Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №693/1779/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1005/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №693/1779/25 Категорія: 310020000 Защитинська Т. І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л.

суддіВасиленко Л. І., Карпенко О. В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника відповідача - адвоката Пустового Б. В. на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2026 (повний текст складено 26.02.2026, суддя в суді першої інстанції Защитинська Т. І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про зміну розміру та способу стягуваних аліментів,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаною позовною заявою, в якій, враховуючи подану у грудні 2025 року заяву про збільшення вимог, просила суд змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються на її користь з ОСОБА_2 на підставі рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26.06.2025 по справі № 693/505/25 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, та стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму, починаючи дня набрання рішенням законної сили до двадцяти трьох річного віку або закінчення навчання. Також просила стягнути понесені витрати на правничу допомогу в сумі 7500 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 25.06.2025 з відповідача на користь позивача, як матері повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, стягнуто аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму. ОСОБА_3 з 01.10.2024 є студенткою денної форми навчання Суспільної академії наук м. Лодзь, термін навчання до 30.09.2029. На оплату навчання ОСОБА_4 , її проживання та інші супутні витрати позивач витрачає близько 40000 грн, а сума аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму, що становить 1514 грн, є надто малою, при тому, що відповідач отримує заробітну плату в середньому більше 45 тис. грн. на місяць та має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2026 позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 25.06.2025 у справі № 693/505/25.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/10 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років. У разі припинення навчання право на утримання припиняється.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд, врахувавши те, що позивачем не надано доказів про погіршення її майнового стану, збільшення витрат на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, а відповідачемдоведено, що він окрім дочки ОСОБА_4 , утримує дружину, яка є інвалідом ІІ групи та малолітнього сина ОСОБА_5 , на якого сплачує аліменти, наявність у нього хвороб, які потребують лікування, прийшов до висновку, що така зміна розміру аліментів буде відповідати інтересам повнолітньої дочки відповідача та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції представник відповідача адвокат Пустовий Б.О. 24.03.26 направив до суду через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом не повно досліджено всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до хибних висновків, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що на момент розгляду даної справи повнолітня донька проживає разом з нею і у зв`язку із цим у неї є потреби матеріальної допомоги у вигляді аліментів, так як повнолітня донька жодного разу не зверталася до відповідача, як батька, з питань необхідності надання її матеріальної допомоги у зв`язку з її навчанням. Стороною позивача не було подано обґрунтованого розрахунку таких витрат, обґрунтувань необхідності понесення таких витрат, доказів понесення таких витрат на систематичній основі та не надано підтвердження, що повнолітня дочка проживає разом з позивачем, адже за договором оренди житла вона проживає в м. Лодзь. Отже, матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження того, що позивач несе будь-які особисті витрати на проживання, харчування, одяг, тощо на повнолітню доньку, враховуючи, що донька не мешкає з позивачкою на момент подання позову та розгляду справи. Судом безпідставно не взято до уваги, що на утриманні відповідача знаходиться його мати, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача та забезпечення достатнього рівня життя. Крім того, суд невірно розподілив судові витрати, а саме витрати сторін на професійну правничу допомогу.

В свою чергу позивачем також подано 24.03.2026 засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник не погоджується з висновком суду у мотивувальній частині рішення про те, що довідка, видана відповідачу 12.11.2025 ТОВ «Нові Продукти України» про його доходи, яку представником позивача було отримано на адвокатський запит, отримана із порушенням Закону України «Про захист персональних даних», а тому, відповідно до ст. 78 ЦПК України, є недопустимим доказом. Вказує, що тільки керівництво підприємства вирішує питання про можливість надання доступу до конфіденційної інформації, а саме майнового стану відповідача ОСОБА_2 , а тому відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про доступ до персональних даних» могло надати відмову на запит адвоката. В рішенні суду не зазначено конкретно, яка стаття Закону «Про захист персональних даних» порушена адвокатом при отримання відповіді на запит.

Також апеляційна скарга обґрунтована тим, що в удовому засіданні було встановлено, що відповідач сплачує аліменти на користь дружини ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку. При цьому при ухвалені рішення судом не взято до уваги висновки, які викладені у Постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 565/2017/19, де зазначено, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Крім того вказує, що в рішенні суду зазначено, що суд визнає слушним доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів про збільшення витрат на утримання доньки, яка продовжує навчання. Проте, з проїзних документів на автобус за травень, липень, вересень, листопад, грудень вбачається збільшення вартості проїзду з міста навчання до м. Києва. Із роздруківки банківського рахунку, що належить доньці ОСОБА_4 вбачається рух коштів по рахунку.

Відзивів на апеляційні скарги до суду не надходило.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

ОСОБА_3 є студенткою Суспільної академії наук з офісом в м. Лодзь Республіка Польща на період навчання з 01.10.2024 по 30.09.2029 (а.с. 7). Навчання в Суспільній академії наук є платним, що підтверджується копією договору про умови оплати за навчання та таблицею вартості навчання (а.с. 8-11).

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 25.06.2025 у справі

№ 693/505/25 із відповідача на користь позивачки, як матері повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, стягнуто аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму (а.с. 16-17).

Позивачка є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 (а.с. 21).

Відповідач перебуває в шлюбі із ОСОБА_6 (а.с.71), від цього шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 42). Дружина відповідача ОСОБА_6 є інвалідом ІІ групи довічно та отримує пенсію (а.с. 44-46). Мати відповідача - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пенсіонерка (а.с. 47).

