Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №711/12179/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/212/26 Справа № 711/12179/25 Категорія: ст. 122-4, 124, 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 та захисника Тесля О.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, ПІН НОМЕР_1 , -

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

- ст.124 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців;

- ст. 122-4 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік;

- ч. 4 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 4 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34000 строк (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, що 21.12.2025 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Кривалівській, 4 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, при виїзді на нерегульоване перехрестя з булmd. Шевченка не надав перевагу в русі та скоїв зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив

правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Також, 21.12.2025 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Кривалівській, 4 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, став учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишив, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Крім того, 21.12.2025 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Кривалівській, 4 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п.п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху України, після скоєння ДТП з автомобілем «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 за його участі до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, вживав алкоголь, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер 7510», результат тесту - 2,40 % проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

- ст.124 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців;

- ст. 122-4 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік;

- ч. 4 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 4 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34000 строк (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить:

Скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2026 року, в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та закрити провадження в цій частині.

В іншій частині постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2026 року, зокрема щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 124 та 122-4 КУпАП, залишити без змін.

Вважає, дану постанову незаконною, через порушення норм матеріального, процесуального права та не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Вказує, що у винесеній судом постанові від 19.01.2026 року зазначено, що ОСОБА_1 нібито написав заяву про визнання вини та щире каяття. Проте, апелянт стверджує, що свідомо такої заяви не подавав, не визнавав своєї вини саме в такому зазначеному вигляді.

ОСОБА_1 повністю визнає свою вину та щиро розкаюється у вчинених адміністративних правопорушеннях, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП. Він усвідомлює серйозність своїх дій і готовий нести відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що призвели до виникнення небезпеки на дорозі, а також за порушення, що стосуються залишення місця події.

Апелянт не визнає своєї вини саме за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що коли машину ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_3 , зупинив екіпаж патрульної поліції, апелянт у момент спілкування з працівниками поліції не повністю усвідомлював правомірність своїх дій через стан сильного психоемоційного стресу та страху за наслідки вчинених дій.

У такому емоційному стані апелянт під впливом стресу та панічного страху зробив заяву про те, що алкогольні напої ним були вжиті після ДТП, виходячи зі свого обмеженого розуміння наслідків.

Апелянт не мав умислу ухилитися від відповідальності, не намагався ввести працівників поліції в оману та не намагався уникнути правової відповідальності.

Насправді його пояснення лише ускладнили ситуацію, оскільки створили формальну підставу для застосування суворішої кваліфікації, за ч.4 ст.130 КУпАП.

Таким чином, у матеріалах, справи відсутня сукупність доказів, яка б поза розумним сумнівом підтверджувала факт умисного вживання алкогольних напоїв 21 грудня 2025 року саме після ДТП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді винесена з істотними порушеннями КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 червня 2025 року серії ААД № 704458, від 21.12.2025 року, де зазначено, що 21.12.2025 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Кривалівській, 4 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п.п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху України, після скоєння ДТП з автомобілем «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 за його участі до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, вживав алкоголь, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер 7510», результат тесту - 2,40 % проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, наявний в справі відеодоказ, на який послався суд першої інстанції, не може бути використаний як беззаперечний доказ у даному провадженні за ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки у відповідності п.п. 4,5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року за №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

У відповідності до вищевказаного, фіксування правопорушення повинно відбуватися з моменту його виявлення і до його завершення.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають фото- і кінозйомку, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Поліції для забезпечення публічної безпеки порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг, будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечувати дотримання ПДР.

З огляду на вищевикладене, слід зазначити, що при вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 266 КупАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 року, викладені обставини за ч. 4 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 не зафіксовані на бодікамерах патрульних поліцейських, а саме: взагалі не зафіксована процедура огляду ОСОБА_4 на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та свідки проведення такого огляду не залучались, то суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 з даного приводу не доведена.

За таких обставин, постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 року підлягає зміні, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП – змінити.

Виключити з постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 року, рішення суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладення на нього стягнення вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, а провадження в цій частині закрити, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік;

В решті постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок