Банком кредитний договір та договір іпотеки, а згодом не виконуючи покладені на неї обов`язки, які полягали у поверненні грошових коштів, Боржниця мала врахувати всі ризики та наслідки своїх дій, в тому числі й те, що Кредитор може задовольнити свої вимоги шляхом реалізації предмету іпотеки.

Представник звертає увагу на те, що посилання Боржниці на пов`язаність юридичних осіб зводиться до її незгоди з ціною реалізації нерухомого майна та надання нею нового звіту про оцінку майна, але в свою чергу, вказане не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним. Однак, представник із покликанням на ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі N 914/881/17 (провадження N 12-18гс18) та Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29.09.2020 року у справі №757/13243/17, зазначає, що при вирішенні спору, Суд не має брати до уваги доводи Позивача щодо недійсності правочину через порушення процедури визначення ціни продажу нерухомого майна.

Таким чином як зазначає представник враховуючи, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» узгодили всі істотні умови договору, даний договір був укладений відповідно до вимог ЦК України та Закону України «Про іпотеку», то немає підстав вважати його недійсним, а також, немає підстав вважати, що право власності на нерухоме майно відповідно до цього договору було набуте незаконно.

Представник просить: відмовити в повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», третя особа: приватний нотаріус КМНО Пономарьова Дар`я Володимирівна про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, з посиланням на доводи наведені в позовній заяві, запереченнях на відзив. Представником позивача подано письмову промову в судових дебатах, в якій просив врахувати їх при ухваленні рішення.

Так, представник позивача зазначав, що 27.01.2026 року судом у судовому засіданні досліджено докази, а саме, матеріали реєстраційної справи нерухомого майна, яке є предметом заявленого позову та які були надані Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. в межах розгляду справи №308/15227/23.

При цьому зазначає, що досліджені у судовому засіданні докази: копія матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 2520372421100, а саме квартира, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно копій реєстраційної справи, вбачається, про наявність лише наступних документів : Додаток 1 до Порядку формування та зберігання реєстраційних справ Внутрішній опис документів справи номер 2520372421100 містить 11 позицій, серед яких міститься заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Договір купівлі продажу, відомості, відомості за результатом пошуку (3 документи), рішення, витяг, скріншот з Державного реєстру прав про відсутність сканкопії договору іпотеки, Договір №GL3N217215ПВ та скріплено печаткою нотаріуса і пронумеровано на 378 аркушах. Більше жодних документів нотаріусом в межах розгляду справи №308/15227/23 не було надано, а відповідно і не могло бути перевірено судом.

Представник позивача звертає увагу суду на відсутність в реєстраційній справі обов`язкових документів, які мають бути подані кредитором нотаріусу - вимоги від 17.06.2020 року та від 23.09.2020 року, які були направлені ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку» на адресу ОСОБА_1 , докази направлення цих вимог на адресу ОСОБА_1 разом з описом вкладення та доказами отримання цих вимог, вимоги (з доказами направлення та отримання), які також направлені ОСОБА_4 та ОСОБА_11 в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку», Висновок про вартість майна, складений 08.10.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 44164704) та підготовлений оцінювачем ОСОБА_12 , оригінал Договору іпотеки від 11.10.2007 року, вимоги від 17.06.2020 року та від 23.09.2020 року, які були направлені ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» в порядку ст.35 ЗУ «Про іпотеку» на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з доказами направлення цих вимог, що направлені на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 разом з описом вкладення, чеком про відправку, та доказами отримання цих вимог адресатом.

Так, представник позивача зазначає, що судом в межах справи №308/15227/23 не було досліджено докази та обставини, щодо законності проведення державної перереєстрації нотаріусом предмета іпотеки (тобто законодавчо визначену процедуру не дотримано), хоча суд зазначив «також суд не погоджується із твердженням представника позивача про відсутність у вкладенні саме тих документів, що вказані в описі так як такі нічим не підтверджуються. Крім того, із досліджених судом описів вкладення від 17.06.2020 та від 23.09.2020 вбачається, що їх складено за встановленою формою та вони містять відбиток печатки поштового відділення. Фактичне направлення кореспонденції (за ідентифікаторами 0503366011287, 0503337916220, 0503366010930) на адресу позивача-1 підтверджується списками згрупованих поштових відправлень Укрпошта Стандарт з описом вкладення поданих в ЦОКК2 та копіями конвертів, які повернуті поштовим відділенням ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання»».