Відповідач із родиною зареєстровані за однією адресою в житловому будинку, який належить матері відповідача (а.с. 52-54).

Із копій медичних документів вбачається, що відповідач має певні хвороби (а.с. 48, 111-115) та проходив лікування в медичних закладах з медичними обстеженнями.

Відповідно до довідки про доходи від 10.12.2025 встановлено, що відповідач працює в ТОВ «Нові Продукти України» на посаді старший майстер зміни, його заробітна плата в 2025 році складала понад 50000 грн щомісячно (а.с. 55).

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 05.07.2023 із відповідача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини його доходів (а.с. 83).

Відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , яка на грудень 2025 року становить 101911 грн. (а.с. 103).

Такими є фактичні обставини у справі.

Правовідносини, що виникли між сторонами на їх підставі, мають наступне правове регулювання.

За правилами ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

З вищенаведених норм законодавства вбачається, що відповідач, як батько дитини має обов`язок утримувати її, попри досягнення дочкою повноліття, адже остання продовжує навчання в академії та у зв`язку з цим несе відповідні витрати, що сторонами справи під сумнів не ставиться.

Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства можна дійти висновку, що саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.

До аналогічного висновку дійшов й Верховний суд України у постанові від 05 лютого 2014 року по цивільній справі № 6-143цс13, зазначивши, що зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

У даній справі одержувач аліментів скористалась своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу.

При цьому, внаслідок зміни способу стягнення аліментів буде збільшений і розмір стягуваних аліментів.

У ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Судом першої інстанції встановлено, та з цим погоджується апеляційний суд, що аліменти, які сплачує відповідач на користь позивача на утримання дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 50% прожиткового мінімуму, що в 2025 році становило 1514 грн, є мізерною сумою.

Разом з цим, сама по собі потреба у матеріальній допомозі не є підставою для збільшення розміру аліментів у випадку, якщо платник не має такої можливості, у цьому випадку - у заявленому позивачем розмірі. Встановлено, що, відповідач сплачує аліменти на утримання ще свого малолітнього сина, а щодо якого у нього також наявні майнові зобов`язання. Крім цього, обов`язок батьків щодо утримання повнолітньої доньки на період навчання має бути рівним і не має покладатися лише на батька.

Посилання у апеляційній скарзі позивача на правовий висновок викладений у постановіВерховного Суду від 16.09.2020 у справі № 565/2017/19 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у вказаній справі мали місце інші обставини справи.

Безпідставним є доводи скарги, що розмір аліментів повинен становити 1/4 доходів відповідача, оскільки на ОСОБА_1 , як на позивача, покладається обов`язок доказування і в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню, проте вона не обґрунтувала необхідності стягнення на дитину аліментів у заявленому нею розмірі та не подала щодо саме такого розміру аліментів належних, допустимих та достовірних доказів, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 77, 78, 79, 81 ЦПК України).

Стягувач може претендувати на такий розмір аліментів, потребу в яких він довів. Головну роль відіграють потреби дитини та фінансова спроможність платника аліментів. Тобто, розмір аліментів має бути пропорційним потребам дитини. Тягар доведення необхідного розміру аліментів лежить на стягувачу.

Позивачкою не надано розрахунку, з якого виходила при визначенні розміру аліментів, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі про наявність правових підстав для стягнення аліментів у більшому розмірі, ніж це визначено судом першої інстанції, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Апеляційний суд відмовляє у прийнятті та дослідженні долучених позивачкою до апеляційної скаргу доказів – копій проїзних документів з огляду на те, що вказані докази є новими, їх не існувало на час ухвалення рішення суду першої інстанції, а тому вони не могли бути враховані судом першої інстанції. Відповідно до вимог ч.2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Незгода позивача з суду з висновком суду у мотивувальній частині рішення про те, що довідка, видана відповідачу про його доходи, яку представником позивача було отримано на адвокатський запит, отримана із порушенням Закону України «Про захист персональних даних», ніяким чином не впливає на висновки суду. До того ж, з огляду на такі ж обставини суд визнав недопустимим доказом копію довідки від 10.12.2025 про доходи позивача, яка надана суду відповідачем.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що на утриманні відповідача перебуває його мати, оскільки наведене не впливає на обов`язок відповідача, як батька дитини, яка продовжує навчання, надавати матеріальне забезпечення дитині. Скаржник не подав жодних доказів про наявність чи відсутність інших осіб, які зобов`язані її утримувати (до прикладу, інших дітей, чоловіка), до того ж, як вбачається з матеріалів справи мати відповідача отримує пенсію ( а.с.46).

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що позивачем не надано підтвердження, що повнолітня дочка проживає разом з нею слід відхилити, адже до вибуття на навчання дитина проживала з матір`ю і тимчасове проживання в м. Лодзь під час навчання не свідчить про окреме проживання доньки від матері.

Інші доводи обох апеляційних скарги правильних висновків суду не спростовують, є аналогічними доводам сторін, які вже були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що встановлений судом першої інстанції розмір аліментів визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам повнолітньої дитини сторін у справі, яка продовжує навчання, є необхідним та достатнім для забезпечення достойного рівня її матеріального забезпечення.

Суд звертає увагу, що відповідно до статей 192, 201 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не є сталим і може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, та правильно виходив з того, що є законні підстави для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2026 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційні скарги представника відповідача – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги сторін – залишити без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про зміну розміру та способу стягуваних аліментів– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 29.04.2026.

Суддя-доповідач

Судді