Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №759/25568/24 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/25568/24

пр. № 1-кп/759/488/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене 06.11.2024 до ЄРДР за №12024100080003555 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старочуднівська Гута Романівського району Житомирської області, українця, гр. України, освіта повна середня, неодруженого, військовозобовязаного, стрільця ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

25.02.2013 року Житомирським районним судом Житомирської області за ч.2 ст. 289,75,76 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком на 2 роки;

03.10.2013 року Романівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст. 289, 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

11.02.2014 року Романівським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць, 29.10.2018 року звільнений від відбування покарання по відбуттю строку покарання;

27.08.2019 року Житомирським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяць без конфіскації майна.

08.10.2019 року Баранівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.125, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 304, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна;

25.01.2023 року Романівським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці, 23.05.2024 року звільнений умовно-достроково для проходження військової служби;

14.11.2024 року Звягельським районним судом Житомирської області за ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 187 КК України до покарання у виді 9 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисник: ОСОБА_9

обвинувачений: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Стрілець ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 у порушення ст. ст. 3, 27, 68 Конституції України, 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01.11.2024, приблизно о 17 год. 50 хв., в умовах воєнного стану, повторно, знаходячись за адресою: м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 142, із поєднанням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_10 , наніс потерпілому декілька ударів предметом, що ззовні схожий на книжку червоного кольору в зону обличчя, після чого з руки потерпілого відкрито викрав мобільний телефон марки «NOKIA C31» ТА-1497 DS 4/128, IMEI 1: НОМЕР_2 та IMEI 2: НОМЕР_3 синього кольору, вартість якого становить 3530, 00 гривень після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втік, разом з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнової шкоди на суму 3530, 00 гривень.

Крім того, стрілець ІНФОРМАЦІЯ_3 частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 у порушення ст. ст. 3, 27, 68 Конституції України, 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01.11.2024, в період часу з 19 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, пр-т. Берестейський, буд. 136, в умовах воєнного стану, шляхом відкриття водійських дверей автомобіля ИЖ 27175-036 (спеціальний вантажний фургон) червоного кольору, д.н.з НОМЕР_4 , проник всередину салону, звідки повторно, таємно, викрав мобільний телефон марки «Motorola XT2423-3 moto

g24» 4+128GB, Color: Matte Charcoal, IMEI: НОМЕР_5 та IMEI2: НОМЕР_6 темного кольору, вартістю 4410, 00 гривень, який належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, разом з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнової шкоди на суму 4410,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, показавши, що він 01.11.2024, приблизно о 17 год. 50 хв., за адресою: м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 142, наніс потерпілому декілька ударів предметом, що ззовні схожий на книжку червоного кольору в зону обличчя, після чого з руки потерпілого викрав мобільний телефон марки «NOKIA C31» та втік. А також 01.11.2024, в період часу з 19 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, пр-т. Берестейський, буд. 136, відкрив водійські двері автомобіля ИЖ 27175-036 (спеціальний вантажний фургон) червоного кольору та із салону викрав мобільний телефон марки «Motorola XT2423-3 motog24», темного кольору та втік, У вчиненому розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

При таких обставинах суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України повністю доведена, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану, ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення майна ( крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння слідству,

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 рецидив злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинені злочини, які згідно з вимогами ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, проте враховує і дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий, його ставлення до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; те, що він офіційно не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах, установлених у санкціях ч.4 ст.185, ч. 4 ст.186 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_4 вказане кримінальне правопорушення вчинив 01.11.2024 року, тобто до ухвалення вироку Звягельським районним судом Житомирської області від 25.11.2024 року, за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст. 289 КК України, тому суд вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

На підставі наведеного та керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 369-371, 373- 377, ч.15 ст.615 КПК України, ст.12-2 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4ст.185,ч.4 ст.186 КК України і призначити йому покарання:

за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість ) років;

за ч.4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років;

Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30.04.2026 року у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років більш суворим покаранням за вироком Звягельського районного суду Житомирської області від 25.01.2024 року, згідно якого ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.289, ч.4 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня його затримання, тобто з 13.11.2024 року.

Речові докази по справі - DVD-R диски, які знаходяться в матеріалах даного кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по справі - документи на ім"я ОСОБА_11 , страховий поліс на автомобіль та печатку ПП "Вічний поклик 2020", передані на зберігання потерпілому ОСОБА_11 , залиши у останнього.

Апеляція на вирок може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: ОСОБА_1