При цьому представив позивача наголошує про відсутність цих документів в матеріалах реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 2520372421100 та судової справи №308/15227/23, що ставить під сумнів висновки суду про встановлення законності дій відповідачів та третьої особи. А тому, з огляду викладеного, аргументи відповідачів про законність проведення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки сумнівні, оскільки навіть виконання такої вимоги як процедурно вірне направлення вимоги згідно ЗУ «Про іпотеку» відповідачем - не дотримано, оскільки досліджені докази Судом стверджують про абсолютно інші обставини дій учасників вказаного правочину.

Представник позивача зазначає, що для реєстрації права власності на нерухоме майно, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя чи іншої особи на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю чи іншій особі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Однак, відповідного іпотечного договору не було надано нотаріусу в даній ситуації, що грубо порушено норми законодавства, тобто фактично, реєстрації права власності за Відповідачем-2 відбулося незаконно.

Також представник позивача зауважував, що ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» не є добросовісним набувачем квартири, що була продана йому за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., та за реєстровим №3070, оскільки, є пов`язаними між собою юридичними особами, і під час укладення оспорюваного правочину, ці дві юридичні особи також були пов`язані між собою, що підтверджується викладеними обставинами та доказами у позовній заяві. ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» були зареєстровані в один день, 05.02.2020 року, а засновники цих юридичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбних відносинах. Тож, фактично, корпоративні права, частка в статутному капітал в ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», яка належить ОСОБА_6 є спільною сумісною власністю подружжя, і так само частка в статутному капіталі ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК», яка належить ОСОБА_7 , також є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки ці дві компанії створено особами, які перебували в родинних зв`язках. Тож, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебувають у родинних відносинах, здійснювали прямий вирішальний вплив на ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК». Що важливо, відповідні обставини не спростовані відповідачами.

Окрім того, представник позивача зазначає, що відповідно до Звіту про ретроспективну оцінку майна від 20.11.2024 року, вартість житлової трикімнатної квартири, загальною площею 72,75 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30.11.2021 року становила 1 044 684,00 (один мільйон сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, без ПДВ, що еквівалентно 38 445, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста сорок п`ять) доларів США, згідно курсу НБУ на 30.11.2021 року, та аж ніяк не 151 000,00 гривень . Якщо навіть в загальному проаналізувати ринок нерухомого майна, то квартири такі як вказаний предмет іпотеки з аналогічними характеристиками і станом ніколи не реалізовувалися за ціною 151 000,00 гривень, оскільки така ціна не є ринковою, більш того жодних підтверджень ринкової вартості цієї квартири відповідачами до суду не було надано, окрім тієї, що була надана Позивачем.

За твердженням представника позивача, з огляду викладеного вбачається, що оспорюваний Договір купівлі-продажу квартири було укладено між пов`язаними юридичними особами, оскільки кінцеві бенефіціари цих осіб перебували у шлюбних правовідносинах на дату укладенні правочину, а також, квартиру було продано по досить заниженій ціні, що підтверджується Звітом, який не спростовано будь якими іншими доказами.

Адже, згідно ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Проте, дана норма порушена, і предмет іпотеки відчужено не по ринковій ціні, що фактично не надало права іпотекодержателю на відчуження предмета іпотеки.

Представник позивача зазначає, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» допустило одне з вагомих порушень законодавства, а саме фактично не маючи права продавати квартиру, відчужило. Враховуючи, що вартість предмета іпотеки не відповідала ринкові вартості, і фактично вартість квартири було занижено майже на 900 (дев`ятсот) тисяч гривень і при цьому квартиру продано на пов`язану компанію, то в таких діях вбачається умисел Іпотекодержателя щодо якнайшвидшого виведення квартири з володіння її попереднього власника ОСОБА_1 . Продаж предмета іпотеки по заниженій вартості свідчить лиш про те, що нерухомість потрібно було вивести з власності ОСОБА_1 з єдиною метою, убезпечити предмет іпотеки від звернення стягнення відповідно до встановленої процедури законодавством. Важливо звернути увагу, що станом на 30.11.2021 року ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» не було замінено в межах виконавчого провадження №52472253 про стягнення заборгованості з Позивачки у справі №2-1002/10, що підтверджується поданими доказами Відповідачем-1. Ухвала від 19.11.2021 у справі №761/36089/21 набрала законної сили 07.12.2021 року.

