Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №550/740/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/740/25 Номер провадження 22-ц/814/1161/26Головуючий у 1-й інстанції Михайлюк О. І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників м.Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2025 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата виготовлення повного тексту судового рішення - 13 жовтня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в:

У червні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом, просило стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 200312394 від 04.12.2020 в сумі 30 340,30 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову посилалося на невиконання відповідачкою умов кредитного договору.

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №200312394 від 04.12.2020 у розмірі 23 966 гривень 39 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 913 гривень 45 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.

В іншій частині задоволення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд неповно з`ясував обставини справи, зокрема той факт, що вона виконувала свої обов`язки щодо повернення кредитних коштів, її не було повідомлено про заміну кредитора.

Звертає увагу, що строк звернення до суду з позовом сплинув 07.12.2024.

Щодо витрат на правничу допомогу, то вважає що вони не підлягають задоволенню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2020 ОСОБА_1 підписала Заяву (Оферту) № 200312394, у п. 1 якої запропонувала АТ "БАНК ФОРВАРД" на умовах, викладених в Оферті, Умовах надання та обслуговування кредитів АТ "БАНК ФОРВАРД", зазначених в Розділі "Кредитний договір", укласти з нею Кредитний договір, в рамках якого відкрити рахунок у валюті гривні, що буде використовуватися для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за Кредитним договором, надати кредит в сумі 31 111,62 грн, строком на 1 095 днів з 07.12.2020 по 07.12.2023. Ставка по кредиту (на строкову частину Основного боргу) складає 50,00 % річних, ставка по кредиту (на прострочену частину Основного боргу) складає 0,00001% річних (а.с. 7 зворот).

Відповідачка також підписала паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови кредитування та графік платежів (а.с.8-9).

04.12.2020 ОСОБА_1 також підписала опитувальник клієнта-фізичної особи (а.с.9 зворот).

АТ "БАНК ФОРВАРД" свої зобов`язання за договором №200312394 від 04.12.2020 виконало і надало кредитні кошти позичальнику в повному обсязі, про що свідчить виписка по особовим рахункам угоди, з якої також убачається, що відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості (а.с.12-17).

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №200312394, складеним ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", за станом на 25.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором становила 30 340,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23 966,39 грн; заборгованість за відсотками 6 373,91 грн; заборгованість за комісією - 0,00 грн (а.с.10 зворот).

25.07.2024 між АТ "БАНК ФОРВАРД" і ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ "БАНК ФОРВАРД" відступає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" належні йому, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор (ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (а.с.20-22).

Згідно з п. 2 Договору новий кредитор (ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього Договору, набуває всі права кредитора за Основними договорами.

Відповідно до п. 4 Договору, сторони погодили, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 69349284,90 грн. (ціна договору). Загальна ціна активів, що входять до складу лоту, за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор, та яка підлягає сплаті Новим кредитором за результатами зазначених відкритих торгів, складає 70122419,74 грн. без ПДВ.

Як убачається з копії платіжної інструкції №4170 від 23.07.2024 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" перерахувало на рахунок АТ "БАНК ФОРВАРД" 70122419,74 грн, як оплату за лот GL1N426202, переможець ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", ЄДРПОУ 35234236, ціна продажу - 70 122 419,74 грн, без ПДВ (а.с.23 зворот).

Відповідно до Витягу із Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024 (Додаток №1 до Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги), підписаного АТ "БАНК ФОРВАРД" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 200312394 від 07.12.2020 на загальну суму 30340,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 23966,39 грн.; заборгованість за відсотками 6373,91 грн.; заборгованість за комісією 0,00 грн. (а.с.23).

09.06.2025 позивачем було надіслано досудову вимогу відповідачці про погашення кредитної заборгованості, однак відповідачка заборгованість не погасив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи відповідачкою не надано доказів сплати заборгованості за кредитним договором за 2023 рік. Крім того, надані відповідачкою квитанції за 2019 рік, суд не прийняв до уваги, оскільки кредитний договір укладено 04.12.2020. Будь яких інших належних та допустимих доказів з погашення заборгованості за кредитним договором відповідачкою не надано.

З наданої позивачем виписки по особовим рахункам з 11.06.2023 по 24.07.2024 вихідний залишок дебіторської заборгованості відповідачки складає 23 966,39 грн, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача тіла кредиту в розмірі 23 966,39 грн підлягають задоволенню.

Матеріали справи не містять самого розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом, що унеможливлює встановлення періоду, за який їх було нараховано. Крім того, в матеріалах справи відсутній графік платежів за кредитом та їх видів, який би був невід`ємною частиною кредитного договору та в якому були б зазначені строки та види щомісячних платежів за кредитним договором, на підставі яких можливо б було визначити період нарахування та суму відсотків за користування кредитом, а отже вимоги щодо стягнення відсотків є недоведеними.

Щодо пропуску строків позивачем для звернення до суду вказував на продовження вказаних строків у зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) на території України та встановленням карантину.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, виходить з такого.

Рішення суду у частині укладення договору, отримання коштів та відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахування процентів не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст.77-80 ЦПК України докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

Згідно з положеннями ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності (п.4 ч.3 ст.2 ЦПК України) забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17; постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Суд першої інстанції обгрунтовано визнав неналежними (ст.77 ЦПК України) і недостатніми (ст.80 ЦПК України) доказами надані відповідачкою квитанції на підтвердження виконання обов?язку перед первинним кредитором, оскільки вони не є читабельними і неможливо встановити дату операції, сплачену суму та за, що саме були сплачені кошти і на чий рахунок (а.с.58,63,64,65,68,69)

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з наданої позивачем виписки по особовим рахункам з 11.06.2023 по 24.07.2024 вихідний залишок дебіторської заборгованості відповідачки складає 23 966,39 грн, а відповідачкою не доведена відсутність заборгованості по тілу кредиту саме у розмірі 23966,39 грн.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, тому доводи апеляційної скарги у цій частині не мають значення для правильного вирішення спору.

Проаналізувавши питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, наведені апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Зважаючи на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 квітня 2026 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов