Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №759/10204/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/10204/26

пр. № 1-кп/759/1171/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002840 від 28.10.2025, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Домантівка Сквирського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, такого, що має на утриманні неповнолітнього сина 2008 р.н., працюючого на посаді інженера у Науково-дослідному підприємстві Української академії наук «Лабораторія спеціальної техніки і технологій», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 336 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин України ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» являється військовозобов`язаним, тобто особою, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до військово-облікового документу ОСОБА_3 № 190220231320402500215, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній має військове звання - молодший лейтенант, військово-облікову спеціальність - 442000, визнаний придатним до проходження військової служби на підставі довідки військово-лікарської комісії №1/1197 від 23.09.2024.

Тобто, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним та визнаним рішенням військово-лікарської комісії придатним до військової служби, являється особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Однак, у період приблизно з червня по серпень 2024 року, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, в особливий період, з метою ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, мотивуючи це небажанням проходити військову службу, вирішив ухилитися від призову.

У зв`язку з цим, 18.09.2024 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та долучив до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 23.07.2024 «Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2» серії 12ААВ №967592, посвідчену Головою МСЕК ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.01.2008 являється його дружиною, в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та потребує постійного стороннього догляду.

Цього ж дня, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрована за вх. № 3835.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період

при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову

на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі

п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09.11.2024 та видано відповідну довідку №01/3835, яка дійсна

за пред`явлення військово-облікового документа № 190220231320402500215

та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

Надалі, 11.11.2024 ОСОБА_3 , продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав

для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3

із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та долучив

до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду

медико-соціальною експертною комісією, видану 23.07.2024 «Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2» серії 12ААВ № 967592, посвідчену Головою МСЕК ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_3 , в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та потребує постійного стороннього догляду.

Цього ж дня, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрована

за вх. № 26244.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 та видано відповідну довідку №01/6087, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа №190220231320402500215 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

В подальшому, 12.02.2025 ОСОБА_3 , продовжуючи реалізувати свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та долучив до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, видану 23.07.2024 «Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2» серії 12ААВ № 967592, посвідчену Головою МСЕК ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_3 , в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та потребує постійного стороннього догляду.

Цього ж дня, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрована за вх. № 4/876.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 01.08.2026 та видано відповідну довідку № 01/4/876, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа № 190220231320402500215 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

Проте, згідно листа-відповіді КЗ КОР «Обласне бюро МСЕ» від 23.04.2025 № 232 вбачається, що ОСОБА_3 не оглядалася жодною МСЕК КЗ КОР «Обласне бюро МСЕ», довідка серії 12ААВ № 967592 від 23.07.2024 не видавалася. До цього ж, відповідно до зазначеного листа ОСОБА_6 , яка вказана в даній довідці як Голова комісії, не є головою МСЕК №2 та не має права підпису на довідках.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, придатним до військової служби, не маючи законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надавав до ІНФОРМАЦІЯ_3 завідомо неправдиві відомості, обґрунтувавши їх медичним документом (довідкою), в якій вказані неправдиві відомості щодо стану здоров`я його дружини, у результаті чого, отримав таку відстрочку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що у 2024 році він звернувся до адвоката ОСОБА_8 за надання допомоги в оформленні відстрочки. Через деякий час ОСОБА_3 отримав у відділенні Нової пошти довідку про інвалідність дружини, яку в подальшому подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наразі обвинувачений працює на підприємстві, яке виготовляє важливу для держави продукцію, у зв`язку з чим він має законно оформлену відстрочку.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 336 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 336 КК України відноситься до нетяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставинами, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , є вчинення злочину з використанням умов воєнногостану.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 336 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, його вік, враховуючи те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності та приймаючи до уваги відношення ОСОБА_3 до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку та офіційно працевлаштований у критично важливому підприємстві, враховуючи думку учасників судового провадження, які вважали, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням та покладає обов`язки, визначені у статті 76 КК України.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки під час судового провадження у даній справі не встановлено фактів неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9