Як вказано представником позивача, на його думку, відповідачем так і не підтверджено направлення належним чином вимог в порядку ст. 35 та ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» та до п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, на адресу ОСОБА_1 . Серед поданих доказів міститься копія вимоги ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» від 04.05.2020 року за вих. №103, яка ніби то направлена на адресу Позивачки 17.06.2020 року. На підтвердження направлення вимоги, Відповідач-1 надає копію опису вкладення та Список № 16844-1-35-32, Список № 16844-1-35-33 від 17.06.2020 року, де відправником значиться ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», та чек на суму 31 583,16 гривень від 18.05.2020 року.

Представник позивача просить: при ухваленні рішення у даній справі врахувати промову Позивача в судових дебатах, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - ТзОВ "НЕРУХОМІСТЬ -ЗАКОН ТА ПОРЯДОК " в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Згідно наявної у матеріалах справи заяви просить розгляд справи проводити за відсутності представника, згідно відзиву та заперечень на відповідь на відзив просить у задоволенні позовну відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наявної у матеріалах справи заяви просить розгляд справи проводити за відсутності представника, згідно відзиву просить у задоволенні позовну відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, пояснень та заяв до суду не подавала.

Дослідивши матеріали даної справи, матеріали циавільної справи №308/15227/23, беручи до уваги заяви що надійшли до суду від учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, ч. ст. 78 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено що 11 жовтня 2007 року між ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (надалі - «Банк/Кредитор») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №317/10-2007 (надалі - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 65 819,17 доларів США.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, цільове використання кредиту зокрема, проведення розрахунків по договору купівлі-продажу №б/н від 11.10.2007 року, що укладений між Позичальником та Продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно приватну житлову квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 11 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та зареєстрований за №2247 (надалі за текстом - Договір іпотеки). Відповідно до вищевказаного договору, іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 . Крім того, 11 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 поручився перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором.

У статті 5 Договору іпотеки визначено порядок задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.5.1. Договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим Договором.

Пунктом 5.3. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 5.4. даного договору також надано право іпотекодержателю на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах, передбачених п.5.3. цього Договору.

18 листопада 2010 року Шевченківським міськрайонним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №2-10020/10, яким суд солідарно стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ВАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором в сумі 599 312,42 грн. та судові витрати.

03 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №5247253 на підставі виконавчого листа № 2-10020/10 виданого 30.01.2013 року Шевченківським районним судом міста Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 599312,48 грн. та судового збору в розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

30 квітня 2020 року між Банком та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено Договір №GL3№217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., зареєстрований в реєстрі за №2891, відповідно до якого ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» набуло права вимоги за кредитним договором №317/10-2007 від 11.10.2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , права Іпотекодержателя за Договором іпотеки укладеним у забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору №GL3№217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 30.04.2020 року.

19 листопада 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі №761/36089/21, якою суд замінив сторону виконавчого провадження з ПАТ «КБ «НАДРА» на ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» двічі направляло ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги та вимогу про усунення порушень в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Так, 17 червня 2020 року направлено вимогу про усунення порушень, повідомлення про відступлення права вимоги та повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки на наступні адреси:- - АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; Вказані листи ОСОБА_1 отримані не були та повернулися на поштову адресу ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» за закінченням терміну зберігання.

Також, 23 вересня 2020 року направлено вимогу про усунення порушень, повідомлення про відступлення права вимоги та повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки на наступні адреси: АДРЕСА_4 ;- АДРЕСА_5 .

Матеріали справи містять описи вкладень направлених позивачу ОСОБА_1 листів, копії вимог про усунення порушень в порядку ст.. 35 Закону України «Про іпотеку», списки згрупованих відправлень №16844-1-35-32 від 17.06.2020 та №16844-1-35-33 від 16.06.2020 та чек на підтвердження направлення, списки згрупованих поштових відправлень №17571-1-29-21 від 23.09.2020 та чек на підтвердження направлення.

Вказані листи ОСОБА_1 отримані не були та повернулися на поштову адресу ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» за закінченням терміну зберігання.

Судом досліджено надані ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» докази направлення позивачу вимог про усунення порушень.

Зі змісту вимоги від 04.05.2020 Вих №103 вбачається, що адресатом вказано «16844-PL-01-H-210520-UZH-662 ОСОБА_1 АДРЕСА_9 ».

Зі змісту вимоги від 04.05.2020 Вих №103 вбачається, що адресатом вказано «16844-PL-01-H-210520-UZH-674 ОСОБА_1 АДРЕСА_10 ».

Зі змісту заперечень представника ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» вбачається що номер що вказано у вимозі «16844-PL-01-H-210520-UZH-662» та «16844-PL-01-H-210520-UZH-674» є індивідуальними номерами, що були призначені відправленням.

У вимозі вказано на те, що на підставі договору 30 квітня 2020 року укладеного між Банком та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» Договір №GL3№217215_ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, до нового кредитора перейшло право вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «НАДРА».

У вимозі вказано також що станом на 30.04.2020 заборгованість позичальника перед ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» становить 74169.13 дол. що по курсу НБУ становить 2001173,50 грн., яку кредитор вимагав погасити протягом тридцяти днів з моменту отримання даної вимоги. При цьому звернуто увагу на те, що «у випадку не виконання даної вимоги, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, буде в примусовому порядку звернуте стягнення на Предмет іпотеки» та що у разі не погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН, залишає за собою право на власний розсуд вибрати спосіб звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Згідно описів - в яких зазначені відповідні індивідуальні номерами відправлення, у «Укрпошта стандарт» (вид відправлення) ОСОБА_1 на обидві вказані вище адреси направлено: 1. Вимога про усунення порушень; 2. Повідомлення про відступлення прав вимоги; 3. Повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки.

Згідно списків №16844-1-35-32 згрупованих поштових відправлень поданих в ЦОКК 2, відправник ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» серед інших міститься р/н ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_11 ,№ відправлення № 37916270, сума за пересилання 39, грн., дата поштового штампу «17.06.2020», вартість разом за 984,75 грн.

Згідно списків №16844-1-35-33 згрупованих поштових відправлень поданих в ЦОКК 2, відправник ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» серед інших міститься р/н ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,№ відправлення № 37911880, сума за пересилання 39, грн., дата поштового штампу «17.06.2020», вартість разом за 984,75 грн.

Згідно квитанції Укрпошта замовником здійснено оплату за надсилання поштових відправлень 18.06.2020. Про що вказано представником ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

Проте, поштові відправлення повернулися на адресу відправника - ТОВ ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» без вручення із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Аналогічні за змістом вимоги про усунення порушень в порядку ст..35 Закону України «Про іпотеку» було направлено ОСОБА_1 від 03.09.2020 за адресою АДРЕСА_11 - індивідуальний номер 1-BORG-VAL-17551-PL-03-310820-UZH-507 було призначено відправленню, що було направлено 23.09.2020 року та за адресою: АДРЕСА_8 - індивідуальний номер 1-BORG-VAL-17551-PL-03-310820-UZH-518 що було направлено 23.09.2020.

На підтвердження направлення вимог, представником ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» надано: опис вкладення (перелік документів відповідає опису першого відправлення), список згрупованих поштових відправлень №17571-1-29-21 від 23.09.2020 року.

У списку навпроти поштового відправлення ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_11 зазначено № відправлення 0503366011287 та навпроти адреси ОСОБА_1 АДРЕСА_12 - 0503366010930, вартість кожного відправлення зазначено 41.79 грн, всіх відправлень разом 1044,75 грн, дата поштового штемпелю 23.09.20. У списку згрупованих поштових відправлень №17571-1-29-21 від 23.09.2020 року. Також згідно наявного чеку Укрпошта за відправлення кореспонденції було сплачено 23.09.2020.

Разом із тим, вказані відправлення були повернуті на адресу ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» із поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Згідно наявних у матеріалах справи копій договорів між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (Виконавець) та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН»(Замовник) було укладено Договір №ПЛК-ДТ-18052020 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки та розсилання документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 18.05.2020 року, також між Фізична особа - підприємець ОСОБА_10 (Виконавець) та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (Замовник) було укладено Договір №ПЛК-ДТ-27082020 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки та розсилання документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 27.08.2020 року.

Відповідно до вищевказаних договорів Замовник доручив Виконавцям, а Виконавці зобов`язалися за дорученнями (завданнями) Замовника надати останньому послуги/ виконати роботи закупівлі матеріалів, підготовки Документів для розсилки Клієнтам Замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам, вказаним Замовником в якості адресата (надалі - послуги/роботи), а замовник приймає і оплачує ці послуги роботи відповідно до умов Договору.

Згідно письмових пояснень представника ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» у зв`язку з укладенням вищевказаних договорів, у списках згрупованих поштових відправлень відправника зазначено ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», а не ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

Поряд із цим зі змісту листа (копія якого наявна в матеріалах справи) ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 та Фізична особа - підприємець ОСОБА_10 входять до групи пов`язаних компаній OSD Group, що підтверджується листом директора ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» про проведення корпоративної децентралізації шляхом перенаправлення фінансових потоків.

Суд не погоджується із твердженням представника позивача про відсутність у вкладенні саме таких документів, що вказані в описі так як такі доводи не підтверджуються жодними доказами. Крім того, із досліджених судом описів вкладення від 17.06.2020 та від 23.09.2020 вбачається, що їх складено за встановленою формою та вони містять відбиток печатки поштового відділення. Фактичне направлення кореспонденції (за ідентифікаторами 0503366011287, 0503337916220, 0503366010930) на адресу позивача-1 підтверджується списками згрупованих поштових відправлень Укрпошта Стандарт з описом вкладення поданих в ЦОКК2 та копіями конвертів, які повернуті поштовим відділенням ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На переконання суду ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» доведено те, що боржнику ОСОБА_1 , двічі було направлено вимоги (за двома різними адресами), однак такі не отримано нею, та повернуто на адресу відправника по причині «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно ст. 599 Цивільного кодексу, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Підстави припинення іпотеки визначені ст. 17 Закону України "Про іпотеку", та до них належать : припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно матеріалів справ, станом на день відступлення прави вимоги, зобов`язання за кредитним договором позивачкою виконано не було. Так, до нового кредитора перейшло право вимоги за кредитним Договором та Договором іпотеки.

Згідно матеріалів справи 30.11.2021 року ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» відчужило на користь ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі продажу нерухомого майна, посвідченого 30.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого у реєстрі за № 3070 (копія наявна в матеріалах справи).

Державна реєстрація права власності ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» на спірну квартиру, підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №342681614 від 14.08.2023.

Судом досліджено роздруківку електронної реєстраційної справи №2520372421100 квартири АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що реєстраційна справа містить: заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що подана - відповідачем - ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК»; копію договору купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст.. 38 Закону України «Про іпотеку» укладеного між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЕШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Д.В. Пономарьова від 30.11.2021;відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: Індексний номер 287628545 30.11.2021, адреса об`єкта нерухомого майна АДРЕСА_1 , Іпотекодержатель ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЕШН», Іпотекодавець та власник ОСОБА_1 ; Інформація з Держвеого реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: Індексний номер 287628406 ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЕШН»; Інформація з Держвеого реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: Індексний номер 287628258 ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК»; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №61951765 від 30 листопада 2021 року; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Індексний номер витягу: 287631378 від 30.11.2021; скріншот з Державного реєстру прав про відсутність сканкопії договору іпотеки; Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GI3N217215JTB від 30.04.2020 укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

Визначена у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.06.2019 у справі № 205/578/14-ц).

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку», в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Наведені норми права спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Аналогічний висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.

У постанові від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення потрібно вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Як установлено з матеріалів справи ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» дотримало порядок надсилання вимоги про усунення порушень, передбачений статтею 35 Закону України «Про іпотеку» та повідомило іпотекодавця про зміну кредитора (іпотекодержателя) у зобов`язанні.

Та обставина, що іпотекодавець не отримував від іпотекодержателя окреме повідомлення про його намір як іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іншій особі, а вимога останнього про усунення порушення не є повідомленням про намір укласти договір купівлі-продажу, не має наслідком визнання вказаного договору недійсним, а може бути лише підставою для відшкодування цін особі завданих збитків (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 4 грудня 2019 року в справі № 361/5027/16-ц (провадження №61-5028св19) та у постанові від 25 квітня 2018 року в справі №201/9258/15-ц (провадження № 61-5799св18). Водночас, жодною нормою чинного законодавства України не передбачено обов`язок іпотекодержателя при зверненні стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» повідомляти поручителя.

Посилання Позивача на пункт 61 Постанови КМУ від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким передбачено надання державному реєстратору доказів вручення письмової вимоги боржнику, є необґрунтованими, оскільки вимоги, встановлені в ньому, поширюються лише на випадки державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, у порядку передбаченому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», тоді як у даному випадку право власності виникло внаслідок реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки відповідно до ст.38 ЗУ «Про іпотеку».

Стосовно твердження позивачів, що наявність обтяжень у вигляді арешту накладеного державним виконавцем під час вчинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, то таке спростовується наступним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33- 38 Закону України «Про іпотеку», за умови що інші обтяження на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки.

На підставі виконавчих листів №2-1020/10 виданих 30.01.2013 року Шевченківським районним судом міста Києва було відкрито виконавче провадження №52472253.

21 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боринською Жанною Михайлівною було винесено постанову у виконавчому провадженні №52472253, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .

21 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боринською Жанною Михайлівною було винесено постанову у виконавчому провадженні №52472253, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

19 листопада 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу у справі №761/36089/21, якою суд замінив сторону стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2010 року у справі №2-10020/10 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений 30.11.2021 року.

У свою чергу, договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та зареєстрований за №2247 укладено 11.10.2007 року.

Арешт на нерухоме майно боржника приватним виконавцем було накладено 21.04.2021 року, відповідно до постанови про арешт майна боржника від 21.04.2021 року у виконавчому провадженні №52472253.

Відтак арешт накладений на майно боржника, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав.

У позовній заяві позивачі зазначають, що відчуження предмету іпотеки було здійснено без укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачений ст.38 Закону України «Про іпотеку» в редакції чинній на момент укладання договору іпотеки, а саме 11.10.2007 року, однак, такі твердження є безпідставними з огляду на положення статтею 36 Закону України «Про іпотеку», в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, яка визначала, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 628 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) визначено зміст договору, який становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як на підставу скасування реєстрації за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, позивач вказує на те, що між банком і позивачем відсутній договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання, та є правовою підставою для реєстрації права власності на квартиру за банком, тому дії державного реєстратора щодо реєстрації за банком права власності на спірну квартиру не можна вважати законними.

Разом із тим, відповідно до статті 1 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 3 Закону № 898-IV в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки).

Згідно із частиною першою статті 35 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 36 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотеко держателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотеко держателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 37 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки)іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно,що є предметом іпотеки. Аналогічні положення закріплені в Законі № 898-IV в редакції, чинній на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто законодавством і на момент укладення іпотечного договору, й на момент звернення стягнення на предмет іпотеки передбачався спосіб задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Вказане відповідає висновкам зазначеним у постанові ВС №761/14019/19 від 19.06.2024.

Також, аналогічні правові висновки стосовно оцінки застереження в іпотечному договорі як договору про задоволення вимог іпотекодержателя викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22), від 19 травня 2020 року в справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20).

Щодо доводів позивача про заниження вартості іпотечного майна, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За змістом частини 2 статті 18 цього Закону Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, Для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку Для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Оскільки ціна предмета іпотеки, право власності на який реєструється за іпотекодержателем в позасудовому порядку, є істотною обставиною, що має правові наслідки для сторін забезпеченого іпотекою зобов`язання, тому пункт 61 Порядку державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, повинен застосовуватись із урахуванням положень статті 37 Закону №898-IV, а саме: іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Отже оцінка предмета іпотеки, право власності на який реєструється за іпотекодержателем в позасудовому порядку, повинна бути проведена перед реєстрацією такого права.

Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку та оціночну діяльність», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензівання встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використання нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до п.5 Договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року, ціна продажу предмета іпотеки становила 151 000,00 грн., у відповідності до Висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки складений 08.10.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 44164704).

Відповідно до п.7 Договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року, відчужуване нерухоме майно Покупцем оглянуто, явних недоліків, які перешкоджають його використанню за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено. Претензій до продавця щодо якісних характеристик нерухомого майна Покупець не має.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17 зазначила: «Посилання позивача на невідповідність реальної вартості реалізованого майна вартості його відчуження не становить підставу недійсності вказаних правочинів, оскільки за змістом частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього».

Відповідно до ч.4 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що ВС у постанові №295/6702/22 від 14.01.2025 вказав, що «посилання позивача на невідповідність реальної вартості реалізованого майна вартості його відчуження не становить підставу недійсності вказаних правочинів, оскільки за змістом частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.»

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23.01.2019 у справі №306/1224/16-ц (провадження №14-501цс18) та від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц (провадження №14-22цс19) акцентувала на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.

Разом з тим непогодження оцінки предмета іпотеки з власником майна, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності, оскільки основною підставою для скасування такого рішення є відсутність такої оцінки.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 в справі №522/18222/19 (провадження №6444ск22).

Щодо доводів позивача, що станом на 2020 рік діяла законодавча заборона, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, за валютними кредитами, суд приходить до висновку про необґрунтованість таких з огляду на наступне.

03 червня 2014 було прийнято Закон України № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті», який вступив в дію 07 червня 2014 року.

Згідно підпункту 3 пункту 1 Протягом дії цього Закону: кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.

При цьому, згідно п7 цього Закону дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у частині відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи (інших осіб) своїх прав вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 пункту 1 цього Закону. Після відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи (інших осіб) банком, щодо якого здійснюється процедура виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прав вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 пункту 1 цього Закону, дія пункту 1 цього Закону поширюється також на особу, що придбала (прийняла, отримала) таке право вимоги.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність з 21 квітня 2021 року згідно з Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року N? 2597-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 16 вересня 2020 року N?895-IX.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (який втратив чинність 21 квітня 2021 року) поновлює свою дію на п?ять місяців з дня набрання чинності Законом N? 1381-IX, тобто діє з 23 квітня 2021 року до 23 вересня 2021 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року N? 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 N? 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відомості про відкликання банківської ліцензії, початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку опубліковані в газеті «Голос України» від 12 червня 2015 року за N? 103 (6107).

Постановою Правління Національного банку України N? 83 від 05.12.2015 «Про віднесення ПАТ «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийняла рішення про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ Надра».

Тобто, з 2015 року ПАТ «КБ «НАДРА» перебуває в процедурі ліквідації, а тому норма закону на яку посилається Позивач не перешкоджала укладенню правочину між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ПАТ «КБ «НАДРА».

Крім цього, договір купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку» між ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» було підписано 30.11.2021 року, тобто на момент укладення договору дія мораторію була припинена.

Щодо доводів позивача про те, що укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна було укладено між пов`язаними між собою юридичними особами, і під час укладення оспорюваного правочину, ці дві юридичні особи також були пов`язані між собою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України, Боржник зобов?язаний виконати свій обов?язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов?язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі невиконання Боржницею умов кредитного договору, ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», як новий кредитор, уклало договір купівлі-продажу іпотечного майна з ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» у відповідності до статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Позивач вважає, що ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» є пов?язаними юридичними особами, а тому договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений між компаніями вчинений з порушенням норм чинного законодавства.

Поряд з цим, термін «пов?язані особи», визначений Податковим кодексом України та використовується під час регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а тому, дане твердження не стосується справи та не є підставою для визнання договору недійсним.

В судовій практиці існує поняття «фраудаторного правочину». Нормативного визначення цей термін не має, проте за загальним змістом являє собою правочин, який направлений на шкоду кредитору.

Так, у постанові Верховного Суду від 7 жовтня 2020 р. по справі № 755/17944/18 сформульовано висновок щодо конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі, яка включає: момент укладення договору (коли боржник усвідомлює, що майно заберуть за борги); контрагента з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа), ціну (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вказаний правовий висновок узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18).

Іпотечний договір не може бути визнаний фраудаторним, оскільки такі ознаки притаманні лише цивільно-правовим угодам, за якими майно вибуває з володіння власника, з метою уникнення майнової відповідальності. Іпотека за своєю суттю - це вид забезпечення виконання основного зобов`язання, тобто у разі укладення договору іпотеки майно не вибуває з володіння власника. Також по відношенню до особи, яка укладає фраудаторний договір, інша особа повинна бути кредитором, тобто фраудаторний правочин має на меті завдати шкоду саме кредитору.

Крім того, доказування умислу сторін та фраудаторність правочину здійснюється у загальному порядку. Позивачем не наведено жодної обставини, з якими судова практика пов`язує фраудаторність правочину. Крім цього в межах розгляду даної справи вимог про фраудаторність правочину не заявлялось позивачем.

На даний час договір від 30 листопада 2021 року укладеного між ТОВ «ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» відчужило та ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» щодо нерухомого майна, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого 30.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого у реєстрі за № 3070, не визнано недійсним та він є чинним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 2 вказаного договору «Продавець стверджує, що за 30 (тридцять) днів до укладення цього договору письмово повідомлено чином, передбаченим діючим законодавством України, Іпотекодавця про намір Іпотекодержателя укласти договір купівлі-продажу предмету іпотеки. ПРОДАВЕЦЬ, як Іпотекодержатель, одночасно з підписанням цього договору надає свою згоду на відчуження вищевказаного нерухомого майна.».

Суд констатує, що в рамках розгляду даної справи, суд встановив обставини щодо правових підстав та дотримання процедури під час реєстрації права власності іпотечного майна та дотримання іпотекодержателем вимог про вартість предмета іпотеки, при відчуженні предмету іпотеки.

Суд враховує також, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та Порядок», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності. Рішенням суду від 07 грудня 2023 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Забродін Сергій Іванович - залишено без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2023 року - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калітіна Олена Володимирівна, та заяву ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Калітіна Олена Володимирівна, про відмову від позову, прийнято відмову позивачів від позову, визнано нечинними рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 грудня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року та закрито провадження у справі № 308/15227/23.

При цьому варто зазначити, що за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_5 (доньки позивача ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та Порядок», третьої особи без самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Ліга Колекшн» про вселення в квартиру та відшкодування моральної шкоди, відмовити (справа №.308/16652/23), задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та Порядок», та скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 березня 2024 року в частині задоволених вимог та у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційним судом встановлено, що «Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №342681614 від 14.08.2023 та №287631378 від 30.11.2021 власником спірної квартири є ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК». Підставою для державної реєстрації права власності значиться договір купівлі-продажу №3070 від 30.11.2021.

«…. зняття з зареєстрованого/задекларованого місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» здійснено, як власником житла, у відповідності до вимог Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», Порядку декларування та реєстрації місця проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265. При цьому ОСОБА_5 не оскаржено в судовому порядку дій органу місцевого самоврядування щодо зняття її із зареєстрованого місця проживання.

Оскільки, ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» є власником спірної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому факт зміни власника тягне за собою припинення права користування житлом особами, які заселилися в таке, як члени сім`ї попереднього власника.».

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведеного суд відхиляє наведені в позові доводи як підставу для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

30 листопада 2021 року ТОВ "Преміум Лігал Колекшн" продало нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок».

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до вимог ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц зазначається, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Відповідно ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина перша статті 388 ЦК України). Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга цієї статті у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19)).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21)).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) вказано, що:

«46. Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (див., зокрема, постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див., зокрема, постанови від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.66))».

У Постанові ВП ВС від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (провадження №12-10гс21) зазначено, що:

«5.59. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що метою реалізації майна на прилюдних торгах є продаж майна за найвищою ціною внаслідок конкуренції покупців; для успішної конкуренції покупців необхідно, щоб добросовісні покупці були впевнені в тому, що в разі перемоги на прилюдних торгах вони отримають майно вільним від обтяжень і вимог інших осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, пункт 7.6). Тому в разі якщо право власності належало не боржнику, а іншій особі, це не може бути протиставлене покупцю (навіть якщо майно вибуло з володіння такої особи поза її волею), але лише за умови добросовісності покупця.

5.62. Отже, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40)). На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19)».

Частина 1 ст. 388 ЦК України стосується випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач).

У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

За змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Виникнення права на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Указане тлумачення ч. 1 ст. 388 ЦК України є сталим у правовій доктрині та судовій практиці.

Правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема, укладення відповідного договору.

Під неправомірним заволодінням потрібно розуміти заволодіння особою чужим майном усупереч волі його власника. Умовою, яка визначає відмінність між правомірним та неправомірним володінням особою майном, є наявність відповідної волі власника на передання володіння таким майном іншій особі.

Встановленим обставинам справи відповідають правовідносини щодо захисту права власності в порядку віндикації.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі №363/2337/19 дійшов висновку, що положення Закону України «Про іпотеку» в редакції від 12.06.2006 прямо вказують, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначеним спростовуються доводи позивача, що належне йому на праві приватної власності нерухоме майно вибуло з його володіння протиправно та всупереч його волі.

Судом у ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» набуло право власності на квартиру АДРЕСА_2 , на законних підставах.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 158, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 321, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 37 ч. ч. 1-3, 38 ч. ч. 1, 2 Закону України "Про іпотеку", суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Калітіна Олена Володимирівна до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕРУХОМІСТЬ - ЗАКОН ТА ПОРЯДОК", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду

Позивач: ОСОБА_1 : реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 Адреса: АДРЕСА_13 Засоби зв`язку: тел. НОМЕР_2

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕРУХОМІСТЬЗАКОН ТА ПОРЯДОК» Код ЄДРПОУ: 43490236 Адреса: 01054, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 34 Засоби зв`язку: тел. (093) 914-37-50 Електронна адреса: zakontaporiadok@gmail.com Юридична особа має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЕСІТС.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» Код ЄДРПОУ: 43490372 Адреса: 04112, місто Київ, вулиця Сікорського Ігоря авіоконструктора, будинок 8 Засоби зв`язку: тел. (067) 477-38-20 Електронна адреса: premiumlegalcollection@gmail.com Юридична особа має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЕСІТС.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.03.2025 4 ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ ПОНОМАРЬОВА ДАР`Я ВОЛОДИМИРІВНА Свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю №5119 Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 Адреса: АДРЕСА_14 Засоби зв`язку: тел. НОМЕР_4 .

Дата складення повного судового рішення 30.04.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош